Каменец-Подольский: проект "Знай, где ты стоишь" Дмитрия Бабюка

[Filin 988]

Джерело

Джерело
 

Цитата

09.05.2014

Золотий перетин Бабюка із Греймом

Минулого тижня разом із травневими святами Кам’янець зустрів і довгоочікуваний початок нового туристичного сезону. З 1 до 3 травня тут спробували об’єднати не лише гостей із найрізноманітніших куточків України, але й зібрати в одному місті цілий світ. А ще саме цими днями тут стирали кордони. І не лише культурні, але й часові. Чи не найліпше зробити це вдалося молодому кам’янецькому фотографу й художнику Дмитрові БАБЮКУ.

Адже побачити кінний екіпаж кінця ХІХ ст. із жовтим «Фолькс­вагеном», що проїжджає повз, чи впізнати себе поруч із чиновником Російської імперії тепер можна, просто переглянувши зроблені ним світлини. 40 майстерних фоторобіт, де, зливаючись із чорно­білими архівними фотографіями Кам’янця, його сучасні фото повертають глядача на дві епохи назад, Дмитро показав глядачам вперше. 2 трав­­ня їх презентували на виставці «Знай, де стоїш», що в рамках відкриття турсезону відкрилась у Вірменській криниці.

Ледве оговтавшись від вражень, про секрети фотопроекту «ПОДОЛЯНИН» вирішив розпитати в самого автора.

­ Дмитре, звідки виникла ідея проекту «Знай, де стоїш»?

­ Задумав його близько 4 років тому, коли в мене зібралась непогана колекція архівних фото Ка­м’ян­ця­Подільського, ­ каже фотохудожник, ­ але через брак часу все відкладалося в довгий ящик. Взагалі я з дитинства цікавлюсь історією Кам’янця і збираю все, пов’язане з нею. Архівні фото в моїй колекції займають чи не найголовніше місце. Близько року тому я побачив у мережі роботи Сергія Ларенкова під назвою «Невидимий Ленінград», де були поєднані сучасні світлини і фото часів Другої світової війни. Після того остаточно вирішив, що маю це зробити й у своєму місті.

Першу свою роботу таким чином спробував виконати минулого літа. Поєднав сучасне і архівне фото дворика Кафедрального костелу. Тоді ж стало зрозуміло, який пласт роботи треба для цього виконати. Коли до фотоклубу «Погляд» надійшла пропозиція організувати виставку фоторобіт «Знай, де стоїш», його голова Юрій Савін одразу ж запропонував мені цим зайнятися.

- А як ти працював над світлинами?

- Напевно, найбільше часу зайняла підготовка. Я старався максимально знайти в мережі роботи такого типу, аби краще усвідомити, що мені треба робити і в якому стилі працювати. Потім були неодноразові розвідки по Старому місту. Треба було вирішити, які об’єкти будуть найцікавіше виглядати при порівнянні з минулим станом. Немало часу витратив і на відбирання архівних фотографій, адже треба було вибрати не тільки цікаву, але й якісну. І тільки після цього взявся до фотографування. Загалом, включаючи підбір, зйомку, обробку і друк фотографій, витратив півтора місяця напруженої роботи.

- Що було найважчим у процесі роботи?

- Основна проблема, яка виникала найчастіше - важкодоступність окремих точок, з яких у давнину робилась фотографія. Наприклад, якщо колись там була невелика відкрита місцевість, то сьогодні - або чагарники, або нові будівлі, або гаражі із сараями. Ще в плані пошуку окремих точок виявлялось, що деякі фото було зроблено з вікон приватних будинків, куди сьогодні навряд чи пустять.

Найцікавіше для мене було знімати панорами з верхніх балконів Ратуші, оскільки мав п’ять шикарних архівних фото звідти. Але, як виявилось, і тут не все було просто. Панорамні фото із дзвіниці Ратуші робились з верхнього майданчика, якого нині просто не існує - там тепер дах. Саме звідти і фотографував Міхал Грейм (більшість архівних фото його авторства). Зробити фото з його точки немає можливості, а показати дані панорами на виставці дуже хотілося. От і довелось архівні фото, квартал за кварталом, підтягувати до сучасних так, щоб нічого не вибивалось. Максимально точно потрібно було підібрати точку зйомки, адже різниця в метр-два суттєво додає проблем у подальшому суміщенні.

- Із творчих планів «Знай, де стоїш» збираєшся викреслювати?

- Робота захопила настільки, що зупинитися важко. Тим більше, ще далеко не весь потенціал архівних фото використано. Планую зробити проекти видів міста різних епох. Нині вже працюю над збиранням матеріалів.

За першу ж виставку хочу подякувати Юрію Савіну, який довірив мені проект, директору департаменту гуманітарної політики міськради Олені Куземі, яка, власне, була його ініціатором, користувачам мережі Інтернет, які жваво підтримали ідею виставки, співробітникам державного історичного музею Олександру Зарембі та Костянтину Шреєру, а також кам’янчанам, гостям міста, які завітали і ще завітають на виставку.

Автор: Яна ІЛЬЧИШЕНА

Джерело

[Filin 988]

Дорога в Старый город, вид на Новоплановский мост с востока и северо-востока:

Троицкая площадь во время пожара 1887 года:

Троицкая церковь (церковь уничтожена в 1930-х, на её месте в наши дни возведён новодел, не являющийся точной копией утраченного храма):

Здание банка (в наши дни здесь Колледж культуры и искусств) на ул. Зарванской:

Башня Стефана Батория и Ветряные ворота:

Польские ворота:

Здание мужской гимназии на ул. Татарской (в наши дни это корпус исторического факультета КПНУ):

Участок Петропавловского кафедрального собора:

Петропавловский собор и его колокольня:

Триумфальные ворота комплекса Петропавловского собора:

Минарет у фасада Петропавловского кафедрального собора:

Статуя Девы Марии, венчающая минарет Петропавловского собора:

Западный фасад Петропавловского собора и здание дворца епископов:

Площадь Рынок, центральный городской квартал и ратуша:

Виды с башни ратуши в разные стороны:

В юго-восточном направлении. В центре кадра Доминиканский монастырь:

В юго-западном направлении. Видны костёлы монастырей доминиканок и францисканцев:

В северо-западном направлении. Виден участок Петропавловского собора, за котором виднеется Казанский собор (бывший костёл Кармелитского монастыря):

Вид в северном направлении. Видна Троицкая ул., Петропавловская и Троицкая церкви:

Вид в северо-восточном направлении. Вдалеке виден Новоплановский мост:

Ул. Зарванская, вид в северном направлении:

Восточная часть Площади Рынок, войска УСС, 1919 г.:

Костёл Доминиканского монастыря:

Армянская площадь. Над зданием семинарии поднимается колокольня Предтеченской церкви (церковь уничтожена в 1930-х):

Армянская площаь, дом губернатора (в наши дни на его месте пожарная часть):

Армянская площадь. Парад войск УНР и главное управление военного штаба, разместившееся в здании Окружного суда (в наши дни это производственный корпус швейной фабрики):

Армянский Николаевский костёл (собор уничтожен в 1930-х):

Дом, в котором работал известный каменецкий фотограф Михал Грейм:

Тринитарский костёл:

Правление ЗУНР возле корпуса Францисканского монастыря:

Замковый мост и крепость:

Австро-венгерские войска въезжают в Старый город во время Первой Мировой войны:

Вид на Старый город и главные городские ворота со стороны Замкового моста и крепости:

Крепость, башни Лянцкоронская и Рожанка:

Крепость, коммендантская башенка и башня Рожанка:

Крепость, ворота Станислава Августа (разобраны в конце 19 века) и башня Рожанка:

Крепость, Тенчинская башня:

Крепость, Папская башня:

Источник

[kamienec 46]

Феноменальная работа Дмитрия.

Раньше я видел только часть из этой коллекции. А сейчас всё в сборе. Вдобавок некоторые архивные снимки вижу впервые, например УНР у Францисканского монастыря.

[spqr1 85]

Дякую! Історія з походом до Францискан була найтяжчою з усіх. Напевно, це сама особлива фотографія. По крайній мірі, вдруге закладати такий маршрут, щоб туди добратись, я не наважусь ще певний час. Цікаво було, що до зйомки я натоптував круги перед собою, щоб прим"яти джунглі, які були в мій ріст. Словом, роботу над поповненням колекції буду продовжувати й надалі

[kamienec 46]

я натоптував круги перед собою, щоб прим"яти джунглі, які були в мій ріст.

Там же вроде в последние годы всё расчистили? в 2006 я там тоже пробирался сквозь заросли, в 2009 - 2012 было нормально

ЗЫ а можно выложить где-нибудь это архивное фото с Францисканским?

[Filin 988]

В 18.09.2014 в 11:25, kamienec сказал:

Там же вроде в последние годы всё расчистили? в 2006 я там тоже пробирался сквозь заросли, в 2009 - 2012 было нормально

В 2009-м бульвар выглядел более-менее расчищенным:

Источник

А вот такие джунгли были в начале августа 2012:

[kamienec 46]

опять всё запущено((

там бы бульвар красивый сделать, как раньше было

[spqr1 85]

Там зараз джунглі ще гірші. Не вистачало тільки мачете. Словом, повний ппц Добирались, піднявши руки догори, щоб менше обібратись і не пожалитись, так як кропива тем теж вражаюче висока.

Станом на кінець серпня ситуація там така:

А про архівне фото - то будь-ласка) Знайшов його випадково. Та й не впізнав би місця теж, але бачив інші, правда, в поганій якості, зроблені саме на віранді другого ярусу на колонаді

[kamienec 46]

дякую за архівне фото

[kamienec 46]

Замечательно получилось фото Польской брамы. Чётко видно границу земляной засыпки в 19 веке барбакана с аркой, над которыми были построены дома и кузнечные мастерские.

[Кузьма 0]

До речі про францисканів, хтось щось знає про цей напис: