Атлас українських історичних міст. Том 2: Галич (2018)

[Filin]

Рік видання: 2018

Науковий редактор: Мирон Капраль

Автори: Марія Бігун, Мирон капраль, Володимир Козелківський, Ігор Креховецький, Юрій Лукомський, Василь Петрик, Лариса Поліщук, Андрій Стасюк, Тарас Ткачук, Зеновій Федунків, Андрій Фелонюк, Андрій Фіголь, Андрій Чемеринський, Степан Ямелинець

Картографічне опрацювання: Юрій Гонек, Ігор Дикий, Степан Ямелинець

Видавництво: Колвес, Львів

Мова: українська, англійська

Формат: папка - 30,5х42,5х1,6 см, листи з малюнками та картами - від 29х42 см до 58х84 см

Обкладинка (папка): тонкий картон

Папір: крейдований

Кількість сторінок: 54 сторінки текстової частини + 11 листів з планами та картами, 7 - з картами-реконструкціями, 8 - з видами міста.

Наклад: ?

ISBN: 978-966-0286-67-2

Передмова:

Цитата

Ідея європейського атласу історичних міст, яка з’явилася ще в XIX ст., на практиці почала реалізовуватися у другій половині XX ст., після виникнення в 1955 р. Міжнародної комісії з історії міст. Методологічною основою атласу стала концепція німецького дослідника Гайнріха Штооба, котрий наприкінці 1960-х рр. запропонував робочу схему, яка дозволила б проводити порівняльні дослідження у загальноєвропейському масштабі. Міждисциплінарні групи науковців у складі істориків, картографів, географів, архітекторів, археологів та інших фахівців у 19 державах континенту підготували понад 500 атласів європейських міст. Опублікувавши 2014 р. міський атлас Львова, наша країна також долучилася до цього престижного загальноєвропейського картографічного проекту.

«Атлас українських історичних міст. — Т. 2: Галич» наступний, що виходить під егідою Національної академії наук України та патронатом Міжнародної комісії з історії міст. Учені цих наукових установ утворили Наукову раду, до якої увійшло дев’ять осіб (6 - з України, 3 - із закордону). Відповідно до прийнятої програми Міжнародної комісії з історії міст, обов’язковими для кожного атласу є чотири плани:

1) кадастрова мапа масштабу XIX ст. 1:2 500, але перемальована з чіткими контурами, що представляють місто якомога точніше у до-індустріальну епоху, тобто до промислової революції й суттєвої зміни міського ландшафту;

2) план міста та його околиць того самого часу в масштабі від 1:25 000 до 1:100 000, що дозволяє побачити розвиток урбаністичної мережі навколо досліджуваного об’єкта;

3) сучасний план міста в масштабі 1:5 000 або 1:10 000, за допомогою якого можна простежити просторовий розвиток в індустріальну епоху;

4) карта розвитку міста в масштабі 1:5 000, базована, по можливості, на кадастральному плані, що показує зміни території міста від заснування до сьогодення.

Міський атлас містить репродукції історичних планів, у виборі яких взято до уваги насамперед оригінальність геодезичної зйомки та новизну топографічного матеріалу. Види міста доповнюють уявлення про містобудівельний розвиток, даючи об’ємну візуальну картину. Авторські карти-реконструкції акумулюють сучасну наукову інформацію про минуле міського ландшафту (сакральні споруди, фортифікації, археологічні пам’ятки тощо).

Інтегральною частиною атласу є нарис історії міста, в якому основний акцент зроблено на історико-урбаністичному розвитку. Водночас наратив не претендує на вичерпність археологічного або історико-архітектурного дослідження. Політичні, соціальні, демографічні та економічні аспекти міської історії представлені настільки, наскільки це дозволяє пояснити міську морфологію. У текстовий блок атласу входить також опис планів-репродукцій, пояснення до планів-реконструкцій, а також вибрана бібліографія. Другою мовою видання є англійська як умова визнання українського атласу Міжнародною комісією з історії міст та передумова активнішого його поширення у світі.

Виконавцями картографічного проекту стали п’ять наукові інституції, втілюючи в життя принцип міждисциплінарного дослідження: Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України, Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України, Національний заповідник «Давній Галич», Канадський інститут українських студій, «Інститут геоінформаційних систем» (Львів).

При підготовці атласу Галича до друку всіляке сприяння ми отримали від Франка Сисина, директора Центру досліджень історії України ім. Петра Яцика при КІУС, Володимира Костишина, генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», Олега Осаульчука, керівника Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України. Велику подяку висловлюємо за допомогу в копіюванні карт та видів Галича керівництву Центрального державного історичного архіву у м. Львові та Фердинандові Опллю, віце-президентові Міжнародної комісії з історії міст (Австрія).

Мирон Капраль

 

I. Текстова частина

Мирон Капраль. Вступ - 1    

Юрій Лукомський, Василь Петрик. Княжий Галич (археологія, дослідження, структура міста) - 2    

Андрій Стасюк. Галич періоду магдебурзького права (ХІV-ХVІІІ ст.) - 9

Зеновій Федунків. Галицький старостинський замок: реконструкція будівельних періодів - 19

Мирон Капраль, Андрій Чемеринський. Галич у XIX — початку XXI ст.: історико-урбаністичний розвиток - 27

Опис репродукцій (Мирон Капраль, Андрій Фелонюк) - 46

Пояснення до карт - 49

Вибрана бібліографія (Андрій Фелонюк) - 53

  

II. Картографічна частина

1. Плани і карти:

1.1. Галич з околицями, з Йосифінської топографічної карти Галичини, 1779-1782 рр.

1.2. План Галича Маговича, 1795 р.

1.3. План перебудови францисканського монастиря на магістрат у Галичі авторства Бенео фон Лоссенау, 1802 р.

1.4. Кадастр Галича (центр міста), 1847 р.

1.5. Ситуативний план Галича з проектом моста Домініка Опатовича, 1858 р.

1.6. План-схема «Великого Галича» Ізидора Шараневича, 1882 р.

1.7. Топографічна мана Галича та околиць, 1927 р.

1.8. План Галича, 1936 р.

1.9. Топографічна карта Галича, 1978 р.

1.10. Генплан Національною заповідника «Давній Галич», 2004-2005 рр.

1.11. Сучасний план Галича, 2018 р.

2. Види та панорами:

2.1. Галич, гравюра невідомого автора, 1794 р.
2.2. Замок у Галичі на Дністрі, гравюра Огюста Франсуа Алєса, 1836 р.

2.3. Галич з півночі, гравюра Мацея Богуша Стенчинського, 1847 р.

2.4. Рештки замку в Галичі з півдня і заходу, гравюра Мацея Богуша Стенчинського, 1847 р.

2.5. Ринок у Галичі з вікна замку, гравюра Мацея Богуша Стенчинського, 1848 р.

2.6. Галич. Костел Вознесіння Діви Марії і руїни замку, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.

2.7. Галич, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р. (ілюстрація на обкладинці)

2.8. Галич біля впадіння річки Лукви в Дністер, гравюра Наполеона Орди, бл. 1879 р. (ілюстрація на обкладинці текстової частини)

3. Карти-реконструкції:

3.1. Просторовий розвиток Галича від XII до початку XXI ст. (Мирон Капраль, Степан Ямелинець)

3.2. Археологія Галича та околиць: докняжин період (Тарас Ткачук, Ігор Креховецький, Андрій Фіголь)

3.3. Княжий Галич: реконструкція планувальної структури XIII ст (Юрій Лукомський, Василь Петрик)

3.4. Галицький замок: планувальна реконструкція укріплень ХVІ-ХVІІІ ст. (Юрій Лукомський, Степан Ямелинець)

3.5. Локалізація оборонних укріплень Галича (1630-і - середина XVIII ст.). Схема (Лариса Поліщук, Марія Бігун)

3.6. Кадастр Галича (центр міста), 1847 р. Реконструкція (Мирон Капраль, Степан Ямелинець)

3.7. Релігійні споруди Галича та околиць (XII - початок XXI ст.) (Володимир Козелківський)