Filin Опубликовано: 11 июня 2015 Жалоба Поделиться Опубликовано: 11 июня 2015 Год издания: 2008 Автор: Владимир Пшик Фотографы: Марьян Барановский, Александр Волков, Дмитрий Кадничанский, Станислав Михта, Вячеслав Одинцов, Владимир Ольхомяк, Зеновий Пидперигора, Игорь Скальский, Игорь Сёмочкин, Семён Цимбалюк Графические реконструкции: Николай Казурак Издательство: Дизайн-студия "Гердан Графіка", Львов Язык: украинский Формат: 17,5 х 24 х 1,6 см (70 х 100/16) Переплёт: твёрдый Бумага: офсетная Количество страниц: 240 Иллюстрации: карты, планы, схемы, рисунки, гравюры, реконструкции, фото. Тираж: ? ISBN: 966-8095-03-0 Об издании: Цитата Каталог-інформатор "Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини ХІІІ-ХVIII ст." — це перша українська книга про пам’ятки оборонного будівництва, що в межах теперішньої Львівської області, найбільш повно подає, станом на сьогоднішній день, перелік захисних комплексів, зведених упродовж шести століть. Видання включає понад триста населених пунктів, у яких в певний період були збудовані об’єкти оборонного призначення. Велика частина із них не збереглася внаслідок воєнних дій, пожеж, природнього і людського руйнування, а також в результаті постійних змін та перебудов. Проте, завдяки наявності історичних джерел, архівних матеріалів, топонімів, які зберігають давню традицію, певною мірою вдалося відновити звістки про них. Незначна частина таких пам’яток дійшла до нашого часу в стані значних і прогресуючих руїн. І тільки зовсім невелика кількість об’єктів мілітарної архітектури відбудована і продовжує функціонувати, а ще на деяких тривають ремонтно-реставраційні роботи. У книзі висвітлено матеріали не тільки про окремі твердині, а й про укріплення самих поселень, про їх складні, часто наперед заплановані, оборонні комплекси, зокрема такі, які були колись у Львові, Бродах, Жовкві. В каталог також включено певний корпус (далеко неповний) сакральних будівель, які мали елементи оборонних пристосувань. Стосовно населених пунктів подано коротку історичну інформацію про їх найраніші писемні згадки, надання міського права, власників, орендарів або приналежність до королівщин. Там, де відомо, наводиться географічно-топографічнй опис ситуації та плану закладення того чи іншого оборонного об’єкта. До кожного гасла додано інформацію про встановлені джерела та літературу, у деяких випадках вказано також картографічний матеріал. Книга багато ілюстрована графічними зображеннями та фотографіями. Це видання буде цікавим як вузькому колу спеціалістів кастеологів, так і широкому загалу краєзнавців, істориків, всім, хто цікавиться минулим рідного краю. Примеры страниц: Об авторе: Цитата Пшик Володимир Петрович народився 31 серпня 1958 р. в м. Ходорові на Львівщині. Середню освіту здобув у рідному місті, вищу - у Львівському державному університеті ін. Івана Франка за спеціальністю історія. З 1980 р. працює у Львівській галереї мистецтв. Спочатку молодшим науковим працівником, з 1983 р. - заввідділом музеєфікації, а з 1999 р. - заступником директора з наукової роботи. У 1993 р. став одним із активних організаторів Товариства прихильників фортець і палаців Львівської області, яку тоді очолив відомий український дослідник оборонної архітектури О.Я Мацюк. З 2005 р. є Головою даного товариства. Має публікації з питань музейництва, історії та кастеології. Содержание: Цитата Передмова - 4 Вступ - 6 Львів: місто, Високий замок, Низький замок та ін. - 14 Винники: замок - 17 Бродівський р-н - 19 Броди: місто, замок Висоцько: оборонний двір, городище, сторожовий курган Голосковичі: замок, урочище "Городинникова брама" Корсів: замок(?) Лешнів: місто Лучківці: городище Маркопіль: місто, замок Накваша: замок Пеняки: замок Підгірці: замок, городище Пліснеськ, городище (II) Підкамінь: монастир, замок, оборонний двір, камінь Попівці: оборонний двір (?), замок (?) Буський р-н - 29 Буськ: місто, замок, городище та ін. Волиця Деревлянська: замок (оборонний двір) Куткір: укріплений палац, монастир Олесько: місто, замок, костел, городище Ріпнів: оборонний двір Стовпин: вежа-стовп (гіпотеза) Соколівка: городище або замок Сторонибаби: замок Топорів: місто Городоцький р-н - 37 Андріянів: якесь укріплення (гіпотеза) Березець: городище Великий Любінь: городище, замок (I), замок (II) Вишня: оборонний двір або замок Городок: місто, замок, монастир Градівка: городище, оборонний двір Добряни: замок Комарно: місто, оборонний двір, "шведські" вали, костел Коропуж: "окопи" Переможне: оборонний двір (гіпотеза) Путятичі: оборонний двір Дрогобицький р-н - 46 Борислав: оборонний двір, городище (I), городище (II), гора Сторожня Волоща: місто, замок Вороблевичі: оборонний двір Дрогобич: місто, костел, замок, монастир Лішня: замок, укріплення в урочищі Лиса гора Медвежа: замок Меденичі: оборонний двір Попелі: замок (I), замок (II) Рихтичі: замок Ролів: оборонний двір Снятинка: оборонний (?) двір Стебник: городище Ступниця: городище, оборонний двір Східниця: замок Трускавець: городище, замок, оборонний двір, монастир, капище, потік "Воротище" Уріж: замок або оборонний двір Жидачівський р-н - 56 Бориничі: оборонний двір (гіпотетично) Вибранівка: замок Городищенське: ділянки "На окопах" та "під шинцем" Грусятичі: ділянки "на підзаваллі" та "за окопом" Дев'ятникі: замок Жидачів: городище (I), городище (II) / замок, місто Журавнo: місто, замок, монастир, костел, синагога Которини: городище Млиниська: оборонний двір Нове Село: оборонний двір / замок Нові Стрілища: місто, замок Піддністряни: оборонний двір П'ятничани: башта Руда: оборонний двір Соколівка: оборонний двір, костел Туради: городище Ходорів: місто, замок Чорний Острів: замок Жовківський р-н - 69 Бесіди: монастир Глинськ: городище Гряда: замок Жовква: місто, оборонний двір (?), замок, монастир (I), монастир (II), вежа-дзвінниця, синагога, вежа. Завадів: городище Замок: замок Замочок: замок Костеїв: костел Крехів: монастир Куликів: місто, замок Липник: замок Магерів: місто, замок, укріплення Окопи: укріплення Потелич: городище, костел Рава-Руська: місто, монастир Сулимів: замок Туринка: оборонний двір Золочівський р-н - 82 Білий Камінь: місто, замок Вижняни: оборонний двір, костел, городище Глиняни: місто, замок Гологірки: городище Гологори: замок, городище Гончарівка: оборонний (?) двір Заставне: укріплення, оборонний (?) двір Золочів: місто, замок (I), замок (II) Колтів: городище, замок Красносільці: замок (?) Кропивна: замок (?) Махнівці: "окоп" Новосілки: замок Погорільці: замок Поляни: городище (?), замок (?) Поморяни: місто, замок Ремезівці: замочок Сасів: місто, городище/замок Сновичі: замок Чижів: замок Шпиколоси: замочок Кам’янка-Бузький р-н - 96 Батятичи: замок або оборонний двір Великосілки: оборонний двір або замок Дідилів: замок Кам'янка-Бузька: місто, замок Кукезів: замок Незнанів: городище Неслухів: оборонний двір Обидів: оборонний двір Печихвости: замок Ременів: замок Стрептів: замок Тадані: замок Миколаївський р-н - 102 Берездівці: замок або оборонний двір Більче: городище Вербіж: замок Гонятичі: замок Горішне: замок Дроговиж: городище Ілів: городище Криниця: оборонний (?) двір Миколаїв: місто, замок Розвадів: фортеця Розділ: оборонний двір (?), монастир Мостиський р-н - 110 Баличі: оборонний двір Годині: оборонний двір Дмитровичі: оборонний двір Довгомостиська: замок Зав'язанці: оборонний двір Золотковичі: оборонний (?) двір Крисовичі: замок Крукеничі: замок або оборонний двір Макунів: оборонний двір Мостиська: місто, замок, монастир, сакральні споруди, костел (в с. Закостелля) Плешевичі: оборонний двір Поповичі: оборонний двір Радохінці: оборонний двір Старява: оборонний двір Стрілецьке: костел Судова Вишня: городище (I), городище (II), місто, замок Твіржа: замок Хідновичі: оборонний (?) двір Хлиплі: оборонний двір Чишки: оборонний двір Перемишлянський р-н - 121 Бачів: Стражнича гора Бібрка: місто, оборонний двір, костел на городищі Борщів: сторожова башта Ганачівка: городище Дунаїв: місто, замок, костел Затемне: замок (?) Лагодів: замок, гора Вежа Осталовичі: оборонний двір Перемишляни: місто, замок, монастир Підгородище: городище (I), городище (II) Романів: замок Свірж: замок Стрілки: оборонний (?) двір Унів: монастир Пустомитівський р-н - 131 Верхня Білка: оборонний двір (?) Деревач: городище, монастир Дмитровичі: оборонний двір або монастир Звенигород: городище, замок Зимна Вода: костел Миклашів: церква (?) Милятичі: оборонний двір Муроване: оборонний двір Підтемне: замок, монастир Піски: монастир Старе Село: замок Ставчани: оборонний двір Чишки: костел Щирець: місто, замок, монастир, костел Радехівський р-н - 142 Барилів: оборонний двір Лопатин: замок Новий Витків: замок, монастырь Опліцько: городище Пиратин: городище Радехів: замок (?) Розжалів: замок Станин: замок Стоянів: город Стремільче: місто, замок Сушно: замок Торки: оборонний двір Щуровичі: місто, замок Самбірський р-н - 148 Бережниця: замок Бісковичі: замок Блажів: урочища "Окоп" і "Вали" Ваньовичі: оборонний двір, церква Велика Білина: монастир Викоти: замочок або оборонний двір Вільшаник: замочок або оборонний двір Вощанці: замок Воютичі: замок / оборонний палац (?) Гординя: замок Дубляни: оборонний двір Дубрівка: оборонний двір Корналовичі: замочок Кульчиці: городище, церковна ділянка Купновичі: оборонний двір Лопушно: городище Лука: оборонний двір Луки: укріплення Максимовичі: оборонний двір Нагірне: оборонний (?) двір Новосілки Гостинні: укріплення Острів: оборонний двір Підгайчики: замок Погірці: оборонний (?) двір Рудки: місто, костел Самбір: місто, замок (I), замок (II), монастир, костел, ратуша Стрілковичі: костел Чернихів: укріплення Чуква: оборонний двір Сколівський р-н - 161 Верхнє Синьовидне: монастир Коростів: оборонний двір Корчин: оборонний двір Крушельниця: оборонний двір Лавочне: оборонний (?) двір Межиброди: замок або городище Нижнє Синьовидне: городище і замок (?) Підгородці: замок, вал, вежа Сколе: місто, замок, костел Славське: оборонний двір Тухля: замок Урич: фортеця Тустань Сокальський р-н - 167 Белз: городище і замок, місто, монастир (I), монастир (II), Аріанська вежа Боб'ятин: замок Бутини: окопи Варяж: замочок Великі Мости: місто Острів: замок Переспа: замок Савчин: оборонний двір Сокаль: місто (I), місто (II), замок, монастир (I), монастир (II), церква Старгород: городище Тартаків: замок Угнів: місто Угринів: місто, замок, оборонний (?) двір Хоробрів: оборонний двір Червоноград: оборонний (?) палац Старосамбірський р-н - 178 Библо: замочок Біличі: оборонний двір Букова: замок Буньковичі: оборонний двір Велика Сушиця: оборонний двір Вілюничі: оборонний (?) фільварок Глибока: оборонний двір Грозьово: городище Добромиль: місто, замок (I), замок (II), монастир Дроздовичі: оборонний двір Княжпіль: замочок Кропивник: укріплення Лаврів: городище (?), монастир Максимівка: "Окописько" Міженець: замок Муроване: місто, замок Нижанковичі: костел Нове Місто: костел, городище (I), городище (II) Передільниця: оборонний двір Ракова: замок Росохи: церква Скелівка: місто, костел Сливниця: замочок Смільниця: монастир Солянуватка: оборонний двір Спас: городище/замок та монастир Стара Сіль: місто (?), костел Старий Самбір: місто, замок, церква, костел Страшевичі: оборонний (?) двір Стрілки: городище і замок (?) Стрільбичі: замок (?) Сусідовичі: монастир Сушиця (Рикова): топоніми "гора Вежа", "Вежа", "Вали" Тершів: городище, церква Топільниця: монастир Торгановичі: замок Трушевичі: замок Тур'є: городище Чаплі: замок Стрийський р-н - 197 Бережниця: замок Великі Дідушичі: замок Верхня Стинава: оборонний двір Дашава: оборонний двір Добряни: укріплення Довголука: замок Жулин: укріплення поселення, замок Задеревач: замок Йосиповичі: монастир Кавське: городище (I), городище (II) Колодниця: оборонний двір Лисовичі: замок Любинці: оборонний двір Нижня Лукавиця: замок Підгірці: замок Семигинів: замок Станків: замок Стрий: місто, замок Стрілків: замок Фалиш: монастир Хромогорб: замок Турківський р-н - 208 Бориня: оборонний двір Ільник: оборонний (?) двір Нижній Турів: замок Розлуч: городище або замок Турка: місто, замок Яворівський р-н - 212 Бунів: оборонний двір Віжомля: оборонний двір Вороблячин: городище (I), городище (II) Глинець: замок Добростани: городище Домажир: городище Івано-Франкове: місто, костел Калинівка: оборонний двір Кам’янобрід: оборонний двір Краковець: замок Любині: оборонний (?) двір Мужиловичі: оборонний двір або замок Нагачів: оборонний двір Немирів: місто, замок Рогізно: оборонний двір Рокитне: городище Салаші: городище, монастир Сарни: оборонний (?) двір Старичі: замок Страдч: городище, церква Терновиця: замок, костел Яворів: місто, замок Додатки - 225 Короткий словник термінів оборонної архітектури - 229 Алфавітний покажчик поселень - 231 Список скорочень використаних