Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум

Вся активность

Этот поток обновляется автоматически     

  1. Последний час
  2. Вчера
  3. Китайгород є - столицею світу звідки усе почалося. Це ясно, але хоча б хтось міг би навести якісь джерела, а не просто переказувати легенди, добавляючи своїх деталей до цієї "кучі" інформації. Зі слів автора получається що якщо щось називалося аналогічно, то зразу означає що в них однаковий засновник?(тим більше що перше поселення лише гіпотетично було засноване "Великим Аттило"). Коротко кажучи, пропоную відкинути бажання довести що "моя історія древніша" і добре проаналізувати всі ваші роздуми та здогадки порівнюючи з тим що є в авторитетних джерелах! З повагою Арсен.
  4. Последняя неделя
  5. Дуже і дуже класна стаття про даний об'єкт. "Zanim był Wilanów, czyli rezydencja Jana Sobieskiego w Jaworowie" Janusz Mazur. Шкода, правда, що без посилань, але гарно описує і сам замок/двір і події, які з ним пов'язані.
  6. Ага, это надо спасибо сказать сайту photobucket.com. Он сделал большую гадость - решил заняться шантажом, а именно - заблокировал альбомы всех своих клиентов, и теперь все внешние ссылки выглядят вот так. За разблокировку просит теперь постоянно оплаты - пока платишь, фотки показываются. Естественно работать с таким ресурсом нет никакого желания, потому потихоньку фотки оттуда переливаю на форум, однако процесс не быстры, поскольку за несколько лет я их туда залил около 1500, да ещё и разбросаны они по всему форуму. Радует, что фото не удалены, они просто блокируются, а это значит, что постепенно проблема будет решена )
  7. Я что-то как-то сразу не обратил внимание, но вот сейчас навёрстываю упущенное - оказывается, что ещё 29 июня 2012 г. в Институте истории искусств Ягеллонского Университета (Польша) состоялась защита докторской диссертации Рафала Несторова по теме "Rezydencje Adama Mikołaja i Elżbiety Sieniawskich. Pałace, zamki, dwoiy, ogrody." ("Резиденции Адама Николая и Эльжбеты Сенявских. Дворцы, замки, дворы, парки/сады"): Источник
  8. В монографии Pro domo et nomine suo. Fundacje i inicjatywy artystyczne Adama Mikołaja i Elżbiety Sieniawskich (2016) был опубликован интересный фрагмент плана Яворова с видом на бастионный замок и окружающую его садово-парковые участки: В указанном издании также имеется текст по теме этой локации, но об этом как-нибудь в другой раз.
  9. Немного первых впечатлений Хотел рассказать, как я узнал о существовании данного труда, поскольку это важно с точки зрения понимания, как можно хорошую книгу оставить в тени благодаря отсутствию даже базовой рекламы. Так вот не так давно, беседуя с Олегом Погорельцем (директор заповедника в Меджибоже) я от него узнал о существовании статьи о малоизвестном у нас военном инженере Яне Баптиста Дессиуре (Jan Batysta Dessieur), который в начале 18 века находился на службе Адама Николая Сенявского, а инженер этот имел отношение к укреплениям Меджибожа, состоявшегося уже после возвращения Подолья от Османской империи к Речи Посполитой. Автором этой статьи был не известный мне исследователь Рафал Несторов (Rafał Nestorow). Он меня заинтересовал, потому приступил к уточнению деталей и оказалось, что он написал целый ряд очень интересных статей. Интересны они, поскольку плотно завязаны на теме объектов Западной Украины и вопросах резиденций Сенявских, а также на теме объектов (к примеру, храмов), которые Сенявские спонсировали/поддерживали. К сожалению, практически все статьи упомянутого автора были опубликованы в малоизвестных у нас и относительно труднодоступных книгах/сборниках, потому я просто взял автора на заметку, надеясь в дальнейшем шаг за шагом ознакомиться с его работами. Однако меня заинтриговало то, что практически все статьи кучно ложатся в узкий хронологический период и концентрируют внимание на Сенявских и Любомирских, а это верный признак того, что публикации скорей всего являются частью какого-то масштабного проекта, который, очевидно, в итоге должен был увенчаться монографией. Я начал искать какие-то намёки на подготовку к выходу монографии, и каково же было моё удивление, когда я узнал, что монография не только планируется, но