Історико-мистецький проект "КАМ’ЯНЕЦЬ НАВИВОРІТ”

[Filin]

 

Цитата

Громадсько-інформаційне видання "Promo Lux", історичний факультет К-ПНУ ім. Івана Огієнка та ресторан "Старий Банкъ" представляють спільний історико-мистецький проект "КАМ’ЯНЕЦЬ НАВИВОРІТ", присвячений історичним архітектурним пам’яткам нашого міста, що потребують негайної реставрації.

Місце та час проведення: ресторан "Старий Банкъ", вул. Уральська, 4 (біля скверу "Гунські Криниці", напроти фонтану), 5 квітня, о 10.30.

У програмі:

• можливість побачити Кам’янець "не туристичний";
• дискусія "Споруди старого Кам’янця: між життям та смертю".
• Дебютна виставка експерементальної графіки молодого художника Дмитра Бабюка "…І лиш на полотні залишиться їх слід, якщо їх не врятуємо сьогодні…"

P.S. Послання Кушнірської вежі Сергію Віталійовичу Бабію

Немов циклоп античний, Поліфем

Стоїть Кушнірська вежа на відрозі.

Пуцованих котеджів он гарем…

Та що їм Вітряної брами сльози!

Хто познущався, осліпив її?

Хто бив по голові жорстоко?

Чи були в неї інші, світлі дні?

Чому стоїть облізла одиноко?

Стоїть вона – мовчазна та німа.

Час на даху проводить трепанацію…

Єдине запитання шле ЙОМУ:

"Скажи, чи доживу до реставрації?

А порохівня поряд он стара…

Казарми – наче гнізда ластів’ячі…

А башта Дюрера он сипиться сама,

Слюсарська теж кляне життя собаче…"

І виринаючи крізь марево століть

Бійниці-очі дивляться, голодні!

І лиш на полотні залишиться їх слід,

Якщо їх не врятуємо сьогодні….

Лариса Підгірна

[Filin]

Цитата

І лиш на полотні залишиться їх слід, якщо їх не врятуємо сьогодні…

Отже, дорогі кам’янчани, історико-мистецький захід у ресторані “Старий Банкъ” під інтригуючою назвою “Кам’янець навиворіт” відбувся. Відбувся успішно. Успішно уже тому, що ініціатива громадського інформаційного видання “Promo Lux” та молодих науковців сайту “Кам’янець-Подільський історичний” знайшла своє втілення в цікавому арт-форматі.

По-перше – це дебютна виставка експерементальної графіки молодого кам’янецького художника-реаліста, адміна вищезгадуваного сайту Дмитра Бабюка. Роботи по-справжньому майстерні та унікальні, що поєднують у собі точність німецького художника Дюрера та кольоризну акварелей польського художника Тшебінського. Його архітектурні пейзажі з точністю передають неповторність і красу історичних споруд нашого рідного міста.

По-друге, захід було проведено у вигляді діалогу, тож учасники заходу, заслухавши доповіді магістрантки історичного факультету К-ПНУ ім. Івана Огієнка, головного редактора сайту Ольги Комарової та магістра образотворчого мистецтва Дмитра Бабюка, могли подискутувати та обговорити представлене їх увазі коло питань.

Приємно, що захід відвідали і представники міської влади – замісник міського голови Василь Сукач, директор департаменту гуманітарної політики Олена Кузема, директор НІАЗу Василь Фенцур, директор Кам’янець-Подільського державного музею-заповідника Віктор Травінський. Завітали на захід і директор готельно-ресторанного комплексу “7 Днів” Сергій Грін, власниця “Кав’ярні на Зарванській” Марина Каденюк. Із вступним словом також виступила Галина Комарніцька, екскурсовод, магістр історії історичного факультету.

Як вже було зазначено, захід проводився у арт-форматі і не мав на меті гострих дискусій чи образливих закидів на адресу міської влади. Навпаки, після активного обговорення даної теми на соціальних мережах та міських форумах стало актуальним почути офіційну думку компетентних посадовців та представників міської влади профільних структур що до перспектив можливої реставрації старовинних оборонних споруд та історичних пам’яток нашого міста.

Після доповідей слово взяв директор НІАЗу пан Василь Фенцур, який розповів про стан речей та про те, що на протязі останніх років державне фінансування для реставрації пам’яток попри всі звернення місцевої влади та відповідних структур було відсутнє. А оформлення різноманітних погоджень та документації вартує не тільки коштів але й забирає чимало часу. “…Єдине, що залишається ,- слушно зазначив Василь Володимирович. – це зорганізувати громаду міста та самим братися за реставрацію історичних пам’яток”. Своїми думками поділився і Віктор Травінський, директор Кам’янець-Подільського державного музею-заповідника. Його слова були досить неочікуваними, але справедливими. Він зазначив, що, як не дивно, саме нещодавно реставровані історичні споруди сьогодні найбільше перебувають у групі ризику і зазнають руйнування.

Неочікувано різким був виступ заступника міського голови Василя Сукача. Хоч на заході ніхто не переходив на персоналії і не провокував, Василь Олександрович чомусь сприйняв весь захід, як закиди молодих науковців на адресу теперішньої міської влади.

Щиро хочеться подякувати за підтримку єпископу Кам’янець-Подільської дієцезії отцю Леону Дубравському та настоятелю Катедрального костьолу Св. апостолів Патра і Павла отцю Роману Тваругу, а також активній молоді – студентам історичного факультету та представникам міських ЗМІ, які виявилися небайдужими до руйнувань, які на даний період переживають оборонні історичні візитівки Старого міста.

Лариса Підгірна, гол. редактор “Promo Lux”

Джерело

[Filin]

Цитата

Як вже було зазначено, захід проводився у арт-форматі і не мав на меті гострих дискусій чи образливих закидів на адресу міської влади.

Сложно представить, как можно презентовать вопрос так, чтобы не задеть ранимых представителей власти.

Цитата

Навпаки, після активного обговорення даної теми на соціальних мережах та міських форумах стало актуальним почути офіційну думку компетентних посадовців та представників міської влади профільних структур що до перспектив можливої реставрації старовинних оборонних споруд та історичних пам’яток нашого міста.

Звучит забавно, если перефразировать - "Тех, кто помогает или не мешает уродовать город новостроями, спросили о перспективах реставрации

Цитата

Після доповідей слово взяв директор НІАЗу пан Василь Фенцур, який розповів про стан речей та про те, що на протязі останніх років державне фінансування для реставрації пам’яток попри всі звернення місцевої влади та відповідних структур було відсутнє.

Конечно! Заповедник настолько немощен, что даже почистить свои умирающие памятники от кустов и мусорных куч не может. Жду миллионов от государства. Ну ведь бред же! Если бы заповедника волновала судьба памятников, то даже в условиях безденежья чувствовалась бы забота о них, хотя бы в той же банальной уборке территории, но всего этого нет.

Цитата

“…Єдине, що залишається ,- слушно зазначив Василь Володимирович. – це зорганізувати громаду міста та самим братися за реставрацію історичних пам’яток”.

Только не под флагом этого человека. Чем меньше в действиях общественного движения будет вмешиваться заповедник, тем лучше памятникам. Впрочем, сама постановка вопроса звучит бредово - реставрируют специалисты по проектам, созданным специалистами, после исследований, проведённых специалистами, и потому непонятно, как Василий Фенцур планирует за счёт организации "громади міста" решить проблему.

Цитата

Неочікувано різким був виступ заступника міського голови Василя Сукача. Хоч на заході ніхто не переходив на персоналії і не провокував, Василь Олександрович чомусь сприйняв весь захід, як закиди молодих науковців на адресу теперішньої міської влади.

Интересно, что же он сказал в ответ?

Из фото больше всего понравилась эта:

Василий Фенцур смотрит на башню, которая годами завалена мощным слоем грязи, строительного мусора и птичьего дерьма (и заповеднику это прекрасно известно, только разгребать всё это у него якобы нет возможности), улыбается, говорит, что нет помощи от государства и бросает клич, мол, надо каменчанам самим решать эти проблемы. Ну не прелесть ли?

[Flamenca]

Про проекти, розроблені фахіфцями-реставраторами, можна забути. Заповідник дедалі частіше перетворюється на проектну організацію, а головним архітектором проектів є сам директор заповідника пан Василь Фенцур. Мури Міської брами за його рішенням "реставрували" також за "документацією" НІАЗу (хоча це пам'ятки архітектури, і проектувати реставрацію повинні лише спеціалізовані установи, а заповідник не є такою). Південні оборонні мури на Руською брамою, та й саму Руську браму "робив" також НІАЗ, правда, використав старий реставраційний проект, але і оновлювати реставраційну документацію він не мав права.

Апогей "реставраційної" творчості директора НІАЗу пана Фенцура - роботи на території колишнього монастирського саду монастиря домініканок, по яких від самого початку не існує затвердженого проекта, а грандіозні перетворення середовища заповідника (включно з розбиранням будівель та риттям величезного котловану) ведуться згідно "почеркушки" пана директора, яку він продемонстрував громадськості в якості проектного рішення майбутнього комплексу.

Ось так ведуться роботи впродовж дев'яти місяців - без проекту:

Директора НІАЗу це не хвилює. Він так пояснив ситуацію: "А от там ще нічого не вирішено. Усе, що має творитись в межах колишнього КЕМЗу зараз якраз розробляється. Ще не виставляли на розгляд комісії. Що передбачать в опорному плані – чи буде оцей будинок реконструйовано, але за архітектурою, як вже будинок 60-х років, чи вони його взагалі знесуть і будуть щось пропонувати. Але обов'язковою буде умова, що має бути збережено верхню терасу верхнього ронделю і нижню терасу нижнього ронделю. Поки що вони роблять деякі роботи – розбирають те, що не підлягає збереженню".

Але хто на території національного заповідника визначає - що зносити, що відбудовувати? Здається, сам Фенцур. Очевидно, належить розуміти, що і культурний шар заповідника не підлягає збереженню.

І цей "чарівний" червоний будиночок, що навис над виритим будівельниками котлованом, пан Фенцур представив в інтерв'ю громадськості як історичний "арсенал", відтворений за архівними джерелами. Знайомтесь, автор проекту цієї потвори - директор НІАЗу Василь Фенцур.

Пан Фенцур у своєму інтерв'ю громадськості щодло цього будинку пояснив наступне: "Щодо відбудованого будинку (червоного) у парку, то як видно там було два будинки поряд - один і другий будинок підлягали відбудові. Причому, якщо ви подивитесь на їхні вигляди на грав'юрах, то вони були зовсім не маленькі. Навіть в порівнянні з розмірами вірменського бастіону, видно, що вони були співставні і навіть вищі. Один будинок вже відбудовано, а інший історичний будинок ще підлягає відбудові - це та зброярня. То виходить далі ще має йти ще відбудова..."

Отже, зі слів В.Фенцура виходить, що червона потвора - це лише половина передбаченого монстра. Хочеться поцікавитись - а яка компетентна особа визначає, що "підлягає відбудові"? Питання риторичне - це визначає Фенцур.Тоді інше питання - на розгляд якої "комісії" має виставлятися його проектне рішення? Адже за законом проекти розглядають не "комісії", а науково-методичні ради. Видно, у пана Фенцура свої закони. Одним словом - заповідник...

Ну а поки що спостерігаємо кричущі порушення Закону України про охорону культурної спадщини. Спостерігаємо з видового майданчика Старого замку - його, очевидно, і зробили для того, щоб всі безчинства над Старим містом було видно як на долоні.

Використано матеріали: http://kampod.at.ua/publ/realiji_mista/podiji/chi_bude_quot_usmishka_starogo_mista_quot_z_zubami/6-1-0-90