Іванків: городище

[Nimrod]

Обговорюється цей об'єкт: городище в містечку Іванків

Мисове городище, залишилось від укріплення Старої Русі.

Городище розташоване на південно-східній окраїні міста на високому мисі лівого берега р.Тетерів. Довжина мису 120 м, ширина 60-70 м. Площа пам'ятки 0,8 га. Мис з боку річки оточений глибокими ярами, а від плато відокремлений широкою улоговиною.

Наприкінці 40-х років городище обстежив П.М. Третяков, а в 1970 р. - М.П. Кучера, який склав план та на підставі кераміки з підйомного матеріалу датував його 10-13 ст.

На сьогодні штучні оборонні споруди сплановані будівельними роботами.

Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.119.

Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

[Filin]

Иванков находится в 90 км к северо-западу от Киева:

Справка по объекту от Андрея Кузы, из свода археологических памятников "Древнерусские городища X-XIII вв." (1996):

Цитата

Иванков, с. Киевская обл.

На юго-вост. окраине села, на высоком мысу лев. бер. р. Тетерев, в парке, городище. Вытянутая (120 х 60-70 м) площадка поселения с боков ограничена глубокими оврагами, а от берегового плато отделена ложбиною. Оборонительные укрепления уничтожены, по-видимому, при строительных работах. Подъемный материал: гончарная, древнерусская (конца X — начала XI в.) керамика.

• Третьяков П. Н., 1952, с. 64, 65;
• Кучера М. П., 1976, с. 176-179.

Источник №1 – это работа П. Третьякова "Древлянские грады" (1952). Этого источника пока в моём распоряжении нет.

Источник №2 – статья Михаила Кучеры "Давньоруські городища на Правобережжі Київщини", опубликованной в сборнике "Дослідження з слов’яно-руської археології" (1976). Вот что там сказано о городище в Иванкове:

Цитата

Іванків, райцентр. На південно-східному краю селища в парку над р. Тетерів є високий мис, оточений з боків ярами, а від плато відділений видолинкою, до якої знижується поверхня мису. За всіма ознаками тут знаходилось городище, сплановане будівельними роботами. Довжина мису приблизно 120 м, ширина 60—70 м. Очевидно, цей мис ототожнював з городищем М. П. Третьяков [1]. В обриві мису з боку ріки трапилися уламки вінець посудин XI ст., XII—XIII ст. і уламки стінок горщиків з широким заглибленим лінійним орнаментом, виготовлених з грубого тіста, які відносяться до часу не пізніше рубежу X—XI ст.

---

1. П.Н.Третьяков. Древлянские грады. Академику Б. Д. Грекову ко дню 70-летия. Сборник. М. 1952. стор. 64. 65.

Как видим, М. Кучера также ссылается на П. Третьякова. Интересно, П. Третьяков также застал городище повреждённым строительными работами или же укрепления сравняли с землёй позднее?

Описание участка не даёт понимания, как именно видоизменилась площадка укрепления. Я так понимаю, что мыс сохранился и потому как минимум можно проследить границы укреплённого участка. А вот чем именно в наши дни занята площадка (и занята ли вообще) не совсем понятно. Кстати, Б. Звиздецкий пишет, что М. Кучера составил план городища, но к статье М. Кучеры план не прилагался. Возможно, план был опубликован в какой-то другой работе.

Городище нужно искать на левом берегу Тетерева, в пределах черты городка. Карта в справочнике-путеводителе "Від Трипільської культури до сучасності (Відпочивайте в селах Київщини)" предлагает поискать городище в восточной (северо-восточной) части города:

А вот наводка на другое место - М. Кучера пишет, что городище находится в парке у реки. На Викимапии парк у реки отмечен:

Живая карта

Вроде то, что нужно, но всё же непонятно, где там 120-метровый мыс? Кстати, на территории парка находится краеведческий (?) музей, потому при случае нужно и туда наведаться.

На карте рельефа от Google также видно, где есть подходящий возвышенный берег реки (место парка отмечено стрелкой):

Живая карта

Район поиска не очень большой, есть определённая надежда, что мыс на местности выделяется, а местные (в т.ч. и сотрудники музея) смогут подсказать, где искать объект, так что проще туда съездить и всё на месте разузнать.

[Nimrod]

Подивився гугль-карту. Перспективним ще видається майже незабудоване місце біля річки, обмежене вулицями Фрунзе і Толочина. Це щось близьке до розташування тої відмітки у згаданому путівнику.

[Filin]

А мне тот район кажется не очень перспективным из-за рельефа, поскольку там вроде бы низинная местность, а городище, судя по данным Михаила Кучеры, находится на возвышенном плато, от которого ярами отделён мыс с некогда существовавшими на нём укреплениями.

К слову, в Иванкове, как сообщает ряд источников, был ещё и замок, о месторасположении которого у меня также пока нет сведений. Так что оборонных узлов в селе/городке могло быть несколько.

[Nimrod]

Цікаво, що в Київській області схоже є два городища в Іванкові)

Сайт Руїна.Ру в одному місці звично повторює А.Кузу:

Иванков, село в Киевской области.

На юго-вост. окраине села, на высоком мысу левого берега реки Тетерев, в парке, городище. Вытянутая (120 x 60-70 м) площадка поселения с боков ограничена глубокими оврагами, а от берегового плато отделена ложбиною. Оборонительные укрепления уничтожены, по-видимому, при строительных работах.

Подъемный материал: гончарная, древнерусская (конца X — начала XI в.) керамика.

А в другому місці вказує на інше городище в Іванкові:

Иванков, село в Киевской области.

Около села, на берегу реки Альты, округлое городище, укрепленное двумя рядами валов.

Культурный слой содержит древнерусскую (XII-XIII вв.) гончарную керамику, шиферные пряслица, кости животных.

Тільки цей другий Іванків, судячи зі згадування Альти, схоже знаходиться на Лівобережжі.

Отже, збираючи інформацію про городище в Іванкові, слід перевіряти про який саме Іванків йде мова)

Районний історико-краєзнавчий музей: смт Іванків, вул. Шевченка, 13, тел. (04491) 5-15-50

[Filin]

Если в качестве источника использовать не сайт руина.ру (или другие подобные ресурсы), а просто скачать справочник А. Кузы (в Сети есть тонна ссылок) и использовать его в качестве источника, то многие вопросы отпадут сами собой. Во-первых, там указано в бассейне какой реки находится объект, во-вторых, он отмечается на карте-приложении, в-третьих, есть возможность посмотреть список источников, в-четвёртых, иногда из текста становится понятно, о каком именно населённом пункте идёт речь и т.д.

Населённых пунктов, начинающихся с "Иван" также много, как и населённых пунктов, называющися "Городище", потому тут изначально понятно, что возможна путаница. Иванков №2 - это село Бориспольского района. Его укрепления можно будет обсудить в отдельной теме.

[Nimrod]

В описании археологических памятников: И. Фундуклей "Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии" 1848 года упомянут замок или даже два замка, в Иванкове, один из которых мог располагаться на обсуждаемым городище:

Радомысльскій уєзд.

д) Городища, городки, замковища.

(...)

5). В мєстечкє Иванковє есть замок. В 1834 году он разрушен до основанія тамошним управителем. Помєщичій двор этого мєстечка называется также замком; в прєжнія времена был он обведен высокими валами и глубоким рвом, в который входила вода из рєки Тетерева. Для въєзда устроены были два моста и двое ворот, из которых над одними возвышалась башня с часами. Во время раскапыванія валов (в 1834 году), находимы были человєчьи кости.

(...)

И. Фундуклей "Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии" (репринтное издание) К. "Академкнига" 2008; 174 с. Доп. тираж 2010г. 20 шт.; с.40.

Если я правильно понял приведенную информацию, речь в ней идет о двух укреплениях-замках городка (мястечка), снивелированных на местности в один год - 1834й. Один замок, упомянутый совсем без подробностей (возможно с каменнокирпичными частями застройки, судя по интересу к нему управляющего), вероятно был цитаделью городка, второй, описанный подробнее, - частным оборонным двором. Один из двух объектов как раз мог быть расположен на предполагаемом городище в парке.

Но нельзя исключить, что предложения в описании Фундуклея выстроены не совсем удачно и речь все же шла об одном укрепленном объекте в Иванкове, который мог располагаться и не в нынешнем парке, а у реки по той же нынешней улице Фрунзе, к примеру...

[Filin]

Странно, когда пишется, что "есть замок", хотя из текста следует, что десятью годами ранее он был "разрушен до основанія". Если бы было написано "был замок", то всё выглядело чуть более логично.

Что касается второго объекта, то двое ворот, башня с часами - весьма неплохо для помещичьего двора.

[wallet]

Статья: Чміль Л.В., Чекановський А.А. Розвідки в смт Іванків і його околицях // Археологічні дослідження в Україні 2013 – С.157-158

В центрі міста на території міського парку розташовано залишки давньоруського городища. Воно займало високий берег Тетерева. Вперше його обстежив Третьяков в 1940 р. Він бачив землянки в обриві над річкою і зібрав давньоруську кераміку ХІ—ХІІІ ст. на площі городища. На місці городища у литовсько-польську добу був замок. Можливо, побудований з використанням давньоруських валів. Маємо опис цього замку, опублікований в 1848 р. І. Фундуклеєм. В 1970 р. тут проводив розвідки М. Кучера, який виконав схематичний план городища. Його площу він визначив у 0,75 га (довжина приблизно 120 м, ширина 60—70 м). В обриві над річкою М. Кучера зібрав кілька уламків вінець посудин ХІ—ХІІІ ст. і грубих стінок горщиків з широким заглибленим лінійним орнаментом, які відносяться до часу не пізніше рубежу Х—ХІ ст.

За планом М. Кучери можна на місцевості визначити залишки ровів: один — це глибокий яр, що розрізає високий берег р. Тетерів, з півночі від городища, інший — майже засипаний ярок перед краєзнавчим музеєм у південній частині міського парку. Поперечна частина рову, яка з’єднувала ці два яри, позначена на плані як пониження поверхні, яка тепер вже на місцевості не помітна. Зараз поблизу цього місця є сходинка-ескарп, яка проходить майже рівною лінією з півночі на південь. Висота цього ескарпу становить близько 1,5—2 м. На захід від нього поверхня похила в напрямі до річки, в той час як на схід, навпаки, майже рівна горизонтальна. Заглибини на місці залишків ярів заходять північніше ескарпу. Тож логічно припустити, що межа городища-замчища не співпадала з ним і знаходилася приблизно на 40 м північніше. Можливо ескарп знаходиться на місці внутрішнього краю залишків валу. На нашу думку зовнішній розмір городища-замчища складав 121 × 118 м., площа, яка збереглась — до 11083,4 м2. Характерно, що продовження цього ескарпу є і за межами ярів з північного і південного боку від них. Можливо, що це сліди планування території навколо панського будинку. Тобто, поверхню було вирівняно і знівельовано двома широкими терасами. Це пояснює відсутність археологічних знахідок на північних і центральних частинах терасованих ділянок. Шар ґрунту тут було переміщено. Так, значні роботи були проведені ще управителем князя Любомирського в 1834 р., коли було знесено вали і, очевидно, цією землею засипано рови. Роботи по благоустрою парку проводились і за радянських часів, зокрема, в 1950-х рр. В результаті всіх цих перепланувань первісний вигляд городища дуже змінився. Так, у нього вже немає валів, а із ровів залишились лише частини ярів біля річки і невеликі заглибини, які продовжують їх у глиб плато. Культурний шар давньоруського городища теж дуже поруйнований, але місцями він все ж таки зберігся. Обстеження 2013 р. показали, що на території, обмеженій ярами (можливими залишками ровів), знахідки підйомного матеріалу майже не трапляються. Але за межами цієї території культурний шар зберігся краще. Найбільше кераміки давньоруського часу зібрано на території біля місцевого музею, на південь від городища. Це фрагменти давньоруського гончарного посуду Х—ХІІ ст.

Так что и искать особо не надо. Оно получается как раз на север от музея

[Filin]

Иван Быков подтвердил описанную выше привязку, указав координаты одного из участков площадки городища: 50.931063, 29.907245 и поделился парочкой фото.

Викимапия

Вид со стороны городища на долину р. Тетерев:

Рядышком находится "Памятный знак в честь 400-летия с дня основания Иванкова 1589-1989":