и более того - она уже увидела свет ещё в 2016 г.! Узнав о существовании монографии, быстро удалось понять, почему мне о ней стало известно только сейчас, да и то в результате случайности. Дело в том, что потратив громадную тучу сил на исследования, ни автор, ни издательство не позаботились о рекламе своего труда, потому даже на сайте издательства книга висит с двумя строчками текста, даже без аннотации! И такая же история повторяется в случае с редкими магазинами исторической литературы и библиотеками, которые эту книгу разместили у себя на сайтах - везде указаны лишь общие данные и нигде даже краткого описания нет, и это в Польше, а что уж тут говорить об Украине. Правда, поиск всё же вывел на файл с оглавлением, опубликованном на одном из сайтов, что помогло составить общее представление об издании. Однако о каких-то примерах страничек говорить не приходится, потому перед вами, вероятно, первый общий сетевой обзор этой книги не только в Украине, но и в Польше )) Книгу я пока не читал, лишь по верхам просмотрел, но как уже писал выше, меня автор заинтересовал уже на уровне статей, к тому же, если вы посмотрите на карту резиденций Сенявских, которую я опубликовал выше и на примеры страничек, то поймёте, что автор так или иначе затронул в книге массу объектов, расположенных на территории Украины (Бережаны, Меджибож, Гримайлов, Сатанов, Зиньков, Старое Село, Звенигород и др., см. Карту, показанную выше), предоставив по некоторым их них пласт новой текстовой и графической информации. Потому тут даже без придирчивого изучения каждого раздела понятно, что в книге собрана преимущественно новая информация, проливающая свет на довольно мутную тему механизмов функционирования резиденций Сенявских. Это и по оглавлению видно, но на всякий случай уточню - на отдельных крупных и особо важных резиденциях концентрируется много внимания, другие упомянуты там лишь бегло, потому увидев на карте объект не думайте, что там по нему тонна информации, поскольку такой чести удостоились лишь основные резиденции, другие удостоились лишь беглого упоминания или же краткого описания и фрагментарной иконографии. Впрочем, и в тих крупицах сведений, возможно, получится отыскать что-то новое/важное. В общем, заочно рекомендую, и отсылки к этому изданию вы ещё непременно увидите на страничках форума и сайта нашего проекта. Хотел ещё отметить, что издание сделано очень качественно - хорошая мелованная бумага, наличие цветных иллюстраций и прочие издательские мелочи приятно порадовали. Даже странно как-то, что такое совсем даже не бюджетное издание выпустили в мягком переплёте.
  10. Сторожові сигнальні вишки

    Тоді треба орієнтуватися на кургани які знаходилися біля міст/містечок та доріг. Як в випадку з трьома пагорбами біля Буцневи та одним під Тернополем (Верхній горбик позначений на першому скріншоті).
  11. Год издания: 2016. Автор: Рафал Несторов (Rafał Nestorow). Издательство: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk (Институт искусств Польской Академии Наук), Варшава. Язык: польский, резюме на английском и украинском. Формат: 17,2х23,7х2,5 см. Переплёт: мягкий. Бумага: мелованная. Количество страниц: 542. Иллюстрации: черно-белые и цветный фотографии, рисунки, планы, схемы, карты и т.д. Тираж: ? ISBN: 978-83-65630-35-3 Книга на сайте издательства Резюме: Примеры страничек: Карта-схема резиденция Адама Николая и Эльжбеты Сенявских: Оглавление (на польском): Оглавление (перевод):
  12. Сторожові сигнальні вишки

    В теории любой курган или какая-то другая удобно расположенная возвышенность могла служить местом для сигнальной вышки, но если учесть то, что в большинстве своём это были не капитальные постройки, а период их существования наверняка был не особо долог, то эта категория объектов является очень проблемной для исследований, поскольку для источников такие объекты зачастую были слишком мелкими для упоминания, а с точки зрения археологии выявить следы такой лёгкой постройки, вероятно, также не просто. Потому чуть ли не каждый курган можно считать гипотетическим местом, где такие вышки могли быть, проблема в том, что проверить такие гипотезы очень тяжело а курганов ой как много.
  13. К сожалению, заповедник "Каменец" уже много лет отличается тотальной скрытностью, потому проект, по которому проводится реставрация, народу до сих пор не показали, так что трудно сказать, восстановят ли они одну только кровлю или же сделают перекрытия и лестницы. Подозреваю, что жители особняков, расположенных близ башни, будут активно протестовать против обзорной площадки, которая даст возможность осмотреть не только каньон, но и то, как якобы "правильно" была восстановлена утраченная застройка в этом уголке Старого города, после чего у людей наверняка возникнут сомнения в адекватности проделанной заповедником работы по возрождению утраченного: 2018-й в название темы добавил, надеюсь, что не придётся добавлять 2019-й
  14. Я вже чесне слово не витримую. На старих фото, які є в різних темах, мені часто замість фото появляється ось це:
  15. Сторожові сигнальні вишки

    Мало досліджені, цікаві, в більшості забуті та багаточисельні сторожові сигнальні вишки були розкидані по всій Україні. В цю тему пропоную прикріпляти те що потенційно могло бути такою вишкою. Я натрапив на потенційні сторожові вишки на карті Фон Міга , біля Буцневи, Ходачкова, Почапинців та Підгороддя (Янівка)(Тернопільський район). Стрілками показано - вишки. Приближено: Провів поверхневий пошук і згадку про хоч якусь сторожову вишку зустрів лише на сторінці вікіпедії села Велика Лука. Хутір "Гульки" зустрічається на Third Military Survey (1869-1887) Приближено:
  16. Як я зрозумів, то наверху видніється щось на подобі оглядової площадки. Цікаво це просто для декору, чи туди пустять подивитись та по фотографувати? Доречі, через не професійність підрядників прийдеться додати 2018 рік, в ім'я теми.
  17. Ранее
  18. А ця "ложка догтю" була присутня ще задовго до 1595 р. просто була відносно непомітна. Ось, наприклад карта 1570 року: Червоними позначені поселення про які ми знаємо хоч щось : Поморяни Лабентвела Теребовля Підгайці Бучач Жовтими позначені не підписані поселення. Карту взяв звідси, сама карта. І таких карт не одна. І що тепер? Получається що Лабентвела могла бути не одним а декількома поселеннями (міста власниками яких були - Лабанти?), у такому випадку питання з локалізацією стає легшим? чи наоборот важчим?. Або ж це є інакші поселення просто не позначені? А якщо вони не належали до Лабантвели то до яких міст? Треба також відмітити як ці невідомі поселення відносно рівномірно розташовані від міст які їх оточують.
  19. Вам скучно і ви не маєте що робити? Тоді пропоную взяти участь у прекрасній діяльності по знищенню історії. Ні?Не хочете? А жаль, тому що буцнівчани цим вже давно займаються і цього навіть не скривають! Але все по порядку. Історія Резюме: 1464: перша письмова згадка. 1466: Ян Рей з Шумська (лат.- Iohannes alias Rey de Schumsko) здав під заставу села - мала Буцньовка (лат.- Bucznyowka minor) і нижча/меньша Буцньовка (лат.- Bucznyowka inferior) - за сорок полььських марок, Мацею Любіцькому з Гавронова (лат.- Mathie Luboczsky alias de Gawronyow). Мацей зобов'язувався заснувати два села - Великий Буцнів і Довга Долина - які будуть належати Янові. 1469 : Стався дуже великий татарський напад який проходив по трьох шляхах.Один з них проходив через околицю Теребовлі (біля 20 км від Буцневи). Відомостей що Буцнів постраждав немає. Цього ж року Буцнів получив магдебурзьке право. 1469-1528 : Містечко поступово розвивається. 1529-1530 : Містечко занедбане через судові тяжби між власниками. 1530 : Буцнів на десять років звільняється від податків. 1532-1540 : Споруджується замок, під керівництвом досвідчених фортифікаторів Яна з Делейова (пол.- Jan Koła z Dalejowa ?) та Миколая Іскржицького (Nicolas Iskrzycki?) за кошти братів Ніпчиців, власників містечка. Матеріал з якого споруджений замок - не відомий. 1540-ві - 1620-ті : Буцнів розвивався як місто. Через ріст Тернополя, місто Буцнів заховалося в його тіні але ще трималося та "конкурувало" з довколишніми містами та містечками. 1590-1648: Було споруджено та відновлено багато замків серед яких згаданий Буцнівський. Матеріал - не відомий. 1620 : Татари спустошили, розрушили та спалили багато галицьких міст/містечок, серед яких був відзначений Буцнів. 1621: В ході воєнних дій Хотинської війни, Буцнів був спустошений та розрушений (Фактично в цей час Буцнів перестав бути містом і перетворився на містечко - авт.). 