Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Filin

Каменец-Подольский (Кам'янець-Подільський): Безымянная башенка (вежа) комплекса Верхних Польских ворот

Recommended Posts

Башня (или скорее - башенка) находится в северной часть Старого города. Она входит в комплекс Верхних Польских ворот, который также включает в себя башню Стефана Батория, Турецкий бастион, Ветряные ворота и отрезок стены, которая всё это соединяла в единое целое. Обо всех этих составных частях комплекса много информации опубликовано в отдельной теме, но для безымянной башенки отведу отдельную тему, поскольку она достаточно интересна и загадочна сама по себе, а тут ещё начались её исследования, за которыми должна последовать реставрация и музеефикация, так что будет чем тему пополнять. 

Расположение башенки в Старом городе:
0-1.jpg

Общий вид на комплекс с высоты (башенка обведена белым контуром):
0-2.jpg

Чуть ближе:
0-3.jpg


Неплохое представление о локации можно получить, совершив там виртуальную прогулку при помощи Google Street View:0-4.jpg

 

А вот новость от ye.ua, которая подтолкнула меня к созданию этой темы. Там, помимо всего прочего, сообщается, что это "башня литовского периода", однако из текста толком непонятно, то ли современные исследователи поддержали датировку, высказанную ещё в советский период, то ли сами пришли к таким выводам, правда, в этом случае непонятно, что послужило основой для датировки, ведь из находок упомянуты только предметы 19 в.

Цитата

5 Грудня 2020

У Кам’янці-Подільському досліджують найдавнішу башту литовського періоду 

Наразі тут працюють археологи та реставратори.

У Кам’янці-Подільському розпочали археологічні дослідження найдавнішої башти литовського періоду, яка входить в оборонну систему Верхніх Польських воріт. Наразі тут працюють археологи та реставратори. Як розповіли сайту «Є» в Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець», ця башта раніше не досліджувалася і була своєрідною «білою плямою» серед оборонних пам’яток Кам’янця.

«Можна сказати, що ми реалізувати давню мрію – дослідити цю башту, - розповідає Василь Фенцур, директор НІАЗ «Кам’янець». - До робіт залучили реставраторів та археологів. Взагалі, раніше її називали напівбаштою. В процесі розкопок вже стало зрозуміло, що це була таки башта».

Розкопки здійснюють археологи Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України» (керівник – Павло Нечитайло).

1.jpg
Ця башта раніше не досліджувалася і була своєрідною «білою плямою» серед оборонних пам'яток Кам'янця. Фото: надане НІАЗ «Кам'янець»

2.jpg
Паралельно з проведенням археологічних досліджень на башті литовського періоду триває ремонт зовнішньої кладки стін Турецьких бастіонів. Фото: надане НІАЗ «Кам’янець»

Наразі археологи уже виявили вхідний портал з білим кам’яним обрамленням. Як виявилося, вхід в цю башту був значно нижче, десь на 1,5-1,8 метра. Уже розчищено нижній ярус та встановлено розміри башти – 7,6 на 8,3 метра.

Зазначають, що первісно башта була двоярусною, закритого типу. Нижній ярус башти глухий. Північна стіна укріплена потужними контрфорсами висотою до 5-ти метрів та прорізана бійницею. Також виявлено кам’яні п’яти склепіння втраченого другого ярусу башти, кам’яне мощення нижнього ярусу башти. Під час розкопок предмети ХІХ століття - підкову, картеч та металеве ядро.

Як зазначає Василь Фенцур, одночасно з проведенням археологічних досліджень проводиться і ремонт кладки стін Турецьких бастіонів: тут закладають вивали в кладці, вже реставрували втрачені краї бійниць.

3.jpg
Проводяться ремонтні роботи стін, бійниць та проїзду між Кушнірською баштою і муром Турецьких бастіонів. Фото: надане НІАЗ «Кам’янець»

«Також, після досліджень та консерваційних робіт зробимо захід всередину, щоб можна було оглянути, як виглядала ця башта. Хочемо перетворити її на експозиційний об’єкт фортифікаційного характеру. Зверху буде облаштований консерваційний дах. Тож цю башту литовського періоду згодом можна буде побачити як законсервовану, але добре бережену руїну».

Роботи з дослідження башти здійснюють коштом заповідника. Завершити їх планують вже до кінця року.

Share this post


Link to post
Share on other sites

В "Памятниках градостроительства и архитектуры Украинской ССР", Том 4, с. 141, находим краткое упоминание башни (вероятно, этот текст составлен Евгенией Пламеницкой), где высказана версия о постройке башни в 14 в., что делало её одним из самых старых каменных укреплений города:

Цитата

Квадратная башня и оборонительная стена сооружены в XIV в. ... Каменная башня, квадратная в плане, со сторонами 7,6 м имеет толщину стен 1,8 м, высоту 11,6 м. Оборонительная стена протяженностью 37,5 м между квадратной башней и Турецким бастионом сложена из камня; толщина стен в уровне бойниц 1,8 м.

 

В дальнейшем, Ольга Пламеницкая в своей монографии Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (2012) высказывала более смелое предположение, согласно которому эта башня могла появиться ещё до литовцев и до 14 в. 

Уже в разделе, посвящённом укреплениям 2-3 вв. н.э. находим упоминание башенки (с. 150-151), которую автор была склонна датировать как минимум 13 в. или даже более ранним периодом, т.е. дако-римским:

Цитата

Північна башта Стефана Баторія, збудована 1564-1565 рр. в системі фортифікацій північної частини острова, демонструє фрагменти давніших укріплень, збудовані на будівельних розчинах підгрулш І-В, що сягають правдоподібно XIII ст., а можливо, й давніших часів - обороний мур і маленьку прямокутну вежу, що фланкує в'їзд через башту* [Пшменицька 0.2000 а: 262].

1.jpg
Давній оборонний мур та вежа в системі укріплень Верхньої Польської брами.
Обмір Є. Лопушинської, 1955 р. Досліджєння Є. Пламеницької.

----------

* Дослідження Є. Пламеницької. Матеріал не опубліковано. Про наявність давнього будівельного етапу свідчать фрагменти споруди, збудовані на будівельних розчинах підгрупи І-В (Стриленко Ю., Нестеренко Т. Заключение по результатам исследований строительных растворов Каменец-Подольской крепости. Отчет НРТО института Укрпроектреставрация. Киев, 1984. - Архів ДНТЦ «Конрест». - С. 4, 7).

Отдельно стоит отметить, что О. Пламеницкая разделяет понятие "башня" и "вежа". В словаре, расположенном в конце книги, она отдельно уточнила (с. 648), что по её мнению вежа  - это "різновид башти архаїчного типу, призначеної виключно для фронтального обстрілу; її особливістю є відсутність виступу або незначний виступ за лице оборонних мурів". Понятно, что башенка автором была названа "вежей" из-за её очевидной архаичности, однако, как видим, эта постройка типологически несколько отличается от классических средневековых веж, поскольку она практически на весь свой объём выступает за линию стены, хотя при этом её фланкирующая способность была сильно ограничена тем, что боковые стены сохранившегося до наших дней боевого яруса были глухими, без бойниц, и разве что верхний ярус мог быть лишён этих недостатков. Конечно, называть её башней было бы неправильно, но и термин "вежа" ей, как по мне, также не идеально подходит, так что я пока остановился на третьем варианте, решив называть её башенкой.

Но вернёмся к основной теме. Так вот, далее, уже в разделе, описывающем укрепления периода 2-й половины 13 - середины 14 в., снова мелькает упоминание башенки (с. 172) как объекта, который, по мнению автора, уже существовал в указанный временной отрезок:

Цитата

До укріплень давньої верхньої брами, очевидно, мала відношення архаїчна квадратна вежа, розташована між Турецьким бастіоном та баштою Стефана Баторія. Ця вежа, на жаль, досі не стала предметом грунтовного дослідження.


В разделе, описывающем укрепления в северной части Старого города, башенка снова мелькает в тексте (с. 377-388). Тут автор отмечает, что по её мнению первоначально там была ещё одна башенка, которая прикрывала старые ворота с другой стороны. Уже в 16 в. ей на смену пришла массивная артиллерийская башня, в результате чего получился редкий (но не уникальный) тандем двух башен, большой и малой, прикрывших новые ворота.

Цитата

До появи цієї башти [т.е. будущей башни Стефана Батория - Filin] брама знаходилась в оборонному мурі, шо стояв по краю берега каньйону. За законами фортифікації брами здебітьшого фланкувалися вежами. Одна з таких веж - невеличка, з двома масивними контрфорсами, збереглася дотепер на захід від брами. Наявність аналогічної стародавньої вежі зі сходу від брами є очевидною з огляду на поширений принцип розпланування тогочасних міських брам - як вищерозглянутої Пільної брами, так і південної.

На с. 388 находим также графическую реконструкция внешнего вида комплекса Верхних Польский ворот, в т.ч. и башенки/вежи. Тут вопросы вызывает расположение бойниц у башенки: во-первых, в боковой стене нижнего яруса видим бойницу, которой там, насколько я знаю, нет, и, во-вторых, есть сомнения в том, что размер башни и толщина её стен давала бы возможность в верхнем ярусе фасовой стены обустроить сразу три бойницы. И, тем не менее, эти реконструкции дают хорошее общее впечатление об общем виде комплекса в 16 в. и о том, как в него тогда могла быть интегрирована башенка:

Цитата

2-1.jpg 2-2.jpg

Північні укріплення міста. Вигляд на час побудови башти Стефана Башорія у 1565 р. (А) та перебудови 1585 р. (Б). Реконструкції О.Пламеницької, рисунки автора.


На стр. 427 находим интересный план 1800 г., где, помимо всего прочего, видна и планировка башенки:

3.jpg

 

Итого, как видим, даже у О. Пламеницкой, собравшей огромный массив данных по укреплениям Каменца, о безымянной башенке информации приведено очень мало, хотя и в этих крупицах есть интересные и смелые гипотезы как о первоначальной планировке этого участка укреплений, так и о периоде его постройки. Но, конечно, поскольку в самом Каменце не поддерживают дако-римскую гипотезу, да и датировку башенки 13 в. там вряд ли также посчитают вероятной, то архаичность постройки в итоге оценили на 14 век. Будем надеяться, что продолжение раскопок даст дополнительные точки опоры для датировки этого памятника. Другим направлением для поиска ответа на вопрос происхождения башенки может стать поиск подходящих аналогов, однако буду очень удивлён, если подобная работа будет проведена на уровне заповедника.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
Цитата

«Зверху буде облаштований консерваційний дах. Тож цю башту литовського періоду згодом можна буде побачити як законсервовану, але добре бережену руїну».

Не розумію, що заважає реставраторам відновити купол вежі повністю? 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Возможно речь идёт о работах первой очереди. Для реконструкции постоянной кровли необходимо провести ряд работ, обосновать проект, найти на это всё деньги, да и сама конструкция по своим характеристикам будет куда сложнее консервационной кровли. Потому речь может идти о том, что сделают сразу для того, чтобы уберечь постройку от губительного действия атмосферы, а потом, надеюсь, дойдёт дело и до постоянного решения. Хотя, конечно, практика показывает, что в Каменце памятники с уже прохудившимися консервационными кровлями могут стоять годами, а некоторые из них уже давно стоят и вовсе без покрытия, так что даже появление консервационной кровли над этой постройкой - это уже для Каменца будет большим достижением. К примеру, рядом расположенная башня Стефана Батория много лет стоит с дырявой кровлей. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сооружение временной консервационной кровли над башенкой:

1.jpg
Источник

Share this post


Link to post
Share on other sites

"Збруч" опубликовал статью по теме:

Цитата

07.04.2021

Магічний болт та загадкова бомба-гренада
Автор: Дмитро Полюхович

01.jpg
Археолог Павло Нечитайло під час розкопок в Городку (Хмельниччина)

Пересічні громадяни свято переконані, що археологічні дослідження завершуються одразу по тому, як замурзаний «Індіана Джонс» вилазить з розкопу, відчищає грязюку з улюбленої лопати та радісно тягне мішок зі здобиччю до найближчого музею. Але життя – не кіно. «Махання заступом», – то заледве 10-15% роботи археолога. Головне починається тоді, як дослідник вилізе з ями. Все знайдене треба розібрати, відчистити, склеїти та зліпити докупи все, що клеїться та зліплюється, розсортувати, проаналізувати, знайти відповідники та аналоги (якщо вони є) та, у підсумку, зробити з усього того якісь мудрі висновки. Робота кропітка, часом вкрай нудна і марудна, але для збереження Історії та відкриття її нових сторінок – важлива та необхідна.

Пояснення зроблено спеціально для мудрагелів, які раптом скажуть, що новина, мовляв, «протухла», адже процес копання стався влітку минулого року. Попри те, обробка результатів завершилися лише щойно, отже, новина – найсвіжіша.

Назагал, минулого археологічного сезону, що тривав до початку грудня включно, історики дослідили чимало пам’яток в самому Кам’янці та його околицях. Ми зупинимося на самому бомбовому (в прямому та переносному сенсі) відкритті.

02.jpg
Оборонна система Верхніх Польських воріт. Вежа Стефана Баторія (ліворуч) та досліджена археологами вежа (праворуч)

Оборонна система Верхніх Польських воріт складається з вежі Стефана Баторія, до якої примикає Вітряна брама, оборонних мурів з вежею і Турецького бастіону. Якщо вежа Стефана Баторія (вона ж Королівська, Кушнірська, Семиповерхова) є найбільшою та найвищою з міських укріплень Кам’янця, то «загублена» на її тлі вежечка, яку й дослідили археологи, є однією з найдавніших та, як щойно з’ясувалося, належить до першої половини XVI століття.

До останнього часу вона була справжньою «білою плямою» серед оборонних пам’яток міста, що жодного разу (крім обмірів) не досліджували історики. 

На плані Кипріяна Томашевича 1670-тих років (чи не найдетальнішому плані міста доби Ренесансу) вежу можна роздивитися достатньо чітко. Тут бачимо детальне зображення триярусної вежі, верхній ярус якої захищено зубцями. Аналогічні зубці бачимо над сусіднім з нею арковим проїздом в місто. Середній ярус з прямокутними бійницями, як й на розташованій поруч  Кушнірській вежі та оборонній стіні, що примикає до Литовської вежі зі заходу. А от контрфорси, що сьогодні примикають до північної стіни, – відсутні.

03.jpg
Вежа на плані Кипріяна Томашевича

Вежу досліджували на замовлення Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». Розкопки здійснюють археологи Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН під керівництвом відомого подільського археолога Павла Нечитайла (Багато хто знає його ще й як українського музиканта, лідера гурту «Пропала Грамота» та учасника дуету «Zapaska»).

04.jpg
Начальник розкопу Дмитро Тимчук та Костянтин Хіміч вибирають заповнення вежі

У другій половині ХХ століття східна стіна вежі та склепіння середнього ярусу було зруйновано і вежа фактично під самісінький верх заповнилася сміттям та мішаним ґрунтом.

«Наявність мурованого склепіння для веж Кам’янця річ нечаста, –  розповів Z Павло Нечитайло. – Зазвичай міжповерхові перекриття у нас були дерев’яними».

Муровані перекриття, зауважимо, взагалі досить рідко трапляються в замкових та фортечних вежах Хмельниччини та Тернопільщини.

Початок розкопок більше нагадував роботу сміттярів, ніж археологів.

«Перший метр складався з ґрунту, перемішаного з абсолютно сучасними скляними та пластиковими побутовими відходами, – скаржиться історик. – Далі ми перекваліфікувалися в мулярів, бо під ним йшов півтораметрової товщини завал з каменю, що утворився внаслідок руйнування склепіння вежі, та частково стін».

05.jpg
Ліворуч видно сучасні пляшки й битий посуд з верхнього шару.

06.jpg
Деякі знахідки археологів: фрагмент кахлі XVII ст., наконечник арбалетного болта в будівельному розчині, підсвічник та чарочка.

Наступний шар виявився вже хоч трішечки цікавішим. Судячи з фрагментів керамічного посуду, він утворився в першій половині ХХ століття, коли приміщення вежі ще використовували з господарською метою (найвірогідніше, як якийсь склад). Серед знахідок кілька добре збережених речей: керамічний підсвічник та керамічна ж чарочка. Очевидно, якісь пролетарі тут полюбляли хильнути чогось міцненького. Цей шар датовано знахідкою монети номіналом у 2 копійки 1934 року.

07.jpg
Давня підлога вежі

Далі розкопали ще кілька шарів, розділених різночасовими, вимощеними з кам’яних плит, підлогами. Про знахідки (в основному фрагменти кераміки XIX- XVII ст.ст.) пропустимо, хоча там й були досить цікаві для спеціалістів артефакти. Зупинимося на дивному та, до певної міри, містичному.

«Особливо цікавою є знахідка арбалетного болта, – розповів Павло Нечитайло. – Щодо його датування були розбіжності. Зокрема, Олександр Мєдвєдєв, один з найавторитетніших спеціалістів із давньої метальної зброї, датував цей тип в межах XIII-XIV ст. Втім, литовський дослідник Гінтаутас Рацкявічюс датує такі в межах другої половини ХІІІ – першої XVІ ст.»

На думку науковців, супутній матеріал дозволяє датувати наконечник першою половиною XVІ ст.

08.jpg
Білокам’яне обрамлення проходу до вежі раніще було приховане землею

Для пересічного копача-детекториста такий наконечник – «сміттєва знахідка», добре, як за кілька десятків гривень вдасться комусь спихнути. Для археологів ж ця іржава залізяка виявилася сповненою таємниць  історичною загадкою.

«Особливістю цього наконечника арбалетного болта є те, що він вкритий будівельним розчином, – пояснює унікальність знахідки Павло Нечитайло. – Це вказує, що на момент обвалу стіни він був вмурований у вежу. Це не перша знахідка елементів середньовічного озброєння, вмурованих у кам’яні кладки Кам’янця. Можна обережно припустити, що маємо справу з якоюсь давньою традицією, щось на кшталт будівельної жертви, вотивного предмета. Предмет озброєння, вмурований в кладку, ймовірно, мав виконувати  роль захисного магічного артефакту».

Подібна традиція збереглася практично до нашого часу. Зокрема, як розповідають старожили, під час урочистих закладин Буцневсько-Островського віадука, що на лінії Тернопіль-Ходорів (зведений у 1895-1897 рр.) в підмурок однієї з його опор вклали старовинного меча, який мав би оберігати цю чималу споруду. 

І нарешті про бомбову знахідку. На очищеній від ґрунту підлозі археологи знайшли гарматні ядра і гранату. В сенсі гренаду – невеличке метальне ядро, яке, підпаливши запал, метали у ворога спеціальні солдати-гренадери.

Свого часу гренадери були елітними вояками. До них відбирали виключно високих та кремезних хлопів. Що й зрозуміло: зокрема, сучасна наступальна граната РГД-5 важить усього 110 грамів. А гренади бували й понад 2 кг. Аби кидатися такими залізяками, та ще й на пристойну відстань (аби своїх не побити), потрібно бути неабияким богатирем. Та й носимий з собою боєзапас важив чимало.

09.jpg
Ручна бомба-гренада

Знахідка виявилася настільки рідкісною, що серед подільських археологів не знайшлося жодного спеціаліста, який би міг тут дати раду. Експертів довелося шукати «на стороні».

Допоміг доктор історичних наук, старший науковий співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, провідний фахівець з історії української артилерії Олег Мальченко. Він озвучив такий вердикт:

«Враховуючи вагу (близько 1 кг), це граната наступальна. Оборонні були важчими й більшими (2-кілограмові), оскільки в останньому випадку не передбачалося метання угору (перекидання через щось) або на далеку відстань. Їх скидали на атакуючих з підвищення. За формою, вагою і поганим матеріалом боєприпас схожий на російську гренадерську гранату. Їх, однакової форми, робили протягом століття з низькоякісного чавуну й забезпечували роти гренадерів. Навіть латки металеві ставили через погане лиття. Такі гранати знаходять і в Ізмаїлі, і в Криму на місцях кампанії 1771 р. Не буду стверджувати, але, здається, грушоподібна форма – це саме російські гранати, на відміну від циліндричної форми утримувачів  європейських гранат. На жаль, у мене немає даних про польські гранати або турецькі».

Як добре видно з коментаря, навіть один з найавторитетніших фахівців не зміг зі стовідсотковою впевненістю визначитися, до якого періоду та навіть до якого війська належить артефакт. Не виключено, що це навіть спадщина османів, а можливо, часів Речі Посполитої.

На думку Павла Нечитайла, ручна бомба – це найвірогідніше спадщина «магазейнів» (складів) військової амуніції, організованих наприкінці XVIII російськими військовими в «Турецькому бастіоні». Граната ж пролежала в вежі понад сотню років, з моменту закладення «магазейнів» і аж до моменту завалу склепіння, яке сталось у першій половині ХХ століття.

Десь в 1990-х роках автор побував на одному зі стратегічних складів міноборони. Попри інше, там зберігалися специфічні кавалерійські шинелі зразка 1930-х років (ще з петлицями, а не під погони) та протигази для коней. Тож немає нічого дивного, що в  кам’янецькому «магазейні» впродовж усього ХІХ століття могли зберігати нікому вже не потрібні гранати XVIII століття (а можливо, навіть спадщина турків від XVII ст.), одна з яких пізніше опинилася серед сміття та була похована під камінням склепіння, що впало.

Якщо ж зробити підсумок щодо самої вежі, то, на думку археологів, біографію споруди можна описати так:

Будівництво, або масштабна реконструкція, – перша половина XVІ ст. Пізніше, в часи Кам’янецького еялету (1672-1699 р.р), турки, вірогідно, збільшили товщину мурів та замурували бійниці у східній та західній стіні.  У другій половині XVIII ст., ймовірно, добудували контрфорси. Від кінця ХІХ та до першої половина ХХ століття вежу використовували для господарських потреб.

На думку археолога Павла Нечитайла, одна з найдавніших веж Кам’янця несе в собі ще цілу низку нових загадок:

«Не виключено, що в основі вежі можна виявити сліди давнішої споруди, можливо навіть ХІІІ століття чи ще давнішу,  ділиться історик своїми здогадами. – Для цього потрібно вийняти ґрунтову засипку нижнього ярусу і прослідкувати ймовірні етапи реконструкцій, перебудов та слідів давніших споруд в основі вежі».

Сліди горезвісних «римлян» Пламеницької навяд чи знайдуть, а от рештки якогось укріплення часів княжої Русі – цілком вірогідно.

10.jpg
Деякі знахідки з вежі після очищення

Нині іде підготовка до ревіталізації Турецьких бастіонів, і, як повідомив директор НІАЗ «Кам'янець» Василь Фенцур, у приміщенні вежі планують експозицію, де покажуть знахідки, які виявили тут археологи.

Фото автора та з архіву П. Нечитайла.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...