Ратне (Ратно): замок.

Nimrod · 31 марта 2014

Обговорюється об'єкт: Городище - замчище в Ратному

Містечко Ратне, відоме з 14 ст., утворилося при замку.

Цитата

…Ратенський замок, який функціонував у 15-17 ст.ст. на північному заході регіону. Історичні джерела 1512, 1556 і 1592, а також 1628 і 1661рр. дозволяють в більшій чи меншій мірі дослідити історію фортеці. Час спорудження кам’яного замку в Ратному точно невідомий. Археологічні дані, здобуті П.Раппопортом та автором цих рядків [М.Кучинко], свідчать, що дерев’яна фортеця тут існувала вже в 12 ст. В пізніші часи у зв’язку з боротьбою між Литвою і Польщею за володіння Волинню фортеця знищувалась, знову відбудовувалась і знову руйнувалась.
Нині в Ратному на підвищенні неподалік від церкви, є урочище під назвою Замок.

За свідченням польського історика 16 ст. М.Стрийковського, Ратенський замок стояв на високому пагорбі над р. Прип’яттю з одного боку і над р. Тур – з іншого.

В реєстрі 1512р., зробленому з нагоди передачі замка у володіння М.Філіповському, зазначалося, що будівлі в ньому і окружні галереї в доброму стані. В замку була одна велика підтарасниця, двадцять гаківниць, чотири рушниці, три бочки пороху, великі кулі для підтарасниці, чимало куль для гаківниць та рушниць, а також десять списів, чотири клинки, тринадцять замкових баліст, два шоломи, дві плахи передніх для захисту грудей, три наколінники.

Інвентар 1556р. свідчить, що фортеця була заново відремонтована. За цими даними, в’їзна брама та паркан, що оточував твердиню, добротні, нові. Головна споруда замку – дім великий, а також каплиця, кухня, лазня, комори, дві стайні на п’ятдесят коней, солодовня, броварня і пивниця теж у доброму стані.

Мабуть у першій половині 17 ст. фортеця ще існувала, одначе люстрація 1661р. вже вказує, що замка тут жодного немає. Причину його зникнення деякі історики пояснюють тим, що з уваги на збільшення вологості ґрунтів і значну заболоченість території в той час, земля не витримала ваги кам’яного замку і поступово поглинула його. Від замку, зведеного за Сигізмунда Августа на насипному пагорбі, через кілька десятків років не залишилося й сліду.

Таким чином, Ратенський замок 16-17ст., хоч і не відзначався значною потужністю, все ж відігравав певну роль як центр господарської округи однойменного староства.

*Кучинко М.М. «Археологія Волині», - Луцьк - "Видавництво обласної друкарні" -2005, 203с., нак. 2000 прим., сс.178-179.

Слід додати, що хоча Ратенське замчище не віднесене археологами за типом до т.зв. "стіжкових" городищ, С.Панишко у своїй статті відносить його до укріплень типу норманських «мотт» - і – «бейлі» опосередковано запозичених волинськими феодалами із Західної Європи.

Результати археологічних досліджень замчища в Ратному викладені у повідомленні Д.Демянчука та О.Златогорського.

Слід зауважити, що містечко Ратне отримало «магдебургію» ще у 1440 році, тому його міські укріплення могли не лише мати місце, але з часом бути досить розвинутими.

Сторінка україномовної «Вікіпедії» про Ратне також досить змістовна.