Ішків (Ишков): замок

[Spalax]

Обговорюється цей об'єкт: замок у селі Ішків
 

В пошуках інформації про с.Ішків натрапив на обговорення пошуку давнього міста Лабантвелли (с. Ішків як один претиндентів її локації)

На мапі Ф.Фон Міга

Помітно в селі дві церкви (що є зовсім не поширеним в той час, скоріше навпаки одна церква могла була на декілька сіл). Сьогодні на її місці - хрест св. Антонія, ймовірно церква носила його імя.

Біля церкви, на березі річки, можна помітити своєрідний релєф та розташування і форму будинків (вони більші від інших звичайних жител селянських), що нагадує замчище - чотирикутник із розширеннями на кутах. Тут могли бути якісь оборонні споруди або навіть замок. Ну і звичайно кожному замку випадає мати свою церкву - ось і можливе пояснення чому було дві церкви.

На пізніших картах ні другої церкви ні будинків вже не позначено

старі люди розказували що там була велика площа, торговище...

Сьогоднішній рельєф того місця

Що про це думаєте?

Також, як відомо, - одна з частин Ішкова має назву Дворище, або в перекладі - Вілла, Villa (якщо говорити про ЛабантВіллу)...

Також, слід зазначити, що розміщення Ішкова є рівновіддаленим (30-35 км.) від основних великих міст на цих теренах: Бережани, Теребовля, Підгайці, Тернопіль.

[Filin]

Укрепление, показанное на карте, скорей всего является замком (исходя из его планировки и размеров). Выступы на углах могли остаться в наследство от башен или бастионов.

Что касается двух храмов, то, как вариант, один из них мог быть православным, а другой католическим.

старі люди розказували що там була велика площа, торговище...

А "там" - это где? На месте замка? Перед ним? В центре села?

[Spalax]

В 06.12.2014 в 23:50, Filin сказал:

Что касается двух храмов, то, как вариант, один из них мог быть православным, а другой католическим.

Храм не був Католицьким.

Згідно книги "Підгаєцька земля", Нью – Йорк – Париж – Сідней - Торонто, 1980 р.

Згідно німецьким переписом населення (до виселення поляків з східної галичини) на 1943 рік Ішків налічував 1185 мешканців, з них лише 20 поляків. Можливо стане в нагоді - на 1787 рік Ішків налічував 135 домів, або 810 мешканців.

Римокатолики Ішкова, як і інших оточуючих сіл належали до парафії с.Настасів, а після 1851 р. - с. Росоховатець.

Варіанти чому на карті Ф.Фон Міга позначено 2 церкви

1. Складання карти могло співпасти з побудовою нової св. Михайла і існування ще більш давньої церкви св. Антонія, яку потім розібрали. Про це може свідчити той факт що на мапі 1806-1869 років церкви уже не видно, як і замчища до речі.

2. Існування двох церков може вказувати на існування тут двох населених пунктів: відомого нам Ішкова, і іншого Лабантвелли?

Торговище було на місці локації замчища.

Якщо замок все таки був, цікавить його призначення, що саме він обороняв?

Як на мене, він міг охороняти переправу через р. Стрипу на локальному торгівельному шляху з Микулинець, через Козову, на Бережани.

На протилежному березі річки - с.Богатківці, назва якого може дослівно означати:

1. "багато човнів", що свідчить про можливу переправу,

2. "багате поселення", що свідчить про те що тут займались торгівлею.

Біля укріплень могли бути ярмарки, тому в памяті місцевих залишилась про це місце згадка як про торговище...

Ще про розташування укріплень:

Це правий берег річки, як у Козови і Бережан, що виникли в кінці 14, на початку 15 століть.

Зі сходу захищене р. Стрипою, з південного заходу, - впадаючою в неї р. Студенкою з її сильно-заболоченою долиною. Із півночі - ліс.

