Таблица лидеров

Хотів би знову звернути увагу шановних учасників до моїх рідних Почапинець та подякувати за відкриту тему і обговорення. Можливо говорити про замок у Почапинцях і не варто. Мої опитування місцевих старожилів нічого не дали, жодної згадки про існування укріпленого замку чи палацу. Взагалі, обізнаність місцевих із історією досить слабка. Це пов'язано з тим, що переважна більшість населення було переселено сюди у 1946 році внаслідок "Вісли". Історичної пам'яті про згаданий у Ореста Мацюка оборонний монастир, також не збереглося. Але дещо є! - кілька фактів і багато версій. Факти: 1. На території села недалеко від сільської ради кілька десятків років тому на одному з городів люди викопали бочку зцукрованого меду. Місце знахідки знаходиться за кілька десятків метрів від берега річки Руда. 2. Автор допису ще коли навчався у школі знайшов із батьком на городі хрест-енколпіон. На жаль, ми віддали його одному чоловікові для дослідження, і після того вже не бачили ні хреста, ні того "дослідника". 3. На проміжку теперішньої траси Е-50 від церкви до цвинтаря, ще у 50-их роках минулого століття був великий рів, який засипали при будівництві автодороги. Припущення: 1. Виглядає, що оборонний монастир, міг би бути на місці теперішньої руїни старої церковці св. Онуфрія (це на 200 метрів нижче сучасного діючого храму, за 100 метрів від моста через Руду). Фундамент і стіни старої церковці зведені в основному із каменю в перемішку із цеглою. Це трохи дивно, бо в околицях Почапинець немає і не було останні століття каменоломні. Можливо, для побудови храму використовували матеріал із якоїсь зруйнованої споруди, важливої для місцевих жителів. Цікавим є також той факт, що у Почапинях хоча була переважна кількість поляків, а українців мало, та поляки не мали свого костелу, хоча їхня громада була фінансову значно сильніша. Можливо, церква була нагадуванням про колишній руський монастир (мала назву Воскресіння Господнього). 2. Можливо слабка, та все ж теорія: Перша назва Почапинець - Тенятники, відомі із 15 століття з оборонним монастирем, який можливо був зруйнований в той самий час, що й Старий Збараж. Після знищення Тенятників, село заселили польські колоністи, які й дали їм нову назву Почапинці, не надто турбуючись про українське минуле села. Але кілька місцевих українців все ж зберегли пам'ять про зруйнований монастир, і як тільки з'явилась нагода хоч якось відновити давню славу, збудували з руїн і трохи цегли нову церкву назвавши її Воскресіння. 3. Найголовніше і абсолютно без доказів! Можливо, оборонний монастир розквіт якого мав припасти на середину 16 століття і був тою Лабентвелою, саме тому і потрапив на карти завдяки своїй важливості у тому регіоні. А після його зруйнування ця колишня вагомість виявилася у тому, що Почапинці почали позначати на картах, хоча саме село нічого особливого собою не представляло. Саме в той час з карт пропадає таємнича Лабнтвела і появляються скромні Почапинці. Але це лише теорія.

Нещодавно повернувся з Євпаторії. Оглянув майже усі фортифікації міста. Вміщена на фото вище дров"яна вежа виявляється побудована як павільйон для експозиції розкопаних фундаментів, нічого спільного зі справжньою вежею вона не має. Замануха для туристів. Для популяризації минулого може воно і добре. Фундаменти і фрагменти мурів вежі експонуються всередині, але якісь вони вже дуууже маленькі, варто було показати більше. Також перед входом в краєзнавчий музей експонуються під скляним ковпаком фрагменти міста Керкенітиди. Чогось оборонного я там не побачив, може через те, що експонується також дуууже вже малий фрагментик. Натомість вразили городища Кара-тобе, "Чайка", Беляус. Хоча до першого таки багато питань. Особливо дот відбудований як середньовічна веже. Це і сміх і гріх. )))