Бучак: городище

[Nimrod]

Городище з прилеглими до нього могильником та поселенням відноситься до зарубинецької археологічної культури періоду кельтського впливу у сучасній Східній Європі (3 ст. до н.е.-1 ст. н.е.), яка (культура), як вважається, утворилася внаслідок взаємовпливів мігруючих кельтизованих германських племен та місцевого населення, та стала прототипом мовно-етнічної спільноти слов'ян. Розташоване городище на північ від Канева.

Городище і могильник розташовані на сусідніх високих пагорбах Бабина Гора і Дідів Шпиль на правому березі Дніпра поблизу с.Бучак (Черкаська обл.) біля Канева. Пам'ятки досліджували у 1970-1975 рр. Є.В. Максимов, Р.В. Терпиловський, Л.О. Циндровська.

Невелике городище займало вузьку вершину горба Бабина Гора, захищену подвійною лінією укріплень. Біля його підніжжя відоме неукріплене селище. На городищі знайдено залишки 7 жител з глинобитними стінами і вогнищами. Поблизу будівель та всередні них розташовані господарські ями. Ще кілька подібних жител виявлено на селищі. З городища і селища походить багато посуду - кухонного і тарного (горшки, корчаги, покришки, диски) та столового (насамперед чорнолощених мисок). Знайдено також бронзові фібули, уламки зернотерок, серпи і косу, побутові речі, прикраси, наконечник списа, уламки античних амфор. У рештках укріплень виявлено наконечники сарматських стріл.

На могильнику Дідів Шпиль відкрито 52 різночасових поховання. Серед них - 14 тілоспалень з інвентарем, 2 безінвентарні кремації та кенотаф зарубинецької культури, а також 10 тілопокладень з посудом пізньоскіфського типу і 2 поховання дитячих черепів. Могильні ями неглибокі (до 0,5 м), переважно прямокутної форми (до 1,6 х 0,7 м). Поховальний інвентар зарубинецьких поховань складався з ліпного посуду (грубноліпних і лощених горщиків, мисок, кухликів), античної сіроглиняної чаші, фібул середньолатенської схеми і бронзових шпильок, намистин, кісток тварин - залишків жертовної їжі. Знахідки свідчать про тісні зв'язки місцевих племен з населенням Нижнього Подніпров'я. Поселення і могильник датовано 1 ст. до н.е. - 1 ст. н.е.

*З навчального посібника "Давні слов'яни. Археологія та історія", К. "Стародавній світ", 2012, 366с., нак. 1000 прим., - с.298.

Як бачимо, городище було зведене не даремно, його атакували загони степових народів. Характер оборонних споруд городища та його розміри не уточнюються, але зважаючи на рівень будівельної справи носіїв зарубинецької культури, це щонайбільше могли бути земляні вали з частоколом по їх верху та ровом перед ними, утвореним виїмкою грунту для валу.

Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

[Filin]

С этим городищем связана одна сложность - на окраине села есть не одно городище с поселением, а целый комплекс.

Вот информация от Википедии:

Починаючи з 1980-их років Бучак був фактично ліквідований через заплановане будівництво Канівської ГАЕС. Нині село частково збережене та відновлене ентузіастами і є пам'яткою сільської архітектури Наддніпрянщини XIX століття. Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень розроблений проект охоронних меж Бучака та прилеглої території. За даними Інституту археології НАН України ці землі є унікальними через насиченість археологічними пам’ятками: навколо села Бучак, тобто на прибережній смузі завдовжки 6 і завширшки 2,5 км знаходиться 14 поселень, 5 городищ та 2 могильники, які представляють практично всі археологічні культури, відомі на Середньому Подніпров’ї – від Трипільської культури (IV тис. до н.е.) до пізнього середньовіччя та козацької доби. Унікальність Бучацького археологічного комплексу полягає не лише у культурно-хронологічній повноті - такий комплекс фактично більше не має аналогів на Подніпров’ї. Причому більшість пам’яток лише означені і досі повністю не досліджені. Але заплановане відновлення будівництва Канівської ГАЕС загрожує остаточним знищенням цієї пам’ятки історії та культури.

К сожалению, ни один из этих объектов на данный момент не отмечен на Викимапии.

[Nimrod]

В сущности, можно смело говорить об уникальной насыщенности археологическими памятниками всей полосы правого берега Днепра от Киева до Черкасс, где городища, поселения и могильники занимают все возвышенности правого берега, их окрестности и обнаруживаются буквально на каждом километре. Чего стоит один только Трахтемировский заповедный район. 21 археологический памятник у одного села, это конечно очень много, но не есть исключительным случаем.

Пока не совсем понятно с этими городищами и проч. памятниками, как они взаиморасположенны, не накладываются ли по меньшей мере частично одно на другое и т.д.

Но если говорить о конкретном названном комплексе, оставленном нам зарубинецкой археологической культурой, то при выезде на место его нахождения, обнаружить два холма с колоритными названиями не составит труда - их вероятно укажет каждый местный житель.