Обертин: локализация замка

[Filin]

Обсуждается этот объект: Замок в пгт Обертин

Карта, показывающая расположение Обертина относительно Ивано-Франковска, Тлумача, Коломыи и Городенки:

Чуть детальней:

Живая карта

Итак, в Обертине был замок. О его существовании упоминает, например, Ян Лешек Адамчик в своей книге Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku:

На удивление немало информации о замке и событиях с ним связанным можно найти в «Истории городов и сёл Украинской ССР». Ниже нарезка интересных (на мой взгляд) фрагментов текста, полный текст здесь

Цитата

Перша письмова згадка про Обертин датується 1416 роком. Тоді він називався Подмертин і належав бояринові В. Тептуковичу. В 40-х роках XIV ст. Подмертин і навколишні села опинилися під владою польської шляхти. На території сучасного Обертина в XV ст. шляхта спорудила укріплений замок. Мешканці села зазнавали лиха не тільки внаслідок сваволі шляхти, а й від неодноразових грабіжницьких нападів турків, молдавських господарів, військових постоїв. У 1531 році поблизу села сталася велика битва польсько-шляхетських військ з військом молдавських феодалів, у якій останні були переможені.

В середині XVI ст. змінюється становище села. Польський король Сигізмунд II Август дозволив шляхтичеві М. Дзецертовському розширити будівництво Подмертина, яке стало називатися містечком Ніголтів. Йому було надане магдебурзьке право з відповідними «обов'язками міщан і селян». Однак на відміну від міст країн Західної Європи, де міщани з таким правом були вільними й незалежними від феодалів, жителі Ніголтова продовжували виконувати цілий ряд повинностей на користь землевласника, який за існуючими у Польщі законами розпоряджався містечком на свій власний розсуд і тримав у постійній залежності його жителів. Отже, міщани Ніголтова фактично не користувалися магдебурзьким правом. Та й це право, як і назва Ніголтів, збереглися ненадовго.

Населення Обертина від зорі до зорі працювало на панських ланах, виконувало численні натуральні повинності, сплачувало великі податки, гнуло спини на будівництві замку. Недобру пам'ять про спорудження цього феодального гнізда зберегла й досі народна пісня: «Коли мурували Обертинський замок, Гонили на панське і в неділю рано. Гонили на панське, били батогами, Залишались у кріпаків кров'янії рани».

Повинності не обмежувалися будівництвом, а згодом і ремонтом замку. Селяни працювали у панських маєтках, відробляли різні «толоки», «шарварки», споруджували греблі, мости, вали, укріплення та ін. Крім відробітних повинностей, вони здавали ще й натуральні побори та платили грошові податки.

У 1594 році татари пограбували й спалили Обертин.

Коли військо Б. Хмельницького восени 1648 року з'явилося на Прикарпатті, в Обертині організувався загін повстанців, керівником якого обрали Літуся. Восени того ж року разом з повстанцями Кам'янки та Жукотина селяни двічі нападали на панські маєтки в Обертині, на замок шляхтича М. Селецького, на Галицький замок. Про це шляхтич у скарзі на міщан писав: «Повсталі підійшли до мого замку в Обертині, пограбували... комори і добром поділили. Брали, що їм лишеподобалося. Повикопували в землі чотири скрині з моїми речами й порубали їх. Випорожнили 12 засік з борошном, пшоном, горохом та пшеницею. Я втік від них на коні, а жінка з дітьми на колясці ледве встигла виїхати до Пнів'я, а потім весь маєток мій спалили».

Особливо ненависними для трудящих Обертина були орендарі. Найперше проти них спрямували селяни свої виступи. У 1718 році біднота сіл Дубівців, Колінців, Репужинців і Обертина розгромила корчму шляхтича Калиновського. Пізніше зруйнували панський двір, розібрали біля панської обори і току плоти, спустошили комору тощо. Щоб гарантувати себе від можливих погромів, поміщик вдавався не лише до військової сили, а й до релігії. Він вимагав від селян заприсягтися в церкві, що вони не чіпатимуть його майна. Коли ж селяни відмовилися дати присягу, Калиновський звернувся до суду, який визнав, що «хлопи збунтувалися» і «зробили велику шкоду». На втихомирення селян Обертина король спорядив військо, яке жорстоко розправилося з повстанцями.

У XVIII ст. жителі Обертина знову зазнали лиха від татарських нападів. Обертин був дуже зруйнований.

Если упоминание замка у Адамчика отнесено к 1-ой половине 17 века, то «История городов и сёл» сообщает, что замок в Обертине мог появиться раньше, ещё в 15 веке.

Интересен этот абзац: «Повинності не обмежувалися будівництвом, а згодом і ремонтом замку. Селяни працювали у панських маєтках, відробляли різні «толоки», «шарварки», споруджували греблі, мости, вали, укріплення та ін». Смущает, что в начале написали про замок, а затем отдельно упомянули валы и укрепления. О чём речь? Может о валах и укреплениях Обертинского замка? Или, возможно, у городка помимо замка были ещё и городские укрепления? Ведь даже Магдебургское право у Обертина некоторое время было, т.е. не рядовое село. Или же речь идёт о том, что крестьян гоняли строить укрепления в окрестных поселениях? Толком непонятно.

Что касается битвы под Обертином, то она была далеко не рядовой, потому информацию о ней найти не проблема. Для начала можно почитать Википедию. На поле боя, находящемся на северо-западной околице Обертина в наши дни стоит памятный крест.

Кстати, на заднем плане рисунка 16 века, изображающего битву под Обертином, видны дымящие/горящие городки. Кто знает, возможно один из них – это Обертин...

Теперь взглянем, как выглядит Обертин на карте Мига:

Качество копии карты не ахти какое, потому даже если замок на оригинале более чётко виден, то на этой копии явных претендентов на роль замка я не наблюдаю. Те места, которые показались наиболее интересными, отметил красным контуром. Отдельно отмечу, что меня удивила пристойная степень сохранности старинной планировки центральной части городка в наши дни… с его рыночной площадью и примыкающими кварталами (отметил синей заливкой):

Так это выглядит на спутниковой карте:

Живая карта

И напоследок ещё несколько карт:

Таким Обертин видели картографы в конце 19 – начале 20 века:
 

Тут выделяется фольварок, находящийся чуть северней центра города, в районе одного из тех мест, которые меня заинтересовали на карте Мига.

Таким Обертин был в начале 1940-х:

P.S. В Обертине существует историко-краеведческий музей, думаю, что там можно попробовать узнать какие-то новые сведения об укреплениях городка и о его истории.

[vasylsahaidak]

Був би опис до карти Міга , то можна було знайти місце де знаходився замок, бо на карті непонятно,там багато частин нагадують замок

[Filin]

Это при условии, что там было бы описано, где именно замок находился, а совсем не факт, что такого рода описания сопровождали каждый объект. А даже если бы и было описано, то буквально в нескольких словах, потому опять же не факт, что такая привязка могла бы помочь. Описания-примечания к карте Мига хоть и ценные, но довольно короткие, почти как тезисы.

Думаю, что быстрее будет через местных нужную информацию узнать. Может кто-то из них сюда заглянет, а может сам туда доеду, так спрошу

[gutsulsky]

Місцеві мало знають, хіба в сільраду зайти. Я так знайшов замок у Перегінську.

[Жиздитель]

Поїздка в Обертин не дала особливих результатів, а ще більше заплутала ситуацію. Жодних міських укріплень виявити не вдалося, оборонних топонімів також немає.

Провів фотофіксацію місця (подвір’я сучасної водонапірної вежі), на якому за книгою Б. Слабого «Містечко в низині» (Івано-Франківськ, 1996. – С. 26) стояв замок. З двох боків місце омивається потоком з глибоким але маловодним річищем. Рівнина. Ні ровів, ні валів не збереглося. Жодних слідів замчища не помітно. Або вони знівельовані, або тут стояв тільки панський фільварок, позначений на військових картах 1880 і 1920-х років.

Обстежив місце замчища, де за твердженням вчителя історії Р. Яцика в ур. Канал, на полях поблизу Кривавого потоку стояв замок. Місцевість легкогорбиста, майже рівнинна, підвищення немає. Помітно сліди викопаного маловодного рівчака-каналу й ставка. Ровів і валів не знайшов. А найгірше, що підказок ніяких немає.

[Filin]

Как по мне, то поездка всё равно результативная, во всяком случае есть вероятность, что вы всё же побывали на замчище, но от него ничего не осталось. Ведь подобное не редкость. В том же Бурштыне похожая ситуация - жалкий фрагмент вала уцелел только чудом или в Золотниках, где замчище (и без того слабо различимое) уже через несколько лет может полностью поглотить частная застройка.

Впрочем, всё больше материалов всплывает в Сети, кто знает, может скоро наткнёмся на какую-нибудь стоящую наводку на укрепления Обертина.

[Filin]

Жиздитель, как на счёт краеведческого музея в Обертине? Не наведывались? Возможно там что-то новое/интересное удалось бы разузнать?

[Filin]

Фрагмент книги Б. Слабого "Містечко, що в низині: Літопис Обертина":

Битва під Обертином

В липні-серпні 1531 року польське військо під проводом воєводи Яна Тарнавського прийшло на Покуття відвойовувати його у молдавського воєводи Петрила. Війська зустрілись у битві за Покуття коло Гвіздця, поляки відступили і стали табором на північно-західній околиці Обертина. Ян Тарнавський дізнався від своєї розвідки про наступ молдавського війська і 21 серпня 1531 року відійшов зі своїм табором майже за два кілометри від Обертина під ліс, на північним захід, поставивши свої 4529 возів і з'єднавши їх за колеса у коло, а всередині кола розташувались кілька тисяч польської легкої і важкої кавалерії і 1500 чоловік піхоти, з сходу і заходу поляки зробили в таборі ворота. Молдавське військо виступило 21 серпня в Обертин, а молдавський воєначальник Микула наказав вночі запалити Обертин, щоб при світлі пожежі слідкувати за польським військом. Молдавського війська було біля 20000 піхоти і кінноти, але різні автори подають різну чисельність молдавського війська. А ще на початку серпня на небосхилі з'явилась хвостата комета, що, за переказами, сповіщало про якесь лихо.

Ранком, 22 серпня 1531 року, молдавське військо наблизилось до польського табору і почало обстрілювати його з гармат, поляки відповідали тим же. Ця дуель тривала кілька годин, після чого польське військо вийшло з табору, почалась запекла битва, а молдавський воєвода Петрило спостерігав за битвою з горба (можливо, гончарівського). Битва проходила поперемінно, в цей час на дорозі з Хотимира під лісом показалась військова когорта Тлумацького старости Героніма Шафранця, що йшла на допомогу полякам. Серед молдавського війська виникла паніка, воно почало відступати, потрапило в болотисту місцевість Солонець, що на південній околиці Обертина. І більше тисячі молдавського війська потопилося в цьому багні. Поляки переслідували волохів протягом коло 10 миль.

Молдавський воєвода Петрило був два рази поранений, його військо зазнало поразки, біля 1000 молдавських воїнів захопилит поляки в полон, загинуло на полі бою 2246 чоловік. Поляки захопили також гармати, 50 прапорів, багато возів з різними припасами.

Поляків загинуло в цій битві 256 чоловік і 2 ротмістри. Ці цифри викликають сумнів, адже загальновідомо, що перемагаюча сторона здебільшого занижує свої втрати. Деякі автори вважають, що в цій битві на боці польського війська брали участь і міщани Обертина, озброєні півгаками, сокирами, мечами. Це викликає сумнів з двох причин: Обертин в 1531 році ще не був містечком, отже, не могло бути і міщан. По-друге, важко собі уявити мешканця поселення, який би брав участь у битві двох ворогуючих армій, що прийшли здалека, коли горить його оселя. І ще одне: і поляки, і молдавани воювали не за свою, дідівську землю, не воювали задля незалежності Галицької землі, кожна сторона переслідувала свої, загарбницькі цілі.

Полеглих у цій кривавій битві молдаван похоронили на другий день, 23 серпня, в могилах на східній околиці Обертина. Ці могили є і тепер недалеко від дороги на Балагурівку. Полеглих польських воїнів похоронили, правдоподібно, на місці стоянки польського табору, на західній околиці Обертина, недалеко від дороги Обертин-Хотимир. Правда, дорога Обертин-Хотимир ще до 50-их років цього століття проходила попід ліс. А Обертин в часи цієї битви був знищений майже повністю: перетворився в пустку і лежав облогом.

Источник

Этот текст заставил меня задуматься о том, когда в Обертине могли появится укрепления. Судя по имеющимся сведениям, Обертин на момент битвы был селом, статус городка он получит позже, и, как отмечает автор текста, раз Обертин тогда не был городком, то не было и мещан, а я продолжу - раз не был городком, то и нормальных укреплений в 1531 году вокруг Оберина не было. А вот был ли замок? "Истории городов и сёл Украинской ССР" его постройку относит ещё к 15 веку, при таких раскладах на момент битвы замок был и, очевидно, ему не повезло, ведь Обертин оказался на пути вражеской армии и, как следует из текста, его сожгли. Но был ли замок построен в 15 веке? Бурное развитие жизни в Обертине приходится на середину 16 века, когда он, по сообщению всё той же "Истории городов и сёл Украинской ССР", даже получил Магдебургское право. Кстати, выглядит это неожиданно - прошло несколько десятилетий с момента, как молдавские войска сожгли/разрушили село и вдруг на его месте решают основать городок. Ну да ладно, допустим так всё и было, так вот, тянет именно к этому периоду отнести постройку замка или же укреплений вокруг городка. Если же замок существовал до битвы и был разрушен, то в середине 16 века, по логике, замок должны были восстановить/отремонтировать/модернизировать.

[Filin]

Несколько кадастров

Может кто-то, воспользовавшись данными этих планов, сможет сказать что-то новое по теме расположений укреплений в Обертине?

Кадастр 1825 года:

Кадастр 1877 года:

Есть ещё такой вот набросок застройки в Обертине, недатированный.

[Казах]

Містечка при битві Поляків та Молдаван показані на підвищині а Обертин та Хотимир в низинах

[Filin]

На том изображении всё довольно условно, потому, возможно, так пристально анализировать детали. А если всё же анализировать, то можно сказать, что как минимум один из городков (тот, который в правом верхнем углу) скрывается за возвышенностью, да и тот, который в противоположном углу, тоже не весь на виду.

[Filin]

Обертин на карте Ф. фон Мига (1779-1782)

В 1-м сообщении темы я публиковал чёрно-белую копию карты Ф. фон Мига, качество которой оставляло желать лучшего. В процессе созерцания карты наметилось два места, которые можно было принять за замчище, их я и отметил на карте красными контурами:

Теперь вот, взглянув на цветную копию оригинала, стало понятно, какое из мест вырвалось в фавориты.

Обертин:

Живая карта

Центральная часть городка с замчищем (?), которое расположилось посреди озерца: