Куропатники: город

[Filin]

Обсуждается этот объект: укрепления городка Куропатники

Село Куропатники находится в 40 км к западу от Тернополя, в 7 км к северо-востоку от Бережан (районный центр):

Живая карта

В этой теме писал о замке, который находился в Куропатниках, но на этом список укреплений, которые можно привязать к селу, не заканчивается.

2-й том "Тернопільського енциклопедичного словника" (2005) на стр. 293 сообщает следующие детали:

Цитата

• Відоме від 14 ст., за ін. даними - 1437.
• 1531 власники Куропатницькі надати К. обмеж. міськ. права; збудували мур. замок
• 16 ст. через К. проходив торг. шлях від м. Кам'янця (нині Кам'янець-Подільський Хмельн. обл.) до м. Львів.
• 1626 татари майже повністю знишили м-ко.

С одной стороны как бы нет прямых упоминаний городских фортификаций, но, думаю, есть косвенные. Во-первых, Куропатники могли похвастаться замком, а это уже говорит о значении поселения. Во-вторых, Куропатники обладали статусом городка, причём статусом этим Куропатники обзавелись в 1-ой половине 16 века, т.е. не так уж и поздно. "Словарь" также сообщает, что в 1626 году татары уничтожили городок. Обратите внимание - городок, а не село.

Конечно, можно сказать, что в описании событий 1626 г. термин "город" или "городок" могут быть применены ради красного словца, но на самом деле есть и другие документальные свидетельства того, что Куропатники несколько веков назад обладали городским статусом.

К примеру, на "Карте Литвы" Герарда Меркатора, изданной в 1609 г., видим Куропатники в статусе городка (сёла на карте просто не показывались):

Живая карта

Для сравнения - Бережаны, расположенные неподалёку от Куропатников, и позднее прославившиеся в качестве неприступной твердыни, на карте Г. Меркатора вообще не показаны, а нынешнее село Куропатники имеется. И это не просто так.

Или вот карта "Magni Ducatus Lithuaniae Caeterarumque Regionum Illi Adjacentium..." Виллема Блау, изданная в 1613 г. Тут тоже видим Куропатники. По соседству наблюдаем известные в то время укреплённые города и городки (Бережаны, Рогатин, Дунаев, Поморяны, Козлов, Тернополь и т.д.), что как бы намекает на аналогичный статус Куропатников, удостоившихся упоминания на карте в таком соседстве:

Живая карта

Анализируя данные карты, наверное, стоит сделать скидку на скорость распространения информации в тот период (конец 16 - начало 17 вв.), когда были созданы упомянутые выше карты. Вероятно, данные о процветающем городке Куропатники стоит относить не только к началу 17 века, а и к рубежу 16 и 17 веков, ведь тогда картографы могли собирать данные для своих карт годами, а за этот период ситуация могла радикально измениться не один раз (к примеру, на карте могли показать город, который годом ранее мог быть стёрт с лица земли).

Итого, карты косвенно подтверждают данные "Тернопольского энциклопедического словаря", убеждающего нас, что в 16 веке Куропатники были не селом, а городком, причём процветающим. Во всяком случае, к началу 17 века статус городка фиксируется на картах, и можно допустить, что такой статус у Куропатников был и ранее, в 16 веке.

И, конечно же, только на основании наличия городского статуса, сохранявшегося на протяжении 16-17 веков, можно предположить, что помимо замка были ещё и городские укрепления. Ведь вряд ли бы стали отмечать на весьма ценных картах начала 17 века, которые не отличатся особой деталировкой (потому каждая деталь на вес золота), рядовое село с замочком. Нет, тут, очевидно, более серьёзная ситуация.

[iqor]

Доброго дня.

Хочу добавити свіжої інформації. Нижче карта Пограбіуса, видана в Венеції у 1570 році, де вказано відрізок шляху з Камянця до Львова, через Куропатники. Карта більш схематична, тому розміщення населених пунктів не відповідає, повністю, георгафічним координатам:

На другому рисунку, вище зазначений шлях, я проклав на картах Міга. Прошу вибачення за якість останнього рисунка, але це робив трохи раніше для себе, для більш загального розуміння...

Зрозуміло, що між картами пройшов час у 200 років, але можна зазначити, що шляхи, вказані у Міга, збереглись по-сьогодні більш аніж на 80 відсотків, а це під 250 років. Тому можна сміло припускати, що вони не дуже сильно зазнали змін і у період 1570-1770 років, тим більше технологічний розвиток в той час був на порядок нижче, відповідно і повільніше відбувались зміни.

[iqor]

В 07.06.2016 в 07:57, Filin сказал:

.....можете на карте показать, чтобы не пришлось гадать, о каком именно месте идёт речь?...

Трохи скачемо з теми в тему, але нічого...

Прикріплюю рисунок з орієнтовними поясненнями.

По рисунку....

Карта періоду 1806-1869 років. Частина пояснень зі слів моєї бабці, якїй 90 років. Народилась відповідно в 1926 р. звідси пояснення сягають періоду 30их-40их років, тобто між картою та поясненнями десь 100 років. Відповідно деякі речі, можуть не відповідати дійсності.

Річка, джерела прокладені по реально існуючих на сьогодні старих руслах та діючих джерел.

Млин, на той час вже не існував, а залишився лиш фундамент, але під питанням, чи це зруйнували старий, чи перебудовували новий. Зі слів батька, там частково була бетонна конструкція, але батько народився в 47-му, тому тут більше запитань аніж відповідей. Тому, краще, питання бетону упустити....

Цегельні, під знаком запитання, по причині того, що поки сів за комп"ютер, просто забув, бо отримав досить таки велику кількість інформації... але вроді мова йшла про те, що там, навколо було наскладано багато куп цегли, яка сохла чи просто зберігалась.

Залишки старої греблі. Вона показана на картах Фон Міга. В період, який ми розглядаємо, гребля ще збереглась, але частково, та головної своєї функції вже не виконувала. Зате в ній були викопані великі ями (нори), в яких випалювали вапно.

Фільварок. Тримав жид. Це було ціле господарство зі стайнями, де стояла молотарка. За фільварком стояли звезені снопи, та був живопліт з перелазом.

Гуральня. На той час була робочою, камінною. Як стало відомо, на ній працював мій прадід, в минулому січовий стрілець.

На рахунок розміщення гуральні та фільварку. Там вони дуже сильно на купі, обидві будівлі, були камінними, а на карті в цьому місці тільки одна камінна. Отже, в період 100 років, від складання карти до пояснень, деякі будівлі були перебудовані, або ж добудовані...

Гора попелу, пагорб, позначений на карті, через який виникали запитання. На відсотків 99 це гора попелу. Судячи зі всього, це дійсно була ГОРА. Хто б про неї не розказував, кожен відмічав її розміри. На сьогодні, коли її розгорнули в часи колгоспів, люди їздять туди набрати грунту для вазонів, підживки дерев, тощо. Особисто їздив сам. Можу сказати, що копаючи берег, який має 2-3 метри, вибирав там влежаний, спресований попіл. Бабця говорить, що не памятає, звідки цей попіл, з чого можна зробити висновок, що насипаний він був раніше. Що і відповідає карті. По логіці, попіл, скоріш за все, був з гуральні... хоча...

Стосовно реального розміщення купи попелу, та всього решту. Жовтим кольором я відмітив реальне старе русло ріки, червоним же те, яке зображено на карті. Звідси можна говорити, що фільварок, гуральня, попіл, можуть бути трішки зміщеними.

На карті відмітив джерела води. З усіх чотирьох не був тільки біля того, що третє зліва. Говорять, що там їх був цілий ряд, більше того - що там була безодня. Так іх там і називали - "безодня"... звідси можна зробити висновок, що було, мабуть, дуже глибоке, та широке. Звідси бачимо, що замок, мав постійну свіжу, джерельну воду, та постійно наповнені рови з водою.

паралельно йшло головне русло ріки, яке в декількох місцях, мало сполученні з потічком джерельної води. Що і куди там текло, ми вже, мабуть, не будемо знати.

Поки що все.

Далі буде.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Куропатники на карті Magni Ducatus Lithuaniae 1662 року: