Каменец-Подольский: раскопки на участке дома Фаренгольца

[Filin 732]

Участок, о котором речь пойдёт ниже, расположен у западного края скалистого "острова" Старого города:

Живая карта

Дом, находившийся на участке, до наших дней не дожил, но локация приглянулась какому-то застройщику, потому там начали проводить раскопки, в ходе которых, как сообщают археологи, были обнаружены следы "оборонного земляного валу", который предварительно датировали концом 17 - 1-ой половиной 18 вв. Собственно, эта новость и побудила меня создать данную тему, где будем собирать информацию о находке и последим за судьбой участка.

Вот так об участке кратко рассказал Олег Будзей в книге "Вулицями Кам'янця-Подільського" (2005)

Цитата

В середні віки бурсою називали гуртожиток для бідних студентів. Наприкінці XVIII ст., коли єзуїтський колегіум закрили, будинок бурси перейшов у приватні руки. Його придбав 1850 р. штабс-капітан Федір Фаренгольц... Він зніс стару споруду, а на її місці звів триповерховий будинок. У середині XIX ст. на кошти міста було влаштовано кам'яні сходи, які вели від Польської брами до Кузнечної вулиці. Кам'янчани стали називати їх сходами Фаренгольца — за прізвищем власника будинку, біля якого вони починалися. До того ж, сходи було відремонтовано на кошти Едмунда Фаренгольца (сина Федора) — відомого в місті лікаря та громадського діяча. Будинок Фаренгольца зруйновано в роки Великої Вітчизняної війни.

Дом Фаренгольца на старых почтовых открытках, таким он был на рубеже 19 и 20 вв.:
   

К сожалению, дом не пережил Второй Мировой. Руины частично были разобраны, участок заброшен, затем он зарос и был забыт. 

Участок на Историко-архитектурном опорном плане 2010 г. Корпус дома (виден близ правого нижнего угла картинки) окрашен в фиолетовый цвет, которым на плане фиксировались "Цінні підземні залишки історичної забудови":

План предоставлен Ольгой Пламеницкой

В начале августа 2016 г. участок, где находился дом, ещё был полностью заросшим:
 

Но не так давно его расчистили от зарослей и начали там копать. Как видно на фото, показанных ниже, были раскрыты фундаменты дома, фрагментами стен и подвальные помещения. На заднем плане кадров видна крепость, детали лестница Фаренгольца, склоны каньона, так что, думаю, при желании не сложно будет сориентироваться, как все эти руины расположены относительно склона плато:
         

У вас может возникнуть вопрос, где находится тот самый вал, что он собой представлял, как был расположен относительно дома? А я вам отвечу, что понятия не имею  На все эти и другие вопросы, надеюсь, ответы получим чуть позже.

[kamienec 38]

Дом Фаренгольца в 1940-е

Здесь стены почти целы, крыша разрушена. Снимок датируется 1941- 1944 годами, в период немецкой оккупации.

Здесь остался только фундамент. Вероятно, это конец 1940-х -начало 1950-х

По поводу земляного вала 18 века - возможно, имеется ввиду укрепление, которое изображено на планах. При этом, скорее всего, это лишь проектное изображение вала или оборонной стены, так как на более поздних планах этого объекта нет

Бенедикта Ренарда 1713 г.

и Иоганна фон Фюрстенхофа 1730-х

[Filin 732]

Батарея, показанная на приведённых тобой фрагментах планов, судя по всему, нависает над комплексом Польских ворот, а её южный фас/грань проходит более-менее параллельно лестнице Фаренгольца. Т.е. создаётся ощущение, что это укрепление расположено неподалёку от участка дома Фаренгольца, рядом с ним, но не прямо на нём. 

Также интересен план 1735-1740-х гг., опубликованный в Castrum Camenecensis... (2012) на 443 стр. Там показана линия валов с батареями, расположенная вдоль западного края "острова", но в самом интересном месте, если всё правильно понял, виден разрыв - есть небольшая батарея прям над воротами, есть укрепления уже ближе к участку Петропавловского костёла, но между ними пусто:

[kamienec 38]

Между ними пусто - может быть потому, что там как раз стояло строение иезуитской бурсы, она видна на плане Фюрстенхофа

На плане Яна де Витте 1735 года над Польскими воротами показана батарея Св. Троицы (которая, впрочем, у Бенедикта Ренарда находится в другом месте, на северо-востоке города).

А в Реляции Станислава Маковецкого описано, что в 1672 году, при турецкой осаде, в своём домовладении над Польскими воротам оборонялся подольский подкоморий Марчин Богуш.

То есть какие укрепления там всё таки были, а Польские ворота совсем рядом с домом Фаренгольца. В общем, у археологов есть много вариантов для предположений и выводов.

В конце концов, всегда можно объявить, что там был трипольский оборонный вал)

 

[Filin 732]

Цитата

17.03.2017
Екскаватор спотикання, або Громадські активісти вже взялись і за археологів

Археологічні розкопки на ділянці на вул. Кузнечна, що розпочалися цієї зими, сенсацій не передбачали, адже було достеменно відомо, що тут розташовувався будинок Фаренгольца, зруйнований у роки Другої світової війни, і є багато його фотографій та креслень. Однак екскаватор на археологічному майданчику не на жарт стурбував і обурив громадськість.
Численні скарги до самих археологів, до пам’яткоохоронних і політичних організацій, а також до міської влади спонукали керівника архітектурно-археологічної експедиції Павла Нечитайла організувати відкритий польовий семінар «Будинок Фаренгольца: дослідження та відбудова» з екскурсією безпосередньо на місце розкопок.


Будинок та сходи Фаренгольца на знімку кінця XIX ст.

Не того Фаренгольца сходи
У більшості кам’янчан ім’я Фаренгольца асоціюється із кам’яними сходами, що ведуть по скелі з вул. Руська на березі Смотрича до вул. Кузнечна. Багато хто думає, що сходи Фаренгольца названі на честь кам’янецького лікаря й громадського діяча Едмунда Фаренгольца, котрий збудував (інша версія - відремонтував) їх за власні кошти.
Насправді ж ці сходи були збудовані 1850 р. на кошти міста, а назву свою отримали тільки тому, що починалися (або закінчувалися) біля будинку штабс-капітана Федора Фаренгольца - батька вищеназваного лікаря.
Історію самого будинку легко простежити за планами міста, фотографіями й кресленнями (див. статтю Галини Осетрової «Від єзуїтської бурси до будинку Фаренгольца»).

Археологи не мусять копати
На семінарі, що відбувся 10 березня в конференц-залі НІАЗу, зібралися небайдужі кам’янчани, представники громадських організацій «Охорона пам’яток історії, культури, архітектури» й «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», міської організації ВО «Свобода», співробітники історичного музею-заповідника, учасники архітектурно-археологічної експедиції, спеціалісти НІАЗу «Кам’янець» і його директор Василь Фенцур, керівник відділу охорони культурної спадщини Кам’янець-Подільської міськради Олександр Чухрій, заступник міського голови Григорій Горшунов.
Насамперед розглянули правові аспекти, а також наукові й технічні особливості розкриття втраченої історичної забудови на території НІАЗу «Кам’янець». І запитанням №1 було: «А чи можна копати екскаватором?».
- В археологічних дослідженнях передбачений механізований метод роботи, - пояснив Павло Нечитайло. - У Старому місті в роки Другої світової війни було втрачено близько 70% забудови, і часто на місцях археологічних розкопок знаходиться 2-3-метровий шар будівельного сміття другої половини 60-х років, який не має жодної історичної цінності. Знімати цей шар вручну - марна витрата сил і часу, тому це слід робити за допомогою техніки, під наглядом археологів. А вже розчищення безпосередньо самих фундаментів виконується вручну. І так роблять не лише в Україні, а й у світі.
Між іншим, іще до створення постійно діючої археологічної експедиції побутувала думка, що на більшій частині Старого міста розкопки взагалі неможливі саме через товстий шар будівельного сміття. На ділянці будинку Фаренгольца, де шар засипки сягає 4 метрів, науковцям, кандидатам історичних наук довелося би кілька місяців махати лопатами лише для того, щоб дістатися фундаменту. І навряд чи запеклі борці проти екскаваторів прийшли б із лопатами на допомогу.

Без сенсація, та не без сюрпризів
На ділянці втраченого будинку на Кузнечній перед археологами стояло завдання не стільки відшукати нові культурні шари, як розчистити і дослідити фундаменти з точки зору їхньої конструкції, визначити межі будівлі, її планування, можливі етапи перебудов, знайти сліди господарських будівель тощо. Ця інформація необхідна для історико-архітектурного обгрунтування й подальшої розробки проекту відбудови цього історичного будинку.
Отож, археологами був відкритий будинок, зовнішні стіни якого мають товщину 1,1-1,3 метра, а внутрішні - 0,7-0,9 метра. Знайдено елементи сходів, залишки печей, а також невелику споруду із залишками склепіння - ймовірно, клозет. Було виявлено й культурне нашарування та господарську яму XVI ст., фрагменти трипільської кераміки.
- Нам належить іще розкрити велику частину забудови, - коментує учасник археологічної експедиції, науковий співробітник музею Петро Болтанюк, - але ми вже можемо зробити певні висновки. Знахідки дають підстави стверджувати, що південна частина будинку є найдавнішою, і саме тут у XVII ст. стояла єзуїтська «бурса». Будинок зазнав перебудови у середині ХІХ ст., коли його придбав у власність штабс-капітан Федір Фаренгольц. Також, хоча трипільський шар був майже повністю зруйнований, ми отримали докази, що на цій території була одна з частин трипільського поселення, сліди якого знайдено на Польському ринку. І це значно розширює його попередньо розраховану площу.Знайшлися на цій ділянці й оборонні споруди - як же без них? На південь від самого будинку було виявлено залишки оборонного валу завширшки 2,1-2,3 м. Його структура вказує на подвійну систему оборони: «читаються» місця для піхоти і для артилерії. Знайдений там матеріал відноситься до кінця XVII - початку XVIII ст.
- Про земляне укріплення на цьому місці свідчить і план початку XVIII ст., де видно лінію оборони вздовж «вулиці від замку понад скелею», - розповідає Петро Болтанюк. - А от на плані 1761 р. вони вже позначені доволі умовною лінією - очевидно, в цей період укріплення вже почали втрачатися.
Що ж стосується походження цього оборонного валу, то існує дві версії. У «Реляціях» Маковецького є згадка про те, що під час оборони міста там, де тепер розташований турецький бастіон, поляками був насипаний земляний вал для оборони проти турків. Можливо, виявлений нами вал було насипано в той самий час. А можливо, його насипали й самі турки, оскільки вони часто будували земляні укріплення. За описом міста 1700 року, навколо Вірменського бастіону було аж шість земляних укріплень, збудованих у часи турків.

Влада не контролює. Чи зможе громада?
На сьогодні археологічні дослідження у розпалі. Водночас у січні 2017 р. співробітниками НІАЗу вже виготовлено обмірні креслення тих частин, які розчистили археологи. Фундаменти будинку Фаренгольца прийняті в комунальну власність міста і плануються під відбудову втраченої історичної забудови. Забудовника визначатимуть на конкурсній основі, натомість проведення розкопок фінансує Вероніка Терехівська.
Учасники семінару прийшли до спільної думки, що в Кам’янці існує багато проблем із відбудовою втрачених будинків, а через розбалансованість системи контролю на державному рівні ні міська влада, ні НІАЗ не можуть вплинути на те, яким чином і в якому вигляді відбудовуються будівлі.
Зійшлись на тому, що необхідно й надалі проводити такі зустрічі із залученням активних кам’янчан: і на етапі археологічних досліджень, і при визначенні забудовника, і при утвердженні проекту відбудови. Можливо, завдяки контролю громади вийде не допустити подальшого спотворення нашого історичного міста недолугими новобудами.

Автор: Наталія Ярова

Джерело

[kamienec 38]

Цитата

На південь від самого будинку було виявлено залишки оборонного валу завширшки 2,1-2,3 м.

- Про земляне укріплення на цьому місці свідчить і план початку XVIII ст., де видно лінію оборони вздовж «вулиці від замку понад скелею», - розповідає Петро Болтанюк. - А от на плані 1761 р. вони вже позначені доволі умовною лінією - очевидно, в цей період укріплення вже почали втрачатися.

На плане 1761 года к югу от иезуитской бурсы (дома Фаренгольца) обозначено что то похожее на широкий вал, хотя я бы принял это за улицу

Юг на планах внизу
1. Бурса
2. Вал (?)

А вот про какой план начала 18 столетия идёт речь в статье "Подолянина", непонятно. На известных нам планах вала к югу от здания не видно:

План 1712-1715. 

План 1713 г. Бенедикта Ренарда

План Фюрстенхофа

[Filin 732]

Апрель 2017: