Тартаков: замок

[Filin]

Обсуждается этот объект: замок в Тартакове

Тартаков (сейчас село, а когда-то - город) находится в 70 км к северо-востоку от Львова или в 8 км к востоку от районного центра Сокаля:

В наши дни Тартаков наиболее известен благодаря дворцу, но в рамках этой темы куда интересней то, что дворец построен на территории замка, фрагменты укреплений которого всё ещё можно отыскать неподалёку от резиденции. Сам же дворец не так давно мелькал в новостях (1, 2 и т.д.) в связи с описаниями неудачной попытки концессии – хотя и нашёлся меценат, который грозился привести дворец в порядок, но с мёртвой точки дело так и не сдвинулось, к сожалению.

Краткая справка по истории Тартакова и его замка из каталога-информатора Владимира Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (2008):

Цитата

Тартаків

Розташоване на лівому березі р. Сколівки, притоки Західного Бугу, за 10 км на сх. від районного центру.

Перша згадка в архівних документах про Тартаків відноситься до 1426 р. Село знаходилося у приватній власності. У др. пол. XVI ст. ним володіла родина Тжцінських гербу Равіч. В сер. XVII ст. поміщиком тут був Чермінський, а згодом воно перейшло до Потоцьких, яким поселення завдячує своїм розквітом. У 1685 р. село отримало привілей на закладення міста. В Тартакові, ще перед будівництвом чудової резиденції в Кристинополі, перебував київський воєвода Францішек Салезій Потоцький. Проте, вже його син, руський воєвода Щенсний Потоцький (1753-1806), відпродав у 1781 р. обидва маєтки — Тартаків і Кристинопіль разом з палацами князеві Адамові Понятовському. Останній, неспроможний сплатити боргових зобов'язань, змушений був передати їх у власність австрійському уряду, який, поділивши маєток на дрібніші частки, розпродав його. Тартаківський ключ сіл перейшов в посідання Феліціана Росновського гербу Огоньчик. В зв'язку з одруженням його доньки з Теодором Лянцкоронським маєток опинився в руках цієї родини. Його донька Стефанія, вийшовши заміж за Яна Урбанського гербу Нечуя залишила у спадку Тартаків своїй доньці Марії, яка володіла маєтком до 1939 р.

Майже до кін. XIX ст. тут в цілості зберігався, як житлове приміщення, замок, який був збудований, мабуть, Потоцькими у др. пол. XVII ст. З документів відомо, що у 1648 р., під час козацького походу, селяни навколишніх сіл, штурмували садибу пана Чермінського, спаливши при цьому дерев'яну огорожу. Інформація з 1847 р. подає нам лаконічну згадку, що замок в Тартакові був достатньо великим і оборонним, про що могли свідчити збережені на той період "сліди давніх мурів і глибоких ровів".

З невідомих причин в 1898 р. тартаківський замок був у значній мірі розібраний Збігнєвом Лянцкоронським. На його місці, з включенням збереженого фрагменту, власник збудував новий палац у стилі французького необароко. Садиба з високою квадратною вежею знаходилася на пн. від ринку і була оточена кількагектарним парком із рідкісними породами дерев. Якщо у збереженому крилі старого замку, вздовж коридору, було влаштовано гостинні склепінчаті покої, то новий палац був призначений тільки для репрезентаційних та житлових цілей власників. У міжвоєнний період палац ще раз відновлювався. Тартаків мав також оборонну ратушу, проте її в 50-ті рр. XX ст. розібрали на будівельний матеріал.

Тартаков на карте Ф. фон Мига (1779-1782):

Тартаков на австрийской карте 1861-1864 гг.:

Источник

А вот так с. Тартаков выглядит в наши дни:

Живая карта

Границы участка, который занимал замок 17 века, мне неизвестны, потому эту информацию ещё предстоит уточнить. Также необходимо будет выяснить, что именно на участке осталось от замка.

Рекомендую фотоотчёт, дающий хорошее представление о дворце, который обосновался на замчище:

Краткая справка о дворце из "Памятников градостроительства и архитектуры Украинской ССР", Том 3, стр. 206. Обратите внимание на упоминание уцелевших укреплений замка.

Цитата

Дворец, конец XIX в.

Построен на месте бывш. замка Потоцких, от которого с юго-запада сохранились остатки оборонных стен с контрфорсами. Кирпичный, двухэтажный, имеет сложную конфигурацию в плане. Центральная часть главного фасада акцентирована ризалитом с балконом и лепниной. Первый этаж обработан под руст, второй имеет открытую кирпичную кладку, его углы оформлены оштукатуренными пилястрами. Западный флигель фланкирует трехъярусная, квадратная в плане, со срезанными углами башня, завершенная необарочной главой с люкарной. На открытой кирпичной кладке верхних этажей выразительно выделяется лепной декор наличников и завершающий фриз. С юга к дворцу примыкает возведенный одновременно с ним одноэтажный, Г-образный в плане служебный корпус. Его фасады оформлены рустованными пилястрами и трехчетвертными колоннами. Архитектура памятника решена в стиле французского необарокко.

Интересно, что дворец себя более-менее неплохо чувствовал, пока в 1990-х не сгорел при не до конца выясненных обстоятельствах.

[MadMax]

Источник