Крупа: замок

[Filin]

Обсуждается этот объект: замок в с. Крупа

Всего в 8 км к юго-востоку от старого центра Луцка находится с. Крупа:

Живая карта

О существовании в этом селе укрепления я узнал от Тараса Вербы, который помимо наводки на локацию, поделился массой других интересных сведений об этом объекте.

Массивный укреплённый участок находится в северной части села и довольно неплохо читается на спутниковых снимках:
 
Викимапия

План укрепления (автор: Т. Верба):


С севера, со стороны долины реки, рубеж обороны и сейчас выглядит внушительно:
 

Северо-восточный угол укреплений и вид на восточную линию вала и рва:
 

Если вдоль восточной линии укреплений двинутся дальше, в южном направлении, то вскоре чётче вырисуется ров:
 

Посредине восточного вала имеется разрыв, вероятно, оставшийся на месте, где некогда были ворота:
 

А теперь немного текстовых сведений, которые дополняют фото и данные, зафиксированные на плане:

Цитата

Замчище в с. Крупа

Вступ
Протягом польового сезону 2017 року співробітниками відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею проводились археологічні розвідки у середній течії р. Стир, з метою уточнення даних про нововиявлені пам’ятки. В ході робіт, зокрема, проведено візуальні розвідки та знято обміри оборонних елементів на території пам’ятки Крупа-11 "Замчище".

Історіографія
Виявлення пам’ятки вірогідно належить В. М. Коноплі та В. І. Івановському, на яких посилаються пізніші дослідники. Замчище описав у ряді праць М. М. Кучинко, який за виявленими матеріалами датував пам’ятку XV-XVII ст. Візуальний огляд замчища у 2015 р. в ході археологічних розвідок проводив С. Д. Панишко, який також відзначив, що модель укріплення належить до періоду пізнього середньовіччя. 

Вперше с. Крупа згадується під 1545 роком в книзі №561 Литовської метрики, як маєток князя К. К. Острозького. Ще одна згадка про село збереглась у Луцькій замковій книзі за 1561-1563 рр. В записі ідеться про те, що взимку 1561 р. на село, яке на той час належало вже князю К. І. Острозькому був здійснений наїзд підданими кн. Беати Косцелецької. Завдяки скарзі, поданій князівським урядником, зберігся частковий опис маєтку. В числі споруд, що описані у справі, згадуються дім орендаря, гостинний двір, дім князівського підданого. Однак жодних записів, які б свідчили про наявність укріпленого двору чи замку немає, крім того є побіжна згадка, що мешканці села ховались від нападників у місцевий гай. 

Топографія
Замчище розташоване у західній частині села Крупа, на природному мисоподібному майданчику першої надзаплавної тераси правого берега р. Стир. З північної та західної сторони майданчик має круті схили висотою до 16 м., з півдня і сходу немає виразних природних меж. Рельєф верхньої площадки рівнинний. Внутрішня частина замчища на даний момент активно розорюється. 

Планіграфія
Замок має п’ятикутну форму з різними довжинами сторін.

Східна, найбільш збережена сторона оборонного комплексу складається з двох земляних платформ (№1 та №2 на плані), валу-куртини, в’їзного майданчику та рову. Оборонна лінія орієнтована по напрямку північ — південь з ухилом у 30 градусів в сторону південного заходу. Північно східна платформа №1 у формі нечіткого видовженого п’ятикутника, що прилягає до куртини південно східною стороною. Довжина зовнішніх оборонних сторін платформи біля підошви: південна — біля 6 м., східна понад 13 м., північна біля 12 м., північно-західну сторону виміряти не вдалось. Висота збереженого насипу понад 2,5 м. Верхній майданчик нечіткий з опуклим рельєфом, має довжину з південного заходу на північний схід 9 м., ширину з південного сходу на північний захід 5 м. Майданчик з’єднаний з куртиною переходом шириною біля 2 м.

Східна куртина представляє собою вал, загальна довжина якого сягає 74 м., збережена внутрішня висота біля 2 м., збережена зовнішня висота коливається від 2 м. по периметру до 2,5 м. біля в’їзного майданчику, ширина біля підошви від 7 до 8,5 м, ширина на вершині біля 2 м. Приблизно посередині вал розділений в’їзним майданчиком шириною біля 7 м. і розділяє куртину на північну частину, довжина якої 32 м. та південну, довжиною 35 м.

