Оборона Хотинського міста та навколо

[BogdanB]

На Австрійській карті Перше військове обстеження XVIII ст. навколо Хотинского міста є оборонна фортифікація яка виглядає що зроблена з каменю (через грубкість стіни і оборонної стіни Хотинської фортеці яка подібна). 

 

До сьогодні тільки зберігся бастіон з півдня. 

Google Maps

Так само виглядає якийсь форт або оборонна споруда в селі Брага через Дністер.

    
Google Maps

[Filin]

Заинтересовавшие вас укреплений вокруг Хотина, вероятно, не относятся к категории городских укреплений. Рискну предположить, что это полевые укрепления, построенные в 17 веке во время одной из битв. Эти укрепления были не каменными, а полностью земляными, что видно и по карте, и вообще их чисто-земляными делали.

С Брагой - это интересная находка. Там с укреплениями тоже полная неразбериха, поскольку оно там было не одно. Думаю, что по Браге будет отдельная тема, где можно будет описать, что вообще известно об укреплениях, расположенных напротив Хотина.

[Filin]

Сделал отдельную тему по укреплениям Браги. Там была внушительная концентрация укреплений, а на правом берегу Днестра вокруг Хотина их было в несколько раз больше, так что за правобережье пока даже не решусь браться.

[Denis]

Згідно планів 18 століття та відомостей турецьких істориків, місто Хотин мало зовнішню лінію земляних укріплень з частоколом. Частина цих укріплень були рештками польсько-козацького табору 1621 року, що були модернізовані  турками у 1672 році перед битвою під Хотином у 1673 року. Крім того османи проводили активні фортифікаційні роботи у 1769 році перед облогами Хотинської фортеці.Про це свідчать плани Якоба ван дер Шлея. У 1788 після облоги Хотина австрійцями під командуванням принца Йосифа Кобурга-Заафельда, Хотин на 5 років став маркою Імперії  ГАБСБУРГІВ.Австрійці модернізували османський ретраншемент, але у 1792 році його зрили, перед поверненням туди турків.Про це свідчать турецькі історики та французький інженер Франц Кауффер, найнятий турками для модернізації османських фортець в 1790-х роках. Про це можна почитати у Ігора Сапожнікова. 

[Denis]

ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ З РЕКОНСТРУКЦІЇ ПОЛЯ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ 1621 р. Реконструкція здійснюється за допомогою додатку GOOGLE EARTH, геодезичних карт та планів середини XVIII століття (як найбільш наближених до рельєфу місцевості 1621 року) Якоба ван дер Шлея (Jacob van der Shley). Джерельною базою також є: щоденники Хотинської війни Я.Остророга, П.Збігнєвського, Я. Собеського, С.Любомирського, М.Мархоцького, Хроніка І.Єрлича, Історія Наїми, шляхетська кореспонденція, «Записки немецкого офицера», Кам’янецька Хроніка (вірменська) тощо. Крім того цінним джерелом при реконструкції стали мемуари Філіпа Дюпона учасника третьої – Хотинської битви 1673 р. (перша відбулась у 1616 році, (детальніше тут ЛИЦАР ПРИКОРДОННЯ: КНЯЗЬ КОРЕЦЬКИЙ І ЙОГО ХОТИНСЬКА БИТВА 1616 РОКУ https://www.facebook.com/Khotyn.Castle/posts/185759119773984). Ф.Дюпон залиш цікаві відомості щодо розмірів колишнього табору (фортеці) військ Речі Посполитої 1621 р., після перемоги Яна Собеського над військами Хусейна-паші. Розміри табору за Дюпоном (звичайно,що приблизні) 1500 (д) туазів на 1000 (ш) туазів (Туаз=1,949 м). (детальніше тут «Невідома фортеця Хотина XVII століття» https://khotynska-fortecya.cv.ua/57-0/462/ ). Перша представлена карта (фрагмент) зображує межі польсько-литовського табору (не фортифікацій, нанесення останніх буде здійснено на завершальному етапі) станом на кінець серпня 1621 року. Друга – більш ширша, (ще реконструюється) відтворює повну картину поля бою станом на 2-3 вересня. Запитання значною мірою є лише до розміщення табору лісовчиків, який можливо переміститься трохи південніше. Далі в наступних картах згідно хронології військових дій будуть представлені «таборки»/блокгаузи/земляні укріплення німецьких найманців (під командуванням Лермута, полковників Денгофа, Вейгера, Кохановського). Ці укріплення ніби «хвилерізи» мали стримувати наступальні порядки османів. Перший з них постав третього вересня. Їх пізнє зведення пов’язане з прибуттям війська королевича Владислава (в основному піхотні підрозділи). До прибуття німецьких найманців Я.К.Ходкевичу ледве вистачало піхоти щоб зайняти вали основних укріплень. Загалом земляні укріплення, як польсько-литовських та козацьких підрозділів змінювались протягом перебігу бойових дій. Остання зміна відбулась в ніч з 23 на 24 вересня. Саме в цей час козаки знищили свої позиції і посунулись ближче до коронного війська на північ. У свою чергу німці розкопали свої шанці і відступили до укріплень основних земляних фортифікацій. Гравюра Дж.Лауро зображає генеральний штурм 28 вересня 1621 р., коли козаки та німецькі найманці перебували на нових позиціях. Реконструкція здійснюється науковцями ДІАЗ "Хотинська фортеця".

https://www.facebook.com/groups/665019440833119/permalink/699705207364542/