Львов: археологические раскопки городских укреплений

[Filin]

В этой теме предлагаю обсуждать те участки городских укреплений Львова, которые обнаруживали уже после того, как оборонный пояс города был разобран.

Известно, что старые стены и башни города к середине 18 века превратились в аварийные объекты, а поскольку в их восстановлении уже не видели смысла, то было решено стены и башни разобрать, рвы засыпать и таким образом стереть защитный периметр Львова с лица земли. Укрепления начали разбирать в 1770-х и середине 19 века от них уже мало что осталось.

Прошло время, и во время тех или иных строительных работ начали натыкаться на остатки старых укреплений, которые долгие годы скрывались под землёй. О судьбе этих артефактов и предлагаю пообщаться.

[Filin]

Олена, которая долгое время подогревала тему Львовских укреплений на форуме relicfinder.info поделилась следующей информацией (далее цитата):

За «Хронікою міста Львова» Д. Зубрицького Високий Мур мав 17 веж. З інших історичних джерел, що Високий мур мав 28 веж. Кожна вежа була закріплена за одним або декількома ремісничими цехами. У разі нападу цех відповідав за оборону певної ділянки муру. Було відомо, що десь тут, на розі вулиць Лесі Українки та Друкарської, є рештки вежі Ткачів, однак точного місця розташування досі не знали. Історики припускали, що Високий мур, а отже, і вежа Ткачів, простягалися під фасадами існуючих будівель. Натомість було встановлено, що він зміщений на метр-півтора в бік дороги. Вежу датовано початком XV століття, вона складається з грубо оброблених вапнякових каменів. За словами археологів, наразі знайшли точку примикання вежі до Високого муру і дуже хотіли б обстежити її цілковито, адже досі у Львові не дослідили повністю жодної вежі з Високого муру.Розкопки на вулиці Лесі Українки 29, почали в середині березня цього року. Наразі археологи докопали до глибини трьох метрів. Серед найцікавіших знахідок — керамічний водогін XV століття, залишки кам’яних фундаментів будинку кінця XVIII століття, частина печі того часу.

Спеціалісти кажуть, що знахідка є надзвичайно цікавою, але, на жаль, вивчити її повністю неможливо, оскільки «тіло» вежі розташоване під проїзною частиною. Так як зверху велика кількість комунікацій, то не має ні дозволу, ні коштів для того, щоби перекрити й розкопати вулицю. Цікаво, що цей випадок є нетиповим для львівської археології. Адже замовники не лише не перешкоджають розкопкам, а й фінансують їх, хоча відбуваються вони не на території майбутнього будівництва, а поруч.

Керамічний водогін:

Залишки пічки - на стінах видні сліди кіптяви:

Можливо в підвалах новозбудованого будинку будуть експонуватись фрагменти мурів, відео:

[Filin]

Ещё одно короткое, но довольно информативное видео по теме:

Добавлю, что башня была частью северной линии укреплений города, находилась она в конце ул. Печатной (вул. Друкарська).

[Filin]

[Filin]

Новость от 3 сентября 2012:

Цитата

У центрі Львова протрасують Високий мур

Під час археологічного нагляду в ході реконструкції на вулиці Лесі Українки археологи виявили залишки двох з 28 веж Високого муру – Вежі медо- та пивоварів і Вежі сідлярів і шапкарів, а також фрагменти Високого муру.

Про це ІА ZIK повідомив науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба».

На одній з львівських вулиць створять археологічну атракцію. Залишки двох оборонних веж та Високого муру, які археологи зафіксували під час реконструкції вулиці Лесі Українки, протрасують.

«На сьогодні ми розкрили рештки Високого муру і двох веж на відтинку приблизно 15-17 метрів. Нарешті вдалося уточнити давні мапи та дослідити, де точно розташовані ці оборонні споруди. Знайдені рештки муру та веж законсервують, на поверхні відзначать їхнє місце розташування. Зокрема, є пропозиція, що мур відзначать іншим кольором бруківки, ніж проїжджа частина, а там, де є вежі, над поверхнею землі вимурують шматок стіни висотою 20-40 см. Детальний проект трасування та відзнакування археологічних знахідок мають розробити до середи працівники інституту «Містопроект», як генерального проектувальника на об’єкті, та фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація», – розповів Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

За словами Олега Осаульчука, якби міська рада звернулась до археологів перед початком розробки проекту реконструкції вулиці, можна було б ставити питання не лише про трасування, але й про експонування виявлених залишків оборонного муру Львова.