Південно-східна платформа №2 має форму нечіткого п’ятикутника, що прилягає до куртини північно західною стороною. Висота насипу біля 3 м. Верхній майданчик має опуклий рельєф, його довжина складає 10 м. з північного заходу на південний схід, ширина — 6 м. з південного заходу на північний схід. Довжину зовнішніх сторін бастіону №2 біля підошви чітко виміряти не вдалось у зв’язку з приватною забудовою, тому подано приблизні довжини: південно західна біля 5-6 м., південна біля 12-13 м., східна біля 12-14 м, північна біля біля 8 м.

Безпосередньо перед куртиною та між платформами №2 і №3 розташований рів, перерізаний земляною площадкою, що переходить у в’їзний майданчик, її ширина становить 5 м. Загальна довжина рову до 80 м., а ширина коливається від 5 м. у північній частині до 8 метрів біля в’їзду, максимальна збережена глибина до 1,5 м.

У південній частині замку, до східної куртини в місці її з’єднання з платформою №2 прилягає південна куртина, утворюючи тупий кут в 120 градусів. Південна куртина має довжину біля 50 м. і висоту від 3 м. у східній частині, яка поступово спадає до 2 м. у західній частині , де насип плавно зникає.

За 125 м. строго на захід від південно-східної платформи розташована південно-західна платформа №3, яка значною мірою зруйнована. Частково збережена частина має нечітку овальну форму, довжиною до 10 м з південного заходу на північний схід та шириною до 8 м з південного сходу на північний захід, висоту західної сторони біля 2 м., у східній частині бастіону знаходиться насип, що піднімається уступом висотою до 4 м., утворюючи майданчик довжиною біля 5,5 м з південного заходу на північний схід та біля 2,5 м з південного сходу на північний захід.

З північної сторони до платформи №3 прилягає куртина, яка орієнтована чітко на північ та має довжину біля 90 м. Куртина розташована по краю природного майданчика висота якого сягає 10 м та. Вал частково зруйнований внаслідок земляних робіт: в центральній частина пророблено діагональний проїзд, внаслідок чого частину насипу було зрито, частину використано для підсипки ґрунтової дороги. Збережена висота куртини до 2 м., ширина верхнього майданчику, що має опуклий рельєф — біля 1 м.

Північно-західна частина замку піддана значній руйнації та переплануванню, однак за деякими ознаками можливо простежити планіграфічні особливості. В місці залому природного майданчика у східному напрямку (крайня північно-західна точка замку) куртина повертає повторяючи природній вигин. Вал куртини містить сліди численних вкопів та руйнацій, понад ним розташоване діюче сміттєзвалище розмірами до 20х3 м. Слідів, які б свідчили про існування ще однієї кутової платформи не зберіглось.

Північно-західна куртина починається від різкого природного залому природного майданчику і проходить прямою лінією на схід з відхиленням приблизно у 20 градусів на північ, де різко закінчується з початком залому природного майданчика у південно східному напрямку. Довжина валу біля 130 м., параметри валу виміряти не вдалось через значну задернованість ділянки. Приблизна висота від підошви природного майданчика до вершини валу 16-18 м.

Північно-східна сторона практично повністю зруйнована, її довжина біля 70 м. Сторона у формі дуги, увігнутої всередину замкового простору. Слідів валу не виявлено, схил пагорба пологий та має сліди численних вкопів. Імовірно земля з цієї частини замку використовувалась в будівельних цілях. 

Внутрішній простір замчища рівнинний.

У північно-західній частині замку знаходяться рештки пагорба протяжність якого з півдня на південь біля 45 м, із заходу на схід до 50 м. Центральна частина пагорба зрита і знівельована, а по центру знаходиться водонапірна вежа. На відстані 20-25 м у південному та східному напрямку читається пологий підйом у сторону водонапірної вежі, який різко обривається і переходить у горизонтальний майданчик водонапірної вежі розмірами 40х40 м. 

Матеріал та об’єкти
Під час візуальних розвідок виявлено кераміку кін. ХІХ ст.- поч. ХХ ст. В основному керамічний комплекс представлений фрагментами вінець горщиків та мисок димленого посуду, який виконаний на швидкому гончарному кузі, має рівномірний випал та добре загладжену поверхню Вінця у більшості посудин прямі або слабо відігнуті, спрощені, неорнаментовані. 

У східній частині замчища виявлено об’єкт розмірами приблизно 6х10 м. витягнутий по лінії північ-південь. Контур об’єкта чітко окреслений численними уламками цегли характерної для кін. ХІХ ст. поч. ХХ ст. На поверхні  об’єкта значна концентрація фрагментів гончарного посуду того ж періоду. 

Деякі висновки
Як, зазначалось, у північно західній частині замку, в місці розташування водонапірної вежі є залишки пагорба, центр якого повністю зруйнований. Цілком слушним буде припустити, що раніше, тут знаходився найвищий пункт внутрішнього замкового простору, на якому розташовувалась садиба або додаткове укріплення по типу цитаделі.

Південна замкова куртина має незавершену форму — вона тягнеться від платформи №2 строго на захід на протязі 50 метрів поступово знижуючись та звужуючись і закінчується плавним пониженням. До платформи №3, з яким куртина мала б бути з’єднаною, не простежується жодних ознак валу. Якби куртину розрівнювали у пізніший час, то імовірно це робилося б не поступовим скиданням землі з валу і подальшим вивозом, що було б не зручно, а поетапним способом. Варто відзначити, що у південній напільній стороні не збереглось жодних слідів існування оборонного рову. Саме тому автор припускає, що замок міг бути недобудований.

Тарас Верба

Такой вот интересный объект, да ещё и совсем неподалёку от Луцка, да ещё и практически не известный и не изученный. 

Укрепление не маленькое. Для примера сравните его размер с размерами замка Любарта в Луцке (оба объекта в одном масштабе):

Тянет предположить, что замок в Крупе построен в 16 веке, но, возможно, он мог сформироваться и в 1-ой половине 17 века.

Облик объекта порождает много вопросов. К примеру, что собой представляли земляные платформы, похожие на миниатюрные бастиончики? Были ли это открытые площадки или же над ними возвышались башни? Загадочной выглядит и гипотетическая цитадель. И почему о таком солидном укреплении сохранилось так мало сведений? Может оно не очень долго функционирывало?

Так или иначе, укрепление вовсе не рядовое, а его близость к Луцку и не слабая система укреплений заставляет сделать предположение, что замок мог играть роль и в обороне подступов к  главному городу этого края.


P.S. А вообще Крупа издавна была важным рубежом обороны, о чём свидетельствует наличие на его околицах села сразу нескольких городищ (кратко о них сообщает Википедия). Не удивлюсь, если и замок построен на участке одного из старых славянских укреплений.

[Filin]

Неприятно удивила история трансформации участка, зафиксированная в Google Earth. Если сравнить самый ранний спутниковый снимок участка (2 мая 2003) с более поздними вплоть до наиболее свежего (13 июля 2016), то бросится в глаза, что за эти годы участок всё больше и больше зарастает. К примеру, восточная линия вала на снимке 2003 г. практически свободна от размашистых зарослей, а участок гипотетической цитадели на снимке 2003 г. выглядит как только недавно засаженный деревьями и потому его планировка там неплохо читается, чего нельзя сказать о более поздних снимках. Быть может в 1990-х участок был ещё более чистым?

  

[Filin]

Аналог?

5-угольное укрепление в с. Мощаница (Ровенская обл., Острожский р-н) вызвало ассоциацию с замком в Крупе. Объект в Мощанице более крупный, с более регулярными чертами плана и более явно выраженными бастионными чертами (возможно, он более поздний, в сравнении с замком в Крупе). И всё же наличие в плане неправильного пятиугольника и связь обоих укреплений с Острожскими заставляет задуматься о гипотетической неслучайной общности черт.

[Filin]

Парочка карт, на которых чётко обозначено замчище, конфигурация его укреплений, места въездов, застройка того времени и т.д.

Карта генштаба РККА 1939 г., сделанная на основе польской карты 1887 г.:


Польская карта 1925, 1928 гг.: