Таблица лидеров

Оскільки модель ми робили разом із Vartom, то можу відповісти на поставлені запитання. 1. Модель чорнова. Уточнення мають бути внесені після отримання результатів експедиції. І випереджаючи події скажу, що вона на 40 відсотків зазнає змін, оскільки з’ясувалися нові деталі. 2. Бійниця, як і сандрики справа від арки воріт обміряні, мають бути зроблені масштабовані креслення. На моделі дотримано розмірів заданих на кресленні фасаду УЗПР, а вони виявилися дещо хибними. Будемо вносити корективи. 3. Двохярусну систему оборони мав тільки один 2-й бастіон. На його ескарпах знайдено сліди пілонів-контрфорсів, що утримували дерев’яну галерею. Решту три бастіони мали тільки верхній бій з галереєю. Сліди бланків залишилися на іконографічних світлинах і малюнках кінця 19 ст. (правда тільки західного фасаду). Але оскільки замок без бійниць не міг використовуватися за призначенням, то припускаємо, що мав галереї з бланками. 4. Великої кількості бійниць справді не було. Єдиним джерелом, що може пролити світло на цю проблему – малюнки та світлини замку, які обіцяють привезти поляки. Із привезених кількох світлин можна робити висновок, що дійсно бланків було набагато менше. 5. Закритих казематів у Чернелицькому замку виявлено на даний час три – під частиною вежі і два під прибрамним корпусом. У всіх побували – мають по одній бійниці, парусні склепіння. Під вежею поки що мені не зрозуміло – бійниця чи вікно. 6. Яким був рельєф внутрішнього двору замку спрогнозувати важко. Бугрів як на сучасному рельєфі однозначно не було. Найвірогідніше, що майданчик був піднятий на кілька метрів над поземом, але рівний. Перший і четвертий бастіони по висоті були на дві третини засипані землею, другий і третій наполовину. 7. Чи існувала будівля з північної сторони (прибрамний корпус)? Питання спірне. Думки членів експедиції розійшлися. Дірки від опорних балок, отвір каміну, дверний отвір – говорять за те, що він був. Однак відсутність бічних зв’язок стін говорять про протилежне. Вердикт такий: якщо корпус і був – то дерев’яний. Остаточно питання могли б розв’язати археологічні розкопки. 8. Г-подібний палац подано за одним із обмірних креслень 1953 р. Тоді ще стіни палацу тільки розбиралися, тому до них більше довіри, ніж до креслень 1993 р., коли палацу вже не було в помині. 9. Перспективи для реалізації проведення першочергових протиаварійних робіт, або ж консервації чи навіть реконструкції є, правда вони впираються в невеличку таку проблемочку – відсутність коштів. 10. На місці "рельєфність" двору майже не відчувається, однак топозйомка була проведена фахово у 1993 р. і довіряти їй нема змісту. Коли прискіпливо придивлятися до кожного укріплення то дійсно відчувається перепад висотних рівнів. 11. Віднайдено місце криниці на замковому подвір’ї. За свідченням старожилів діаметр мала 2 м, глибину 20-25 м. 12. Мансардні «шляпи» на прибрамних корпусах дійсно дивляться дещо неприйнятними. Але їх спроектовано за існуючими в південному фасаді брами балочними отворами, тож тут палка в двох кінцях.

У нас у Словнику "Зводу пам"яток два городища": Городище Нижнів VІІІ (ур. Городище; 2 км на схід від села), Давня Русь Х-ХІІІ ст. і Поселення Нижнів ІХ (ур. Могильне-Городище; 2 км на схід від села) Давня Русь Х-ХІІ ст. Фактично вони знаходяться на відстань 15 м одне від одного. Може тому їх і звели в одне.

По Івано-Франківській області культурні шари пізнього середньовіччя не вносилися в реєстр, все обмежувалося КР. Відносно помилок розміщення - для нашої області це досить поширена практика, в реєстрі є багато неточностей. Думаю причини різні - окремі памятки помічалися зі слів краєзнавців, інші чомусь не вносилися, хоч досить відомі, ще можливо спеціально давали неточні відомості по окремих памятках, щоб археологи мали свою монополію по знахідках. Багато памяток по реєстру невідомо чи існувало взагалі - вносилися по декількох шматочках кераміки та кременю, які можливо потрапляти сюда випадково в давні чи новіші часи

Відносно Блюдників - витримка з польського геологічного атласу. Костел я не зміг знайти на гуглі, він маленький, його закривають дерева. Я там був тільки один раз. Але його добре видно, він попри саму дорогу при вїзді в село з боку Галича, тобто з північного боку. Де замок на карті теж не можу розібратися, тому подаю саму карту

Замок в Старих Богородчанах, поруч Саджава, думаю швидше за все відноситься до Старих Богородчан

Село Селище біля Блюдників, "Сілець" у цьому випадку вказав помилково. Наскільки я знаю, городище було власне на місці Пнівського замку, всі укріплення знищені замковою побудовою, тому традиційно позначається не як городище, а як поселення залізного віку, а за яром з потічком - курганний могильник від цього ж поселення.