Таблица лидеров

Доброго здоров'ячка зичу всім дискутантам навколо теми замку в Ходорові. Звертається до вас Любомир Калинець - автор історико-краєзнавчого нарису "Місто над ставом" (1997 р.), розвідки "Слідами Івана Франка на Ходорівщині" (2009), рукопису "Божий дар: нариси та мініатюри з Ходорівської натури" (2019) Любомир Калинець. Моє ім'я трапляється серед ваших дописів, тому особливих рекомендацій не потребую. Передусім зауважу, що менше, ніж ви, можу щось судити в ділянці оборонних споруд. Натомість найбільше хвилює і цікавить фактаж, його достовірність як з історії Ходорова в цілому, так і замку, костелу, ратуші та митниці (про які ви не згадуєте, а вони також фігурують у ряду найдавніших споруд). Саме в цьому контексті дозвольте поділитися тими знаннями, які мені вдалося накопичити за довгі роки пошуків відповідного документального матеріалу. Найперше про замок. Побутує поширена думка, що його звели в XV ст. Відомий вам історик і уродженець Ходорова Володимир Пшик називає ймовірною датою заснування другу половину XIV ст. У книжці "Місто над ставом" можете прочитати таке: "У 15 ст. на острові (спочатку містечко розташовувалося на острові, утвореному ставом і одним з рукавів річки Лугу; саме наявність ставу та ріки зумовили дуже зручне розташування поселення, адже за таких умов було легше боронитися від ворогів) збудовали замок з укріпленнями, відділений від міста глибоким ровом зі звідним мостом. Звідси до центру, що мав вигляд квадратної площі з ратушею посередині вела вулиця (тепер Замкова). Наприкінці її власник Ходорова Юрша (Георгій, Єжи) Ходоровський збудував у 1460 р. костел". Звідки цю інформацію вдалося почерпнути? Можливо, дехто знає, що в 1960-их роках було видано багатотомну "Історію міст і сіл України". У 1968-му вийшов том про Львівську область, автором нарису про Ходорів у якому був викладач історичного факультету Львівського університету Дмитро Низовий. Не все, те що він дослідив, увійшло до кінцевої публікації (тодішня влада не була зацікавлена у видрукуванні таких матеріалів). А те, що не ввійшло, мені пощастило розшукати в Центральному державному історичному архіві України у Львові (ЦДІА) і зробити відповідні виписки. Власне, це те, що ви прочитали вище. Ще такий факт. Маурицій Горн (Хорн - польський історик єврейського походження, який скрупульозно досліджував набіги татар на Червону Русь, знайшов серед документів згадку про дерев'яний замок (arx lidnea) у Ходорові, про який ішлося в реляції арцибіскупа (архиєпископа) Львівського в 1623 р. (про цей рік піде мова далі). На жаль, чогось більше з цього документу не вдалося довідатися. Але, тим не менше, стало відомо, що замок спочатку таки був дерев'яний. Хто його побудував? Можливо, хтось із власників Ходорова: наприклад той же Юрша Ходоровський, згаданий вище. Або ж його батько Дмитро. І могло це бути в другій половині 14 ст. Як пригадуємо, перша письмова згадка про містечко відноситься до 5 листопада 1394 р., але засноване воно могло бути значно раніше. Чому в той час постала необхідність побудови фортифікаційних споруд? Треба заглянути в історію. По-перше, час був неспокійний. Галичині (Червоній Русі) загрожували і поляки, і мадяри, і литовці, і татари. Конкретніше. 1349 року польський король Казимир ІІІ (разом з уграми) вдруге захопив Галичину, і вона ввійшла до Польщі на правах автономії. У 1352 р. об'єднане польсько-угорське військо зазнало нищівної поразки під Белзом, що неподалік від Ходорова. Цілком можливо, що загони мадярів (у лавах котрих перебували і нащадки половців, що свого часу перебралися на Мадярщину, втікаючи від монголо-татарів) могли перетинати наші території, прямуючи до Белза і назад. Зрештою, замки, оборонні городища, монастирі були необхідною ознакою тих часів (напр. Львів, Перемишль, Белз, Звенигород, Галич, Теребовля, Жидачів і т.п.). Про замок розповідається і в легендах. Деякі з них записав наприкінці 19-го ст., а згодом видав у рукописній книжечці "Було та мохом поросло" поет, письменник, драматург Сильвестр Калинець, який у 1930-х роках емігрував у Бразилію. У легенді "Заклятий льох" читаємо: "Дуже давно в нашому містечку Ходорові, там де нині місцевість, що називається Замком, стояв величавий замок якогось лицаря..." У легенді про козацькі могили: "Давно колись у Ходорові стояв замок польського князя. У часи Богдана Хмельницького від нього залишилися руїни. Лише збоку стояла вежа..." Звісно, легенди - це не документи, та все ж... Слідів замку нині не збереглося. Про нього нагадує лише вул. Замкова, а також спогади ходорів'ян, які мені вдалося записати у свій час (1990 рр.). Дехто з них пам'ятав, що в 1930-х роках на тому місці валялися уламки мурів. І знаходилися вони на узвишші. Але під час повені в роки 2-ї світової війни, коли виникла загроза затоплення водою зі ставу, землю з горба німці заставили перевозити вагонетками, спорудивши вузькоколійку і насипавши греблю. Між іншим, архівні документи свідчать, що греблю насипали також ще в 1770-1771 роках. Крім цього, тепер на тому місці виріс новий житловий масив. Тамтешні мешканці пригадали такий випадок, що трапився при копанні криниці. Через півтора-два метри від поверхні різко обвалилася земля, утворивши порожнину. Ймовірно, таким чином, про себе нагадав замок, який міг мати підвальні приміщення і підземні ходи. Проте крім замку старе місто оточували ще й оборонні вали з баштами. Вхід був через брами: одна, що в східній частині, виходила на греблю. Друга, рештки якої зберігалися до кінця 19 ст., була на заході, над рукавом річки Луг. Він пролягав поруч з храмом св.Косми і Дам'яна. Саме цьому місцю ви відводите в своїй дискусії чимало місця. Про міську браму згадує також історик Антін Петрушевич у своєму "Зведеному Галицько-Руському літописі з 1600 по 1700 рр." Він пише, що Ходорів колись був укріплений земляними валами і водою, а в 1870 р. залишилась ще одна мурована брама з давніх міських стін. Думаю, що ідеться про браму біля церкви. Справа ще й у тому, що старожили згадували, що коли міщани почали селитися за цією брамою, то цю територію так і називали: За брамою, а мешканців - забрамниками. А ось де розміщалася східна башта, можна тільки здогадуватися. Припускаю, що це було місце біля млина, ближче до кафе "Лагуна" (саме звідти починається невеличкий підйом до ринкової площі). Нарешті про костел Усіх Святих, зведений у 1460 році. Він був дерев'яний і в 1621 році його спалили татари (про це пише редакторка часопису "Ходорівщина" Ольга Карачевська, швидше за все з подачі теперішнього пароха костелу о.Андрія Мігулки). Про набіг татар у 1623 р. пише В.Пшик. До цього ж року стосується реляція архиєпископа, про яку вже згадувалося. Можливо, в ній якраз ішлося про постраждалий від підпалу замок. Але це - всього лишень мої здогади... Висновок. Потрібно знайти в архівах цю реляцію, щоб довідатися щось більше (якщо там є більше інформації). Крім цього варто поритися в архівах, щоб спробувати розшукати описи старого замку в Ходорові. Вони, згідно з міркуваннями Володимира Пшика, можуть бути. Де? Передуісім, у Жидачівських гродських актах. Хто має це зробити? Сам Пшик уже тривалий час не може в силу різних обставин. Не можу поки що зробити цього і я, бо ось уже понад 20 років перебуваю на заробітках, а в Україну приїжджаю щороку на кілька тижнів. Тому доводиться звертатися до вас, дописувачів цієї сторінки. Можливо, у когось дійдуть до цього руки, чи у ваших добрих знайомих. Будь ласочка! Ходорів вас не забуде! За Ходорів, зрештою, не гарантую, а за себе ручаюся. Більше того, опублікую вами знайдену інформацію і обов'язково згадаю, хто саме це зробив. Також сподіваюся, що все написане мною може бути якось використане вами у наступному аналізі чи пошуках.