«На жаль, коли розробляли проектну документацію на реконструкцію вулиці Лесі Українки, про археологію просто забули. Міська рада знову наступила на ті ж граблі – кожного разу вони планують роботи в центрі міста без пам’ятко-охоронної складової. У результаті ми прийшли на об’єкт, коли тут вже почали знімати бруківку. Заклавши перший неглибокий шурф, наштовхнулись на залишки Вежі медо- та пивоварів. Ні часу, ні грошей на повноцінні дослідження міська рада не дала. Якби археологію передбачили перед початком реконструкції, як це і має бути відповідно до українського законодавства, і виділили відповідні кошти, ми могли б завершити усі дослідження ще до початку ремонтних робіт. Дослідники нарешті б дізнались дуже важливі для історії деталі – у скільки етапів будували Високий мур та вежі, чи їх звели одночасно, як вони могли виглядати тощо. Що суттєвіше – можна було би говорити не лише про трасування, а про експонування решток оборонних конструкцій»,– наголосив Олег Осаульчук.

Джерело

Новость от 17 сентября 2012:

Цитата

Археологи й далі шукатимуть залишки веж Високого муру на вул. Лесі Українки у Львові

Археологи зараз продовжують розкопки на вулиці Л. Українки, зокрема у західній її частині перед будинком №7.

Про це 17 вересня на брифінгу повідомив молодший науковий співробітник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Остап Лазурко.

«Ми заклали ще один розкоп з метою виявлення ще одної вежі. Це, так звана, Вежа пуста, яка існувала у цьому місці. Наразі залишки вежі ми не знайшли, але виявили подальший напрямок Високого муру, який простягається вздовж вулиці Лесі Українки і таким чином скоригували його відносно плану Вітвіцького, який ми мали. За цим планом, напрямок Високого муру захований прямо під будинками непарної сторони вулиці Л. Українки. А згідно з нашими дослідженнями, Високий мур виходить на проїжджу частину невеликою своєю частиною», – розповів Остап Лазурко.

Зараз дослідження на цій ділянці вулиці вже завершуються і археологи переходять на ділянку під будинок №3 на вул. Лесі Українки. «Там має бути ще одна вежа – Вежа ювелірів. У планах – зробити трасування і дещо підняти на поверхню вежу пивоварів, яка знаходиться на горі вул. Лесі Українки. А ділянку муру тут буде позначено іншим кольором бруківки і формою», – зазначив Остап Лазурко.

Нагадаємо, під час археологічного нагляду в ході реконструкції на вулиці Лесі Українки археологи виявили залишки двох з 28 веж Високого муру – Вежі медо- та пивоварів і Вежі сідлярів і шапкарів, а також фрагменти Високого муру.

З історичних джерел відомо, що Високий мур мав 28 веж, кожну було закріплено за одним або кількома ремісничими цехами. У разі нападу цех відповідав за оборону певної ділянки муру.

Джерело

[Filin]

Выше речь шла о раскопках на улице Леси Украинки, в ходе которых были обнаружены фрагменты городских укреплений Львова. Писали, мол, что находки интересные, потому нужно на их основе состряпать какую-нибудь экспозицию и т.д. и т.п.

Но свежие фото с места раскопок не очень обнадёживают:

Источник фото

Разве что в итоге какими-то контурами обозначат линии найденных стен и башен, да и то не факт.

[Гость Андрій]

Що до вулиці Лесі Українки, то її не просто замостили бруківкою для пішохідної зони, а для основи зробили бетонну заливку. Ось так влада Львова переймається археологічними знахідками у "п'ємонті демократії" і "маленькому Парижі". Їм головне, щоб пиво продавалось і ресторани "гуділи". За рахунок бетонування вулиці значно виріс кошторис проведених робіт.

[Filin]

24 листопада 2012

Мури за склом

Історичний мур у центрі Львова може стати дорогою атракцією для обраних.

Залишки міського оборонного муру XIV століття, що нині можна побачити на проспекті Свободи, хочуть закрити скляним павільйоном. Власники ресторану вже отримали всі погодження на втілення задуму від Міністерства культури України. Натомість у місті кажуть: таке рішення буде надто агресивним втручанням в історичне середовище.

— Тут не може бути ні такого павільйону, як тепер, ані, тим паче, того, що планують, — переконана Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради. — Підприємець має дозвіл на літній майданчик, а те, що тут бачимо, фактично ним не є. Нині тут почали класти сендвіч-панелі. Наступним кроком буде закриття павільйону. Тож який це літній майданчик? Тут є важливі пам’ятки архітектури: колегія єзуїтів та єдині збережені й експоновані фрагменти міського оборонного муру, які мають бути доступні для огляду.

За словами чиновниці, винні в тому, що цінні пам’ятки стануть дорогою атракцією за склом лише для відвідувачів ресторану, київські чиновники з Міністерства культури, які погодили заміну огорожі та пристосування літнього майданчика до експлуатації в зимовий період. Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА теж схвалило задум. «Місто двічі розглядало цей проект і двічі не погоджувало його», — запевнила Лілія Онищенко.

Натомість в обласному управлінні культурної спадщини кажуть, що місто намагається перекласти проблему з хворої голови на здорову, адже міські чиновники погодили нинішній вигляд майданчика ще 2005 року. Валерій Потюк, начальник обласного управління охорони культурної спадщини, каже, що не бачить особливої різниці між тим, що є нині, і тим, що буде після засклення.

— На сьогодні тут усе зроблено з погодження міської влади. Обласне управління не має до цього стосунку. Мабуть, міська рада не зовсім дає собі раду з проблемами охорони культурної спадщини у Львові, — припускає пан Потюк.

Самі ресторатори стверджують: ідею засклити майданчик їм підказали… у самій міськраді. «Ми платимо оренду весь рік. У департаменті економічної політики ЛМР нам запропонували розробити та погодити проект для використання майданчика і взимку. Проект ми створили, але місто ніяк його не погоджувало. Тоді ми звернулися до обласної влади та міністерства, і нас підтримали. Маємо всі необхідні документи та дозволи», — стверджує Андрій Кіндзельський, адміністратор ресторану «Вежа крамарів».

Водночас цей конфлікт є ще одним витком боротьби за вплив на історичний центр Львова. Після приходу на посаду начальника управління охорони культурної спадщини ЛОДА Валерія Потюка три місяці тому обласна влада й міністерство наново взялися нагадувати місту, що видавати дозволи на будь-які роботи в зоні ЮНЕСКО — їхня прерогатива. Тепер, на прохання губернатора Михайла Костюка, у конфлікт із поділу повноважень між містом й областю втрутиться прокуратура.

Джерело

[Filin]

27 листопада 2012

У Львові відремонтували вул. Лесі Українки – оборонні мури залили бетоном

На вул. Лесі України у Львові завершили ремонтні роботи. Відтепер ця вулиця буде пішохідною.

Як повідомив сьогодні під час брифінгу міський голова Львова Андрій Садовий, було відремонтовано 450 м вулиці. Найскладнішими виявились роботи з комунікаціями.

Також він додав, що оскільки ця вулиця стане пішохідною, вона отримає «друге дихання». «Тут відкриються нові заклади, тут будуть створені нові робочі місця. І так кожного року ми повинні одну, другу, третю вулицю відкривати для львів’ян», – сказав він.

Єдина частина, яку не зробили, – від Вернісажу до пр. Свободи. Цю ділянку заплановано завершити на наступний рік.

В. о. начальника управління капітального будівництва ЛМР Ігор Фалюта повідомив, що оскільки на вул. Лесі Українки були замінені всі комунікації і вся інженерна система, для забезпечення довговічності цієї вулиці проектом передбачена бетонна основа. «Вона дасть змогу багато років до цієї вулиці не повертатися з ремонтами. Гарантійний термін звичайний – це 10 років. Але я думаю, що він буде перевищений у багато разів, враховуючи якість виконання підготовчих робіт», – сказав він.

«Плюс тут проходив старий мур, який в австрійські часи був зруйнований. Тому, звичайно, все зроблено таким чином, щоб лишити для археологів можливість в подальшому ці питання досліджувати і вивчати», – зазначив Андрій Садовий.

Натомість президент благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова» Андрій Салюк не впевнений, що давні оборонні мури після такого ремонту вулиці будуть збережені.

«Напевно, міський голова знає якийсь новий спосіб консервації археологічних знахідок. Це якесь ноу-хау, що їх треба залити бетоном», – сказав він сьогодні в коментарі ІА ZIK.

«У цілому світі проектні рішення, які передують будь-яким роботам на території пам’ятки ЮНЕСКО, завжди базуються на основі археологічних досліджень. У даному випадку проект реконструкції взагалі не передбачав жодних археологічних досліджень. Тому це вже багато про що говорить. Якщо ми сьогодні некваліфікованими рішеннями і некваліфікованими роботами це все понищимо, то єдине, що будуть досліджувати в майбутньому – хто спричинився до руйнування тих чи інших пам’яток», – переконаний Салюк.

Він зазначив, що археологічні дослідження на цій ділянці проводились лише після того, як науковці почали їх вимагати.

«Але ніхто ж не взяв до уваги ті рекомендації, як поводитися далі з тими рештками, які знайшли. Не можу зрозуміти, для чого було робили бетонну основу для цієї дороги. Вона буде пішохідною, відповідно, на неї не буде навантаження таке, як на проїжджу частину», – сказав він.

За його словами, бетонна подушка не сприяє доброму збереженню археологічної пам’ятки. Водночас Салюк зазначив, що для того, аби робити остаточний висновок про долю оборонних мурів, треба побачити акти скритих робіт. «Тобто потрібно знати детально, що саме було зроблено на останніх етапах робіт», – додав він.

Джерело

[A_Wolkoww]

Ну что же, если остатки Высокого замка, скрытые под насыпью кургана, хотя бы в теории, есть возможность исследовать в будущем, то эти фрагменты городских стен теперь навечно похоронены под слоем бетона. Салюк правильно ставит вопрос: зачем надо было делать бетонное основание, если улица должна быть пешеходной?

[Filin]

А мне особенно понравилось чувство юмора Садового:

«... Тому, звичайно, все зроблено таким чином, щоб лишити для археологів можливість в подальшому ці питання досліджувати і вивчати», – зазначив Андрій Садовий.

[Filin]

29 ноября 2012

Прокуратура проверяет ремонтные работы на объектах в исторической части Львова

Прокуратура Львова проверяет законность проведения ремонтных работ на объектах, расположенных в охранной зоне ЮНЕСКО.

Об этом ИА ZIK сообщили сегодня в пресс-службе прокуратуры города Львова.

Как говорится в сообщении, прокуратура Львова организовала проверку изложенных в СМИ фактов относительно нарушений памятникоохранного законодательства во время проведения ремонтных работ в центральной части города.

В частности, выясняется, соответствует ли действительности озвучена информация о самовольных строительных работах в частной квартире на ул. Армянской, в результате которых якобы разрушается дом-памятник архитектуры.

Кроме этого, проверяется соблюдение требований законодательства во время ремонта улицы Леси Украинки, в результате которого, по утверждению СМИ, уничтожена еще одна достопримечательность – древние оборонительные стены.

В настоящее время прокуратурой направлено поручение о проведении проверок по указанным вопросам в управление охраны исторической среды ЛГС и Инспекцию государственного архитектурно-строительного контроля во Львовской области.

По результатам этих проверок прокуратура города будет решать вопрос о принятии мер прокурорского реагирования, о чем будет сообщено дополнительно.

Джерело

[A_Wolkoww]

В настоящее время прокуратурой направлено поручение о проведении проверок по указанным вопросам в управление охраны исторической среды ЛГС и Инспекцию государственного архитектурно-строительного контроля во Львовской области.

По результатам этих проверок прокуратура города будет решать вопрос о принятии мер прокурорского реагирования, о чем будет сообщено дополнительно.

Что они там смогут проверить?!!! Контрольные шурфы в бетоне будут делать? Всё равно строители занесут и отпишутся, что всё они сделали строго по технологии!

Всё закончится отписками.

[Filin]

[Filin]

24 грудня 2012[/i]

Історики визначать точну дату заснування Львова уже наступного року. Якщо артефакти знову не заллють бетоном

Якщо під час майбутнього ремонту вулиці Лесі Українки і надалі продовжуватимуть нищити археологічний шар, то є загроза назавжди втрати ключ до розгадки історії Львова. Так вважає науковий співробітник Інституту українознавства НАН України, кандидат наук з архітектури, археолог Юрій ЛУКОМСЬКИЙ. Про це він повідомив у коментарі «Погляду».

