Тернополь (город): существовало ли поселение до 1540 года?

[luxvarius]

История про несколько дамб интересно звучит, тут с моей стороны комментариев не будет.

Фото 1910-го вообще прекрасно Можешь ориентировочно обозначить точку, с которой был сделан кадр?

...

знайшов в себе ще 1 частину цієї панорами, відповідно тепер набагато леше вказати точку зйомки - з початкової частини Дружби, десь звідси

цікаво те, що на фото чітко видно насип що починаєть десь нижче синагоги і що проходить через мочариська, але при цьому на жодних картах він не позначений як дорога..., хіба що якась лінія у фон Міга (але там не зрозуміло чи то дорога, чи річка, чи якась межа). При цьому на всіх пізніших картах (19-20 ст.) завжди є шлях на Петрики (другий насип що видніється далі).

В аспекті цього всього дещо позначив на карті 1944: синій хрест - орієнтовна точка зйомки, черовне - перша дамба, зелена - дальній насип на Петриків (+чергова ідея-фікс):

зеленим крім насипу позначив ще й шлях на Збараж (ну й Вишнівець-Кременець мабуть), він там дуже гарно вписується в рельєф і довоєнну систему ситсему вулиць, тільки от не можу зрозуміти звідки він веде - Бучач, Станіславів?..

А от з таким підкорегованим кутом розташування "червоної дамби" (ніж у Хауза), логічно проситься припущення, що то могла бути стара дамба, що вела просто на місто (мейбі, щоб знеможливити його оминання зі сходу), а потім вона втопилась абощо..

[Filin]

Даже если вы найдёте фото, где будет видно, что в районе Тернополя в начале 20 века было 7 дамб, это может только скорректировать какие-то знания о существующем городе, может изменит представление о том, как именно его огибали дороги и где именно пересекали городскую застройку. Но всё это вряд ли можно считать доказательством в пользу того, что поселение на месте Тернополя было до 1540 года.

Тут и там часто дамбу приравнивают к дороге. Но, насколько я знаю, были у дамб и другие цели - например, создание закрытого водоёма, который может приносить доход городу за счёт рыбы. Да, по таким хозяйственным дамбам после их появления тут же могли проложить дорогу, т.к. по новому пути, конечно же, кому то было проще добираться в нужное место. Но не стоит до выяснения обстоятельств эти дороги заносить в список важных маршрутов или значительных торговых путей. Нередко рядом с городками в те времена устраивали каскад озёр, отделённых друг от друга дамбами, но это вовсе не означало, что вдруг появлялись несколько новых важных путей в районе одного города.

Если же начнутся поиски пути, который пересекал Тернополь не с запада на восток, а с юга на север, то вам придётся искать ещё парочку городских ворот, о существовании которых никто никогда не упоминал. Но даже в том случае, если станет понятно, что был путь через Тернополь, отличный от того, который вёл через главную дамбу, то опять же это не может служить доказательством того, что город существовал тут до 1540.

[luxvarius]

я ніяким чином не корелюю наявність шляхів з віком міста, просто написав деякі міркування на їх тему - що крім очевидної двостронньої рогатки зх-сх є ще щось.

Й зелений шлях явно відповідає періоду існування міських валів, бо він їх чітко оминає зі сходу. А стосовно червоного.. - знову роздивлявся ту панораму, то між двома насипами певне пасеться худоба і перший насип схоже має заворот що повторює русло Серету.., тобто він відгороджує пасовище від підтоплень (хоча не виключено що колись то була наприклад стара дорогай й частину її насипу переконфігурували).

А саме фото здається дещо старіше - ще не видно шпиля Парафіяльного костелу.

Ще до шляхів - суто по рельєфу дорога на Львів була б добряче легшою на підйом не прямо від дамби з пізнішим відгалуженням, а одразу вбік вздовж потічка, але чомусь зробили її так...

Може хтось стикався - коли найдавніше згадується назва "Загребелля" (казали ж наче замочок там згадувався ще з 15ст.)

[Filin]

Не так давно опубликованный Историко-архитектурный план Тернополя даёт много информации для размышлений, в том числе и по теме раннего этапа развития города.

Открываем лист Аналіз територіального і розпланувального розвитку. Долокаційний етап (до 1540 р.) и видим в западной части Старого города следующее:

Условные обозначения немного проясняют ситуацию:

Уже на уровне знакомства с планом возникают первые сомнения. Например, почему в названии так обобщённо указаны рамки существования предшественника Тернополя? Не написано, существовало ли поселение в 15 веке или в 12-м, просто указано "до 1540 р.". Интригует и тот нюанс, что в качестве укреплённого пункта указано месторасположение Возвдивженской церкви. Иными словами, по версии составителей плана, до 16 века поселение полагалось на укрепления, созданные вокруг храма ("оборонне церквище"), но при этом данное укрепление не было детинцем. Укреплений вокруг основного поселения, расположенного к востоку от храма, по мнению составителей плана, также не существовало. Получается, что главной опорной точкой был укреплённый храмовый комплекс.

Воодушевлённый таким количеством новой информации (чего стоит только то, что "Топильче" было обозначено на официальной карте), я отправился изучать текстовое приложение к плану. Думал, что найду там ту самую информацию, на основе которой строились выводы, думал, уточню датировку. Ведь, если на плане обозначено, что самый ранний укреплённый пункт развивался в районе Воздвиженской церкви, то логично предположить, что в описании истории храма это должно быть зафиксировано. Но, к сожалению, никаких чётких данных текст не содержал:

Цитата

1.3 ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПЛАНУВАННЯ ТА ІСТОРИЧНОГО ФОРМУВАННЯ ЗАБУДОВИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Перший етап (долокаційний до 1540 р.)

У літописах з княжих часів (XI – XIII ст.) згадуються міста: Теребовля, Миколин і Збараж. Літописи згадують теж місцевості: Биковен і Домамиря печера – які тепер не існують, але, згідно з дослідженнями істориків, були в цій околиці. Однак, зважаючи на наявність поблизу значної кількості пам’яток археології: поселення Пронятин (пам. археології, охор. № 2978; 2979; 2980; 1246; 1234; 1690); урочище Пляж Біла (пам. археології, охор. № 2981); поселення Тернопіль (пам. археології, охор. № 1685); знахідки c. Петриків, с. Біла; "скіфський курган" в передмісті Гаї Великі; доісторичні "поля поховань" в районі залізничного вокзалу, можемо стверджувати про освоєння території міста у давні часи.

Ще до заснування міста тут існувало поселення Топільче. Назва поселення пішла від слова "топі", що значить болота, мочари. Поселення утворилося на давньому торговому тракті, головному шляху татарських нападів. Співставляючи цей факт з повідомленням, що Надставна Хрестовоздвиженська церква старша за саме місто, а також на підставі аналізу планувальної структури, можна досить впевнено стверджувати, що це поселення займало західну частину історичного ядра і простягалось від Надставної церкви до сучасної вулиці М. Паращука.

Рудиментами долокаційної планувальної структури є вул. Над Ставом та втрачені Старошкільна, Подільська. Окремі відрізки вулиці К. Острозького, вул. Ю. Словацького, С. Качали (у ХІХ ст. вул. Стара Збаразька) мають напрямки, що не знаходять логічного пояснення у структурі міста з ХVІ ст., натомість добре ув’язуються з Хрестовоздвиженською церквою і греблею, якщо уявно відкинути нове місто. Біля дамби, на підвалинах дерев’яного храму (історія ймовірно якого сягає XIII ст., часів Данила Галицького), водночас із замком була зведена мурована з каменю-пісковика церква Воздвиження Чесного Хреста, звана Надставною.

Далее есть ещё отдельное описание истории Воздвиженской церкви, но и там никакой особой деталировки нет:

Цитата

Церква Воздвиження Чесного Хреста (пам.арх. XVI-XVII cт. ох.№635). (Воздвиженська Здвиженська, Надставна) — найдавніший храм Тернополя, кінця ХVІ ст., розташований на Підзамчу на невисокому підвищенні над Тернопільським ставом. Перші історичні відомості про церкву містяться у грамоті князя Костянтина Острозького від 1570 року. Проте народні перекази пов'язують існування церкви в цьому місці з періодом князювання Данила Галицького.

Честно говоря, немного разочарован. Не сомневаюсь в том, что эти изыскании стоили государству многих тысяч гривен, а на выходе одна лишь аналитика (во всяком случае, по этому этапу истории). Никаких раскопок, никаких новых данных, просто выводы, сделанные на основе того, что известно уже давно. Потому-то и не спешат чётко датировать первое поселение на территории Тернополя периодом 12-13 веков, а пишут "до 1540 р.".

Также мелькает мысль - а что если составители плана знали не больше, чем мы, а меньше? Например, авторы плана везде пишут "Топильче" и это выглядит странно, если учесть тот нюанс, что в книге Тернопіль: сторінками минулого і сьогодення (2010) чётко указано, что в 1-ой половине 19 века историки поселение называли "Сопильче", а "Топильче" было введено в оборот в 1892 году (далее в переводе с украинского):

Олег Гаврилюк, Игорь Крочак, Александр Петровский писал:

Анализ актовых документов середины и второй половины 16 века даёт основания для выяснения первоначального названия, которое имело средневековое поселение, которое находилось в границах исторической части будущего города. Подавляющее большинство польских историков первой половины 19 века дают однозначный ответ – Сопильче (Sopilcze). Немного позже, уже во второй половине 19 века, известный западноукраинский исследователь прошлого профессор Изидор Шараневич, которого нельзя обвинить в необъективно, утверждал, что: «Там, де ныне место Тернополь, були ще пусти поля Сопильче». Занимался вопросами истории основания города и профессор 1-ой тернопольской цесарско-королевской высшей гимназии доктор Ян Ленек, который разделял мнение своих предшественников. Подобные высказывания встречаем и у других исследователей конца 19 века. И только в 1892 году Людвик Дзедзицкий впервые вводит в научный оборот название «Топильче» (Topilcze).

В последней четверти прошлого и в начале 21 века отдельные украинские авторы, опираясь в своих выводах на сообщения одного из Дополнений к Львовской газете второй половины 19 века, и признав за аксиому безосновательные утверждения Людвика Дзедзицкого, которые были опубликованы в одном из томов «Słownik geograficzny», используют название «Топильче», хотя некоторые из них не отбрасывают и предыдущее «Сопильче», иногда путаясь в этих названиях. Так, детализируя обстоятельства появления города, М.М. Стришенец сделал предположение, что: «На реке Серет ещё в начале 13 века на месте современного Тернополя появился оборонный пункт Топильче». Другой автор – И.Я. Букавин – утверждает, что: «Во времена Галицко-Волынской державы здесь существовало русское городище Топильче». Но на картосхеме оно у него фигурирует уже как поселение. Возникает вопрос: это всё же было городище или поселение? На основании каких источников базируются эти утверждения? И напрашивается ответ: никаких.

P.S. Казалось бы, локализация древнего центра ясна и понятна, так почему бы не сделать в районе церковной территории шурф просто для того, чтобы пролить свет на раннюю историю города, чтобы изучить стратиграфию и посмотреть, будут ли на указанном участке найдены предметы, относящиеся к древнерусскому периоду. Разве плохо будет официально удревнить историю города на несколько веков? Но нет, властям всё это по барабану, к сожалению. А может им это даже не выгодно, т.к. стоит показать, что город не такой уж и молодой, как вдруг застраивать центр Тернополя станет сложнее.

[HOUSE MD]

Osada ruska na terenie księstwa halicko-włodzimierskiego, włączonego do Polski w 2. połowie XIV w. Zniszczona w XIV w. przez najazd mongolsko-tatarski. Na jej miejscu powstało miasto założone przez hetmana J. Tarnowskiego, który w 1540 uzyskał przywilej lokacyjny od króla Zygmunta I Starego.

Руське поселення на терені галицько-володимирського князівства, приєднаного до Польщі в другій половині XІV ст. Знищене в XІV ст. під час монгольсько-татарського нашестя. На її місці повстало місто, закладене гетьманом Яном Тарновським, який в 1540 одержав локацийни привілей від короля Сигизмунда І.

Джерело

[Filin]

Zniszczona w XIV w. przez najazd mongolsko-tatarski. Na jej miejscu powstało miasto założone przez hetmana J. Tarnowskiego

Только с датировкой вероятного нападения монголо-татар на век ошиблись, ведь, насколько я понял, подразумевался поход Батыя, а он был в 1-ой половине 13 века.

[Filin]

Мысли, витающие вокруг темы Амадоцкого озера-болота привели к Тернополю, который расположен не так уж и далеко от того места, где картографы рисовали Амадоку.

Выше уже сообщалось, что по легендам/пересказам Тернополь в 1540 году был основан не на пустом месте, а в урочище под названием то ли "Топильче", то ли "Сопильче". Исследователи, которые пытались выяснить, как именно звучало название урочища, пришли к выводу, что всё же "Сопильче", т.к. название "Топильче" появилось в работах историков позже, чем название "Топильче" (об этом речь шла в 1-м сообщении темы).

Но тут возникло сомнение - что если первоначальным названием было всё же "Топильче", от слова "топи", т.е. отсылка к болотистой местости. В общем, это логично, т.к. болота в окрестностях Тернополя когда-то действительно существовали. Например, Игорь Дуда отмечал, что "Древнерусское поселение над заболоченной долиной Серета известно как Топильче. Топонимика этого названия больше отвечает характеру местности, чем его возможный вариант – Сопильче". И что если те, кто доказал, что "Сопильче" важнее и древнее "Топильче" просто ошиблись, поскольку не обладали нужным масивом данных?

Так может всё же Топильче?

[HOUSE MD]

В 10.08.2013 в 21:25, Filin сказал:

...Так может всё же Топильче?

Хотілось заперечити з "розумним" виглядом. Але, скан локаційного привілею (Locacio oppidi Tarnopolie) викликав сумніви і у мене. До назви урочища читається усе відносно зрозуміло: "fundato et locare in loco deserto dicto", а ось далі у мене виникли проблеми. Перша буква назви урочища дуже подібна до грецької "тета"... Можливо, дійсно, Топільче а не Сопільче...

[Filin]

А даже если там написано Сопильче, то разве это отбрасывает вариант, что в документ топоним уже мог попасть в искажённом виде? Если он появился ещё в древнерусский период, а документ относится к 16 веку, то есть вероятность, что до этого название уже могли исказить или же могли исказить его в момент фиксации в документе.

[Shimmy]

Випадково знайшов статтю на цю тему, в якійсь тернопільській газеті, можливо "Тернопіль вечірній"? Датована 04.03.1995 р.

Тут в кращій якості

[HOUSE MD]

Ще в 70-х роках ХХ століття під плесом Тенопільського ставу був острівець. Про нього я писав у пості за 2011 рік. Деколи рибалки "виходили" з човна на нього і так ловили рибу ("понтували"). Пізніше його повністю "зніс" земснаряд при очищенні ставу. І ось, на аерофотознімках 1944 року його чудово видно (став був спущений). Як виявилося, в нього була округла форма. Якщо припустити існування давнішнього укріплення в районі Тернополя, то цей "острівець" підходить під вірогідне (фактів у мене на даний час немає) городище волинського типу (розташування в заболоченій низині).

 

За наданий матеріал дякую Markus Bauer

[HOUSE MD]

В 15.08.2013 в 18:45, HOUSE MD сказав:

... Перша буква назви урочища дуже подібна до грецької "тета"... Можливо, дійсно, Топільче а не Сопільче...

Процитував себе. У більш якісному скані Locacio oppidi Tarnopolie чітко видно букву "С" (Сандомирський, Сопільче, Серет):

Так що таки Сопільче.