джерел та літератури - 235 Прийняті скорочення - 235 Використані скорочення слів - 235 Умовні позначення - 239 Предисловие: Цитата Батькам присвячую Вже давно назріла необхідність укласти повний перелік споруд мілітарного призначення, які у певний час виникали та функціонували на землях України від найдавніших часів до сучасності. Зрозуміло, що це дуже об’ємна і кропітка робота, що вимагає зусиль не тільки окремих дослідників, але, мабуть, спеціально створених профільних наукових інституцій, які б могли вести цілеспрямоване вивчення даної проблематики, напрацьовуючи фактологічну базу майбутнього зводу таких пам’яток. Все це дало б можливість згодом зробити системний аналіз і певні узагальнення у цій ділянці. Україна, в силу свого географічного розташування та історичного розвитку, була тією територією, на якій у різні періоди різні державно-політичні формування зводили оборонні споруди, щоб захистити її від ворожих зазіхань. Ця потреба, продиктована інтересами суспільного та індивідуального виживання, спричинила появу на наших теренах великої кількості пам’яток, які у більшій чи меншій мірі щодо інтенсивності заповнюють всю карту нашої держави. Проте, вивчення цілого явища починається як з поставленого завдання охоплення загального бачення процесу, так і розкриття конкретних проявів феномену, які дають підставу для його аналізу. Даний каталог має скромну мету — розпочати справу наповнення майбутньої кастеологічної мапи України об’єктами, які знаходилися або знаходяться на території Львівщини. Одразу ж потрібно обумовити, що окрім географічного обмеження (до уваги береться тільки сучасна Львівська область у адміністративно-територіальному поділі України), каталогізація пам’яток оборонного характеру даного регіону стосується періоду пізнього середньовіччя та нового часу. Не претендуючи на всеохопленість поставленого завдання і розуміючи, що не вдалося оминути можливих помилок та неточностей, вважаємо, що і в такому вигляді дане дослідження має право на існування, тому що на початкових стадіях пізнання певного явища, коли ще не вироблена досконала методологія його розкриття, а зрештою ще далеко неповна джерельна база і висліди археологічно-архітектурних обстежень, уникнути суб’єктивності і промахів просто неможливо. З іншої сторони поява такої роботи пробудить громадську і суспільну зацікавленість і, мабуть, стимулюватиме подальші пошуки у ділянці поставленої проблематики. Виходячи з того, що даний каталог охоплює тільки період з XIII до XIX ст то оборонні об’єкти до і після цього часу теж чекають ширшого кола своїх дослідників. На цьому місці випадає згадати, що значні напрацювання з історії фортифікаційних споруд як західноукраїнського регіону, так і України в цілому, здійснили два, до останнього подиху віддані цій справі, пассіонати — Орест Ярославович Мацюк та Михайло Федорович Рожко, які значну частину свого науково-творчого життя присвятили громадженню знань і документальних матеріалів з української кастеології, підготувавши цілий ряд актуальних досліджень, і залишивши після себе вартісні рукописні нотатки, картотеки та світлини. Упорядкування та видання друком їхньої неопублікованої спадщини є вкрай необхідною справою, яка розширить наше пізнання як конкретних пам’яток мілітарної архітектури, так і загального процесу їх розвитку на наших землях. Дана публікація присвячується їхній світлій пам’яті. Варто додати, що вихід у світ цього каталогу спричинений і стимульований підтримкою грантового проекту «Карпатської фундації», без якої його поява могла надовго затягнутися у часі. Значну фінансову підтримку для друку книги надали Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА (нач. Івановський В. І.) та ЛКП «Археологічно-архітектурна служба» (дир. Цимбалюк С. В.). Заслуговують на щирі слова вдячності великі ентузіасти та помічники у підготовці цього каталогу пп. Степан Костюк, Володимир Ольхом’як, Микола Козурак, Дмитро Каднічанський, Олександр Волков, Микола Майданський, а також працівники Дизайн студії «Ґердан Графіка», які провелвуд значну роботу з підготовки книги до друку. 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Filin Опубликовано: 7 ноября 2015 Автор Жалоба Поделиться Опубликовано: 7 ноября 2015 Личные впечталения: О существовании этой замечательной книги я узнал сразу же после её презентации, а вскоре получил от Александра Волкова (одного из фотографов каталога) свой экземпляр. С тех пор, а именно с осени 2008 года, я часто консультировался у этого издания, неоднократно цитировал информацию каталога на страничках форума и т.д. Как и в случае со многими другими справочниками, зачастую к книге обращался эпизодически, когда нужно было уточнить информацию по тому или иному объекту, т.к. читать подобные издания от корки до корки вряд ли кому-то покажется необходимым. В моём случае наблюдается исключение - поскольку я постоянно работаю над пополнением базы объектов фортификации, расположенных на территории Украины, то рано или поздно всё же предстояло прочитать книгу полностью, что я и сделал. Как можете видеть, эта тема на форуме была создана в начале июня 2015, а сейчас начало ноября, итого получатся, что на полноценное знакомство с изданием ушло 5 месяцев. Этого было достаточно, чтобы прочитать каждую заметку с карандашом и линейкой, проанализировать материал, пополнить базу проекта несколькими сотнями укреплений (они, кстати, уже есть на общей карте) и сделать ещё много чего интересного. Издание выполнено качественно, за несколько лет усиленной эксплуатации книжка даже слегка не расползлась, что особенно приятно. Твёрдая матовая обложка, приятные на ощупь страницы – за всё это хочется сказать спасибо издателю. Между прочим, на обложке видим Пятничанскую башню. Может у кого-то возникнет вопрос, почему для обложки был выбран именно этот объект, а не какой-нибудь более знаменитый и эффектный замок Львовщины? На самом деле тут всё просто – автор книги занимался детальным изучением Пятничанской башни, потому именно этот личный объект стал визитной карточкой книги. Структура издания проста и удобна – области разбиты на районы, к ним в свою очередь прикреплены населённые пункты, каждому из которых посвящена отдельная справочная мини-статья. При этом, в населённом пункте мог существовать как один объект, так и множество. В зависимости от количества информации по истории и укреплениям населённого пункта, справка может занимать от нескольких строк, до пары страниц. Каждая справка состоит из краткой информации о расположении населённого пункта, его истории, владельцах, а также описания укреплений и данные о степени их изученности. Иногда оборонные объекты описаны детально, в других случаях лишь бегло упомянуты. Каждая справка дополнена списком источников. Страницы украшают многочисленные иллюстрации: старые и современные фото, архивные планы и карты, гравюры, графические реконструкции и т.п. Каждый район сопровождает схематическая карта укреплений. Плюсы: Внушительный массив данных – приведены сведения о 332 населённых пунктах, за каждым из которых закреплено от 1 до 2-3 и более укреплённых объектов. Всего около 480 объектов. Внимание уделено широкому спектру объектов – от городов до оборонных дворов и храмов. В книге приведены даже те объекты, которые можно отнести к категории спорных или гипотетически существовавших. К примеру, это относится к объектам, от которых остались только топонимы или оборонные пункты, тип укреплений которых был не идентифицирован, а местоположение не локализовано. Описания объектов в энциклопедическом стиле, без фантазий и домыслов, т.е. максимально объективные. Структура описаний удачно выдержана в одном стиле. Помимо общего списка источников, приведены отдельные списки источников для каждого из населённых пунктов, что сильно упрощает работу, в случае, если после чтения справки захочется узнать больше. Минусы: Конечной единицей деления является не объект, а населённый пункт, потому иной раз из описания тяжело бывает понять, сколько по мнению автора в том или ином городе/селе было укреплений. В книге есть общий список населённых пунктов, но нет общего списка укреплений. Этот недостаток я постарался исправить, разместив в первом сообщении перечень оборонных объектов, составленный на основе данных В. Пшика. В книге, к сожалению, подобного перечня нет. Поскольку нижняя хронологическая граница проведена на уровне 13 века, в странном положении оказались городища. По логике, автор должен был указывать только городища, функционировавшие