[Filin]

Есть ряд обстоятельств, которые могли привести к появлению нескольких храмов в одном селе. К примеру, смещение центра села из одной местности в другую могло привести к строительству новой церкви. Или же какой-нибудь пан мог в благодарность за удачную сделку возвести в селе храм в честь своего покровителя. Или же создание нового кладбища за селом требовало строительства новой часовни, а затем и церкви. Или же первый храм мог не вмещать всех прихожан, в случае увеличения численности населения села, что в итоге могло побудить народ построить ещё одну церковь. Таких вариантов может быть много, и чтобы разобраться, как из них правильный, нужно глубже погружаться в историю села.

Быть может в какой-то момент Ишков был центром прихода, т.к. сам был в статусе городка, а не села.

"Тернопільський енциклопедичний словник" (том 1, с. 689) интригует первым письменным упоминанием, относящимся к 1430 году, но не уточняет деталей. Далее вырисовывается брешь в несколько веков и следующая часть описания уже сосредотачивает своё внимание на событиях 2-ой половины 19 - середины 20 века. Что происходило с селом с 1430 в течение 4-х веков непонятно, а именно этот период самый интересный в контексте обсуждаемой темы.

Цитата

Ішків - село у Козівському районі. Центр сільради, якій підпорядк. села Дворище та Росохуватець. Розташ. на березі р. Стрипа, за 15 км від райцентру і 9 км від найбл. залізн. ст. Денисів-Купчинці. Насел. 427 осіб (2003). Перша писемна згадка - 1430. Діяли "Просвіта" та ін. укр. т-ва. Від березня до липня 1944. коли по р. Стрипа пролягала лінія фронту, жителі І. були переселені у с. Золота Слобода (нині Козів. р-ну). Під час військ. дій 1944 бл. 160 будинків спалено. Є церква Архістратига Михаїла (1934; кам.), "фігура" на місці старої дерев. церкви. Споруджено пам'ятник полеглим у нім.-рад. війні воїнам-односельцям (1985), встанов. кам. хрести на місці церкви св. Антонія та на честь скасування панщини (1911), насипані могили на місці поховання 7 вояків УСС (1990), односельцям, полеглим у 2-й світ, війні, та жертвам Сталін. репресій. Діють ЗОШ 1-2 ступ., Буд. культури, б-ка, ФАП. В І. народ, нар. майстер, літератор і композитор В. Кульчицький, нар. майстер і поет Я Ремінецький, тут працював (1977-2002) господарник і громад. діяч Я. Тринька. Поблизу села - Ішківський загальнозоологічний та орнітологічний заказники.

І. Сидорак, В. Уніят.

"Географический словарь Королевства Польского" (том 3, стр. 307), если я всё правильно понял, считает Ишков приселком соседнего с. Росоховатец, в описании которого в "Словаре" (том 9, стр. 762) есть дополнительные сведения об Ишкове. Впрочем, ничего особо важного по теме.

Если судить по карте Ф. фон Мига, Росоховатец во 2-ой половине 19 века был не таким уж и большим селом, в сравнении с Ишковом, но ко 2-ой половине 19 века ситуация изменилась, и вот уже Ишков превратился в приселок окрепшего села-соседа.

В 07.12.2014 в 00:42, Spalax сказал:

Якщо замок все таки був, цікавить його призначення, що саме він обороняв?

Як на мене, він міг охороняти переправу через р. Стрипу на локальному торгівельному шляху з Микулинець, через Козову, на Бережани.

Вполне возможно, что так и было. В то же время укрепление могло быть одним из замков-форпостов, устроенных на Стрыпе для защиты рубежа обороны, протянувшегося вдоль русла реки. Как к северу от Ишкова, так и к югу от него на Стрыпе есть и другие укрепления, которые можно при желании представить в виде единой оборонной системы.

К югу от Ишкова, у села Семиковцы, показана дамба, благодаря которой образовывалось озеро, тянущееся вплоть до с. Богатковцы, а ещё северней, уже в районе Ишкова, оно превращалось в болото, но возможно несколькими веками ранее дамба существовала и возле Ишкова. В этом случае на месте болота уже стоит представить озеро, которое могло снабжать поселение и замок дополнительной защитой, а дамба могла бы играть роль переправы, необходимой для комфортного существования пути Микулинцы - Бережаны.

В 07.12.2014 в 00:42, Spalax сказал:

На протилежному березі річки - с.Богатківці...

Раз уж зашла речь об этом селе, то хотел узнать, не в курсе случаем, что это показано на карте Ф. фон Мига? Какая-то усадьба с садом/мини-парком? Что сейчас на этом месте?

Живая карта

[Spalax]

Или же создание нового кладбища за селом требовало строительства новой часовни, а затем и церкви.

Ця версія найбільше підходить, адже церква св. Михаїла розташована біля цвинтару і на кінець 18 ст. - це ба окраєна села

В то же время укрепление могло быть одним из замков-форпостов, устроенных на Стрыпе для защиты рубежа обороны, протянувшегося вдоль русла реки. Как к северу от Ишкова, так и к югу от него на Стрыпе есть и другие укрепления, которые можно при желании представить в виде единой оборонной системы.

Якщо провести аналогію з іншими замками цієї лінії, як наприклад Золотники, Козлів... то можна припустити що замок разом з церквою св. Антонія збудовано в середині 15 століття (сюди вписується 1430 рік заснування Ішкова). Дивно що до появи в мережі мапи Ф.Фон-Міга ніхто не знав про його існування. Можливо тому що він існував не надто довгий період часу.

На рахунок, що зображено на березі р. Стрипи зі сторони Богатковець - незнаю, спробую розпитатив місцевих.

[HOUSE MD]

На карті Joane Jacoba Kanter Regni Poloniae, Magni Ducatus Lituaniae, provinciarum foedere et vasallagio illis junctarum, et regionum vicinarum nova mappa geographica, 1770 року Ішків позначений як містечко, тому міг мати і декілька церков (У візитаційних актах з 1732 року, які зберігаються у Національному музеї у Львові, є описи трьох дерев'яних козівських храмів: Успенського, св. Михаїла та Стрітенського.)

На рахунок замку - думаю він охороняв лише його власника. Переправа, як свідчить щоденник У. фон Вердума, знаходилась в Купчинцях.

Назва "Дворище", є більш пізньою; як видно з карти "першої хвилі", Ішків позначено там, де зараз Дворище, а на місці сучасного Ішкова - Ішково.

PS. Церковище:

[Spalax]

Нарешті фото Сподіваюсь маєте також фотографії місця де розташовувався замок...

На рахунок замку - думаю він охороняв лише його власника. Переправа, як свідчить щоденник У. фон Вердума, знаходилась в Купчинцях.

Фон Вердум писав свій щоденник у 1672 р., до того часу від заснування замку і першої церкви могло багато змінитись, навіть якщо брати до уваги часті татарські напади.

Як я писав раніше - Ішків знаходить на прямій Микулинці - Козова - Бережани, - тому версія про переправу в цьому місці через Стрипу першою спала на думку. Згідний, якщо дивитись на рельєф, то місце для переправи не найзручніше. Але більші поселення з замками переважно не виникали на периферії, але на більш, чи менш важливих торгівельних шляхах. Він з часом занепав, тому Ішків і не отривам подальшого розвитку, а перетворився на звичайне село. Це як один з варіантів.

Назва "Дворище", є більш пізньою; як видно з карти "першої хвилі", Ішків позначено там, де зараз Дворище, а на місці сучасного Ішкова - Ішково.

З цим не згідний.

Якщо подивитись на карту назва села вжита 2 рази тому що воно розміщене на двох різних аркушах мапи. на одному аркуші Iszkow на іншому - Iszkowa. Для порівнянна можна звернути увагу на познаяення назв інших поселень на стику аркушів, вони не завжди співпадають(Kidanow/Kaudanow, Bialikirnice/Bialokrenica). Напевно у Фон Міга була багато помічників

Думаю Дворище - більш давня назва і могла існувати навіть до заснування Ішкова. Звучить вона як щось дуже давнє.

До речі Ішків позначався також ще як Іщків та Ішаків. На місцевому говорі вимовляється як [Йишків]. Дворище місцеві також називають в множині як Дворища, або Двориска.

