Козацька доба історії України в османсько-турецьких писемних джерелах (друга половина XVI - перша чверть XVIII століття) (2016). Автор: Фергад Туранли

[Filin]

Рік видання: 2016

Автор: Фергад Туранли

Видавництво: видавничій дім Києво-Могилянська академія, Київ

Мова: українська

Формат: 70 х 100 1/16 (17,5 х 24,7 х 3,5 см)

Обкладинка: тверда

Папір: офсетний

Кількість сторінок: 606

Ілюстрації: 9 чорно-білих зразків документів та 2 зображення (малюнок, карта).

Наклад: 500 примірників

ISBN: 978-966-518-693-9

Придбати: на сайті видавництва

Критичная рецензія

Анотація:

Цитата

У монографії на основі широкого спектра залучених нами до наукового обігу османсько-турецьких писемних джерел, зокрема турецьких архівних документів та літописів, вперше комплексно досліджено інформаційний потенціал, специфіку та значення названих пам’яток писемності в процесі здійснення досліджень з історії козацько-гетьманської України другої половини XVI - першої чверті XVIII століття. Методологія, застосована в цій науковій праці, забезпечує адекватне розуміння змісту досліджених документів та їхнього перекладу українською. Джерелознавче опрацювання відомостей, наявних в турецьких і кримськотатарських рукописних документах визначеної історичної доби, сприяє формуванню нового погляду на взаємини України з Туреччиною та на їхнє історичне значення.

Приклади сторінок:
    


Зміст:

Цитата

Передмова - 7

Вступ - 19

Розділ 1. Методологія, історіографія та джерельний комплекс дослідження - 29

1.1. Проблеми методології джерелознавчого опрацювання османсько-турецьких писемних джерел середини XVI - першої чверті XVIII століття з історії козацької України - 30

1.2. Історіографія вивчення проблеми - 49

1.3. Загальна характеристика та класифікація джерельного комплексу - 91

Розділ 2. Історичні умови створення та зміст османсько-турецьких рукописних джерел другої половини XVI - першої чверті XVIII століття - 121

2.1. Історичні умови появи та збереження османсько-турецьких писемних джерел середини XVI - першої чверті XVIII століття з історії України козацької доби - 122

2.2. Особливості османсько-турецького літописання середини XVI - першої чверті XVIII століть - 148

2.3. Відображення в рукописній традиції Високої Порти і Кримського ханства ролі козацького чинника у розвитку військово-політичної ситуації в Північному Причорномор'ї на початку XVII століття - 162

Розділ 3. Відображення витоків розвитку українського козацтва в османсько-турецьких писемних джерелах - 180

3.1. Османсько-турецькі рукописні документи про появу козацтва, політичну та військову діяльність Дмитра Вишневецького - 181

3.2. Хотинська воєнна кампанія та її історичні наслідки за даними з османсько-турецьких писемних джерел - 196

3.3. Джерельні свідчення про формування союзу Запорозької Січі з Кримським ханством і зростання політичного впливу Війська Запорозького - 214

Розділ 4. Історія України періоду правління гетьмана Богдана Хмельницького в османсько-турецьких рукописних джерелах - 234

4.1. Відображення постаті гетьмана Богдана Хмельницького в османсько-турецьких писемних джерелах - 235

4.2. Характеристика відомостей з османсько-турецьких рукописних документів про зовнішньополітичні орієнтири гетьмана Богдана Хмельницького - 250

4.3. Османсько-турецькі писемні джерела про Визвольну війну українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького - 250

Розділ 5. Розвиток відносин української козацької держави з Високою Портою в 1657-1676 роках - 286

5.1. Чорноморський вектор у дипломатичній діяльності гетьманів Івана Виговського та Івана Брюховецького - 286

5.2. Османсько-турецькі архівні документи та літописи про дипломатичну діяльність гетьмана Петра Дорошенка щодо встановлення військово-політичних відносин з Високою Портово - 303

5.3. Кам’янецький похід султана Мехмеда IV та його результати. Спільні дії Високої Порти та козацько-гетьманської України щодо дотримання Річчю Посполитою умов Бучацького мирного догозору - 321

Розділ 6. Османсько-турецькі писемні джерела з історії України  останьої чверті XVII - першої чверті XVIII столітя - 348

6.1. Чигиринський похід турецької армії на Правобережну Україну та його історичні наслідки - 349

6.2. Повідомлення про воєнні кампанії на польсько-турецькому пограниччі - 359

6.3. Карловецький договір та подальший розподіл українських земель - 376

6.4. Зовнішньополітичні орієнтири та дипломатична діяльність гетьмана Івана Мазепи - 393

6.5. Характеристика джерельних відомостей з історії України періоду Прутської війни - 407

Висновки - 423

Бібліографія - 434

Писемні джерела:
- Писемні джерела арабографічним письмом - 434
- Писемні джерела латинською графікою - 440
- Писемні джерела кирилицею - 452

Наукова література:
- Наукова література латинською та арабською графікою - 465
- Наукова література кирилицею - 479

Перелік праць автора монографії у фахових виданнях - 504

Публікації, які додатково відображають результати цього монографічного дослідження - 509

Інтернет-ресурси - 513

Іменний покажчик - 515

Географічний покажчик - 522

Список скорочень - 531

Термінологічний словник - 534

Хронологія головних подій з тлумаченням - 547

Родовід та хронологія правління турецьких султанів - 558

Родовід та хронологія правління кримськотатарських ханів - 560

Хронологія правління українських гетьманів - 563

Класифікація козаків за даними турецьких писемних джерел та історіографії - 565

Таблиця транслітерації арабографічного османсько-турецього алфавіту - 566

Зразки графіки, запозичені з оригінального османсько-турецького рукопису - 568

Зразки окремих османсько-турецьких рукописних документів - 569

Карта з планом-схемою фортифікаційних споруд Кам'янця-Подільського - 578

Мапа північного ареалу Чорного моря - 579

До підрозділу 4.2. «Характеристика відомостей з османсько-турецьких рукописних документів про зовнішньополітичні орієнтири гетьмана Богдана Хмельницького» - 580

1. Транслітерація тексту «Становище козаків» з літопису «Історія Найіми» - 580
2. Трансформований зміст тексту «Становище козаків» з літопису «Історія Найіми» - 581
3. Переклад українською мовою документа: «Письмо султана [Мехмеда IV] к гетману Богдану Хмельницкому - 582
4.    Переклад українською мовою документа: «Письмо турецкого визиря Мустафы-паши к гетману Хмельницкому» - 583

Про автора монографії - 585

Бібліографічний опис книги - 588

Передмова:

Цитата

Монографія «Козацька доба історії України в османсько-турецьких писемних джерелах (друга половина XVI - перша чверть XVIII століття)» Фергада Туранли є першим комплексним джерелознавчим дослідженням у зазначеній галузі. Про це детальніше йтиметься нижче. Однак, передусім, необхідно наголосити на загальній характеристиці цієї праці. У монографії залучено до наукового обігу велику кількість знайдених автором у фондах сховищ архівних документів, літописів, історіографічних творів, листування османських султанів з правителями нших держав тощо, які стосуються історичного періоду, що тривав із середини XVI до другої чверті XVIII століть. Автор, звертаючись до джерел, застосовує особливу методологію ретельного аналізу та інтерпретації матеріалів писемних джерел. У цьому контексті, поряд із широким джерелознавчим дослідженням, зазначено також про способи використання відповідних джерел та їх застосування.

На основі відбору, систематизації та текстологічного аналізу вивчених історичних писемних джерел комплексно досліджено специфіку, інформаційний потенціал і місце згаданих тюрксько-османських рукописних пам'яток як складової джерельної бази дослідницької роботи щодо історії України вищезазначеної історичної доби. Джерелознавчий аналіз писемних документів автор здійснює на засадах інтерпретаційно-когнітивної методології з урахуванням принципів сучасного міждисциплінарного підходу.