1628 : Буцнів мав статус адміністративного центру. 1649 : В ході Національно-Визвольної війни, в Буцневі було розрушено 96 будинків. 1671 : За вложені кошти, Габрієлом Сенінським, в фортифікацію буцнівського замку, ця сума має бути йому повернена. 1838 : Буцнів втратив статус міста. 1850-ті : Замок було розібрано Серватовськими. З історією розібралися можна приступати до іншого етапу. Локалізація Вчора переглядавши карти на сайті Mapire , я був приємно здивований коли я побачив обновку на сайті, де раніша не приємна версія Third Military Survey (1869-1887) була замінена набагато кращою. І ось що я там побачив : Зверніть увагу на розміщення замку. Раніше я уявляв замок десь в цьому районі : А тепер згідно з Third Military Survey (1869-1887) я розумію що він мав бути десь тут: Мені таке розміщення здалось дивним, але мої сумніви розвіяв мій батько який мені сказав що коли там будувалася лазня вони натрапили на каміння, на багато каміння. І що вони з ним зробили? Вони з цього каміння збудували фундамент для лазні.(західна територію окреслено червоним) А ще є така пані яка на свому городі знаходить багато каміння - вона з цього каміння збудувала свій будинок та сарай (східна територія окреслена червоною лінією). Мій батько мені розказав що в 2007 році він бував в підвалі під колишньою гуральнею, вхід до підвалу буде показаний червоною стрілкою. Цікавими виглядають ось ці місця: Було б корисно щоб хтось з'їздив на розвідку. Переходимо до наступного пункту. Архітектура Ми маємо опис який датують до половини XIX ст. і в мене є питання чи це Роман Афтаназі написав до пол.XIX ст. отримавши дату 1850 рік як кінець життя замку? Якщо так, то на мою думку, він помилився як аргумент виступають карти. В любому разі цей опис є корисним тому ми зараз спробуємо прив'язати опис до кожної будівлі. 1 - Головний корпус, права одно-осьова прибудова до башти №5. Він був вкритий двох-спадовим дахом і при ньому знаходився парадний під'їзд. З сторони під’їзду, фасад повставшого у такий спосіб двору вздовж своєї довжини отримав підтіння з дерев’яними філярами. 2 - Середній корпус двору, з шістьма покоями освітленими з двох протилежних сторін, призначений був на репрезентаційні цілі, отримав таке ж стильове оздоблення. 3 - Одно-ярусна чотирибічна башта, яка мала глибокі пивниці з бочкоподібними склепіннями і ренесансові обрамлення вікон. 4 - Довге одно-ярусне крило, крите гладким двох-спадовим дахом з одним тільки внутрішнім проходом по будові анфіладній. (w układzie amfiladowym). На початках XIX ст. цей корпус сполучив башти №5 і №6. 5 і 6 - Двох-ярусні башти накриті чотирьох-спадовим дахом. Башта №5 мала дві прибудови: №1 і №4. Башта №6 не мала інших прибудов як №4. Тепер замок локовано, його вигляд на XIX ст. розібрано. А от щодо заснування та кінця існування кам'яного замку - то питання досі залишається відкритим. Раніше кінцем замку вважалась дата 1850 р. ,але ми вже розібралися що це може бути не так і що замок міг існував в 1860-их роках.
  20. Andrej Radaman поделился интересным вариантом плана битвы 1633 г. Этот документ находится в Центре дипломатических архивов Министерства иностранных дел Франции.
  21. Ситуация по состоянию на 4 января 2018 г. Судя по всему, к назначенному сроку (31 декабря 2017) не успели, потому возникает вопрос, будет ли подрядчик платить неустойку в размере 1% от цены работ за каждый день просрочки, как прописано в договоре? Или уже что-то переиграли? Источник
  22. На схемі показано Буцнів так далеко, тому що дорога від Тернополя до Буцневи проходить через 4 села (Загребелля, Петриків, Велика Березовиця, Острів) і відстань була приблизно 11 км. А шлях від Тернополя до Микулинців показаний на заході від Буцнівського, тому що на мою думку, Єзуїти мали на увазі, що шлях до Микулинців тягнеться за Буцнівським (після Буцневи проходить через Велику Луку, Мишковичі, а потім Миролюбівку). Пунктир Микулинецького шляху не до кінця позначений до Тернополя (тоді коли пунктир інших шляхів добре просліджується до самої "брами") так ніби то Єзуїти не були впевнені де починається шлях на Микулинці. Ось як я бачу логічне пояснення такого розміщення Микулинців на схемі: При бажанні, завдяки іменам поселень, можна прослідкувати шлях.
  23. В 12-м томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 (2016) есть информация по Кизе/Корсову, но, к сожалению, в военных описаниях нет никаких дополнительных данных об укреплениях в районе этих населённых пунктов. Для полноты картины приведу этот пласт сведений. Военное описание в оригинале (на немецком), перевод на польский + комментарии к тексту (также на польском): В примечании №786 его автор перечисляет то, что увидел на карте, и в списке есть "zespól dworsko-folw. z zamkiem", т.е. в переводе нечто вроде "комплекс дворово-фольварковый с замком". Автор примечания обособленную группу построек, отделённую от основной застройки села, отнёс к категории некого двора/фольварка, частного владения. Что касается замка, то тут два варианта - либо вывод о его существовании был сделан на основе обозначенного на карте вала, либо под замком подразумевалась постройка внутри вала (о ней речь пойдёт ниже, когда доберёмся до карт). Перевод военного описания на украинский: Оригинал карты фон Мига из того же издания (район населённых пунктов попал на два листа карты, стык листов обозначен белой полосой): Участок гипотетического укрепления чуть крупнее: Сравнение оригинала карты с копией, опубликованной на mapire.eu. Есть несколько мелкий различий в нарисованных деталях, кроме того на оригинале отдельно подписана корчма ("w.h.", т.е. "wirtshaus"): Помимо вала также интерес вызывает некое здание, расположенное в северо-восточном углу "углу" участка. Оно выглядит как каменное или кирпичное четырёхугольное сооружение с внутренним двором. Похожу штуку, обозначенную на карте Мига в с. Топоров, автор (возможно тот же, который писал о Корсове/Кизе) был склонен причислить к категории оборонных объектов (смотрите эту тему). Этот участок (возвышенность на островке посреди болот), расположенный на дороге/переправе, также, вполне вероятно, мог использоваться для сторожевых целей:
  24. 29 декабря 2017, под Новый год, заповедник разродился новостью по теме Пороховых складов: Из новости следует, что памятник передали в аренду в сентябре 2017. После этого новые владельцы прибрали вверенный им участок. А вот дальше идёт непонятный момент - чтобы получить денег на реализацию проекта, арендатор принял участие в конкурсе стартапов. Выглядит так, будто у арендатора нет денег для реализации своих планов и он принялся искать спонсоров. Создаётся впечатление, что памятник передали организации, у которой есть амбициозная программа, но нет финансов для её воплощения в жизнь. В целом, финансовая стороны вопроса вообще слабо освещается. Сколько нужно денег на такой проект? Сколько может принести победа в конкурсе Стартапов и что будет, если победит кто-то другой? Есть ли другие источники финансирования, кроме помощи заповедника и внушительной суммы в 2 тыс. грн от городских властей?
  25. Так як у цій темі є слово архітектура, то давайте поговоримо про архітектуру замку. Але перед цим хочеться вияснити доки все таки частина замку існувала. Усі ці книги кажуть що замок розібрали на будматеріал для спорудження палацу.Тоді коли на карті Second Military Survey (1806-1869) (яку Filin позначає як 1861-1869) видно одну башту приблизно 40x60 м, напевно вона була меншою але це не головне, а головне саме те що ця башта існувала тоді коли Серватовські мали вже розібрати замок. Якщо, представити що башта яку видно це - Jedna z nich miała głebokie piwnice o sklepieniach beczkowych i renesansowe obramienia okna. W tym czasie miała ona wysokość jednej tylko kondygnacji. то зразу вимальовуються два варіанти розміщення цих двох башень - Dwie dalsze, piętrowe baszty połączone zostały ze sobą w początkach XIX w. długim parterowym skrzydłem.Obie baszty nakryte dachem czterospadowym posiadały jeszcze po bokach jednoosiowe przybudowki . Варіант №1 Варіант №2 Щодо того які саме дві двоповерхові башти збереглися до пол. 19 ст. і були описані в описі початку 19 ст. то це є питання на майбутнє. В даний момент хотілось би дізнатися чи башта (40x60м) існувала у другій половині 19 ст.? Якщо так то коли вона закінчила своє існування і чому її не розібрали Серватовські половині 19 ст.? У мене є дві версії щодо останнього питання: 1. Серватовські розібрали на будматеріал - дві двоповерхові башти,головний корпус, прибудови та перехід який з'єднував дві двоповерхові башти. Одноповерхова башта не була розібрана. 2. Серватовські ,у кінцевому результаті, розібрали усі три башти і т.д. А ця башта позначена на карті другої пол. 19 ст. тому що вони розбирали замок поступово і на момент складання карти ця башта ще не була розібрана.
  1. Загрузить больше активности
×