Жиздитель

Ось фото, які про все розкажуть без слів!

Спробую коротко відповісти на питання Filina. 1. Чи все увійшло в статтю? Писана вона років два назад. З"явилося трохи нового матеріалу, то ж тепер можна дещо корегувати. А найбільше хотілося б пройтись на місцевості з картою і нанести на супутник фрагменти збережених фортифікацій і сакральні споруди існуючі і знесені. Впирається все - в час, і в помічника. 2. Про нанесення кимось на супутник контурів Галицької міської фортеці я не знаю. Напевно такого креслення немає. 3. Плани вишлю на мейл. 4. Цілком можливо, що поділ, пристань і торговицю в княжу добу прикривали якісь укріплення і їх цілком могли використати в 14 ст. Річ в тім, що поселень княжої доби археологами в сучасному місті та його околицях не виявлено (окрім Замкової гори). А літописи мовчать... 5. Про 1621 р. Маю багато матеріалу про турецькі, татрські, волоські, молдавські напади на Галичину, а от як на зло про 1621 р. тільки пінка і ніякої конкретики. Так що тут розчарую і сам розчаруюсь... 6. Де знаходився міський арсенал невідомо. Навіть припущень немає. Огляд карт також нічого не дав. 7. Люстрація 1629 р. подавала, що через брак коштів міські вали стали осідати, частокіл і башти руйнуються. Думаю на цей час вони були ще дерев’яними.За люстарцією 1661 р. деякі вежі і міська стіна вже були мурованими, бо люстратори відзначили таке: «…засталисмо примурованого муру ліктів 179». Чиаючи опис фортеці за 1661 р. (див. статтю) можна припустити, що на останньому етапі міські укріплення були комбінованими. 8. На час будівництва нової стара лінія укріплень була в великому занепаді, тому її або пристосували до нової, або демонтували, щоб не заважала. Наступні відповіді дещо пізніше!

Написи зроблено у 1681 р. під час відновлення монастирских укріплень після зруйнування монастиря турецько-татарським нападом Шишмана у 1676 р. В написі відчитується ім"я Марії Домни Могилянки, доньки молдавського господаря, яка фінансово підтримувала монастир. На жаль частина напису ушкоджена. Під час реставрації вежі реставратори нечитабельну частину затинькували. На мою думку даремно. Зайвих питань не виникало б.

Так, абсолютно правильно Ви викреслили. Збигнев Шчепанек брав за основу план Гегерштайна. А він має помилоки. В Книзі "Галицький замок" (Івано-Франківськ, 2013) детально описано, де австрійський інженер наплужив.

Обговорюватись цей об'єкт: міські укріплення Галича Мова йде не про княжий Галич, центр якого знаходився у Крилосі, де дотепер збереглися фундаменти Успенського собору. Мова про сучасний Галич, місто закладене у 14 ст. біля колишньої Дністровської пристані і замка борина Судислава, а пізніше старостинського замка. Пропоную обговорити тему Галицької міської фортеці. Для затравки вміщую статтю з Краєзнавця Прикрапаття № 21 за 2013 р.

Цікавий малюнок, особливо сподобалась каплиця. Десь із Шляхетською вежею (крайня зліва), каплицею св. Катерини (посередині) можна погодитися, а от на місці крайньої вежі стояла набагато менша, і звалася вона Губернаторською. Насправді автор із плану А. Гегерштайна на її місці змалював в"їзну вежу, яка стояла дещо правіше і нижче по рельєфу.

Фильм о Английском замке Рочестер, который обороняли от осады короля Иоанна 50 человек. В 13-ом веке группа рыцарей Тамплиеров защищает Рочестерский замок от тирании короля Джона. Замок расположен в одноимённом городе в графстве Кент, один из первых каменных замков в Англии и самый высокий из них. Рочестер прикрывает путь к Лондону с юга и, наряду с Виндзорoм и Беркампстэдом, является одним из укреплённых узлов на дальних подступах к Лондону. РЕКОМЕНДУЮ для просмотра особенно для тех кто не боится вида крови.

Нещодавно повернувся з Євпаторії. Оглянув майже усі фортифікації міста. Вміщена на фото вище дров"яна вежа виявляється побудована як павільйон для експозиції розкопаних фундаментів, нічого спільного зі справжньою вежею вона не має. Замануха для туристів. Для популяризації минулого може воно і добре. Фундаменти і фрагменти мурів вежі експонуються всередині, але якісь вони вже дуууже маленькі, варто було показати більше. Також перед входом в краєзнавчий музей експонуються під скляним ковпаком фрагменти міста Керкенітиди. Чогось оборонного я там не побачив, може через те, що експонується також дуууже вже малий фрагментик. Натомість вразили городища Кара-тобе, "Чайка", Беляус. Хоча до першого таки багато питань. Особливо дот відбудований як середньовічна веже. Це і сміх і гріх. )))

Перепрошую, це я допустив помилку. Дах на макеті зроблено не за фото поч. 20 ст, а за фото 1939 р. Перше фото поч. 20 ст., друге - 1939 р. Фото замкової вежі перед 1939 р.

Сумніваюсь, що то Чернелиця. Та й підпис "Покуття" - заставляє сумніватись! Швидше то Городенка. Фрагмент Чернелицького палацу зберігся на старих фото, він виглядає дещо інакше.

Filin надо исправить подпись над картой "1779 год" на 1792 год. Это точно!!! Оригинал карты утерян, во львовском историческом архиве найти не удалось. Осталось две копии сделанные профессором И. Дрекслером в 1924 году. Одна в Ивано-Франковском музее исскуств, вторая в Краковской политехнике. Выставленная на сайте копия из Кракова. Первая копия выглядит иначе, я ее держал в руках.

Макет робили студенти університету ім. Данила Галицького під керівництвом викладача практикуючого архітектора-реставратора Зеновія Соколовського. Як на мене в макеті не враховано фортифікаційні моменти. Дах в"їзної вежі та палацу зроблено за фотографіями поч. 20 ст. тому віддалено можуть нагадувати первісний вид замку.

Filin дуже дякую за інформацію!!! Я про неї нічого не знав. Мав намір поїхати на цю конференцію, але не встиг підготувати тези, а потім забув. Ознайомившись з матеріалами незнайомого мені А. Климчука був шокований. Тут, без жодного сумніву, має місце чистої води плагіат. Таке треба наказувати. Погуглив на його прізвище і дізнався, що він з Рівного, журналіст, вірогідно сам про себе написав статтю у вікіпедії. Народився 12 грудня 1985 року в Рівному. Дитинство пройшло в мальовничому поліському містечку Потіївці на Житомирщині. Навчався в загальноосвітній школі № 27 м. Рівного. Закінчив Міжнародний економіко – гуманітарний університет ім. акад. С. Дем'янчука. Від 2004 року займається краєзнавчими дослідженнями. Є контактні телефони. Доведеться зателефонувати і сказати все що думаю про його роботу по Нижневу. Чи взагалі подати в суд? А що б Ви зробили Filin???

Зверніть увагу на укріплення кутів т.зв. донжона. Великі брили каменю в наріжниках і кутах ставилися для рикошету вогню з вогнепальної зброї. Такі типи зміцнення рогів бачимо тільки у вежо-стінових і бастіонних замках 16-17 ст. То ж до археологічних аргументів додається й аргумент військово-інженерної справи. Датування будови мурованої башти 12 століттям суперечить фортифікаційним особливостям замків 12 ст., які в переважній більшості були дерев"яними, а тим більше не було потреби зміцнювати роги. Інша справа, що 12 століттям можуть датуватися земляні, а може дерево-земляні укріплення навколо башти. Для з"ясування цього варто закласти шурф через вал і рів. Виявлені сліди деревяних укріплень дадуть можливість точніше встановити дату народження замку.

Пропоную також вашій увазі фото підвалів триніраського монастиря нещодавно виявлені поблизу куртини Станіславівської фортец (біля білого дому). Підземелля склається з 4 камер, одна з яких має завалені ходи на всі чотири сторони світу.