Почапинці (Почапинцы): замок чи городище

[HOUSE MD]

Недавно мене спитали що я знаю про історію Почапинців. Чесно кажучи нічого, ніколи не звертав увагу на це село, окрім як на школу коли їхав через нього - здалека видно на високому горбі. Але питання було поставлене і пачав шукати хоч якусь інформацію.

У Віці прочитав: "Перша писемна згадка — 1472 як Тенятники. 1671 у своєму «Щоденнику» запис про Почапинці залишив Вердум Ульріх фон." Ніякої додаткової інформації про замок або городище не знаходимо і на Інформаційний портал «Почапинці і Забойки». Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII у описі села на 353 сторінці також нічого не говорить про наявність у селі замку.

Єдину інформацію про можливість існування городища знаходимо на 232 сторінці ZABYTKI PRZEDHISTORYCZNE GALICYI WSCHODNIEJ авторства BOHDAN JANUSZ виданого у Львові у 1918 році: "566. Poczapidce w. Na gruntach wsi slady cmentarzyska, albo osady przedhistorycznej.[566. Почапинці село. На землях села залишки (?) кладовища, або доісторичного поселення.]

Але, на мапах виданих Сансоном у 1665 році, котрі базовані на мапах Боплана Почапинці позначені як місто !

Ні на картах 185х, 1880, 1923 років ніякої інформації про замок чи палац я не знайшов. Лише на карті 1880 року біля села дивний топонім "Za Piłatem".

[Filin]

Сходу хочется отметить, что место там интересное - мощная транспортно-торговая артерия, тянущаяся на северо-восток (в сторону Тернополя), пересекается с русло небольшой реки... на дороге, да ещё и у мини-переправы. Удобно:

Далее интригует раннее письменное упоминание - 1472 год... Иными словами Почапинцы (Тенятин) существовали уже как минимум лет 70 когда Тернополь только-только начали строить Тут же можно предположить, что если Тенятин чувствовал себя хорошо, то было это, вероятно, до середины 16 века, пока Тернополь не начал резко "перетягивать на себя одеяло". Вполне возможно, что экономические причины (в виде появления поблизости могущественного города-конкурента) привели к упадку Тенятина, который постепенно превратился в обычное село. Любое сильное татарское нападение могло поставить крест на его "карьере", поскольку всё ранее построенное (например, более-менее пристойная городская застройка) могло превратиться в пепел, а финансировать возрождение городка в ранних масштабах уже не имело смысла.

Если расцвет городка пришёлся на 15 - 1-ую половину 16 века, а потом он начал приходить в упадок, то понятно, почему на поздних картах он уже не фигурирует в качестве городка. С другой стороны, появление Почапинцев на карте 1665 года может быть проявлением фантомного следа былой славы городка. Быть может составитель карты опирался на информацию о каких-то статусах поселений, об зафиксированных правах и привилегиях. Иными словами, по ошибке могли отрисовать городок в статусе, который он к тому времени мог уже давно потерять. Ведь, например, на тех же картах Боплана середины 17 века Почапинцы хоть и отмечены, но уже без особых примет:

 

Тут нужно хорошо поработать с 2-томником "Україна на стародавніх картах", чтобы понять, насколько часто картографы замечали это поселение.

Интересно и упоминание Вердума. Это, конечно, уже начало 1670-х годов, но может какую-то зацепку в его заметках найти можно было бы. Вики его не цитирует, вероятно, потому что составитель странички опирался на то, о чём написал "Тернопільський Енциклопедичний Словник", где как раз Вердум упомянут, но опять же без цитирования текста его заметки. Кстати, в том же вышеупомянутом "словнику" по теме археологического материала упомянуты "памятники Черняховской культуры" (2-5 вв. н.э.?), обнаруженные где-то в округе села. Не густо.