На нижній частині вулиці Лесі Українки, яку збираються навесні ремонтувати, пролягала територія Низького замку. За словами археологів, саме там можуть бути артефакти, які і дадуть остаточну відповідь, коли саме було засноване місто Львів.

«Низький замок є ключовим об’єктом, взагалі до історії Львова – тобто коли він був заснований і так далі. Як відомо, зараз навіть із письмових джерел не до кінця зрозуміло, коли заснували Львів. Наприклад, ми маємо певні артефакти на вул.Федорова, які свідчать, що тут були королівські резиденції – Владислава Ягайла, потім Свидригайла, пізніше Владислава Опольського. Тому виникає питання – чому ті польсько-литовські і угорські королі тут робили свої резиденції, а не на місці Низького замку. Тобто чи існував тоді Низький замок у 14 столітті, а чи він був тільки маленькою частинкою того, що було пізніше», – припускає Юрій Лукомський.

Відтак у порівнянні із іншими майбутніми розкопками, що проводитимуться у Львові, археологи найбільше переживають саме за Низький замок.

«Наступного року з березня по вул. Лесі Українки за театром Марії Заньковецької хочуть далі продовжувати ремонті роботи. Безперечно це потрібно. Однак проводять досить необережно, з великою кількістю техніки, брутально ставлячись до археологічних речей, які там є. Це може призвести до руйнування решток Низького замку», – говорить Юрій Лукомський.

Науковець вважає, що впродовж зими, ще до початку робіт, потрібно переглянути проектну документацію реконструкції цієї частини вулиці Лесі Українки, переглянути зміни, як там хочуть вносити у комунікаційні системи, узгодити усе з археологами і аж потім починати роботи.

«Треба зовсім змінити характер цих робіт в проектному плані. Я розумію, що будівельники зацікавленні в тому, щоб якнайшвидше в максимально короткий термін зробити свою роботу. Але в такому випадку віддається на знищення прясло Низького замку. Відповідно вони повинні зрозуміти, що там є настільки важливі археологічні речі, що можуть відкрити очі на незвідані досі таємниці історії Львова», – запевняє археолог.

Відтак він бачить вихід у наступному: «Побудувати роботу слід так. На першому етапі технічно зняти бруківку і тверді покриття тротуару, забрати звідти частину техніки, залишити лише ту, яка потрібна. Скажімо, коли будуть відбуватися розкопки нам необхідно буде вивозити кудись землю. І після цього дати два-три місяці археологам, щоб дослідили цю ділянку».

Джерело

[tolik-fort]

Лукомський все вірно сказав.

[A_Wolkoww]

Може хоч на цей раз у нашої міської влади здоровий глузд переважить над їх меркантильними інтересами?

Хоча, з попереднього досвіду......

[Filin]

17.01.13

Археолог Микола Бандрівський: «Я категорично проти розкопок Низького замку в теперішніх умовах»

Для повноцінних досліджень львівського Парфенону потрібно кілька років, а також доброї волі влади і належних коштів

У Львівській міській раді готуються до нової спроби забудувати територію на площі Вічевій, 1, де нині ринок товарів народного промислу «Вернісаж». Чиновники підготували проект ухвали про перенесення Вернісажу на ріг вулиць Кривоноса — Замкова, про що «Ратуша» вже писала в попередньому номері. Наступний імовірний крок — передати цю ділянку «інвесторові». Для забудови.

Тим часом науковці в один голос наголошують на важливості дослідити цю ділянку. І, що не менш важливо, ЗБЕРЕГТИ знахідки. Віднедавна у Львові є прикра традиція: на ділянках в історичному центрі з’являються бульдозери, а археологи поспіхом за ними бігають із лопатами і намагаються щось дослідити. Далі — усе гарно засипають землею, заливають бетоном або вивозять на сміття.

Цей досвід ставлення влади та інвесторів до пам’яток історії та культури не дає підстав вірити, що інакше буде з унікальною територію, де колись був Низький замок. Тому логічними є слова авторитетного науковця, археолога Миколи Бандрівського про те, що в нинішніх умовах провадити археологічні розкопки на території, де колись був Низький замок, — неприпустимо.

