Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Львов (Львів): Низкая стена и ров на ул. Братьев Рогатинцев, 18 и ул. Валовой, 15


Filin
 Share

Recommended Posts

С конца 14 и в течение 1-й половины 15 вв. велось строительство основной линии городских укреплений Львова, так называемой Высокой стены. Эти укрепления ещё не были достроены, как в 1418 г. началось сооружение второй линии укреплений, получившей название Низкой стены. До того, как во 2-й четверти 16 в. появилась третья линия обороны, два первых линии обеспечивали безопасность горожан.

Низкая стена была усилена полукруглыми открытыми с тыла артиллерийскими башенками, отдельные из них в том или ином виде дожили до наших дней. Ранее уже писал о башенке, обнаруженной под домом №32 на ул. Братьев Рогатинцев в 1906 г. (в наши дни она украшает один из залов ресторана "Гвара") - рекомендую ознакомиться с этой темой, поскольку здесь речь пойдёт об исследовании всё той же Низкой стены, расположенной вдоль всё той же ул. Братьев Рогатинцев, но выявленной на другом участке. Мы как бы рассматриваем одну и ту же линию укреплений по фрагментам, как из пазлов собирая картину, которая отвечает на вопросы: как эти укрепления выглядели и что от них сохранилось ниже уровня земли.

Нужная локация (ул. Братьев Рогатинцев, 18 / Валовая, 15) на Google-снимке:
01-1.jpg


Краткий экскурс в историю участка

Локация на макете готического Львова, каким он был перед пожаром 1527 г. Здесь видим три линии городских укреплений, и сразу понятно из-за чего Низкая стена получила своё название. Здесь и ниже различными контурами и стрелками буду ориентировочно отмечать участок, о раскопках которого речь пойдёт ниже.

02.jpg

Если стены и башни Высокой стены и в 16-17 вв. поднимались на приличную высоту, то оборонное значение Низкой стены сильно снизилось после постройки вала третьей лини обороны, который почти полностью перекрыл обзор второй линии обороны. При этом даже после возведения в 1520-1540-х гг. третьей линии обороны более двух веков (до конца 18 в.) сохранялся старый заполненный водой ров, обустроенный перед Низкой стеной. Можно сказать, что благодаря третьей линии, вторая линия, уже не столь востребованная в обороне, была как бы законсервирована в своём архаичном виде, и, вероятно, радикально не менялась в течение 17 в. (хотя там, конечно, могли проводить ремонты стен/башен, углубление рва, изменения конфигурации бойниц и т.п. "косметических" изменения), особенно после того, как в 1-й половине 17 в. подступы к городу с этой стороны были усилены укреплениями Бернардинского монастыря. 


На плане ок. 1704 г.:
03-1.jpg


На макете Львова образца 1740-х гг.
03-2.jpg


1766 г.
03-3.jpg


На макете Януша Витвицкого, где видим Львов начала 1770-х гг.:
06-1.jpg 06-2.jpg
Источники: 1, 2

1777 г. Здесь видим, что к этому моменту на нужном участке к Низкой стене уже прилепился плотный ряд построек: 
03-4.jpg


С конца 1770-х гг. по указу австрийских властей начинается постепенный демонтаж старых стен и башен, разравнивание валов, засыпание рвов. В районе нужного участка верхние части Высокой и Низкой стены были разобраны, землёй из вала третьей линии засыпали ров и основание Низкой стены.

1802 г. Здесь видно, что даже к началу 19 в. южная линия Низкой стены была разобрана не полностью, однако на нужном участке укрепления уже не показаны, хотя, как мы теперь знаем, стена там всё же сохранилась. Вдоль линии, которую некогда занимала Высокая стена, протянулась улица, которую назвали "Новой" ("Neue gasse"). Участок №288, соответствующий дому №18 по ул. Братьев Рогатинцев, к тому времени уже застроили (дом вроде бы возвели 1778-1779 гг.), а вот соседний участок (ул. Валовая, 15), расположенный на склоне рва, ещё пуст:
03-5.jpg


1829 г. К этому времени, как видим, уже активно велась застройка участков, расположенных на территории рва. Появился и дом (его строительство было закончено ок. 1811 г.) на участке, который в дальнейшем получит адрес ул. Валовая 15. Данные, полученные в ходе раскопок 2002-2003 гг., позволили уточнит, что в начале 19 в. вдоль центральной части тогда уже почти полностью засыпанного рва, расположенного перед Низкой стеной, на глубине ок. 3-4 м. был проложен каменный короб канализационного коллектора. Одна из стен этого коллектора одновременно играла роль фундамента для дома №15 по ул. Валовой.
03-6.jpg


1920 г. На этом плане видим, что нужный участок занимают три дома: №28 по ул. Собеского (она же Новая, она же ул. Братьев Рогантинцев), №15 по ул. Валовой и №10 по ул. Сербской (этот вроде середины 19 в., хотя и на более ранних планах его участок не пустует).
03-7.jpg


Версия реконструкции расположения укреплений Львова относительно застройки 1-й половины 20 в. от Януша Витвицкого:
03-8.jpg
Источник

Дом №15 по ул. Валовой, построенный в начале 19 в., на открытке 1917 г. 
04.jpg

В 1990-х гг. этот дом был доведён до аварийного состояния, в 1995 г. он начал заваливаться, после чего из него выселили жильцов, но вместо ремонта в 1997 г. ветхая постройка была разобрана. Однако, разумеется, "свято место" не было обречено пустовать, и в 2002-2005 гг. здесь возвели один из тех домов-уродов (проект Александра Базюка, известного во Львове мастера портить классические виды), которые обезображивают лицо Старого города и разбивают его атмосферу. Впрочем, как по мне, этот дом плох сам по себе, даже в отрыве от Старого города, что ещё печальней. Парадоксально и то, что между разрушением старого дома и постройкой новой 6-8-этажной безвкусицы Львов в 1998 г. прописали в списке Всемирного наследия ЮНЕСКО, и, тем не менее, эта "жемчужина" была построена, несмотря на вереницу скандалов, сопротивление общественности и критику со стороны эскперта ЮНЕСКО.

05.jpg
Источник


План расположения линий укреплений относительно современной застройки, составленный Игорем Оконченко. В нужной локации выделен участок Низкой стены, частично исследованный археологами в 2002-2003 гг, о чём речь пойдёт ниже.
03-9.jpg
Источник: Атлас українських історичних міст. Т. 1: Львів (2014)

Link to comment
Share on other sites

Благодаря сотрудникам научно-исследовательского центра Рятівна археологічна служба удалось ознакомиться с содержимым отчёта "Про результати археологічних досліджень на ділянці будівництва житлово-офісного центру по вул. Валова, 15 у м. Львові; 2003 р." (далее для краткости буду называть его "Звітом"), составленного "Археологічно-архітектурной службой м. Львова" (в наши дни это Бюро Спадщина). Ниже будут приведены отдельные сведения из этого отчёта (тексты, планы, фото), которые помогают понять, что же там тогда откопали. Отчёт довольно детальный и содержит много данных, не имеющих прямого отношения к обсуждаемой здесь теме, так что о них здесь речи не будет, а материалы по нужной теме буду приводить либо в сжатом пересказе, либо в формате цитат. Хотя даже после всех этих сокращений и упрощений сведений осталось довольно много.


Исследования 1997 г.

После того, как в 1995 г. дом на Валовой, 15 начал разваливаться, а его руины разобрали, в августе-сентябре 1997 г. участок обследовали археолог В. Конопля и архитектор Р. Могитич. Внимание исследователей сосредоточилось на участке размером 33х15 м вдоль ул. Валовой, т.е. более-менее на участке рва перед Низкой стеной, вот где-то здесь:

01.jpg
Google Earth

"Звіт" делится итогами:

Цитата

... під час спорудження будинку [на вул. Валова, 15, початок 19 ст.] уся площа під ним була розкопана до дна міського рову. До цієї ж відмітки викинуто і грунт з основи валу. Тобто, будівельними роботами XVIII ст. [может скорее начала 19 в.? - Filin] не лише знищено усе заповнення рову, що могло б дати матеріал до пїзньосередньовічного Львова, а й знівельовано профіль контрескарпа валу [1, с. 4]. 

... таким чином, на місці котловану розібраного житлового будинку но вул. Валовій, 15 пам’ятка археології відсутня. Архітектурний нагляд за будівельними роботами дав мало інформативний, але, попри все, цікавий матеріал для пізнання особливстей містобудівництва Львова від кінця XVIII до середини XIX ст. [1, с. 9]. 
--------
1. Конопля В., 1997. Звіт про результати архітектурно-археологічного нагляду в котловані житлового будинку на вул. Валова, 15 у Львові. 9 с. машинопису. Архів ЛІМ. Львів.

Интересно, что в отчёте Р. Могитича (Архітектурно-археологічні обстеження котловану розібраного будинку по вул № 15 у м. Львові. Львів, 6 с. машинопису. Архів ЛІМ, 1997 р.) об обнаружении "біля вул. Сербської" следов мурованого (вероятно, кирпичного) контрэскарпа рва, который, очевидно, одновременно являлся северной подпорной стеной вала третьей линии обороны. Отчёты 1997 г. представлены только текстом без фото, да и этих материалов в моём распоряжении нет, и потому не совсем понятно, где именно и в каком виде были обнаружены следы мурованого контрэскарпа, но само его обнаружение уже вызывает интерес, поскольку получается, что вал третьей линии обороны имел "одёжу" не только снаружи, но и изнутри, со стороны внутреннего рва.


1997-2002 гг.

После обследования 1997 г. застройщику "Галицкі контракти" было разрешено приступить к возведению нового дома, но что-то пошло не так (скандалы вокруг проекта?) и потому в 2002 г. потребовалось получать новое разрешение. В сентябре 2002 г. работники "Архитектурно-археологической службы" при поверхностном осмотре участка выявили, что южная стена дома №18 по ул. Братьев Рогатинцев в качестве фундамента использует сохранившийся отрезок Низкой стены, что дало основание для продолжения археологических и архитектурных обследований участка.


2002 г.

В последнем квартале (?) года проводились работы под руководством В. Шишака, при участии Ю. Лукомского. 

Белой линией условно показал отрезок обнаруженной Низкой стены, который вот уже более двухсот лет служит в качестве фундамента дома:
02.jpg
Google Earth

5 шурфов, заложенных в 2002 г.:
03-1.jpg 03-1-p.jpg


2003 г.

Новый и более масштабный этап раскопок. Работы проводились с 19 мая до 25 июля 2003 г. Состав экспедиции: от "Археологічно-архітектурной служби" В. Шишак (начальник экспедиции), О. Лазурко, С. Андреев; Ю. Лукомский (заместитель руководителя экспедиции); от "Рятівної археологічної служби" О. Осальчук; а также 20-30 разнорабочих. Работать приходилось в непростых условиях: сроки сжатые, параллельно с археологами строители готовили котлован и разбирали остатки дома, а на глубине 3,5 м. шурфы подтапливали грунтовые воды. 

Общая схема раскопов и шурфов. Я её немного разукрасил для наглядности, чтобы было видно, где копали в 2002, где в 2003. 
04-1.jpg 04-1-p.jpg


Пара редких кадров 2003 г., на которых видим локацию после демонтажа руин дома на Валовой, 15. На заднем плане тыльная сторона дома на Братьев Рогатинцев, 18. Белыми рамками ориентировочно показал участки двух шурфов 2002 г. В крайнем правом можно различить фрагмент спрятанной под землёй Низкой стены:

06-1.jpg 06-1-p.jpg
Автор: О. Мазуренко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова". 


Участок на месте 15-го дома по ул. Валовой (его след/планировка отчётливо виден на брандмауэрной стене), справа 18-й дом на ул. Братьев Рогатинцев. Белым контуром выделил локацию в углу участка, где была обнаружена "большая бастея" и "малая бастейка", о которых более подробно речь пойдёт ниже.

06-2.jpg 06-2-p.jpg
Автор: О. Мазуренко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова". 


Низкая стена

Был выявлен 36-метровый отрезок стены, которая в конце 1780-х гг. была использована в качестве фундамента при сооружении дома №18 по ул. Братьев Рогатинцев, причём на тот момент уровень поверхности был на 3 м. ниже современного, и верхняя часть укреплений всё ещё была хорошо заметна. 

Низкая стена в одном из шурфов 2002 г.
07-1.jpg 07-2.jpg 07-2-p.jpg
1. Автор: 0. Мазуренко; 2. Автор: Ю. Лукомский. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".


В нижней части стена была каменной, но в верхней части использовался кирпич (на макете "Готического Львова", изображение которого есть в 1-м сообщении темы, показано, как могла выглядеть такая двухслойная стена). На этом фото можно увидеть уцелевший фрагмент средневековой вендской кладки (выделил белой рамкой):

07-4.jpg
Автор: В. Ивановский. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".


Профиль укреплений в квадратах Ж-К 1-4 (в районе центральной части южного фасада дома №18 по ул. Братьев Рогатинцев):
07-3-1.jpg 07-3-1-p.jpg
Обмеры О. Осальчука, чертил О. Лазурко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

Внешний вид стены на этом участке:
07-3-2.jpg 07-3-3.jpg 07-3-4.jpg
Автор: В. Ивановский. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

А это описание укреплений из упомянутого раскопа (номера квадратов даны с опорой на приведённую выше схему 2003 г., номера слоёв - на показанную выше схему раскопа):

Цитата

Подальше заглиблення у квадратах Ж-К - 1-4 дозволило з’ясувати первісний рельєф земляного укріплення та досить виразно побачити у поперечному перекрої технологію зведення фундаментної частини Низького муру. У кв. К - 3-4 поверхня материкового мергелю стрімко піднімається під кутом 35° до горизонталі. На відстані 1.2 м до лиця Низького муру лінія материка вирівнюється, утворюючи горизонтальну площадку перед стіною - так звану берму. Відмітка поверхні берми становить -5,06 м.

На стратиграфічному профілі виразно відчитується технологія спорудження нижньої частини оборонного муру. З рівня горизонтально зрізаного материкового шару на відмітці -5,0 м було прокопано фундаментний рів глибиною 1.3 м з ледь похилими бічними стінками і горизонтальним дном. Рівень дна рову, як рівно ж і підошви конструкції, становить -6.42 м (промір зроблено у кв. К-1). Перша верства муру на висоту 40 см вкладалася на дно рову впритул до його бічних стінок на вапняно-пішаному розчині. Це фактично була фундаментна подушка (стилобат) конструкції Низького муру.

Наступні верстви кладки споруджувались із дотриманням від'ємного ухилу відносно доземої (вертикальної) площини - талусу, який складав 2-5°. Ця ділянка конструкції творила виразний уступ шириною 5-7 см з фундаментною подушкою. Лице кладки акуратно затерте розчином. Крізь затирку подекуди слабо прочитуються великі кам'яні блоки регулярного муру. Зовнішня затирка кладки збереглась на висоту 1.3 м, тобто вона простежується до відмітки -4.7 м.

Після спорудження муру до рівня -4.7 м (відмітку взято у кв. К-1), внаслідок чого перевідклався шар 6, проміжок між стінкою фундаментного рову і лицевою поверхнею кладки був щільно забутований відносно чистим, але виразно темнішим від материкового (темносірим) суглинком, очевидно, з міркувань гідроізоляційної відмостки (шар 5). Поверхня цієї відмостки досить рівномірно спадає у бік рову під кутом 20°.

В усій вищій, від рівня -4,7 м (відмітку взято у кв. К-1), ділянці кладки кам'яного цоколя Низького муру затирки на його лицевій поверхні не простежено. Це може швидше вказувати на свідомий прийом розшивки між блоками у наземній, видимій частині, що надавало кладці живописнішого вигляду, аніж на те, що затирка тут тотально знищена в результаті дії природних факторів та у процесі функціонування фортифікації. Звідси можна здогадуватись, що денна поверхня берми при Низькому мурі у первісний період його функціонування (кв. К-1) дорівнювала відмітці -4.7 м.

У стратиграфічній колонці при Низькому мурі відсутні будівельні шари кам'яного та цегляного мурувань, які однозначно мали б перевідкластися в процесі спорудження наземної фортифікації. Це слід пояснювати нівеляцією (зачисткою поверхні) берми зразу ж після повного викінчення муру. ...

... Шари 3 і 2, які є молодшими від шару 4, за своєю геометрією в профілі, структурою і артефактами формувались, на нашу думку протягом XVIII ст., тобто до 1777 р., коли фортифікації зберігали ще назагал свій рельєф. Поверхня шару 2 має нахил 25°. Потужний пласт №1 формується, відповідно, після 1777 р.. коли за рішенням нової австрійської влади почалась розбірка мурованих укріплень і нівеляція ділянок земляних валів і ровів.

Кладка наземної частини Низького муру досить регулярна, складена з грубооброблених середньоформатних блоків вапняка, поміж якими, у горизонтальних і вертикальних швах, простежується застосування дрібнішого постелистого рваного каменю. У проміжку відміток: -2.61 —4.35 м лицева частина муру серйозно пошкоджена як унаслідок ерозії під дією природних факторів (що характерне для приземних частин відкритих мурів), так і, можливо, антропогенним чинником (військові сутички).

 

Ещё один профиль укреплений, на этот раз для квадратов Г 1-4:
07-5.jpg 07-5-p.jpg
Обмеры О. Осальчука, чертил О. Лазурко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

Описание этого участка:

Цитата

У кв. Г 1-4 було здійснено ше одну глибинну вузьку траншейку з метою фіксації стратиграфічного профілю, перпендикулярного до лінії колишніх фортифікації ...

... На жаль, у траншеї не вдалося дійти до підошви фундаменту Низького муру, оскільки при ньому прокопано лише до відмітки -6.15 м замість -7,0 м, де приблизно мала б залягати основа конструкції. З відмітки -5,45 м виразно простежено поверхню материкового мергелевого горизонту, яка аналогічно, як на попередньоописаній ділянці стратиграфії у кв. К 1-4, творить невелику горизонтальну берму при лиці муру, а далі починає спадати в бік рову. Характер профілю лиця кам'яної кладки у нижній частині Низького муру тут трохи відрізняється. Фундаментний рів мав вертикальну стінку. Фундаментна частина муру викладена майже впритул до цієї стінки, отже до відмітки -5.35 м лице її утворює вертикальну площину. При передостанній верстві фундаменту було прикладено колоду діаметром 18 см, на яку опирається виступаюча з площини лиця підмурку остання його верства. Далі, цокольна частина муру викладена, як і у попередньому випадку зі строгим дотриманням талусу 5-7° без затирки лицьової поверхні.

 

Большая "бастея"

Ещё на первом этапе раскопок 2003 г. недалеко от Низкой стены, на стыке участков домов по ул. Братьев Рогатинцев №18 и №16 были обнаружены следы каменной постройки с округлым углом. Сходу возникло ощущение, что это следы одной из артиллерийских полубашен Низкой стены, и в таком виде информация просочилась в СМИ и даже в отдельные книги/справочники, которые и донесли до общественности, что обнаружена "бастея", более крупная, чем ранее известные полубашни Низкой стены, и вообще данные раскопок намекали на необходимость корректировок сведений, полученных в результате исследования раннее известных источников. 

Вот эта интригующая постройка на фото:
05-1.jpg 05-1-p.jpg
Автор: В. Ивановский. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

05-2.jpg 05-2-p.jpg
Автор: ?. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

05-3.jpg 05-3-p.jpg
Автор: В. Ивановский. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

Однако в итоге оказалось, что эта постройка к фортификации отношения не имеет, о чём прямо и сообщает "Звіт":

Цитата

Недорозібрані мури північно-західного кута будинку №15 по вул.Валова на початкових етапах досліджень асоціювалися з рештками великої півбастеї (?), оскільки мали виразно округлений південно-східний кут. Ці руїни були складені з масивних грубооброблених вапнякових блоків на вапняно-піщаному розчині. Із попередніх археологічних досліджень було відомо, що вони перекривали собою фрагмент явно ранішої мурованої конструкції, яку ми попередньо інтерпретували рештками бастейки [1]. Згодом з'ясувалося, що конструктив уявної великої бастеї опирався на систему дерев'яного рушту - лежнів та паль, які простежено з відмітки -3,39 м. Це остаточно спростувало версію оборонної бастеї і переконало у появі споруди хронологічно близько до будівництва кам'яниці Валова, 15, тобто на початку XIX ст. Споруду слід пов'язувати з офіциною, згаданою джерелами під 1925 р. Проте, до такого висновку ми прийшли лише на кінцевих етапах досліджень, коли з'явилась можливість грунтовніше обстежити об'єкт.

... Виразний поворот (у плані) стіни умовної бастеї на північ у кв. Г-2, а також виразні конструкції дерев'яного рушту, які були розкриті в основі кута фундаменту на відмітці -3,40 м, остаточно переконують у тому, що ця споруда не має жодного відношення до фортифікації, і датується, мабуть, трохи пізніше від колишнього будинку Валова, 15 - в межах 1 чверті XIX ст. (на шо вказує подібність будівельної техніки, однакові відмітки закладки підмурків) і є рештками так званої офіцини, яка згадується в архівних джерелах під 1925 р. у зв'язку з її реконструкцією.
-----

1. Шишак В., Лукомський Ю., Осаульчук О., 2000. Звіт про рятівні археологічні дослідження в зоні будівництва адміністративного будинку львівської обласної дирекції “Укрсоцбанку” на площі А. Міцкевича, 10 у Львові 1999 року. Архів "РАС" ІА НАН України. Львів. - С. 19.

Т.е. уже на глубине 3,4 м. кладка у "бастеи" заканчивалась, тогда как мы знаем, что у Низкая стена тянется вниз ещё на 3 м, и если бы эта полукруглая постройка существовала в 16-17 вв., то в тот период она как бы слегка парила над склоном рва. Кроме того, фундамент этой постройки покоился на основе, укреплённой деревянными сваями, и по такой же схеме была укреплена основа для фундамента дома №15 по ул. Валовой. Будь это оборонная постройка, то в фланковой стене наверняка обнаружили бы следы бойниц, чего по понятным причинам не произошло. Также видно, что эта постройка не примыкает вплотную к Низкой стене, она несколько оторвана от неё, что также выглядело странно (из-за этой особенности на первых порах даже была мысль, что "бастея" соединялась с Низкой стеной какой-то шеей). В общем, у истории находки, которая на первых порах тянула на небольшую сенсацию, в итоге был такой вот прозаический финал. Впрочем, радует то, что исследования были доведены до конца, а то так бы и продолжала дальше распространяться информация о существовании здесь полубашни внушительных размеров, да ещё и обнаруженной там, где её не ждали. 


Малая "бастейка" 

Как мы теперь знаем, "Большая бастея" в итоге оказалась гражданской постройкой 1-й четверти 19 в., однако в северо-западном углу исследуемого участка была обнаружена другая постройка, которую исследователи предварительно отнесли к числу укреплений.

Вот она (выделена красным) на уже известном плане раскопок 2002-2003 гг.: 
08-1.jpg
Автор: Ю. Лукомский. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова". 


А вот её описание из "Звіта":

Цитата

Подальші розкопки у смужці кв. А-Г - 1-2, між північною стіною офіцини і кам’яницею Братів Рогатннців, 18, переслідували мету виявлення слідів бастейки № 44 [на плані Я. Вітвіцького]. У квадратах А-Б - 1-2 виявлено, рештки двох паралельних мурів, шо за технікою кладки та матеріалом (особливо розчином) тотожні до характеристик ділянки муру з бійницею, південне лице якого було виявлене й обстежене нами минулого року /Шишак. Лукомський. Осаульчук. 2003 в. - С. 10-11/. Ці мури складені з грубооброблених блоків вапняка різного формату на світло-сірому міцному вапняно-пішаному розчині, а їх підошва залягає на рівні -3,65 м. Кладка мурів дволицьова і поверствова. Вони виразно перев'язуються між собою і творять "П"-подібну у плані споруду, яка примикає до лиця Низького муру і тому попередньо названа нами "прибудовою з бійницею". Між збереженими субстанціями цієї споруди і пізнішими конструктивами офіцини, які опираються на неї з добре помітною розвантажувальною підпряжною аркою, виразно простежуються вертикальні шви.

Західний мур прибудови з бійницею уцілів до відмітки -1,97, а східний - до -2,38 м, оскільки знищений внаслідок влаштування на його місці каналізаційних цегляно-цементних ємкостей у минулому столітті. ...

... Функціональне призначення прибудови з бійницею однозначно оборонне. Це, на нашу думку, була прямокутна у плані двоярусна вежечка при Низькому мурі, яка виконувала роль бастеї, що була покликана забезпечити фронтальний і фланкуючий обстріл площі перед муром між бастейками №43 та №45 [на плані Я. Вітвіцького]. 

... рештки об'єкту ["прибудовою з бійницею"] включені у конструктив офіцини, яка повстала у 1 чверті XIX ст.. що є верхньою межею його датування. ...

... При спорудженні кам'яниці Братів-Рогатинців, 18, яке було здійснене протягом 1788-89 рр., руїни колишнього Низького муру були використані як основа її південної стіни. ... Над частково розібраною прямокутною оборонною вежечкою вже тоді було влаштовано санвузли, каналізацію з яких було влаштовано у дубовому коробі, який проклали через проріз колишньої бійниці. ...

... Первісна ж каналізаційна комунікація була прокладена у дерев’яному коробі, який проходив через колишній бійничний проріз бастейки (?), яка знаходиться на місці об’єкту №44 поданого на плані Я.Вітвицького, і прямував на південь, до оборонного рову, або до австрійського колектора. ...


На этом кадре видим ещё не до конца разобранную стену дома №15 по ул. Валовой, в нижней части которого виднеется объём гипотетической башенки (выделил его белым контуром) с отверстием гипотетической бойницы:
08-2.jpg
Автор: О. Мазуренко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".


Отверстие в лицевой части стенки "башенки", которое, по мнению исследователей, может быть бойницей, также подробно описано в "Звіті":

Цитата

Вдалося також обстежити північне лице бійниці (?), шо прорізає південний мур прибудови. На жаль з внутрішнього її боку уціліла вона лише у нижній частині. Ширина прорізу з північного боку виносить 45 см., тобто бічні щоки прорізу звужуються у порівнянні із параметром ширини з південного лиця муру, що становить 70 см [19]. Так само плита, що закладена в основі прорізу залягає під нахилом до півдня під кутом 15°. Таким чином відмітка її поверхні з північного лиця становить -1,13, а з південного - -1.34 м. Бічні площини щік прорізу прямі і вертикальні. На внутрішніх поверхнях бічних щік та білокам'яної основи місцями простежуються фрагменти тиньку. Північне лице бійниці втоплене у неглибоку (20 см) нішу, ширина якої 55 см, а відмітка основи - близько -1.45 м [20]. Усі ці спостереження дають підставу вбачати у повторно обстеженому прорізі муру рештки первісної бійниці, верхня частина якої втрачена.
------

19. Первісно цей проріз міг мати більшу ширину — до 110 см. Права (східна) щока отвору закладена брусковою цеглою на проміжку 40 см /Шишак, Лукомський, Осаульчук, 2003 р. — С. 8/.

20. Більш детальному обстеженню решток прорізу перешкоджав аварійний стан недорозібраної конструкції офщини. Сподіваємось на можливість додаткового натурного вивчення об'єкта після стабілізації або демонтажу субстанцій офіцини.

Гипотетическая бойница крупным планом:
08-3.jpg
Автор: О. Мазуренко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

Место, где объём гипотетической башенки уходит под брандмауэрную стену между домами №16 и №18 по ул. Братьев Рогатинцев:
08-4.jpg
Автор: О. Мазуренко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

А это размышления из "Звіта" касающиеся датировки "башенки":

Цитата

... якщо конструкція рушту під фундаментами офіцини початку XIX ст. залягає на відмітці -3.4 м (причому рівень денної поверхні у час закладки офіцини виносив -2,5 м), то підошва підмурку прибудови з бійницею закладена на рівні -3.7 м, що на 1.4 м вище від первісного рівня платформи берми при Низькому мурі, і фундаменти її муровані відкритим способом, після чого були засипані на висоту 70 см. Цей рівень відповідає одній з останніх фаз функціонування нашої частини фортифікацій - 1 пол. XVII ст. і пов'язується у хронологічний проміжок влаштування дерев’яного "опарканення" валу, про рештки якого ми вже вели мову вище. З аналізу архівних джерел випливає, шо прибудова з бійницею найімовірніше могла повстати у 20-х рр. XVII ст., коли фортифікації з боку Галицького передмістя обновляються за бургомістра Мартина Кампіана під тиском королівської комісії, очолюваної Юрієм Дідушицьким /Tomkiewicz, 1971 - S. 110-112/. Сміливіше прибудову з бійницею можна датувати ширше, тобто XVII ст. ...

... До першої половини XVII ст. слід відносити ... також уцілілі субстанції прибудованої до Низького муру, прямокутної в плані, оборонної вежечки. 


Я бы эту постройку не рискнул причислить к категории оборонных по ряду причин. Во-первых, она крайне мала - где-то 3х4 м, со стеночками толщиной чуть более 1 м и внутренней камерой размером где-то 1,5х1,5 м. Во-вторых, она точно была пристроена к Низкой стене, причём фундамент постройки находился на 1,4 м выше уровня бермы. В-третьих, сложно представить, что в 17 в., когда уже давно была возведена третья линия городских укреплений, а в добавок к этому с нужного направления город был усилен ещё и укреплениями Бернардинского монастыря, понадобилось усиливать один из отрезков второй линии такой вот скромной постройкой миниатюрных (даже для 15 в.) размеров и с сомнительными боевыми характеристиками. Нет полной уверенности (ни у самих исследователей, ни у меня) и в том, что отверстие в фасовой стенке на самом деле является бойницей. Кроме того, наличие на этом участке "башенки" 17 в. подталкивает к мысли, что рядом не было никакой округлой полубашни (той, которая под №44 на плане Я. Витвицкого). Смущает и факт использование этого короба для санитарных нужд - быть может изначально это и была какая-то санитарная постройка 18 в. (?), пристроенная к стене и, возможно, к полубашенке №44 в период, когда по другую сторону Низкой стены существовала прилепленная к ней застройка? Непонятно и то, как осуществлялся доступ к этой постройке, если участок Низкой стены, к которому её пристроили, вроде бы не содержит признаков наличия дверного проёма. 

 

Полубашенка с плана Януша Витвицкого

В углу, где ждали найти боковую стенку полукруглой башенки нашли четырёхугольную постройку:
09.jpg

Реконструируя планировку укреплений Низкой стены, Я. Витвицкий предполагал, что полубашенка, отмеченная на его плане под №44, должна находится на стыке домов №16 и №18 по ул. Братьев Рогатинцев. Он считал, что основная часть полубашенки окажется под домом №16, но часть полукружия на его плане попадает на участок дома №18. Раскопки 2002-2003 гг. показали, что в нужном углу следы боковой стенки отсутствуют, а вместо них имеется четырёхугольная постройка, которую исследователи посчитали небольшой башенкой. 

Вывод из "Звіту":

Цитата

... лицьова поверхня Низького муру на ділянці кв. А-Г - 1 не містить анінайменших слідів існування півкруглої бастейки № 44 [на плані Я. Вітвіцького]. На всьому цьому проміжку автентичне лице муру за винятком верхньої частини збереглось задовільно і не має будь-яких аномалій. На основі цього факту можна констатувати або повну відсутність півкруглої бастейки, або, що дуже малоімовірне, можливу наявність її на ділянці сусідніх будинків Валова, 13 - Братів Рогатинців, 18.

Если я правильно понял, то наличие в углу участка четырёхугольной "башенки" заставило исследователей усомниться в том, что полукруглая башенка с плана Я. Витвицкого может находиться на участке соседнего дома №13 по ул. Братьев Рогатинцев (а если точнее - то вообще, кажется, усомнились в её существовании), поскольку если бы она там была, то не было бы нужды строить четырёхугольную "башенку". 

Однако если четырёхугольная постройка на самом деле вовсе не оборонная постройка, то быть может где-то прямо за ней, на соседнем участке, всё же будет обнаружена полубашенка №44. Кроме того, полубашенки вдоль Низкой стены располагались более-менее равномерно, и потому кажется странным мысль, что участок стены между полубашенками №43 и №45 вплоть до 17 в. была пуст, и лишь потом его вдруг прикрыли скромненькой четырёхугольной постройкой.  

 

Ров

Благодаря раскопкам узнали, что первоначальное дно рва расположено на глубине 8 м., а его ширина достигала 35 м., однако при этом это не был ров с чёткими геометрическим профилем, характерным для укреплений 16-17 вв., а ещё вполне себе средневековое углубление с плавными очертаниями. "Звіт" содержит информацию и о других интересных особенностях:

Цитата

... Особливо важливим результатом, якого частково досягнуто наполегливими зусиллями експедиції, була фіксація лінії поперечного профілю поверхні материкового горизонту на ділянках оборонного рову та при Низькому мурі, яка є основою усіх пізніших напластувань. ...

... Найнижча відмітка глибини, що була зафіксована під час розкопок, сягає – -8,1 м. ...

Цікавим є спостереженням, що південна стрічка фундаментів колишнього будинку [вул. Валова, 15] не мала дерев’яних паль або так званого рушту в основі. Це слід пояснювати тією обставиною, що підошва конструкції тут заглиблена у материк, верхній горизонт якого знаходиться на відмітці -3,2 м відносно сучасного полотна вулиці. А такий високий рівень материка, у свою чергу, свідчить про перебіг контрескарпу 2-ої лінії укріплень.

... При поглибленні розкопу у кв. Ж-К – 5-6 вдалося повторно досягнути дна оборонного рову на відмітці -8,05 м, а т акож вияснити, що воно у поперечному перетині мало коритоподібний плавно вгнутий характер. На дні рову було виявлено безсистемно розташовані наполовину зітлілі дерев'яні обрізки колод, дошок, кілків, а також фрагменти брускової цегли, що відповідають часу спорудження Низького муру.

Наступні напластування, що датуються, відповідно, другою половиною XVII - XX ст., відносяться до процесу поступового (XVII - XVIII ст.) та планомірно-швидкого (кін. XVIII - XX ст.) нівелювання колишнього рельєфу фортифікації. Вони приблизно до середини XVIII ст. відносно поступово формувались на осі тольвегу рову (тобто різноманітні продукти господарської діяльності зсипались міщанами на дно рову не зі сторони валу, а безпосередньо в центральній частині колишньої фосн чи западини), утворюючи контррельєфну конфігурацію рельєфу, тобто горб посередині рову. Станом на третю чверть XVIII ст. западина рову практично не читалася. ... Отже, на цей період  профіль колишньої фортифікації мав форму перевернутої трапеції, довжина паралельний сторін якої становила 25 (нижня) - 35 (верхня) м, а бічні сторони утворювали з боку Низького муру ледь похилу лінію колишнього валу, а з боку пізнішої вулиці Валової - краще видимий колишній контрескарп. Висота цієї умовної трапеції неперевищувала 2 м. Таку ж ситуацію простежуємо на тогочасних картах Львова /Tomkiewicz, 1971. - S. 119, 125, 131). Лише тепер стратиграфічні спостереження переконують у тому, шо заболочена смуга середньої частини рову була плоскою, тут не було вже організованого конценторованого потоку води, яка тепер сочилася ширикою горизонтальною смугою завширшки 20 м.

Слева лицевая поверхность Низкой стены, справа - профиль рва:
10.jpg
Обмеры О. Осальчука, чертил О. Лазурко. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".


Возможно ров местами перегораживали с целью регулирования уровня воды. На такой вывод наталкивают следы гипотетической "гребельки", о которой сообщает "Звіт":

Цитата

На глибині -6,67 – -6,83 м зафіксовано торці шести дерев’яних дубових паль, які розташовувались попарно в орієнтації південь – північ. У поперечному перетині вони мали різноманітну форму – кругляки, горбилі і підпрямокутники. На деяких з них збереглась кора. В процесі подальшого поглиблення з’ясувалось, що довжина паль виносить 1,18-1,36 м, і деякі з них були загостреними у нижній частині. Одна паля у перетині мала прямокутну форму. Її довжина – 1,0 м, ширина – 16 см, а товщина – 7-8 см. Вона мала одну сторону рівну, а іншу – заокруглену. На одному із країв цієї колоди знаходився наскрізний отвір діаметром близько 2,5-3,0 см. Ймовірно, палі є рештками поперечної гребельки (?), якою регулювали рівень води в оборонному рові. Датувати ці дерев’яні конструкції можемо тільки приблизно за рівнем їх розташування у стратиграфічній колонці. Оскільки палі було вбито з рівня близько 1 м відносно дна оборонного рову, то їх логічно датувати у межах ХVІ ст., коли рів протягом пів-століття міг замулитись на таку товщину алювіально-делювіальними відкладами. ...

... XVI століттям датується система дерев'яних паль вбитих упоперек оборонного рову з метою влаштування, можливо, греблі (?) для регулювання рівня води в оборонному рові. 

 

Каркас эскарпа (?)

На некотором удалении от Низкой стены была обнаружена доска, в которой исследователи усмотрели часть этакого деревянного каркаса, который препятствовал оплыванию земляных укреплений. Вот как находку описывает "Звіт":

Цитата

Поглиблюючи площу у квадратах Б-Г – 6, на відмітках -5,27 – -5,40 м, було виявлено частину дошки завтовшки 4 см та завширшки 21 см, яка у повздовжньому напрямку залягала практично горизонтально, а в поперечному – під кутом 30° і була оперта на кілька плах-кілків. У плані дошка перегинається через один з кілків, описуючи легку дугу, опуклу в південно-східному напрямку. Дошка ніби "облицьовує" поверхню колишнього відкосу валу на певному етапі його функціонування і може бути залишком конструкції так званого "опарканення" земляних фортифікацій /Witwicki, 1971. – S. 140/. Вигин дошки у плані слід пояснювати тим, що верхня платформа валу злегка розширювалась у місці бастейки № 44 [на плані Я. Вітвіцького]. Судячи з конфігурації, яку посідає дошка, вона повинна була привантажуватись якоюсь конструкцією зверху. Це міг бути накат із горизонтальних колод або поперечні фіксатори настилу. Проте ніяких елементів з верхнього шару конструкції, як і подібних елементів "опарканення" валу в кв. Е-К – 5-7, не виявлено. Продатувати цей фрагмент конструкції облицювання валу можна лише відносно. Об’єкт виник раніше за дерев’яний водовід [его датировали 2-й половиной 17 - 1-й половиной 18 вв. - Filin] ..., але значно пізніше за дату первісного спорудження Низького муру і оборонного рову при ньому, оскільки він залягає на 3 м вище за дно рову. Попередньо "паркан" датується в межах 2 пол. ХVІ – ХVІІ cт. і пов’язуємо з ренесансними прийомами фортифікації, що вимагали влаштування ширших платформ на валах.

... До першої половини XVII ст. слід відносити рештки конструкції облицювання земляних ескарпів, які частково відображають характер рельєфу фортифікацій на цей час: а також уцілілі субстанції прибудованої до Низького муру, прямокутної в плані, оборонної вежечки. Розкопки доводять відсутність сподіваної на досліджуваній ділянці півкруглої бастейки № 44 [з плану Я. Вітвіцького], що коректує окремі картографічні джерела.

Доска на плане + фото:
11-1.jpg 11-2.jpg
1. Автор: Ю. Лукомский; 2. Автор: В. Ивановский. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

В приведённом описании показалось странным, что округлый в плане земляной выступ, который могла бы спасать от расползания обнаруженная доска (очевидно, как часть какого-то более масштабного каркаса) объяснили существованием в этом месте полубашенки №44, показанной на плане Я. Витвицкого, ведь мы также знаем, что следов этой башенки на участке так и не было выявлено. 

Гипотеза о том, что во 2-й половине 16 - 17 вв. (т.е. когда вторая линия укреплений уже была закрыта валом третьей линии + укреплениями Бернардинского монастыря) перед Низкой стеной сооружали какие-то земляные платформы, укреплённые деревянными досками, также требует пополнения доказательной базы, поскольку, фактически, речь идёт не об обустройстве какой-то мелочи, а о сооружении чего-то вроде фоссебреи, т.е. дополнительного уровня укреплений, расположенного перед основной линией обороны, и появление такого элемента  у второй защитой линии, которая сама по себе была невысока, выглядит несколько странно.  

 

Плетни перед Низкой стеной

Вначале раскопок создалось ощущение, что это конструкции, поддерживающие форму земляных укреплений:12-2.jpg
Автор: О. Осальчук. Архив "Археологічно-архітектурної служби м. Львова".

Однако в итоге выяснилось, что это не элемент фортификации, а простые ограды небольших участков, обустроенных при Низкой стене в 18 в. Вот что об этом сообщает "Звіт ...":

Цитата

... Співставляючи всі уривки виявлених тинів, переконуємось у тому, що вони утворювали локальну наземну огорожу ділянки при колишньому Низькому мурі й не могли відігравати фортифікаційних функцій. Аналіз стратиграфічного розташування цих об'єктів вказує, шо рівень денної поверхні часу їх функціонування складав відмітки -4.25 м у східній ділянці розколу (кв. Е-К - 5). близько -4.5 м у західній частині (кв. Б-Г - 5) і біля -4.2 м у північно-східній частині розколу (кв. Д-К - 1-3). Така відносно рівна поверхня на місці колишніх земляних фортифікацій утворилась в період їх повного занедбання, тобто протягом перших трьох чвертей XVIII ст. ... 

... Унікальний стан збереження тинів вказує по-перше: на їх короткотривалий період функціонування: по-друге: на відносно раптову їх "консервацію", тобто засипку грунтом. Як відомо, такі масштабні земляні роботи, що переслідували мету "впорядкування" територій віджилих уже фортифікацій, відбулись разом з приходом Австрії, тобто в останній чверті XVIII ст. Тому короткотривалий період існування тинів на досліджуваній ділянці слід датувати 2 пол. XVIII ст.. а обережніше - 1770-80-ми роками. На це побічно вказує й рівень будівельного шару кам'яниці Братів Рогатинців. 18 (-3,2 - -3,4 м), датованого джерелами 1788-89 рр., який залягає близько до вершків тинів.


Прочее

Помимо этого на участке нашли короб деревянного водопровода, следы австрийских канализационных коллекторов, свайный фундамент дома №15 по ул. Валовой, а также более 3,6 тыс. находок "рухомого археологічного матеріалу" (керамика, изделия из стекла и металла, свинцовые пломбы, монеты и т.п.), но описание этих находок выходит за рамки и без того упитанной темы.

Link to comment
Share on other sites

Скандальная стройка на Валовой, 15 и проект музеефикации

Мнение Ганса Каспари, эксперта ЮНЕСКО, о проекте дома на Валовой, 15 (который, несмотря ни на что, был всё же построен):

Цитата

9.04.2003 р. ми ознайомилися з проектом будівництва будинку на вул. Валовій. Він дає привід до побоювань, що виникне будівля, яка підриватиме закони містобудування та охорони пам'яток у старому місті. Виходячи з цього, викладаємо таку думку щодо проекту:

Зруйнована наріжна будівля - перехід від 3-поверхової забудови пізнього 18 століття до поряд розташованої забудови авеню та площ початку 20 ст. Нова забудова повинну принаймні відповідати історичному зразку містобудування, а з іншого боку, ознаменувати історичну зміну планування. Копія зруйнованого будинку в такому випадку не рекомендується, оскільки це не була якась особлива унікальна пам'ятка. Ми дотримувалися загальної позиції, викладеної у Венеційській хартії.

Новий проект зорієнтований виключно на будівлю, яка примикає із заходу. Він адаптує новобудову до частин елементів сусідньої забудови, але в той же час відчувається сучасна будівельна манера.

Через архітектурно невдалий кутовий наголос перехід до нижчої і скромнішої будівлі зі сходу буде занадто драматичним. Побудова велетенського даху і, відповідно, дахового краєвиду, а з тим і віконних дахових систем, не відповідають традиційно простому даховому вирішенню.

Будівельний об'єм для цього місця є завеликим і повинен принаймні бути зменшеним на повний поверх або суттєво інакше спрямованим. Наприклад, за рахунок більшої глибини будівлі.

Передбачено доступ до решток оборонних укріплень міста, однак вважаємо, що вони є недостатньо заекспонованими.

Зведення підземного гаражу з багатьох причин є принципово проблематичним, а саме: археологічне, гідрологічне і з погляду руху транспорту. У жодному разі не можна опускати гаражі нижче одного рівня під рівнем вулиці, якщо археологічні і гідрогеологічні дослідження взагалі дозволять його побудову.

Ми радимо ґрунтовно переробити та доопрацювати проект. Об'єм мусить бути значно відкорегованим, фасади повинні якісно, відповідно до часу, вписуватися в гармонію ансамблю міста. Нехай більший об'єм стосовно попередньої будівлі є з господарських причин необхідним, але треба було уникнути зміни масштабів всередині будови, бо за планом вона зле стикується із забудовою зі сходу та півночі.

Рекомендується прості, здорові пропорції, як це демонструвала попередня будова. Вона повинна містити елементи сучасного стилю.

Якщо експерти міста не мають шансів переконати інвестора забезпечити відповідну якість проекту, пропонується запросити трьох незалежних експертів, які б проконсультували місто та інвестора. Якщо інвестор вирішив вкласти кошти, щоб отримати певні переваги, то він повинен це зробити згідно з порадами експертів.

Звичайно, все повинно бути зроблено, щоб залікувати рану в тілі старого міста. Тому бажаємо успіху Львову звести нову будівлю.


Здесь находим как критику отдельных взглядов/мнений упомянутого эксперта ЮНЕСКО, так и интересные сведения о старом австрийском доме по ул. Валовая, 15 (т.е. о том, который был разобран в 1997 г.):

Цитата

Будмайданчик як поле для дискусій
 
На жаль, рецензент Г. Новаківська не дає однозначних формулювань висновків й оцінок ескізного проекту, які б давали зрозуміти, з точки зору реставратора, чому він не підходить для реалізації у випадку Валової, 15. Такі невизначені формулювання, як "необхідно віднайти рішення" щодо ескізного проекту, який уже сам є рішенням, - недоречні. Новаківська не говорить, як Каспарі, що цей проект треба ґрунтовно переробити. Цю рецензію можна критикувати за обтічні формулювання, але позитив у тому, що вона лишає поле для дискусій. От тільки часу на них немає: загроза для пам'яток актуальна зараз як ніколи. Зараз відбувається архітектурний бандитизм. Ми маємо рішення науково-методичної ради держкоммістобудування відтворювати там будинок, а не будувати новий. А там його якраз будують за проектом "Містопроекту" - це ж елементарний бандитизм. Хтось же приймав таке рішення на місцевому рівні! Вбачаю в цьому вияв хаосу як у владі, так і в свідомості людей. Цим хаосом скористалися інвестори, як каламутною водою... Вони знайшли свою вигоду й отримали те, чого бажали.

Відгук Ганса Каспарі на проект новобудови на місці розібраної пам'ятки також має дискусійні моменти, хоч це думка експерта ЮНЕСКО, але й вона викликає в деяких моментах реакцію незгоди на певні його висловлювання. Зокрема, на мій погляд, Ганс Каспарі не зовсім зорієнтувався в ситуації збереженості історико-культурних надбань Львова, власне в конкретному випадку Валової, 15. Це абсолютно неправильна оцінка можливості відтворення пам'ятки. Він пропонує на тому місці збудувати новий будинок, посилаючись на Венеційську хартію. Це найбільш дискусійне питання з його експертизи. Це пам'ятка унікальна, хоч і належить до рядової забудови кінця 18 - початку 19 століть. Це чи не єдина класицистична будівля, яка дійшла до нашого часу фактично у своєму первісному вигляді. Вона отримала деякі зміни в декорі в період сецесії. Але все-таки це пам'ятка епох бідермаєру, яких ми у Львові більше не маємо, вони не збереглися, бо всі класицистичні пам'ятки більше чи менше, але перебудовані. У випадку з Валовою, 15 ми мали шанс лишитися при дуже гарній пам'ятці. У Львові для того стильового напрямку, який вона представляла, ця пам'ятка була унікальна.

Тому виходячи зі специфічних умов Львова та України (у нашій країні дуже багато втрачених пам'яток) доцільно було б піти шляхом відтворення. Думаю, у даному випадку це підставово, бо пам'ятка перед тим, як її розібрали, була поміряна й зафотографована. Тобто, був збережений достатній обсяг матеріалу, за яким вона могла б бути відновленою. А це те, що вимагають міжнародні хартії, в яких обумовлюються особливі випадки, коли допускається відновлення шляхом виконання копій (якщо для цього є достатній іконографічний матеріал).

Тому через це дискусійне положення ми у Львові наразі отримали думку не на користь вимог пам'яткоохоронного законодавства; думку, що відіграватиме в подальшому негативну роль у забудові тієї ділянки. У всіх інших твердженнях Каспарі щодо проекту, який реалізує "Консоль", можна стовідсотково погодитися. На жаль, автори проекту дуже некоректно втручаються в історично сформоване архітектурне середовище, якщо говорити про основні параметри новобудови: поверховість, прив'зку до сусідніх будинків, належне ставлення до експонування тих фортифікацій, які вже зараз відкриті. Хоч в архітектурно-проектному завданні й вимагаються відкоригувати ці рішення, але ми вже тепер можемо бачити, що замовник і проектанти не збираються переробляти проект, щоби врахувати потреби музеєфінації низького муру. Передбачаю, що вони й надалі не братимуть до уваги всіх інших дуже слушних зауважень Ганса Каспарі (це стосується 7 поверхів, невдалого кутового завершення, підземних гаражів).

Передісторія будівництва на Валовій, 15 ще до того, як ділянку передали "Галицьким контрактам", свідчить про низьку пам'яткоохоронну свідомість і слабкість як пильнувальників закону, так і громадськості, яка не може впливати на владу. Зараз є унікальна можливість поставити пам'яткоохоронну справу у Львові на належний рівень, оскільки керівництво управління охорони історичного середовища обійняв відповідний фахівець-професіонал, який розуміє масштаб проблем і знає, як їх вирішувати. Адже не завжди все впирається в нестачу фінансів, іноді важливішим є фахове рішення. Мудре рішення передбачає також волю керівництва міста до того чи іншого кроку. Мусить бути воля, а не самоусунення від проблем. Якість обставин міняється, змінюються тиски, вектори різних сил. І може так трапитися, що саме влада буде змушена приймати рішення, а не забудовники. Тому вважаю правильним кроком відкритий лист Товариства шанувальників Львова, в якому бачу намагання пояснити ситуацію не тільки громадськості, а й насамперед владі, яка не повинна випускати зі своїх рук контролю над процесом музеєфікації низького муру.

 

Ещё одна публикация, касающаяся скандальной стройки на Валовой, 15:

Цитата

Новобудова проти історії міста
Тему досліджувала Вікторія Садова

За парканом, на обгородженій ділянці вулиці Валової, кипить робота будівельників. Учора графік робіт будівельної фірми "Консоль ЛТД", яка зводить багатоповерхову споруду, не санкціоновану, до речі, управлінням охорони історичного середовища, передбачав вбивання бетонних паль у неналежно досліджений культурний шар. Буквально упритул до меж цієї земельної ділянки, за сусідньою адресою вул. Рогатинців, 18, фахівці із археологічно-архітектурної служби Львова розкопали сенсаційну знахідку - залишки низького оборонного муру і фрагменти оборонної структури Львова з 16-17 століття, тини, що зміцнювали укіс валу. При тому всьому чітко проглядається оборонний рів і бастея, які заслуговують на відповідну музеєфікацію із відповідним проектуванням цієї експозиції. А це вимагає коригування проекту. Адже до прийняття рішення і погодження того проекту замовник не має права вести будь-які роботи без дозволу. І дозволу як такого (поки не з'ясується ситуація із новими археологічними знахідками, оборонними спорудами та їхньою музеєфікацією) управління охорони історичного середовища дати не може, тому й призупинило своїм приписом роботи на об'єкті.

Мури, що визирнули із-під землі, вражають. Що це може бути? Фрагмент оборонного муру із зв'язком через шийку? "Такий момент міг би бути, - вважає начальник управління охорони історичного середовища Микола Гайда, - але для того, щоб це з'ясувати, треба все достеменно розкопати й дослідити. Не можна робити довільних припущень. Скажімо, ми припускали, що на пл. Соборній мають бути залишки муру, але археологи цього літа не виявили там бастеї (чи то вона розібрана ґрунтовно, а чи є трохи в іншому місці). Ми не можемо припуститися атрибутивної помилки щодо Валової, 15. Археологи - і то є справою їхньої професійної честі - мусять вивчити, чи справді розкопаний напівкруглий мур є бастеєю, а не залишками якихось інших споруд ближчого до нас часу. Якщо нововиявлений об'єкт - справді важлива пам'ятка, то це примусить ставитися до нього з належною увагою: не матимемо права змарнувати шанс музеєфікувати знахідку. Зараз вони ту стіну розібрали аж до долини і тепер можуть копати вздовж стіни. Я попросив археологів зробити то якнайшвидше, бо їхній висновок дасть потрібний ключ до розв'язання проблеми: з чим ми маємо справу на Валовій, 15. Якщо незабаром матимемо відповідь на це питання, то тоді ухвалимо рішення".

Коли це трапиться? Можливо, упродовж 2-3 днів, а можливо, - кількох тижнів: усе залежить від погоди. Зараз ідуть дощі, й археологи, замість просуватися далі, мусять ненастанно вичерпувати воду, - відрами, панове, відрами! Навіть на світлині виглядало б це доволі атракційно, ба навіть кумедно, - коли б не було так гірко. У листі до головного архітектора Львова Василя Каменщика директор ЛКП "Археологічно-архітектурна служба м. Львова" Василь Івановський зокрема зазначає: "У зв'язку з дискусією, що виникла при обговоренні проектів забудови ділянки на вул. Валовій, 15 та реставрації будинку №18 на вул. Бр. Рогатинців подаємо наші висновки для ознайомлення та врахування про подальшому розгляді проектної документації... Звертаємо увагу, що в на даний час на ділянці вул. Валова, 15 археологічні дослідження проведені частково і виконання будівельно-монтажних робіт можливе згідно з пам'яткоохоронним законодавством лише з письмового дозволу управління охорони історичного середовища та після завершення археологічних досліджень цієї території".

Однак ситуація ускладнюється тим, що на інтереси фірми "Консоль ЛТД", яка прагне чимшвидше звести "будинок, якого ще не бачив Львів", зважила прокуратура. Вона повідомила листом управління охорони історичного середовища Львова, що відкликає зупинку на проведення будівельних робіт, знайшовши лаз у шпаринах між законами: Закону про охорону пам'яток архітектури УРСР та сучасним (мовляв, закону зворотної дії не має). На жаль, прокуратура не зважила на вимоги чинного пам'яткоохоронного законодавства, приведеного до світових норм. Чи змушене буде управління охорони історичного середовища Львова виконувати вимогу прокурора, чи оскаржуватиме його, -- покаже час. Зрештою його начальник Микола Гайда, керуючись дорученням президента та Законом України про культурну спадщину, мав би що заперечити прокуратурі. І то підставово, адже він і в цій драматичній ситуації наполягає на тому, що дозвіл на будівництво виданий із порушенням закону.

Звісно, власник ділянки думає інакше. Думку виконавчого директора "Галицьких контрактів", у власності якого перебуває ця земельна ділянка, "Поступ" уже оприлюднював, коли попереднього разу торкався висвітлення цієї наболілої для Львова теми. Нагадаємо тільки, що 23 березня 2001 року між ТзОВ "Редакція "Галицькі контракти" (продавцем) та ДП "Контракти-медіа" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - фундаменту розібраної кам'яниці. І тут справа будівництва на вул. Валовій, 15 розкриває свій інший аспект, незалежний уже від проблеми новознайдених археологічних сенсацій. Ідеться про легітимність самої новобудови на місці розібраної пам'ятки.

Адже житловий будинок на Валовій, 15 серед інших пам'яток архітектури місцевого значення було взято на державний облік рішенням виконкому львівської обласної влади від 22.11 1988 року №393 "Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню та містобудівельну цінність". Навесні 1995 року внаслідок природного старіння частина споруди обвалилася, мешканців відселили, а будинок, замість того, щоб заходитися його ремонтувати, вирішили без зайвих клопотів... розібрати, для чого на основі висновків спеціалістів львівської філії науково-дослідного інституту "Проектреконструкція" та інституту "Укрзахідпроектреставрація" склали клопотання про дозвіл на знесення будинку та вилучення його з переліку пам'яток архітектури.

Однак тут починаються суперечності, які важко пояснити. Одна й та ж рука підписує зовсім протилежні висновки. Відповідно до довідки управління охорони історичного середовища Львова, фундаменти будинку, що збереглися, є цінними архітектурними елементами і невід'ємною частиною пам'ятки. Український регіональний науково-реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація" вважає за необхідне провести відтворення пам'ятки, бо, відповідно до Закону УКРАЇНИ "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини - місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території.., інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, -- мають бути збережені. Цікаво, що Львівська міськрада не скористалася своїм правом привілею купити пам'ятку архітектури, як це їй гарантує закон, оскільки довідалася про вчинений продаж лише 5 квітня 2001 року, -- тобто коли вже потяг поїхав...

Але логіка чиновників проста: нема пам'ятки - нема й проблеми. Є просто земельна ділянка, майданчик під забудову. Однак і тут не все гаразд, бо, визначаючи межі сусідніх ділянок між Валовою, 15 та Братів Рогатинців, 18 у дуже вже якийсь геометрично химерний спосіб, припустилося помилки вже місто. Але навряд чи це зараз хтось визнає - надто клопітна то справа: акт на володіння земельним наділом можна переглянути тільки в судовому порядку. Для чого його взагалі переглядати? А для того, що власник ділянки на Братів Рогатинців, 18 не тільки не відмовляється музеєфікувати археологічні знахідки, які так потрібні місту, а готовий вкласти в цю справу півмільйона своїх грошей, однак межі його ділянки не дозволяють забезпечити експозиційний простір. Управління охорони історичного середовища Львова вважає за необхідне при наданні дозволу міськвиконкомом ВП "Гарант-Львів" на проектування і проведення протиаварійних, ремонтно-реставраційних робіт на будинку, що на вул. Бр.Рогатинців, 18 - пам'ятки архітектури 18 століття - та закріплення за ним земельної ділянки, відкоригувати межі земельних наділів внутрішнього двору між будинками № 18 на вул. Бр.Рогатинців та проектованим будинком №15 на вул. Валовій із врахуванням поданих проектних пропозицій інституту "Укрзахідпроектреставрація", зобов'язавши при цьому ВП "Гарант-Львів" здійснити за власні кошти відповідні роботи з консервації, музеєфікації та забезпечення використання виявлених укріплень середньовічного Львова для громадського екскурсійного показу.

Отже, суперечка йде не за кривулясту межу між сусідніми ділянками. Річ у принципово різному розумінні власників цінності пам'яток для Львова як туристичного об'єкта. Одне слово, у фокусі проблеми зійшлися (і то клином) суспільні інтереси й приватновласницький зиск.

Власника ділянки на Валовій, 15 зрозуміти можна: знайшовши інвестора, який погодився вкласти гроші (а з усього видно, що "Консоль" фірма просунута, крута й грошовита) в освоєння пустки, що зяяла у самому центрі Львова румовищем, він за будь-що прагне чимшвидше спорудити за омріяним проектом будинок, у якому, як подейкують у Львові, всі майбутні квартири вже продані до останнього квадратного метра. Але насторожує в даній ситуації оце "за будь-що". По-перше, чому без належної (підкреслюю - належної) попередньої археології? По-друге, чому за таким агресивним проектом? Коли виникне питання, як тлумачити в даному контексті слово "агресивний", - підіть погляньте на новобудову " Укрсоцбанку" на площі Міцкевича. Чарівна ономастична пара Базюк-Базелюк іще довго відгукуватиметься Львову, а є ж реальна загроза повторитися подібному і на Валовій, 15...

Цікаво, що перша особа міста про проблему знає. Адже іще 27.12.2002 р. міський голова Любомир Буняк попросив взяти під особистий контроль проходження цієї справи свого заступника п. В.Лозинського. Не дала йому забути своє власне прохання і службова записка директора ВП "Гарант-Львів" п. Я. Бондаря від 6.05 2003, у якій він повідомляє, що фірма "Консоль ЛТД", проектуючи через інститут "Містопроект" офісно-житловий комплекс, на суміжній ділянці передбачає підземну автостоянку, яка зводить нанівець усі вимоги, пропозиції й побажання щодо реставрації і музеєфікації виявлених оборонних укріплень. Але батьки міста мовчки дистанціюються від проблеми, воліючи зберігати позиції стороннього спостерігача. На листи ВП "Гарант-Львів" про закріплення за ними земельної ділянки ніхто не зреагував і не втрутився. А це створило реальну загрозу втратити сприятливий 2003 будівельний рік.

Отже, "Гарант-Львів", який планував цього року завершити роботи з реставрації будинку, за такого "сприяння" з боку виконавчих органів влади цього зробити не зможе. І це не може не дивувати, бо, здавалося б, керівники магістрату мають бути зацікавлені в підтримці намагань управління охорони історичного середовища зберегти історичну спадщину Львова. Тим паче, в даному випадку, не за бюджетні кошти міста.

Хоч оптимісти стверджують, що до компромісу можна дійти у спільному погодженні про відступлення підземного простору. І зараз, як стало конфіденційно відомо "Поступу" із джерел, які побажали лишитися неназваними, такі переговори тривають. Було б добре, коли б сусіди погодили все між собою під час спільних обмірковувань прийнятного рішення. Але реалісти переконують, що від підземних гаражів фірма "Консоль" відмовитися не в змозі. Та найбільше клопотів таки не з гаражами, а з в'їздом з бічного фасаду. Однак добре, що процес взаємних переговорів-торгів уже почався, нехай навіть не за арбітражу легітимної міської влади. Що ж, такі реалії нашого часу: тільки здогадуватися, кому насправді належить влада в нашому місті.

 

Заметка от 24 июля 2003, когда ещё велись раскопки. Здесь часть сведений не отвечает действительному положению вещей (частично из-за того, что автор статьи привёл не совсем корректную информацию об участке, а частично из-за того, что отдельные выводы были в дальнейшем откорректированы, что, к примеру, касается истории с обнаружением крупной "бастеи"), но помимо этого есть интересные детали о взаимодействиях с застройщиками:

Цитата

У Львові на вул. Валові знайдено оборонні укріплення 15-16 ст., опису яких немає в історичних документах

Вчора начальник управління охорони історичного середовища Микола Гайда провів екскурсію для журналістів на місце археологічних розкопок Львівських мурів 15-16 ст. на вул. Валовій, 15. Для міста Львова, як зазначив Микола Гайда, дані розкопки є своєрідним відкриттям, оскільки у жодних архівних документах немає опису, які б зазначали, що на цьому місці існували оборонні укріплення.

Територія, на котрій здійснюються археологічні розкопки, становить близько 500 квадратних метрів. Будинок, що на вул. Братів Рогатинців, куплений у аварійному стані ВП "Гарант Львів" як житловий, стіна муру практично служить фундаментом для будинку. Для реставрації і музеєфікації даних історичних пам’яток, як повідомив заступник директора ВП "Гарант Авто", потрібно близько 700 тис. грн.. На сьогоднішній день на археологічні розкопки ВП "Гарант Авто" виділило 5 тис. грн. Окрім цього існують протиріччя між власниками території, оскільки місце, де знаходиться рів, віддане для забудови "Галицьким контрактам", котрим, як зазначив Петро Вівчарівський, "історія не потрібна" і вони на місці історичних знахідок планують побудувати підземні гаражі.

Як розповів науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича Юрій Лукомський, у південній смузі оборонної споруди зафіксовано 3 оборонні мури: внутрішній високий мур, низький мур та зовнішній мур, який об’єднував Бернардинський монастир з Галицькою брамою. Досліджені оборонні мури складаються з нижньої кам’яної частини та верхньої — півтораметрової готичної цегли 16 ст. Між зовнішнім та низьким мурами вже розкопано рештки оборонного рову, шириною близько 25 м. та глибиною більше 8 метрів.

У процесі археологічних досліджень з’ясувалося, що на стику вулиці Валової №№ 13 та 15 має знаходитися вежа Бастея, яка за словами Миколи Гайди, є значно більшою ніж подано в історичних матеріалах.На місці розкопок знайдено вироби зі скла (посуд 16-17 ст., фігурне, різнокольорове скло, від мініатюрних аптечних баночок до великих посудин, які мають ренесансну та барокову обробку); вироби зі шкіри, золотий дріт довжиною 15 см. та товщиною – 1 мм). Цікавою знахідкою також є свинцева пломба – печатка, котра має досить гарну геральдику є думки , що вона могла залишитися з амуніції шведського війська, і на той час опломбовувала бочки з порохом, повідомив Юрій Лукомський.

Археологічні роботи продовжуватимуться на цій ділянці ще 2-3 тижні, після їх завершення працюватимуть архітектори.

 

По итогам раскопок 2003 гг. в "Звіті" было отмечено следующее: 

Цитата

З усіх виявлених і зафіксованих архітектурно-археологічних об'єктів найціннішими є автентичні елементи Низького муру та оборонної вежечки з бійницею. Вони вимагають збереження, консервації, реставрації та пристосування у нових умовах. ...

... Враховуючи велику історичну, містобудівельну, архітектурну та археологічну цінність виявлених під час розкопок залишків оборонних укріплень південної частини Середмістя Львова ЛКП "Археологічно-архітектурна служба м. Львова" пропонує їх законсервувати та розробити заходи щодо подальшого використання їх для загальногромадського огляду на ділянці між кам'яницею по вул. Братів Рогатннців, 18 і майбутнім житлово-офісним центром, який будується на місці колишнього будинку по вул. Валова, 15.


Буквально через несколько дней после завершения раскопок в одном интервью речь шла о том, что ценного нашли, и о планах на музеефикацию, которая позволила бы всем желающим ознакомиться с выявленной секцией укреплений. 

Цитата

Ірина Халупа: У самісінькому центрі Львова працівники археологічно-архітектурної служби зробили сенсаційну знахідку. Ідеться про залишки низького оборонного муру і фрагменти оборонної структури Львова з часів ХV-ХVІІ століть. А ще знайдено тини, якими зміцнювали укіс валу. Власне, у тому усьому проглядається оборонний рів і бастея ще з часів ХV століття. Відтак на цьому місці планується створення музею. Принаймні у цьому радіо "Свобода" запевнив керівник управління охорони історичного середовища Львова. Докладніше про унікальні археологічні розкопки повідомляє Галина Терещук.

Галина Терещук: Кілька років тому у Львові обвалилася сходи та стіна будинку на вулиці Валовій, 15. На щастя, тоді ніхто не постраждав. Мешканці будинку обійшлися переляком. Оскільки вибратися їм із руїни було ніяк - провалилися сходи. Не так давно на цьому місці розпочали будівельні роботи. Однак вже у верхніх шарах грунту прозирнули низькі оборонні мури, які чудово збереглися до наших днів ще з часів ХV століття.

Начальник управління історичного середовища Львова Микола Гайда розповідає:

Микола Гайда: Не лише кам’яне мурування залишилося кінця ХVІ століття, але ще і кілька рядів цегли лишилося тієї готичної, що дуже цінно є, бо на тих ділянках, що збережені тут біля Успенської церкви, тієї цегли не залишилося. А там будинок сів на той мур і завдяки тому той автентичний прошарок зберігся. І тепер, коли та ділянка вже розкопана, то вона буде впорядкована і музеїфікована. Ми постараємося зробити так, щоб все таки доступ туди був і ми б той фрагменти історії Львова наочно бачили, а не лише теоретично про нього чули.

Галина Терещук: Нині археологи вивчають, чи справді розкопаний у центрі Львова напівкруглий мур є бастеєю. Однак на місці археологічних знахідок активно ведуться будівельні роботи. Чи не станеться так, що про них просто забудуть і закладуть на їхньому місці фундамент новобудови, як і планувалося досі? До речі, із проектом будівництва будинку ознайомились експерти ЮНЕСКО. Вони висловили свої побоювання, що нова будівля порушить закони про містобудування та охорону пам’яток архітектури у старому місті. Керівник управління охорони історичного середовища Львова Микола Гайда запевнив кореспондента радіо "Свобода", що сторони, які уклали угоди про спорудження новобудови, не заперечують проти того, аби створити на місці знахідки оборонного муру музей.

Микола Гайда: Опрацьовується відповідний проект. Згідно з тим проектним рішенням то буде реалізовано. Такі перші кроки того проекту вже зроблені. Вони передбачають перекриття подвір’я і за допомогою світлових вікон ми туди пускаємо денне світло, щоб освітити ту оборонну споруду. Одночасно пропонують зробити сходи, для того, щоб забезпечити туди доступ екскурсантів.

Галина Терещук: Скільки потрібно коштів на це і де їх брати?

Микола Гайда: Ми маємо на даній ділянці два замовники, які ведуть будівельні роботи, не тільки будівельні, а ремонтно-реставраційні, скажімо так. Це є фірма «Гарант Львів» і «Консоль ЛТД». Обидві фірми вкладають свої гроші для того, щоб ту територію привести до порядку і експонувати знайдені оборонні споруди. Оборонні споруди знаходяться на території, що посідає «Гарант Львів» і тому вони нестимуть левову частку витрат на впорядкування цих оборонних мурів. Але управління однозначно ставить умову перед ними музеєфікації.

Галина Терещук: Однак керівники будівельних фірм усе ж були заскочені археологічними знахідками, а відтак і змінами, які вони повинні вносити у проект новобудови. До того ж, у Львові побутує думка, що усі квартири у майбутньому домі уже давно розпродані. Міський голова Львова наразі ще не бачив унікальних знахідок. Втім він не заперечує проти створення музею, який має гармоніювати з новобудовою.

Если я правильно понял, планировали расчистить пространство вдоль Низкой стены, сделать к эту полость спуск со стороны улицы, а на уровне покрытия внутреннего двора между домами на Братьев Рогатинцев, 18 и Валовой, 15 сделать прозрачный то ли пол, то ли окна, дабы и сверху можно было на всё это глянуть и дать локации бюджетное освещение солнечными лучами.
 

Был ещё Відкритий лист товариства шанувальників Львова, в котором призывали музеефицировать найденные укрепления:

Цитата

Львівському міському голові п. Л. Буняку
Головному архітектору м. Львова п. В. Каменщику
Начальнику управління охорони історичного середовища м. Львова п. М. Гайді

Відкритий лист товариства шанувальників Львова

до вас з проханням прийняти рішення про музеєфікацію фрагменту низького муру з бастеєю XV ст., розкритих нещодавно в ході археологічних досліджень на території будинків на вулицях Валовій, 15 та Братів Рогатинців, 18. Крім цього, вимагаємо припинити незаконне будівництво, яке здійснює ТзОВ "Фірма Консоль ЛТД" на місці втраченої пам'ятки архітектури кінця XVIII ст. житлового будинку на вул. Валовій, 15 (ох. №858М).

Під час археологічних досліджень ділянки на території будинків на вул. Валовій, 15 та на вул. Братів Рогатинців, 18 відкрита унікальна пам'ятка Львова - фрагмент низького муру з бастеєю та оборонним ровом XV ст. У зв'язку з цим ми висловлюємо побажання шанувальників історії та пам'яток Львова заекспонувати цю пам'ятку для екскурсійного огляду громадян міста та туристів. Вважаємо, що це не тільки можливість, але й обов'язок влади Львова зробити конкретний позитивний крок у напрямку збереження культурної спадщини Львова. Можливості заекспонувати львівську старовину були упущені минулого року, коли археологи відкрили залишки Руської брами на вул. Руській та Королівської бастеї на вул. Підвальній. У випадку з відкриттям фрагменту низького муру ситуація з його музеєфікації дуже сприятлива: є інвестор - ВП "Гарант-Львів", який оплатив проведення археологічних досліджень цієї пам'ятки і готовий вкласти кошти (йдеться про суму в 500 тис. грн.) у реалізацію проекту реставрації та музеєфікації відкритих фортифікацій.

Ми відстежуємо події довкола будівництва на Валовій, 15 і можемо стверджувати, що забудовник ділянки - ТзОВ "Фірма Консоль ЛТД" - порушує визначений законом порядок погоджень проектів та отримання дозволів на будівництво в заповідній території, на місці втраченої пам'ятки, і це через потурання чи некваліфіковані дії влади. Так, прямим порушенням ст. 15 Закону України "Про охорону культурної спадщини" є рішення обласної влади вилучити цю пам'ятку з Реєстру пам'яток історії і культури. Ми вже звернулись до прокуратури області з листом про незаконність такого рішення.

Вважаємо також поспішним погодження головним архітектором Львова ескізного проекту нового будинку на Валовій, 15 без належної за законом археологічної розвідки всієї ділянки забудови, без громадського обговорення в середовищі пам'яткоохоронної громадськості Львова (Товариство охорони пам'яток історії і культури, Товариство шанувальників Львова та ін.), без врахування рецензій та експертних оцінок, зокрема експерта ЮНЕСКО п. Ганса Каспарі, адже ділянка на Валовій, 15 входить у межі історичного центру Львова, включеного до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Рецензії проекту львівських фахівців, експертна оцінка проекту п. Г. Каспарі однозначно твердять про серйозні помилки проектантів (інститут "Містопроект", арх. О. Базюк) щодо поверховості нового будинку - сім поверхів на цій ділянці не може бути, - щодо невдалого вирішення форм даху та кутового акценту будинку, щодо неналежної музеєфікації фортифікацій міста на цій ділянці. До того ж проектні рішення інституту "Містопроект" порушують архітектурно-планувальне завдання (пункти 2.3, 2.9, 4.1), видане проектантам власне відомством головного архітектора міста.

Та, очевидно, найбільш одіозним порушенням є дозвіл на будівництво нульового циклу будинку на Валовій, 15, виданий ТзОВ "Фірма Консоль ЛТД" інспекцією держархбудконтролю м.Львова, якого інспекція не мала права давати, адже не було погоджено ескізного проекту будинку в державних пам'яткоохоронних службах, ніде не було погоджено його наступної, робочої, стадії.

Товариство шанувальників Львова просить розглянути порушені в листі питання, а саме:

  1. Прийняти всі необхідні рішення з музеєфікації міських фортифікацій XV ст. на межі ділянок будинків на вул. Валовій, 15 та вул. Братів Рогатинців, 18.
     
  2. Зобов'язати забудовника ділянки на Валовій, 15 і розробників проекту внести корективи в проект будинку, що викликані результатами археологічних досліджень ділянки, рецензіями львівських фахівців, оцінкою експерта ЮНЕСКО п. Г. Каспарі та погодити проект згідно із законом.
     
  3. Забезпечити відкрите громадське обговорення проекту забудови на Валовій, 15 та проектних пропозицій із музеєфікації відкритих на цій ділянці фрагментів фортифікацій міста.

Наше Товариство висловлює готовність спільно організувати таке громадське обговорення.

З повагою к.і.н. Мар'яна Долинська
президент ТШЛ
тел. 70-17-78


Відповідь управління містобудування та архітектури на лист віце-президента ТШЛ п. М. Долинської

Проектна документація на будівництво офісно-житлового комплексу на вул. Валовій, 15, на місці розібраного у 1995 році житлового будинку після обрушення конструктивів, розроблена державним проектним інститутом "Містопроект" на замовлення ТзОВ "Фірма "Консоль ЛТД" відповідно до вихідних даних:.

  • наказу Департаменту землеустрою та планування забудови міста від 10.05.2002 р. № 122 про надання дозволу на будівництво об'єкту;
  • наказу Міністерства культури і мистецтв України від 18.10.2002 р. №621 про дозвіл на вилучення будинку на вул. Валовій, 15 з пам'яток архітектури місцевого значення;
  • розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 17.12.2002р. № 621 про вилучення будинку на вул. Валовій, 15 із переліку пам'яток архітектури місцевого значення;
  • завдання на проектування, погодженого управлінням охорони історичного середовища м.Львова, інститутом "Укрзахідпроектреставрація",
  • головним управлянням з надзвичайних ситуацій облдержадміністрації та затвердженого в установленому порядку;
  • архітектурно-планувального завдання від 11.09.2002 р. №307;
  • державного акта на право постійного користування землею від 04.08.1998 р. І-ЛВ№000854;
  • дозволу Львівського історичного музею від 16.10.1997 р. №347
  • тощо.

Ескізний проект семиповерхового офісно-житлового комплексу на вул. Валовій, 15 погоджено управлінням архітектури і містобудування 15.01.03 №1610/3636 для подальшого проектування.

Дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова на підставі документів, передбачених статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій" та "Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт".

Тому твердження про спробу інвестора здійснити незаконне будівництво на місці розібраної пам'ятки не відповідає дійсності.

Що стосується процедур оформлення єдиних дозволів на будівництво об'єктів у центральній частині міста з урахуванням вимог Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про планування і забудову територій", "Про рекламу", а також погодження з Міжурядовим комітетом із збереження всесвітньої культурної та природної спадщини, інформуємо, що обласна державна адміністрація надіслала відповідне звернення до Кабінету Міністрів України від 28.02.03 р. № 5/4-760-16, а наше управління - до Держбуду України від 18.04.03 р. № 16-П/О-259 для отримання необхідних роз'яснень.

Начальник управління містобудування та архітектури І. Олійник


Зачистка котлована на Валовой, 15:
1.jpg
Источник

 

Новость от 16 марта 2004, где продолжается история скандальной стройки на Валовой, 15, а также приводятся дополнительные сведения о проекте музеефикации Низкой стены, который разрабатывал институт "Укрзахідпроектреставрація" (было бы интересно с ним ознакомиться):

Цитата

Глум над історією міста

“Поступ“, неодноразово звертаючись до питань збереження культурної спадщини Львова, вже висвітлював на своїх шпальтах перебіг археологічних досліджень, віднайдених фрагментів оборонних споруд середньовічного Львова на ділянці між вулицями Валовою та Братів Рогатинців. Та ця не вирішена досі проблема стоїть руба близько двох років, не знаходячи розуміння та підтримки в органах місцевої виконавчої влади. Йдеться про недотримання вимог ЮНЕСКО щодо збереження історичного архітектурного набутку міста і про зневаження інших законів України. Загалом те, що коїться на цій ділянці, перетвореній на будівельний майданчик фірмою „Консоль“, інакше як глумом над історією міста не назвеш.

Щоб краще зрозуміти ситуацію, слід пригадати історію із віднайденням пам`ятки, яка вимагає пошани. Отож 24 жовтня 2002 р. ВП „Гарант-Львів“ придбало на конкурсній основі у Львівської міськради аварійний житловий будинок на вул. Рогатинців, 18. До речі, в умовах конкурсу не було вказано, що будинок — пам`ятка архітектури 18 ст. місцевого значення, отож жодних застережень і обмежень щодо його подальшого використання не було. Із цим будинком межувала зруйнована пам`ятка архітектури місцевого значення на вул. Валовій, 15. 1998 р. міськрада надала ТзОВ „Редакція „Галицькі контракти“ у постійне користування для будівництва офісу земельну ділянку на вул. Валовій, 15, залишивши будинок на вул. Рогатинців практично без прилеглої території. Згодом з`ясувалося, що ця територія разом з комплексом історичної забудови внесена 1998 р. ЮНЕСКО до переліку світової культурної спадщини.

2002 року ТзОВ „Редакція „Галицькі корнтракти“ передає усі функції замовника і генпідрядника з освоєння ділянки (розроблення і затвердження проектно-кошторисної документації, фінансування та здійснення будівництва) фірмі „Консоль ЛТД“, головний офіс якої розташований у Сімферополі. Відтак „Консоль“ через проектний інститут „Містопроект“ спроектувала і розпочала будувати не офіс, а житлово-офісний комплекс.

Тим часом за наполяганням управління охорони історичного середовища на ділянці провели археологічні дослідження, які виявили на всій лінії південного дворового фасаду оборонні укріплення середньовічного Львова. Значна ділянка автентичного низького муру слугувала фундаментом для стіни з дворового фасаду будинку на вул. Братів Рогатинців, 18. Це викликало потребу реабілітації та реставрації, в зв`язку з чим дії щодо реконструкції будинку з боку ВП „Гарант-Львів“ стали значно обмеженішими. Адже управління охорони історичного середовища наполягало на консервації та музеєфікації виявлених укріплень і забезпечення громадського екскурсійного показу. Для ВП „Гарант-Львів“ це вилилося в додаткові витрати коштів (близько 700 тис. грн).

Однак начальник управління охорони історичного середовища Микола Гайда зумів переконати власників будинку на вул. Братів Рогатинців, 18 у винятковій історичній цінності виявлених укріплень, і ВП „Гарант-Львів“ попередньо погодилося на такі роботи. Рішенням виконкому міськради від 21.02.2003 р. йому надали дозвіл на „Проектування виведення з аварійного стану, реконструкції і реставрації з переобладнанням приміщень будинку на вул. Братів Рогатинців, 18 (пам`ятка архітектури XVIII ст.) під офісно-житлову і громадську функції“. Відповідно до цього рішення, а також реставраційного завдання управління охорони історичного середовища та архітектурно-планувального завдання управління архітектури і містобудування, ВП „Гарант-Львів“ розробило через РУРІ „Укрзахідпроектреставрація“ проектну документацію на виведення з аварійного стану, реконструкцію і реставрацію з переобладнанням приміщень будинку та погодило її з усіма службами міста, згідно з чинним будівельним законодавством (зокрема й проект реставрації і музеєфікації виявлених укріплень).

Але для виконання робіт із реставрації, консервації і музеєфікації виявлених оборонних мурів та забезпечення їх використання для громадського екскурсійного показу необхідно було вилучити з користування ТзОВ „Редакція „Галицькі контракти“ земельну ділянку площею 150 кв. м на вул. Валовій, 15, межі якої були встановлені без врахування будинку на вул. Братів Рогатинців, 18 як пам`ятки архітектури та виявлених міських украплень, хоч про це управління охорони історичного середовища неодноразово надсилало службові записки до міськради.

Ось витяг із цього клопотання: „Інститутом „Укрзахідпроектреставрація“ на замовлення ВП „Гарант-Львів“ опрацьовано проект реставрації та пристосування пам`ятки архітектури XVIII ст., житлового будинку №18 на вул. Братів Рогатинців, згідно з проектом передбачено реставрацію низького оборонного муру та експонування його на відрізку від граничної стіни до вул. Сербської. Належить зауважити, що реставрацію і музеєфікацію виявлених оборонних укріплень необхідно здійснити усім фронтом південного дворового фасаду будинку на глибину 4.100 м від денної поверхні землі. З метою забезпечення використання реставрованих укріплень для громадського екскурсійного показу, необхідний відповідний простір. Оскільки розширювати цей простір немає можливості через офісно-житловий комплекс на вул. Валовій, 15, що проектує фірма „Консоль ЛТД“, проектом пропонується перекрити експозиційний простір на рівні денної поверхні землі прозорими конструкціями з організацією входу через відтворений проїзд у внутрішній двір та безпосередньо в експозиційний простір для огляду на відмітку — 4.100 м спеціальною сходовою кліткою. Це обумовлено й певними експлуатаційними вимогами, тому пріоритет утримання об`єкта слід надати виробничому підприємству „Гарант-Львів“, оскільки будинок є у його власності. Враховуючи наведене, управління охорони історичного середовища просить виконавчий комітет Львівської міської ради дати згоду на вилучення земельної ділянки площею 150.00 кв. м і доручити відповідним підрозділам виконкому внести необхідні зміни в правові акти на користування земельними ділянками“.

Але до цього часу питання лишається не вирішеним. Мало того, на вул. Валовій, 15 фірма „Консоль Лтд“ будує новий житлово-офісний комплекс. Чи ж варто нагадувати, що новий об`єкт в історичній забудові повністю повинен відповідати державним будівельним нормам України на проектування і будівництво та пам`яткоохоронному законодавству? На жаль, зігнорувавши ці норми, ПІ „Містопроект“ (директор Микола Кошло) запроектував на тих же відмітках та на недопустимій відстані від виявлених оборонних укріплень підземну автостоянку, що звело нанівець усі вимоги і рекомендації з реставрації і музеєфікації виявлених мурів, залишивши, як зауважив один із рецензентів проекту, щілину завширшки від 5,3 м до 2,4 м і завдовжки 33,00 м.

Після низки нарад в управлінні охорони історичного середовища, публікацій у пресі та оприлюднення принципової громадянської позиції шанувальників історичної спадщини були проведені додаткові археологічні дослідження виявлених об`єктів на ділянці вул. Валова, 15. Це дало змогу більш докладно дослідити добре збережену ділянку Низького оборонного муру, фрагменти вежі-бастеї, а також фундаменти нелокалізованих споруд XVII-XVIII ст., і ще більше переконало в необхідності збереження та реставрації цих укріплень у ширшому обсязі. Та всі вимоги, пропозиції й рекомендації щодо збереження культурної спадщини Львова перекреслила фірма „Консоль Лтд“ своїм будівництвом офісно-житлового комплексу на вул. Валовій, 15, посилаючись на проектні рішення „Містопроекту“ та дозвіл інспекції Держархбудконтролю. Цим „Консоль Лтд“ цинічно поглумилася і над залишками історичної спадщини середньовічного Львова, і над Законом України „Про охорону культурної спадщини“. Своєю чергою це призвело до того, що ВП „Гарант-Львів“, образно кажучи, має зв`язані руки і не може належно виконати роботи з реставрації і музеєфікації виявлених оборонних укріплень, як цього вимагають проектні рішення „Укрзахідпроектреставрації“ та пам`яткоохоронне законодавство.

Отож, проектуючи і будуючи новий об`єкт у заповідній частині міста, „Консоль Лтд“ зігнорувала не тільки чинні закони, а й численні рецензії авторитетних вітчизняних фахівців, експертів ЮНЕСКО, вимоги консультативної ради з питань охорони історичного середовища Львівського міськвиконкому, Товариства шанувальників Львова та громадськості міста. Відомо, що у Львові є вже достатньо негативних прикладів недотримання вимог ЮНЕСКО щодо збереження культурної спадщини. А описаний приклад цілком може стати тією останньою краплею, що спричинить виключення нашого міста із переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Невже ми це допустимо?

 

Этот скандал, как я понял, развивался в течение стройки (она завершилась к 2005 г.), так что наверняка есть и другие публикации на эту тему, а здесь привёл лишь те из них, которые попались мне на глаза, и в которых встретились интересные сведения. 

Link to comment
Share on other sites

Музеефикация

Судя по приведённой выше новости от 16 марта 2004, тогда рассматривался вариант передачи прав на участок у Низкой стены от застройщика, орудовавшего на Валовой, 15, к владельцу дома на Братьев Рогатинцев, 18, который был готов взяться на музеефикацию узкого пространства вдоль обнаруженной линии укреплений. Далее у меня появляется основательный пробел в знаниях, и потому о произошедшем могу догадываться уже по тому, что имеем в итоге.

Судя по всему, проект, который предложила "Укрзахідпроектреставрація", не был реализован - на Валовой, 15 построили то, что планировали, включая подземный паркинг, против которого возражал эксперт ЮНЕСКО. Однако, судя по всему, застройщика всё же немного потеснили, отодвинув его подземную активность от участка Низкой стены. 

Далее, вероятно, владелец дома по Рогантинцев, 18, со стороны подвала своего дома сделал выход к пространству, расположенному к югу от Низкой стены, обустроил там длинный подземный зал, который увеличил площадь подземного яруса упомянутой каменицы. 

К таким выводам я пришёл, когда стал интересоваться интерьером паба "Купіца", который в наши дни занимает подземелье под домом №18 на Братьев Рогатинцев. Тут повезло - у паба есть виртуальный тур, который позволяет осмотреть значительную часть подземных помещений. В процессе составления плана этого подземелья стало понятно, что оно в южном направлении выходит за границы дома, захватывая нужный участок у Низкой стены. Этому открытию был удивлён, поскольку нигде не встречал информации о том, что музеефикация состоялась. 

Бродя по подземелью, выходим к небольшому помещению полукруглой формы. Необычная форма плана объясняется тем, что здесь некогда была обустроена лестница, которую можно увидеть на схеме распопок:

01.jpg


Но гораздо важнее то, что помещение с лестничной клеткой, расположенной близ центра здания, примыкало к линии Низкой стены, а та в свою очередь служила в качестве основы для фундамента дома. Следовательно, повернувшись влево от помещения бывшей лестничной клетки, мы должны увидеть прямо перед собой Низкую стену, однако мы видим нечто иное, а именно - вход в новое помещение, который, кажется, пробит сквозь стену укреплений 15 в.:

02.jpg


А это, уже виды по другую сторону стены - новый зал 2000-х гг., над которым площадка внутреннего двора между домами на Валовой, 15 и Братьев Рогатинцев, 18, а по соседству, через стену, подземная парковка под домом на Валовой, 15.

Вид с востока на запад (Низкая стена справа):
03.jpg


И в противоположном направлении (Низкая стена слева):
04.jpg

В дальнем западном углу (там, где обнаружили большую "бастею", оказавшуюся гражданской постройкой 1-й четверти 19 в., а также загадочную малую "бастейку"), насколько я понимаю, что-то музеефицировали (правда, толком непонятно, что именно), судя по какому-то куску каменной кладки, накрытого стеклом:
05.jpg

Судя по данным раскопок, южная плоскость Низкая стены не была строго вертикальной, а имела уклон, что видно на фото: 
06.jpg 07.jpg


В общем, создаётся ощущение, что это и есть итого музеефикации. Правда, здесь появляется много новых вопросов. 

Во-первых, странно, что об итоге мучений этой части стены мне в Сети информации не попалось. Я уж было подумал, что нужный участок просто закопали и забыли, а получается, что нет. Ни в одном из встреченных описаний/упоминаний "Купіци" не попалось мне сведений о том, что внутри можно посмотреть на отрезок Низкой стены, да и в самом пабе, судя по сделанным внутри фото, нет никаких информационных табличек, а с учётом того, что и в других помещениях есть каменные стены, то большая длинная каменная стена также особых вопросов не вызывает, тогда как именно она является главной и самой старой достопримечательностью заведения. Или взять тот кусок стены под стеклом на сцене - поди пойми, что это, просто такая декорация или часть какой-то ценной находки, которую решили сохранить. В общем, если это ценные артефакты, ради которых вообще обустроили всё это помещение и изменили планировку участков двух домов, то с информационной поддержкой у них всё на достаточно плохом уровне.

К музеефикации плоскости стены также есть вопросы. Был ли пробит проход в стене, по центру помещения, или он там существовал и ранее? Перекладывались ли камни на лицевой поверхности (что-то сходу не смог найти тех участков, которые видны на фото раскопок)? Почему ни на одном из участков не показали конструктивные особенности фундаментной части стены и её верхней части, где сохранился редкий пояс готической кирпичной кладки? 

Ели у кого-то есть информация о том, как протекала музеефикация этого объекта, то буду благодарен, если поделитесь.

 

Link to comment
Share on other sites

Не так давно "Бюро Спадщина" поделилась парой информацинных PDF-буклетов, касающихся раскопок на участке Братьев Рогатинцев, 18 / Валовой, 15. Эти, а также многие другие материалы, касающиеся раскопок во Львове, можно найти на специальном сайте: https://spadshchyna.lviv.ua/arkheolohiya/ 

Одна из этих справок концентрируется на укреплениях. Правда, автор материала немного запутался в данных - в тексте упомянута находка "бастеї з бійницею", однако на фото в качестве "бастеи" уже преподносится полукруглое каменное основание "офіціни", которое не является укреплением и не является той самой постройкой, которую исследователи назвали "бастеей с бойницей".

01-1.jpg 01-2.jpg


А эта информационная справка уже о водопроводе. Я о нём выше особо ничего не писал, так что этот материал дополнит общий образ раскопа.

02-1.jpg 02-2.jpg


Приведённая в тексте гипотеза о том, что найденный водопровод тянулся от пятиугольной башни-бастиона (его в наши дни часто называют "Водной бастеей") настолько же интересная, насколько и смелая. У меня, как у аматора, создаётся впечатление, что по одному фрагменту водопровода, обнаруженному на одном участке, сложно однозначно сказать, как именно он проходил на других участках и где брал своё начало. Но если предположение верно, то и водопровод получает связь с темой укреплений. 

На плане Я. Витвицкого двумя квадратами отметил участок, где была обнаружена секция водопровода (близ полубашенки №44, следов которой в 2002-2003 гг. не обнаружили), и тот, где располагалась "Водная бастея" (№26 на плане):
02-3.jpg
Источник

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

На первых порах во внутренний двор между двумя обсуждаемыми выше домами можно было заглянуть через ажурные ворота:

01-1.jpg
Google-карта

Изначально, насколько я понял, планировалось, что именно отсюда можно будет попасть во двор, а оттуда уже осмотреть укрепления с уровня текущей поверхности, а затем, спустившись ниже, осмотреть их уже на уровне 15-17 вв.

Но, судя по всему, жильцы были сторонниками изоляции (к тому же доступ к стене открыли со стороны подвала соседнего дома, о чём писал выше), и потому ворота закрыли наглухо, а это мешает оценить, как именно выглядит двор на участке близ обнаруженной линии укреплений. 
01-2.jpg
Google-карта


Пока могу предложить только не очень информативный взгляд с высоты, лишний раз, как по мне, демонстрирующий убогость проекта нового дома, ибо тут уютом и не пахнет, а колодец двора скорее напоминает кадры, сделанные в промзоне:
02-2.jpg 02-3.jpg


Общий вид на дом на Валовой, 15 и близлежащую застройку:
02-1.jpg

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
 Share

×
×
  • Create New...