P.S. А ещё где-то в том районе находится таинственная Labentwela, которая неоднократно мелькает на довольно старых картах, но со временем о ней как-то забыли. И тут вопрос - то ли она сменила название, то ли просто перестала быть городом, как в рассмотренном выше гипотетическом случае Впрочем, Labentwela заслуживает отдельной темы

[HOUSE MD]

В 01.04.2011 в 00:56, Filin сказал:

Сходу хочется отметить, что место там интересное - мощная транспортно-торговая артерия, тянущаяся на северо-восток (в сторону Тернополя), пересекается с русло небольшой реки... на дороге, да ещё и у мини-переправы.

...

Вполне возможно, что экономические причины ... привели к упадку Тенятина, который постепенно превратился в обычное село. Любое сильное татарское нападение могло поставить крест на его "карьере", ...

С другой стороны, появление Почапинцев на карте 1665 года может быть проявлением фантомного следа былой славы городка.

...

P.S. А ещё где-то в том районе находится таинственная Labentwela, которая неоднократно мелькает на довольно старых картах, но со временем о ней как-то забыли. И тут вопрос - то ли она сменила название, то ли просто перестала быть городом, как в рассмотренном выше гипотетическом случае Впрочем, Labentwela заслуживает отдельной темы

Місце чудове. Пагорб, на якому зараз розміщена школа, прекрасне місце для фортеці.

Причина занепаду, дійсно, може бути економічною. Якщо в 13 столітті найбільш важливим був "сольовий шлях" з Кам'янця (не подільського) на Галич (... Збараж - (місце для Тарнополя) - Тенятин - Бродилів ...),

то із утвердженням Львова на перше місце ваходить шлях на Козлів - Озерну - Львів, що вже прекрасно видно на карті Боплана.

І тут знову постає питання: "Де була переправа через Серет, хто її контролював і чи було поселення в урочищі Сопільче до заснування Тарнополя.

Дивним видається розміщення села на лівому березі річки з пустуючим "мисом" (?) - найзручнішого місця для влаштування городища:

Можливо, на мисі розташовувався Тенятин, а після його зруйнування на лівобережжі відродились Почапинці. У більш ранніх джерела назва звучить як Подчапинці, що можна перекласти як "під капелюхом". Що ж це був за "капелюх" ? Можливо замок, під яким розташувалось відроджене поселення ?

PS. Лабентвелла, як і Кодеско потребують створення окремих тем. Можливо варто створити розділ форуму "Не локалізовані міста / городища" ?

[Filin]

Мыс мне тоже в глаза бросился в первую очередь.

Рисуя картину того времени (в идеале) нужно исходить из структуры водных потоков в районе поселения 15 века и более раннего периода. Как они выглядели тогда, насколько были полноводными, когда возникло озерцо - ответы на эти вопросы лучше помогут понять, в каких условиях развивался городок в тот период.

Хочется, конечно, не погружаться в фантазии сильно глубоко. Фактов пока маловато, а в ситуации дефицита кусочков "мозаики истории" можно собрать много десятков версий картины, ни одна из которых не будет соответствовать действительности Потому предлагаю пополнять тему по мере поступлений новой информации, а пока к сказанному мне добавить нечего...

По теме отдельного раздела для поселений, которые пока не локализованы, то пока, думаю, можно их обсуждать в общих темах областей, а если кол-во таких тем вырастет, то тогда формировать для них раздел.

[vasylsahaidak]

Про Почапинці з книжки Ореста Мацюка "Замки і Фортеці Західної України":

Цитата

с. Почапинці, де був колись оборонний монастир. За переказами, село засноване на руїнах давнішого, знищеного татарами. Відкопують тут підземні ходи і монастириські пивниці, куди ховалося місцеве населення під час воржих нападів.

[HOUSE MD]

с. Почапинці, де був колись оборонний монастир. ... Відкопують тут підземні ходи і монастириські пивниці...

Це точно про Почапинці Тернопільського району ?

[vasylsahaidak]

Так це точно про Почапинці Тернопільського району

[Zabandzala]

Хотів би знову звернути увагу шановних учасників до моїх рідних Почапинець та подякувати за відкриту тему і обговорення.