[Spalax]

Користуючись засобами сайту (http://mapire.eu/en/synchron/?zoom=17&lat=49.40831&lon=25.35828&ll=firstsurvey) можна підрахувати що замчище займає площу близько 1700 м2. Укріплення мало квадратну форму зі сторонами по 130 м. Замок повинен був мати ворота з північно-західного боку.

Із замку ведуть три основні шляхи:

1. На північ через Дворище в Купчинці;

2. На захід, долиною попри ліс, через Росоховатець до Козови;

3. На південь, через село, на Семиківці.

[Filin]

Якщо провести аналогію з іншими замками цієї лінії, як наприклад Золотники, Козлів... то можна припустити що замок разом з церквою св. Антонія збудовано в середині 15 століття (сюди вписується 1430 рік заснування Ішкова).

Тут нужно уточнять, какое именно событие описывает документ 1430 года, в котором упомянуто село. Вполне вероятно, что 1430 - это не дата основания села, а дата его самого раннего письменного упоминания.

Действительно, важно понять, когда были возведены близлежащие замки, но у меня пока не сложилось чёткого мнения, что упомянутые укрепления формировались одновременно. Если появление замка в Золотниках гипотетически можно отнести к 15 веку, то Козлов укреплениями мог обзавестись во 2-ой половине 16 века, когда он получил Магдебургское право.

Дивно що до появи в мережі мапи Ф.Фон-Міга ніхто не знав про його існування. Можливо тому що він існував не надто довгий період часу.

Причина такого забвения может крыться в непродолжительном существовании укрепления и отсутствии славных страничек в его истории. Замок могли уничтожить, к примеру, в период полсько-казацких войн середины 17 века или даже ранее, во время какого-нибудь татарского набега, и позднее не восстанавливать. В таком случае можно понять, почему в источниках объект оставил такой слабый след.

[Spalax]

В 13.12.2014 в 22:40, Filin сказал:

Замок могли уничтожить, к примеру, в период полсько-казацких войн середины 17 века или даже ранее, во время какого-нибудь татарского набега, и позднее не восстанавливать.

Скоріше за все так і було. В такому випадку, найпізніше замок могли зруйнувати під час подій Львівської (1695 рік) або Підгаєцької битв (1698 рік). Тоді відбулись останні напади татарські на Галичину. З цього часу замок втрачає своє, хоча б якесь значення.

На території замчища на 1779-82 рік чітко видно три кам'яні будівлі, що розмішені класично для замків - "букаою П", хоча зовсім не продивляються стіни... Можливо на той момент, це вже були руїни, або будівлі доживали свій час, бо на карті 1861-64 років від них немає і сліду. Замчище ледь продивляється і зайняте вже, ймовірно, селянськими подвір'ями.

Окрім розміщення на карті

В 04.04.2011 в 22:21, HOUSE MD сказал:

Labentwela на карті розташована по ширині орієнтовно між Бучачом (49.03 - 25.23) і Золочевим (49.48 - 24.53), а по довготі між Піддгайцями (49.16 - 25.07) і Бучачом.

* приведено орієнтовні сучасні координати.

у замку в Ішкові та Лабантвели спільним також є їх існування короткий проміжок часу, та слабкий слід в джерелах. Поява на картах останньої може співпадати з розбудовою Ішківського замку.

[Filin]

В такому випадку, найпізніше замок могли зруйнувати під час подій Львівської (1695 рік) або Підгаєцької битв (1698 рік).

Думаю, что замок погиб раньше. Если взглянуть на историю близежащих укреплений, то станет понятно, что те из них, которые пережили войны середины 17 века в основном погибли в 1670-х, в период польско-турецких войн. К примеру, замок в Козове в 1672 году Ульрих фон Вердум описывался как опустошённый, а ведь польско-турецкая война тогда только начиналась и особенно разрушительный 1675 год был ещё впереди. И это не говоря о том, что помимо двух мощных военных компаний середины - 2-ой половины 17 века были ещё и весьма серьёзные татарские набеги, "благодаря" которым гибли и более крупные городки.

Тут же стоит учитывать, было ли экономически обоснованным возрождение укрепления. Если в случае со стратегически важными укреплениями их могли возрождать каждый раз после разрушения, то в случае с менее значимыми замками, возведёнными ещё в период, когда их хозяин себя особенно хорошо чувствовал, могло получиться и так, что после первого тотального разрушения такой форпост мог быть оставлен, т.к. его хозяин не имел достаточно средств для возрождения объекта, а государство не видело в этом целесообразности, потому также не выделяло на всё это дело средств и льгот.

На території замчища на 1779-82 рік чітко видно три кам'яні будівлі, що розмішені класично для замків - "букаою П", хоча зовсім не продивляються стіни...

На момент составления карты мог пройти век или даже более с момента гибели замка, потому не удивительно, что он показан как заброшенное укрепление. Иной раз и более крупные укрепления исчезали за менее продолжительный период времени, буквально за несколько лет.

[Spalax]

До слова...

замчище серйозно постраждало в наслідок 2х світових воєн. Так фронт над Стрипою тримався з вересня 1915 по червень 1916

Джерело

також протягом квітня-липня 1944 року. Як видно з фото 1915 року окопи та інші позиції військ та техніки проходили безпосередньо по місцю замку, а у 1944 Ішків був майже повністю знищено. Тому не дивно що сьогодні слабо, або зовсім не локалізується північні бастіони замку.

На фото також видно переправу між ворогуючими сторонами що знаходились по обидва боки річки, відповідно в Ішкові і Богатківцях. Якщо це місце для мосту було для військових зручним у 1915 році, то можливо переправа тут існувала і кількома століттями раніше, у час розбудови замку?

[Spalax]

Були сподівання що про замок є згадка у описі до мапи (оскільки вона призначалась для військових, - до неї йшов коротки опис всього що можна викорастати у військовій справі, зокрема оборонних споруд, також рельєфу, рік, лісів...)

Опис вдалось роздобути завдяки Prof. Dr. Bogusław Dybaś з "Polska Akademia Nauk Stacja Naukowa w Wiedniu"

Проте нажаль тут замок не згадується

Можливо на кінець 18 ст. це і справді були руїни і ніякого оборонного значення не мали...

В кого є ще варіанти щодо джерел можливої інформації про замок?

[Spalax]

На мапі 1770 р. Regni Poloniae, Magni Ducatus Lithuaniae Provinciarum Foedere et Vasallagio illis junctarum, et Regionum vicinarum, Nova Mappa Geographica Jezakow позначено як "Miasteczko"

 

Також хочу відмітити, що в приміщенні читального залу ЦДІАЛ є "Карта-схема оборонних споруд Тернопільщини" за матеріалами праць Мацюка О.Я. На даній схемі позначено замок у Ішкові.

[Filin]

В 12-м сообщении поднималась тема участия Ишкова в Первой Мировой, так вот попалась тут мне на глаза парочка фото 1916 г., на которых видим какие-то уголки Ишкова:

Подозреваю, что такого рода фото было сделано немало, когда в районе села проходила линия фронта.

[Spalax]

Нарешті вдалось ще раз побувати на замчищі, цього разу з фотоапаратом.

Дозволю собі трохи самодіальності, щоб візуально підкреслити його обриси.

Зелень вже частково розпустилась і не дозволяє чіткіше прослідкувати релєф.

Західний вал із "в'іздною брамою"

"В'їздна брама", примітно, що частина внутрішнього двору залишилась все таки не забудованою

Південний вал в основному вільний від рослинності

Східний вал нависає над заплавою Стрипи на 3-4 метри

Вражає геометрія. так сходиться східний і північний вал

Це ж місце зі сторони річки

[Spalax]

у книзі Cudzoziemcy w Polsce : L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J.E. Biester, J. J. Kausch (стор. 160) можна прочитати згадку із подорожі Ulrich von Werdum, 1671 року, яка стосується місцевості між Купчинцями і Козовою:

З тексту зрозуміло, що від Купчинець до Козови відстань 2 милі (15 кілометрів), в дорозі видно по праву руку на відстані біля милі (приблизно 7 км) - місто Krasnopolis? (далі автори дають примітку що такого міста в цій стороні нема). Якщо помилка лише в назві, то найбільш ймовірніших претендентів на "місто" два, рівновіддалені від ймовірного шляху мандрівника, і обидвоє відображались на різних історичних мапах: Плотича та Ішків.

Які будуть думки про це?

[Filin]

На эту тему очень много чего написано в тему о загадочном городке Лабентвеле - здесь, здесь...

[Spalax]

Пропоную поглянути на розміщення замку в Ішкові ще під одним ракурсом:

Територія між річками Стрипою та Тудинкою являє собою своєрідний вузький півострів до 2 км із заходу на схід і 9 км із півночі на південь. Русла рік практично неможливо пересікти, - настільки вони сильно-заболочені, навіть у наш час.

Підхід з півночі захищає Ішківський замок.

[Spalax]

Дуже цікава Карта-схема оборонних споруд Тернопільщини" за матеріалами праць Мацюка О.Я. На даній схемі позначено замок у Ішкові.

Мапа в цілому:

Легенда до мапи:

Частина мапи із відміченим Ішківським замком:

[Гость Basil]

Тепер нема сумніву, що то був замок, але, судячи з "нової" графіки, він там нанесений теж вже по факту замчища

[Spalax]

Про Дворище, - тепер частину с. Ішків, поруч якої знаходиться замчище.

"Дворище – господарська одиниця, заснована на кровній спорідненості та спільній власності. У Великому князівстві Литовському було визнано державою за одиницю оподаткування."

http://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1896/EkonStanDnister16st/3Dvorysche.html

"Дворище відоме у нас вже з XIV в. (і то спеціально на галицькім ґрунті), але існувало, безперечно, й давніше, бувши, можна думати, початковою клітиною в сформуванні суспільно-політичного укладу; відомості про нього докладніші маємо лише з XVI в., коли та форма вже заникала, але в кутках глухих, менше зачеплених тогочасними перемінами в громадськім устрої, держалася ще в значній цілості,...

В середині XVI в. виступає воно вже в стані упадку, близьке до заникання, але ще не стратило цілком свого значіння; уважаючи на важність сієї форми в економічнім і взагалі суспільнім укладі нашого народу...

Дворища мають свої назви, звичайно, взяті з імен селянських: очевидно, головний осадник, що був і заступником дворища правним і економічним, давав йому й своє ім’я; його рід і був осередком дворищної спілки."

Цей ойконім підтверджує, що тут щонайменше з XIV ст. було поселення (виглядає досить вірогідною 1430 р. - перша згадка про Ішків)

У книзі "Походження назв населених пунктів Тернопільщини" Д. Бучко так пояснює назву села Ішків (Єшків):

"Утворено від антропоніма Ішко за допомогою суфікса - ів. Ішко - можливий варіант імені Йосип, Ісько, Єсько - варіанти імені Йосип."

Ймовірно дворище заснував Йосип.

[Spalax]

В 17.04.2016 в 02:38, Spalax сказав:

у книзі Cudzoziemcy w Polsce : L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J.E. Biester, J. J. Kausch (стор. 160) можна прочитати згадку із подорожі Ulrich von Werdum, 1671 року, яка стосується місцевості між Купчинцями і Козовою:

З тексту зрозуміло, що від Купчинець до Козови відстань 2 милі (15 кілометрів), в дорозі видно по праву руку на відстані біля милі (приблизно 7 км) - місто Krasnopolis? (далі автори дають примітку що такого міста в цій стороні нема). Якщо помилка лише в назві, то найбільш ймовірніших претендентів на "місто" два, рівновіддалені від ймовірного шляху мандрівника, і обидвоє відображались на різних історичних мапах: Плотича та Ішків.

Які будуть думки про це?

Виявляється згаданий "Krasnopolis" це таки сучасна Золота Слобода, що під 1708 р. в реєстрі церков Львіської єпархії згадується як "Slobodski Krasnopolis"

[HOUSE MD]

Місцеві називають Краснопількою село Теофіпілка. 
Тобто, скоріш за все, Краснополіс був на місці Теофіпілки. Після його зруйнування заснована слобода, яка стала називатись Золотою Слободою.
PS. Аналогія: біля Козлова - Слобідка.