Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Підгайці та Підгаєччина (2012)


Recommended Posts

Планувався матеріал по замку в Підгайцях, але сьогодні придбав книжку...

post-8-0-03267800-1366134222_thumb.jpg

«Підгайці та Підгаєччина» / Упор. С. Колодницький. – Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2012. – 768 с.

Здобуття Україною незалежності викликало велику хвилю піднесення у вітчизняному краєзнавстві: шкільні вчителі, викладачі вишів, музейники, архівісти, просто аматори взялися досліджувати рідні місця, почали створюватися різноманітні товариства, організовуватися видання, проводитися конференції, круглі столи та обговорення. Подібне стихійне зацікавлення, попри весь свій можливий позитив, мало, на жаль, зворотній ефект. Гонитва за «приватизацією» якомога більшої кількості видатних постатей, поверхове знання джерел і небажання його покращувати відвідуванням архівів, слабка ерудиція, відверті фантазування і профанація змусили багатьох не тільки «охолонути», але і зумовили виникнення несерйозного сприйняття краєзнавства, як такого. З тією ж швидкістю, з якою він почав розбудовуватись, краєзнавчий рух став і занепадати. Подібна тенденція мала просто плачевний результат для тісно пов’язаної з краєзнавством пам’яткоохоронної сфери, наслідки чого можна спостерігати практично в усіх населених пунктах, коли унікальні речі гинуть, знищуються, спотворюються «реставраторами».

Cучасне краєзнавство знаходиться приблизно у тому ж занедбаному стані, що і значна кількість місцевих пам’яток: слабка організація, відсутність профільних видань, недостатнє залучення грошей від потенційних меценатів. Інколи можновладці, які мали певний сентимент до малої батьківщини, або амбітні урядовці виділяли кошти і намагались створити фаховий авторський колектив для окремих видань, що на певний час реанімувало місцевих краєзнавців (як приклад можна згадати проекти «Суми. Вулицями старого міста» 1 та «Сумщина в іменах» 2, здійснені під егідою тодішнього губернатора Сумської області Володимира Щербаня). Не дивлячись на існування Спілки краєзнавців, місцевих музеїв, товариств охорони пам’яток, планових тем у вишах та гуртків у школах, краєзнавчий рух все-таки залишається більше персоніфікованим, ніж інституціоналізованим. Окремі ентузіасти продовжують ретельно розробляти місцеву історію, намагаючись (інколи успішно) вдихнути вогонь життя у своїх колег. Одним з них є Степан Колодницький 3, упорядник збірника, присвяченого 20-річчю відновлення Підгаєцького району на Тернопільщині.

Композиційно книжка складається з шести тематичних розділів: «Географія», «Історія», «Архітектура і містобудування», «Культура», «Персоналії» та «Спогади», прочитання яких має сформувати у читача цілісне уявлення про регіон. На відміну від думки упорядника, що найцікавішою у збірнику є історична складова, значно більш захоплюючими видаються третій і четвертий блоки: «Архітектура і містобудування» та «Культура». Подібне враження складається не тільки завдяки тому, що вони написані фаховою автурою, але і від подання кількох матеріалів з цих розділів (про місцеву ратушу, церкву, костел та синагогу, династію скульпторів Папіжів) з гарним ілюстративним супроводом в окремому номері «Пам’яток України» 4.

Книжку складають як оригінальні матеріали, так і передруки. Упорядник намагався залучити до участі у збірнику якомога більше авторів, географія яких приємно вражає: Тернопіль, Львів, Луцьк, Київ, Івано-Франківськ, Познань (Польща), Нью-Джерсі (США), Єрусалим (Ізраїль). Так, знаходимо надзвичайно цікаві розвідки відомих науковців Володимира Пришляка (про торгові та магістральні шляхи у XVI – XX ст. і могилу Івана Джиджори), Андрія Гречила (про герб і прапор Підгайців), Миколи Бевза (про архітектурний комплекс середмістя Підгайців та оборонні споруди міста на карті 1782 р.) тощо. Левова частина статей історичного блоку написана самим Степаном Колодницьким, зокрема, проаналізовано історіографічний аспект та перебіг битви під Підгайцями 1667 р. і Підгаєцької кампанії 1698 р., розглянуто історію скарбу Марії Могилянки (дружини Стефана Потоцького), подано хроніку відновлення району як адміністративної одиниці (грудень 1991 р.). Помітне зацікавлення і певний сентимент викликають спогади про дитячі роки уродженців цього краю Тараса Гунчака, Іво Вершлєра та Олександра Кімеля.

Збірник має гарну поліграфію, науковий апарат, містить багатий ілюстративний матеріал, іменний та географічний покажчики. Підгайці постають перед читачем, за висловом Ігоря Гирича та Володимира Кравченка у передмові до видання, дійсно «невикористаною перлиною українського туризму». На жаль, це далеко не єдина українська «перлина», яка з невикористаних може стати втраченою. Збірник Степана Колодницького попри стимулювання у читачів природньої цікавості до минувщини свого краю, мав би також стати спонукальним, зокрема і для держави, щодо необхідності збереження історичного обличчя подібних містечок. Видання цілком заслуговує на добре слово і увагу читача.

Григорій Стариков

1. Суми. Вулицями старого міста: Історико-архітектурний альбом / Керівники автор. колективу: Ю.С.Кобиляков, В.С.Соколов, В.К.Шейко. – Суми: РВО “АС-Медіа”, 2003. – 264 с.

2. Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник / Головний редактор В.Б.Звагельський. - 2-ге видання. - Суми: “АС-Медіа”, Сумський державний університет, “Фолігрант”, 2004. - CLXVIII + 608 с. (перше видання – 2003 р.)

3. Автор – нащадок колишнього бургомістра міста, сам обіймав посаду мера протягом 1990-1994 рр.

4. Підгайці – музей просто неба. Пам’ятки України: історія та культура. – 2012. – № 2-3. – С. 1-64.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Знаю цього дядька особисто вже років 10, а може і більше. Дуже цікава і захоплена своєю справою людина. Колись він поділився зі мною матеріалами своїх публікацій у районній газеті. Тепер, слава Богу, він зробив і цю книжку. Треба буде, при нагоді, придбати.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
 Share

×
×
  • Create New...