Можливо говорити про замок у Почапинцях і не варто. Мої опитування місцевих старожилів нічого не дали, жодної згадки про існування укріпленого замку чи палацу. Взагалі, обізнаність місцевих із історією досить слабка. Це пов'язано з тим, що переважна більшість населення було переселено сюди у 1946 році внаслідок "Вісли".

Історичної пам'яті про згаданий у Ореста Мацюка оборонний монастир, також не збереглося. Але дещо є! - кілька фактів і багато версій.

Факти: 1. На території села недалеко від сільської ради кілька десятків років тому на одному з городів люди викопали бочку зцукрованого меду. Місце знахідки знаходиться за кілька десятків метрів від берега річки Руда. 2. Автор допису ще коли навчався у школі знайшов із батьком на городі хрест-енколпіон. На жаль, ми віддали його одному чоловікові для дослідження, і після того вже не бачили ні хреста, ні того "дослідника". 3. На проміжку теперішньої траси Е-50 від церкви до цвинтаря, ще у 50-их роках минулого століття був великий рів, який засипали при будівництві автодороги.

Припущення: 1. Виглядає, що оборонний монастир, міг би бути на місці теперішньої руїни старої церковці св. Онуфрія (це на 200 метрів нижче сучасного діючого храму, за 100 метрів від моста через Руду). Фундамент і стіни старої церковці зведені в основному із каменю в перемішку із цеглою. Це трохи дивно, бо в околицях Почапинець немає і не було останні століття каменоломні. Можливо, для побудови храму використовували матеріал із якоїсь зруйнованої споруди, важливої для місцевих жителів. Цікавим є також той факт, що у Почапинях хоча була переважна кількість поляків, а українців мало, та поляки не мали свого костелу, хоча їхня громада була фінансову значно сильніша. Можливо, церква була нагадуванням про колишній руський монастир (мала назву Воскресіння Господнього).

2. Можливо слабка, та все ж теорія: Перша назва Почапинець - Тенятники, відомі із 15 століття з оборонним монастирем, який можливо був зруйнований в той самий час, що й Старий Збараж. Після знищення Тенятників, село заселили польські колоністи, які й дали їм нову назву Почапинці, не надто турбуючись про українське минуле села. Але кілька місцевих українців все ж зберегли пам'ять про зруйнований монастир, і як тільки з'явилась нагода хоч якось відновити давню славу, збудували з руїн і трохи цегли нову церкву назвавши її Воскресіння.

3. Найголовніше і абсолютно без доказів! Можливо, оборонний монастир розквіт якого мав припасти на середину 16 століття і був тою Лабентвелою, саме тому і потрапив на карти завдяки своїй важливості у тому регіоні. А після його зруйнування ця колишня вагомість виявилася у тому, що Почапинці почали позначати на картах, хоча саме село нічого особливого собою не представляло. Саме в той час з карт пропадає таємнича Лабнтвела і появляються скромні Почапинці. Але це лише теорія.

[Zabandzala]

Посилання на коротку історію Почапинець: http://www.ukrainica.org.ua/ukr/projects/sela_ukraini/istorii_sel/1300-1300

Чи існують якісь списки монастирів цього регіону з 16 століття? Як взнати чи взагалі міг там бути монастир чи ні?

[Filin]

@Zabandzala, спасибо за информацию )

Цитата

На проміжку теперішньої траси Е-50 від церкви до цвинтаря, ще у 50-их роках минулого століття був великий рів, який засипали при будівництві автодороги.

Вот об этом можно подробнее? Можете описать параметры этого "рва" - ориентировочную длину, ширину, глубину? А в идеале, если бы получилось указать его местоположение на спутниковом снимке.

Цитата

Чи існують якісь списки монастирів цього регіону з 16 століття? Як взнати чи взагалі міг там бути монастир чи ні?

Мне такие списки не попадались. По замкам такие списки приходится формировать самостоятельно, собирая данные из множества источников, и, думаю, с монастырями ситуация обстоит точно также.