Про те, наскільки важливо зберегти львівський Парфенон, — у коментарі для «Ратуші» наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидата історичних наук Миколи Бандрівського:

— Територію на площі Вічевій, де нині ринок «Вернісаж», потрібно досліджувати. І не вдаватися до профанації науки, а провадити ґрунтовні роботи. Це унікальна пам’ятка, там був Низький замок ще з часів князя Лева. Потім він став резиденцією намісників угорського короля і наступних польських королів. Там стоїть церква святої Катерини, і є відомості, що збереглися руські православні фрески, очевидно, XII — XIII ст., із ликами святих і на євангелічні теми. Коли в XIX ст. цей замок розбирали, то пишуть, що стіни верхньої частини завалили досередини, а нижня частина, фундаменти лишилися.

Тому цю ділянку в жодному разі не можна розглядати як територію під будівництво. Адже це пам’ятка нашої історії й культури княжих часів. У Європі її би розкопали й музеєфікували, це — як Парфенон в Афінах. 12 років тому була ідея зробити багатоповерховий гараж-стоянку. І аргументом було те, що готель «Опера» не може дістати ще одну зірочку, оскідьки не має своєї автостоянки. А це би піднесло і престиж, і знаковість, і, очевидно, фінансові надходження. Тепер пропонують готельну структуру.

Хай як це звучить дивно, але я — проти археологічних розкопок у теперішніх умовах на Низькому замку. Бо весь попередній досвід, і розкопки на площі Ринок, і на Руській, тепер розкопки на вулиці Лесі Українки, в умовах коли будівельники дихають у потилицю, коли археологам дають два-три тижні, а вони мають розкрити сотні метрів, засвідчує незацікавленість влади й інвесторів пам’ятками. Обмежитися кількома шурфами — це не дослідження, це просто зондування території, щоб знати, що там є. Щоб провести нормально розкопки, треба, щоб ніхто не підпихав. На цій території треба працювати роками, бо площа величезна, роботи на 5-10 років.Там є дуже цікаві речі, адже там була і скарбниця, і монетний двір, і дипломатична служба наших князів, а потім і угорських намісників.

Свого часу унікальні археологічні знахідки за Оперним театром, коли проводили дослідження під будівництво готелю «Золотий лев» (розкрито понад тисячу квадратних метрів площі, виявлено шість будівельних періодів, від V — VI століть нашої ери), вивезли на сміття. Ніхто собі не ставив за мету це зберегти. Я впевнений, що і тепер так буде. Тому я категорично проти, щоб за сучасної влади починати будь-які такі масштабні розкопки. Бо знищать, і не подивляться. Так само, як вулицю Лесі Українки, де було шість оборонних веж, прекрасна можливість їх експонувати. Але залили бетоном, і тепер уся волога піде під фундаменти сусідніх будинків, бо їй треба кудись виходити. Те, що діється тепер, — злочин у пам’яткоохоронній сфері. Я категорично проти розкопок. Немає ні часу, ні сил, ні коштів. Це — халтура. Не хочу, щоб такі дії дискредитували науку. Крім того, пам’яткоохоронці мали б подбати, щоб держава взяла під охорону Низький замок, щоб цей об’єкт мав охоронний номер і паспорт як пам’ятка історії та культури.

Наталя ДУДКО

Джерело

[Filin]

<iframe src='http://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?dns=http://24tv.ua&videoUrl=2013/03/315168&imgUrl=_main.mp4.jpeg&stream=http://stream1.luxnet.ua&h=475&w=600' width='600' height='475' frameborder='0' scrolling='no'></iframe>

[A_Wolkoww]

Пани Лилия Оныщенко всегда так всё правильно говорит и смело изобличает нарушителей! Но почему-то всегда её слова звучат уже тогда, когда изменить что-либо в данной конкретной ситуации уже невозможно....

Улица Леси Украинки, внутренний дворик дворик и подвалы дворца Любомирских, теперь - проспект Свободы... Какой следующий объект мы потеряем?

[A_Wolkoww]

Общий вид на местности этих сооружений, о которых идёт речь в видеоматериале:

[Filin]

Цитата

09 липня 2013

За Міцкевичем у Львові виявили унікальні знахідки. Та є перепони

У Львові на площі Міцкевича, 9 майже два місці тривають археологічні дослідження. На сьогодні працівники Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України розкопали тут декілька монет періоду Австрії, гральні жетони, фрагменти керамічного посуду ХVІІ-ХІХ ст. Також розкрили фрагмент Високого муру, будинку пивоварні, рештки будинку-пам’ятки архітектури 1839 року. Однак, зі слів археологів, власник цієї, раніше знесеної будівлі-пам’ятки, не дає їм змоги спокійно проводити розкопки на ділянці.

Про це повідомив кореспондент IA ZIK.

Як нагадав 9 липня на прес-конференції директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук, на площі Міцкевича, 9 колись знаходився будинок – пам’ятка архітектури 1839 року. Через аварійний стан в кінці 90-х його розібрали, а земельну ділянку за цією адресою продали під забудову.

«Хоча пам’ятка досі у державному реєстрі, де-юре вона ще існує, та де-факто – вже ні, від неї залишились рештки фундаментів. Власник ділянки – «Центр розвитку нерухомості» замовив проведення археологічних досліджень, щоб встановити, які давні об’єкти тут є, що можна тут робити, чи враховувати результати досліджень, чи вони будуть настільки мізерними, що тут можна буде побудувати з нуля іншу споруду», – зазначив Осаульчук.

Наразі роботи тривають, але, підкреслив він, із великими перепонами з боку власників об’єкта неіснуючої нерухомості. Археологам блокують виїзд, викликають міліцію.

На запитання журналістів, чи йдеться про Спілку художників, археолог зазначив: «Наскільки я розумію, Спілка художників в 2011 році перепродала об’єкт фізичній особі – своєму ж юристу – громадянину Оленчину. У свідоцтві написано, що він – власник приміщень решток пам’ятки національного значення. Але приміщень тут немає, підвалів теж».

Зі слів Осаульчука, археологів звинувачують у розбиранні фундаментів будівлі, вивезенні каменю.

Він зауважив, що перші дослідження на пл. Міцкевича, 9 розпочались у 2005-2006 році: «Тоді було досліджено четвертину земельної ділянки. Але через судові перипетії із власником ділянки та власником нині неіснуючого об’єкта нерухомості роботи були припинені. На першому етапі досліджень було виявлено рештки Високого муру. Це закономірно, бо самий будинок був збудований на них. Тоді постало питання, наскільки рештки муру збережені. Вони у досить задовільному стані. Цьогорічні дослідження передбачають проведення розкопок на решті території і перевірку попередніх результатів».

Молодший науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, заступник начальника експедиції на пл. Міцкевича, 9 Остап Лазурко розповів, що на сьогодні археологи розкрили фрагмент Високого муру.

«Через цю ділянку проходить Високий мур – перша лінія оборони міста, яка почала будуватися в другій половині ХІV ст. Пізніше тут існували два будинки ХVІІ-ХVІІІ ст., котрі відносились до пивоварні і римо-католицької капітули. Дослідження почались у 2005-2006 роках і була розкрита третина усієї площі ділянки, – розповів він. – Сьогодні ми розкрили фрагмент Високого муру. При мурі розкрита кам’яна дорога, яка до нього прилягала із внутрішньої частини середмістя Львова. Також були відкриті ряд фундаментів будинку пивоварні і рештки фундаментів будинку 1839 року, який побудували після припинення функціонування оборонних укріплень. Під час досліджень у 2005-2006 роках на цій ділянці була відкрита дерев’яна криниця. Через місяць її можна буде побачити. Ми розчистили значну частину минулих розкопів і зараз поступово розкриваємо нові ділянки».

Також серед цікавих знахідок – фрагменти керамічного посуду ХVІІ-ХІХ ст., кілька мідних монет періоду Австрії ХІХ ст., два гральні жетони, котрі, ймовірно, використовувались, для азартних ігор. Вони мають лише номінал 20 і 1, але без гербів та інших символів.

Зі слів Лазурка, ділянку на Міцкевича, 9 потрібно повністю дослідити, а Високий мур та дерев’яну криницю – законсервувати. Саме ці два об’єкти пропонуватимуть для збереження.

За результатами досліджень археологи скерують пропозиції до замовника робіт та пам’яткоохоронних органів для прийняття ними відповідного рішення, додав Олег Осаульчук. Триватимуть розкопки до кінця жовтня.

Джерело

 

 

[rbrechko]

Цитата

У Львові на Городоцькій дорожники розкопали середньовічний мур

24 липня у Львові під час ремонту дороги на вулиці Городоцькій робітники «Львівавтодору» знайшли фрагменти кам’яних і дерев’яних конструкцій. Знахідки, виявлені на глибині від одного до двох метрів, – періоду середньовіччя. Археологи наразі не встановили, що це за споруда. За їхніми версіями, це або частина оборонного муру Львова, або стіна костелу св. Станіслава.

Про це розповів молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Остап Лазурко.

«Ці знахідки зацікавили працівників археологічної служби. Ми частково зупинили будівельні роботи, щоб встановити походження цих об’єктів», – пояснив директор ЛКП «Львівавтодор» Олег Береза.

За словами чиновника, археологам надали потрібну техніку. Вони мають час до 29 липня на вивчення знахідок. Після цього роботи на ділянці відновлять. А археологічні об’єкти законсервують, щоб не допустити просідання дорожнього полотна.

Водночас археолог Остап Лазурко пояснив: «Виявлений мур - досить цікавий. Він зроблений з потужних кам’яних брил на вапняно-піщаному розчині сіро-жовтого кольору. Це означає, що він є давній. Також характерною ознакою муру є те, що він закручується. Це наштовхує на думки, що тут могла бути якась сакральна споруда».

«За історичними даними, на цій ділянці стояв костел св. Станіслава, при ньому функціонував шпиталь для прокажених. Якщо підтвердиться, що знайдено стіну костелу, це буде суттєвою археологічною та історичною знахідкою», – додав він.

Також, за словами Остапа Лазурка, цей фрагмент муру може бути частиною четвертої лінії оборони Львова: «Це може бути так звана лінія «Беренса». Ситуація ускладнюється тим, що значна частина муру є поруйнована комунікаціями. Маємо також фрагменти керамічного матеріалу та кілька монет. Їхній вік зараз встановлюється. А також турецьку керамічну люльку 18 століття».

Директор «Львівавтодору» розповів, що з рятувально-археологічною службою уклали договір про оплату робіт. Заплатити археологам обіцяють за сумою, вказаною в акті виконаних робіт.

Джерело

[A_Wolkoww]

У Львові на Городоцькій дорожники розкопали середньовічний мур

Так написали, що навіть львів"янину важко зорієнтуватись, де саме відбувались ці розкопки.

Уточнюю, що мур розкопали поблизу колишнього готелю "Київ", який зараз перебуває у процесі реконструкції.

[Filin]

20 листопада 2013

У Львові біля пам’ятника Федорову виявили унікальні знахідки

У Львові під час розкопок поблизу пам’ятника Іванові Федорову – між Королівським арсеналом і Домініканським собором – археологи виявили унікальні знахідки: кам’яну скриню та фундамент ще готичного Домініканського костелу.

Про це повідомляють журналісти перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK).

Дослідження у цьому місці проводив проект «Підземне місто», в рамках якого хочуть відкрити тунелі Львова. За півметра від Королівського арсеналу виявили частину Високого муру – оборонної лінії Львова. Біля церкви Пресвятої Євхаристії – фрагмент фундаменту червоного кольору, який свідчить про те, що до будматеріалу додали ще й терту цеглу. Це залишки готичної домініканської церкви-попередника сучасної барокової сакральної споруди.

«Йдеться про унікальну пам’ятку, пов’язану з інженерією», – зазначив реставратор Олег Рибчинський.

Проте найбільше вразила фахівців кам`яна скриня. Завдовжки 1,1 метра і завширшки у 0,8 метра. Вона пробула у землі п`ять століть. Скриню накривали дві плити, у середині не було жодних артефактів – лише шар вапна. Щоб дослідити скриню, археологам довелось забрати одну плиту. До кам’яної знахідки вела спеціальна ринва.

«Це кам’яна скриня, в яку священик зливав залишки святої води. У неї також зливали воду після миття церковного посуду. Існував спеціальний канал водовідведення, щоб скриню і воду ніхто не осквернив», – розповів археолог «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

Джерело