Важливою частиною презентованого наукового дослідження є практичне застосування наукової методології для дослідження османсько-турецьких рукописних історичних пам'яток із використанням їхнього адекватного перекладу та джерелознавчого опрацювання. Отримання необхідної інформації зумовило усвідомлення ваги тюркського чинника в соціально-економічному та політичному розвитку України впродовж зазначеної історичної доби.

У змістовному викладі загальнотеоретичного принципу історизму щодо текстологічного аналізу писемних документів доцільно зазначити, що семантика поняття «тюрксько-османська мова»    (друга назва цієї мови «старотурецька мова») розуміється (посеред численних діалектів та говорів) як важливий чинник спільної тюркської літературної мови зазначеної доби історії Туреччини. Ця мова виконувана функцію літературної мови також і в Кримському ханстві.

На підставі текстологічного анаїізу виявлених автором історичних рукописних документів конкретизовано головні чинники, якими керувалися політиині кола Високої Порти та Кримського ханства у своїх діях стосовно Війська Запорізького зокрема та щодо українського народу в цілому. У презентованій монографії вперше дається історико-правовий аналіз досліджених рукописних документів, згідно з яким засвідчується факт нормативно-правової мотивації міжнародних документів, укладених між державами Східної Європи впродовж відповідного періоду часу, зокрема дипломатичної діяльності у країнських гетьманів. У праці досліджується питання щодо причини ухвалення спільних рішень урядових установ України, Туреччини та Криму, зокрема їхнього практичного впровадження.

У монографії також ставиться за мету проаналізувати правові мотивації підписаних у відповідний час договорів і визначити тривалість терміну їхньої дії та причинний характер.

Значущість монографії Фергада Туранли полягає в тому, що вона в українській історіографії відрізняється новизною. Особливості поставленої проблеми зумовлені низкою історичних чинників, основними з яких є такі.

По-перше, тюркський чинник мав особливо важливе значення для розвил ку соціально-економічних і політичних процесів, які відбуватися на теренах України починаючи з середини XVI століття та мали місце упродовж наступних періодів розвитку нашої країни. В написаних османсько-турецькою мовою історичних рукописних джерелах, а саме в документах з архівних фондів, літописах, історіографічних творах, картографічних матеріалах, міститься дуже важлива інформація, залучення якої під час наукових досліджень, зокрема, уможливлює досягнення всебічного розуміння історії України козацької доби, з урахуванням цивілізаційного виміру. Вивчення цієї проблеми без залучення документів відповідних архівних фондів не може бути об'єктивним. Отож, з огляду на це, українська історіографія, безперечно, повинна враховувати матеріали, наявні в турецько-османських архівах.

По-друге, досягнення мети цього монографічного дослідження виходило з наукової доцільності опрацювання відповідних писемних джерелознавчих пам'яток, що зберігаються в архівних фондах Туреччини османського період) її історії, шляхом критичного аналізу та порівняння цих писемних пам’яток османсько-турецькою мовою з матеріалами публікацій про результати більш ранніх наукових досліджень, в яких тією чи іншою мірою вже заторкалася та була відображена проблематика дослідження, описаного в цій монографії, що має документальний характер.

По-третє, у своїй монографії Ф. Туранли звертає увагу на те, що в сучасних умовах зростає значення чорноморського вектора зовнішньої політики України, про важливість якого свого часу наголошував ще Михайло Грушевський. Ця обставина зумовлює актуалізацію наукового вивчення та осмислення історичного досвіду взаємин України з причорноморськими державами і з країнами Нижнього Подунав’я, а також впливу тодішніх взаємин України на історичний розвиток упродовж досліджуваної автором монографії історичної доби регіонів Південно-Східної Європи, Передньої Азії та Кавказу.

По-четверте, у цій праці йде про османсько-турецькі писемні джерела, які стосуються історії України відповідної доби, та зафіксовано відомості традиційного інтелектуального характеру переважно щодо країн тюркської ісламської культури. Осмислення таких відомостей з урахуванням української національної традиції є дуже важливим та правильним наукознавчим підходом для забезпечення однакового спільного світобачення та світорозуміння.

З огляду на зазначене, дослідження автора може бути прикладом у майбутньому для істориків сусідніх країн; воно також представляє спільні погляди у вивченні національної та всесвітньої історії, які уможливлюють формування консолідованої думки в розумінні певної галузі знань.

Отже, зазначене підгрунтя інтелектуального потенціалу має неабияке значення в розвитку культу р українського та тюркських народів, в тому числі й для військово-політичної та економічної співпраці Південного та Північного Причорномор'я. Враховуючи вище сказане, у цьому дослідженні вдало висвітлюються події, що відбувалися впродовж 175-річної історичної доби.

Фергад Туранли здійснив вперше в українському тюркологічному джерелознавстві відбір, систематизацію та комплексний аналіз оригінальних текстів османсько-турецьких історичних рукописних документів, що хронологічно належать до періоду від середини XVI до другої чверті XVIII століть, як цілісного феномена, в якому відтворені історичні явища й події, що відбувалися у внутрішньому політичному розвитку та зовнішній політиці України в історичний період її козацької доби. Новизна роботи полягає в застосуванні її автором нової авторської методології здійснення історичних досліджень взаємин між Україною та Туреччиною.

На вищезгаданих методологічних засадах і відповідно до різновидів традиційних джерелознавчих досліджень автор роз’яснює особливості, а також правила вибору джерелознавчого матеріалу для здійснення його наукового вивчення та інтерпретації отриманих результатів відповідного дослідження, що, по суті, є започаткуванням нового науково-дослідницького, комплексного напряму в розвитку української тюркології.

Отже, Ф. Туранли пропонує методологію дослідження османсько-турецьких писемних джерел, створену з урахуванням різних наукових традицій, що сприятиме об’єднанню інтелектуалів для спільної дослідницької роботи. Доцільно звернути увагу на факт формулювання та обгрунтування автором цієї монографії методологічних засад, які зумовили можливість визначати суттєві характеристики проблематики наукових досліджень інформації, наявної у вищезазначених джерелах щодо історії особливостей формування української державності та її відносин з сусідніми країнами впродовж доби Нового часу.

Етимологія та пояснення відповідно вживаних термінів для отримання історичних знань, адекватність зроблених перекладів текстів та здійснення автором цієї монографії конкретного джерелознавчого дослідження без сумніву свідчать про його здатність виконувати глибокі наукові дослідження.

Автор застосував нову методологію проведення історичних досліджень, розвинену на основі власного наукового досвіду, та вказав на важливість впливу зовнішніх грунтовних факторів на характер розвитку історичних процесів, зокрема - на взаємини Української козацької держави з Високою Портою в період другої половини XVI - першої чверті XVIII століття. Усі ці чинники стази підгрунтям для об’єктивного висвітлення історичних подій, які, певною мірою, визначили подальшу історичну долю України зокрема.

Ми вважаємо, що в рамках проведення майбутніх досліджень стосовно тематики наукової роботи Ф. Туранли варто виконувати їх, розширюючи хронологічний діапазон.

Отже, на підставі вищезазначеного, ми вважаємо за доцільне констату вати, визначені в монографії Фергада Туранли наукові позиції мають ознаки нового рівня джерелознавчого осмислення османсько-турецьких архівних документів щодо козацької доби історії України.

Юджель Озтюрк,
Доктор історичних наук, професор відділень історії факультету філології та природничих наук, керівник Інститу ту тюркології 
впровадження Університету Сакар'я (Туреччина)

[Filin]

А книжечку-то основательно потрепали критикой:

• Вступ до відгуків та відгуки Даріуша Колодзєйчика та Віктора Остапчука на докторську дисертацію Фергада Туранли
• Дисертація не гірша, ніж в Януковича: про моральні засади в українській науцi