Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Золотоноша: історична топографія та фортифікації (2021). Автор: Олександр Прядко


Filin
 Share

Recommended Posts

01.jpg


Рік видання: 2021

Автор: Олександр Прядко

Видавництво: ТОВ "Друкарня Рута", Кам'янець-Подільський 

Серія: Міста та фортеці Переяславщини 

Мова: українська

Формат: 14,6 х 20 х 0,5 см (60х84/16)

Обкладинка: м'яка

Папір: офсетний

Кількість сторінок: 76

Ілюстрації: карти, схеми, малюнки, графічні реконструкції 

Наклад: 100 примірників

ISBN: 978-617-8021-33-7

Купити можна у автора, написавши йому приватне повідомлення в фейсбуці


Аннотація:

Цитата

Книга присвячена історії міста Золотоноша та його найближчої околиці. На основі археологічних, писемних та картографічних джерел прослідковано систему заселення території з найдавніших часів до козацької доби. Рання історія містечка пов’язана з такими особами як Б. Корецький, А. Домантова, О. Герановський, С. Лащ-Тучапський, Я. Вишневецький, П. Халепський, М. Хоменко, М. Максимович. Будівництво фортець, як у ХІ-ХІІІ ст. так і в ХVІІ-ХVІІІ ст. на броді через р. Золотоношку мало стратегічне значення. Оскільки наявність осередку захисту на той час було основою для осілості та збільшення кількості населення нового поселення.

Дослідження буде цікавим історикам, археологам, краєзнавцям, музеєзнавцям та всім небайдужим до історії міста Золотоноша на Черкащині.


Про автора:

Цитата

Прядко Олександр Олегович, народився 20 січня 1985 року в селі Малі Канівці Чорнобаївського району Черкаської області.

Закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (2008 р.).

Захистив кандидатську дисертацію в Інституті археології НАН України (2019 р.). З 2012 р. завідувач науково-дослідного сектора «Археологічна експедиція» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Автор понад 60 наукових праць, утому числі 2-ох монографій (у співавторстві).


Приклади сторінок:

02-1.jpg 02-2.jpg 02-3.jpg 02-4.jpg

02-5.jpg 02-6.jpg 02-7.jpg 02-8.jpg

 

Зміст:

Цитата

Вступне слово - 4

Передмова - 6

Хронологічний покажчик - 8

Природно-географічні умови - 11

Давньоруське городище поблизу міста Золотоноша - 13

Рання історія міста XVI - XVIII ст - 35

Фортеця Золотоноша у XVII - XVIII ст - 49

Благовіщенський (Зозулівський) жіночий монастир - 62

Джерела та література - 68

Покажчик назв населених пунктів і топонімів - 73

Іменний покажчик - 74


Передмова:

Цитата

В досліджені зроблено спробу висвітлити основні віхи історії Золотоноші з давніх часів й до 20-их рр. XX ст. Давньоруське городище на околиці міста не стало основою для заснування нової осади, як це було поширено у більшості містечок Дніпровського Лівобережжя. У нашому мікрорегіоні осадники Кропивни, Піщаної, Вереміївки та власне Золотоноші не стали поновлювати фортифікаційні укріплення на місці давньоруських городищ. Вони вибирали розташований поруч більший та ширший мис (Золотоноша, Кропивна) чи лесовий останець (Піщане). Це було пов’язано в першу чергу зі зміною системи оборони, поширенням вогнепальної зброї, - виникла потреба у інших топографічних умовах для зведення валів та ровів нових фортець.

У кінці XVI - на початку XVII ст. місто Золотоноша разом з Піщаним та Домантовим входили до Домантівської приватницької волості. Саме ці три осади стали основою для освоєння Черкаського Лівобережжя. Лише на початку XVII ст. поруч з волостю були засновані нові королівські містечка, які увійшли до Переяславського та Черкаського старосте.

Важливим випробуванням для фортифікації Золотоноші став 1666 р., коли козаки-повстанці на чолі з Максимом Хоменком боронилися від московських ратників та лівобережних полків.

Оборонні бої тривали до жовтня. Нажаль місто та фортеця були спалені та зруйновані. 

Фортеця відігравала значну роль в історії міста. Вона була осередком оборони, прихистком у час небезпеки для місцевого населення. В кінці XVIII ст. з відсуненням кордону фортифікації Золотоноші були вже в занедбаному стані й більше не відновлювалися. 

В радянський час більшість релігійних споруд на території міста була закрита або знищена. Кричущим випадком є розташування військової частини на території кладовища. Як засвідчує детальна карта міста 1801 р. за 1,8 км на північний схід від сучасного бетонного мосту через р. Золотоношку поряд з шляхом на Переяслав розміщувалося велике міське кладовище та церква Святих жінок Мироносиць. 

На сьогодні, на жаль основна частина земляних робіт як на території фортеці, так і поблизу неї проходить без нагляду археологів. Безцінні об’єкти XVII-XVШ ст. та знахідки знищуються під ковшем екскаватора. 

Залишки земляних валів та ровів як безцінні пам’ятки історії та археології потребують уваги та захисту як держави, так і громади. Оскільки саме в таких пам’ятках малих міст та сіл й зберігається історія не лише Золотоніщини, а й усієї України.


Географічний та іменний покажчики:
03-1.jpg 03-2.jpg

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
 Share

×
×
  • Create New...