не позднее 13 века, но понятно, что во многих случаях датировка городищ весьма условна, и непонятно, к примеру, почему городище 12-13 вв. достойно упоминания в книге, а городище 11-12 вв. туда не попало. Я уж не говорю про многочисленные ситуации, когда автору пришлось упоминать городища, вообще не имеющие датировки (особенно это касается упоминания урочищ), потому тем более непонятно, вписываются они в заявленные хронологические рамки или нет. По моему мнению, нижнего хронологического порога у подобного издания вообще не должно было быть, тем более, автору явно не удалось удержаться в очерченных рамках, и он периодически затрагивал объекты, существовавшие до 13 века. Основное внимание в книге уделено замкам, замочкам и оборонным дворам, а вот другим типам укреплений не так повезло. К примеру, в книге упомянуто множество городов/городков с давней историей, Магдебургским правом и прочими признаками развитых поселений, но при этом они не отнесены к категории укреплённых пунктов. Список оборонных храмов также явно неполон. К категории оборонных ратуш отнесено всего два объекта – в Самборе и в Тартакове. Ситуацию с городищами описал в предыдущем пункте. Конечно, этот недостаток, в основном, вызван плохой изученностью систем городских укреплений, недостаточной изученностью тех же оборонных храмов и т.д., так что, можно сказать, данный недостаток является следствием уровня общих знаний. Типология объектов не всегда чёткая. К примеру, довольно часто сложно понять, чем оборонный двор отличается от замка или замочка, особенно когда хорошо укреплённый объект с башнями и развитой системой укреплений называется оборонным двором, а какое-нибудь относительно скромное укрепление, защищённое валом с частоколом, именуется замком. С картами у книги большая проблема. Во-первых, нет единой сводной карты укреплений. Во-вторых, карты районов, на которых обозначены населённые пункты и привязанные к ним укрепления, кишат ошибками. Об этом я ещё более детально напишу. Очень сильно не хватает координат объектов, особенно в случаях, когда автору чётко было известно, где именно они находятся. Ориентиры по типу "возле детского садика" или "на территории бывшей фермы" не особо помогают, как и многие фото, на которых видим какие-то фрагменты, к примеру, валов, но использовать эти фото для поиска участка иной раз практически невозможно. Всё это мешает активно использовать книгу в качестве путеводителя, помогающего популяризировать оборонное наследие Украины. Иллюстрации в книге есть – это плюс, но в большинстве своём они размером с почтовую марку, что особенно критично, когда речь идёт о картах или планах городов. И, конечно же, хотелось бы видеть иллюстрации в цвете. Итого: Может показаться, что я обнаружил в книге больше минусов, чем плюсов, но это, конечно же, не так. Плюсы явно перевешивают, тогда как все минусы не критичны и могут быть исправлены. Я бы хотел увидеть переиздание этой книги, в более солидном формате – с расширенным списком объектов (включая все городища и другие не упомянутые укрепления), координаты, большими цветными иллюстрациями и т.д. Стоит отметить, что большинство областей Украины до сих пор так и не смогли обзавестись подобными изданиями, потому даже сейчас, спустя 7 лет после выхода в свет, книга Владимира Пшика остаётся с моей точки зрения эталонной, потому настоятельно рекомендую её к покупке. 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Filin Опубликовано: 7 ноября 2015 Автор Жалоба Поделиться Опубликовано: 7 ноября 2015 Карта укреплений Львовщины (на основе каталога Владимира Пшика) Выше уже упомянул, что с картами у книги наблюдаются большие проблемы. Прежде всего, не хватает общей сводной карты укреплённых пунктов, упомянутых в каталоге, хотя зачастую аналогичные издания подобными картами всё же снабжают. Насколько я понял, планировалось, что картографический голод смогут удовлетворить схематические карты районов, на которых отметили не только населённые пункты, где были укрепления, но также добавили условные обозначения, которые бы подсказали, какие именно укрепления были в городах-сёлах: Но анализ этих карты выявил множество ошибок, а если точнее, то ошибки обнаружены в случае приблизительно со 130 населёнными пунктами. Иными словами – более 1/3 объектов на этих картах показаны с ошибками! Несоответствия между текстом книги и содержимым карт настолько разительно, что, кажется, будто карты делались без участия автора каталога. Примеры ошибок и недостатков карт каталога: В тексте речь может идти об одном объекте (например, о замке), на карте при этом видим метку другого объекта (например, сторожевой башни). Временами используются две метки для обозначения одного и того же объекта, так что создаётся впечатление, будто в населённом пункте есть несколько объектов, а не один. Нет меток для укреплений, тип которых не определён, в результате чего в таких случаях приходилось либо оставлять населённый пункт без метки, либо ставить какую-то из имеющихся меток чуть ли не наугад. Встречаются метки объектов, о которых в тексте книги не сообщается ни слова. Нет меток объектов, о которых в тексте есть сведений. Бывали ситуации, когда в книге сообщается, к примеру, о 5 объектах, а на карте условными обозначениями отмечены только 2 или 3 из них. Можно было указывать количество объектов, прикреплённых к селу, но с количеством не сложилось. Т.е., привязан к селу один замок или два, одно городище или три, метка всё равно одна, а сколько там было объектов, можно узнать, только заглянув в текст. Ряд населённых пунктов на картах отмечены не там, где они в реальности находятся. По непонятным причинам на картах иногда встречаются метки дворцов, хотя в тексте речь идёт о не укреплённых резиденциях. Все эти недостатки особенно плохи тем, что карты очень сложно использовать для проверки/дополнения данных текста. Например, прочитал справку по одному из населённых пунктов, но так и не понял, о каком типе укрепления там идёт речь, после чего первая мысль – посмотреть на карту, а там, как вы поняли, 1 шанс из 3-х, что с условным обозначением имеет место быть ошибка. Таким образом, карты могут заниматься дезинформацией, вместо того, чтобы снабжать читателя дополнительной информацией. Для улучшения продуктивности работы с материалом книги, мне понадобилось перевести её в формат цифровой карты, которая компенсирует некоторые картографические недостатки каталога, а, кроме того, даёт новые возможность для освоения и осмысления материала труда Владимира Пшика. Собственно Карта укрепления Львовщины (кликаем по картинке для перехода): Плюсы: Полная сводная карта укреплённых пунктов, упомянутых в книге. Есть возможность осуществлять поиск по названию населённых пунктов. Есть возможность осуществлять поиск по словам в тексте. Во многих случаях метки привязаны к участкам укреплений. Можно использовать в мобильных устройствах (пригодится в дороге, если есть мобильный Инет). Минусы: Нет изображений из книги. Нет списка литературы. Как вы заметили, символические квадратики на карте залиты красным, жёлтым или синим цветами. Это мои пометки, отражающие уровень имеющихся у меня сведений о расположении укреплений. Красными отмечены объекты, местоположение которых точно известно. Жёлтым цветом выделены объекты с ориентировочной привязкой, т.е. те, точное местоположение которых можно относительно легко установить, к примеру, побывав на местности, проверив подходящие локации и пообщавшись с местными жителями. Синим выделены самые проблемные населённые пункты, те, укрепления которых мне пока не удалось привязать к какому-то конкретному участку (как правило, это относится к оборонным дворам и городищам). P.S. Поскольку в процессе создания карты привязывался к тексту книги, то конечной точкой деления является не объект, а населённый пункт, потому часто не было возможности привязывать точки к определённым объектам, ведь, к примеру, если в одном описании упомянуты 3-5 объектов, то в лучшем случае приходиться крепить точку к одному из них. Этот недостаток компенсирует более полноценная Карта Замков и Крепостей Украины, где представлены все достоверные объекты из книги В. Пшика, к тому же есть разбивка на объекты, у каждого из которых есть своя привязка. 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Рекомендованные сообщения
Присоединяйтесь к обсуждению
Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.
Примечание: вашему сообщению потребуется утверждение модератора, прежде чем оно станет доступным.