Ямпіль: підземелля

[RuSya]

Прошу звернути увагу на муровані кам'яні підземні входи в глибокі підземні приміщення на території центру.

Ямпільчани знають про такі.

Фото і локалізація додається.

[Filin]

Спасибо, очень интересная тема! Объект на 3-м фото особенно заинтриговал )

А можно детальней о подземельях? На карте показано 4 точки, на фото - 3. Это все подземелья, о которых вам известно, или есть и другие? Насколько в них легко попасть и что они собой представляют? Что скрывают двери "Фоліанта"?

Затрагивала ли тему подземелий местная пресса? Что о них думают местные жители?

Как видите, вопросов масса. Мне раньше уже попадались упоминания ямпольских подземелий, думаю, что тема будет пополняться новыми материалами.

[RuSya]

Четверта (північна точка) в парку (на фото).

Це не всі. Ніби існують і інші.

На фото 3 вхід, який розташований навпроти Миколаївської церкви (біля Дністра). Він виходить на дорогу. Радгосп використовував це підземелля як склад-погріб. Можливо це було складом від пристані.

"Фоліант" і Парк мають широкий і глибокий вхід (до 5 метрів). В "Фоліанті" і в Парку в цих місцях в радянські часи були кафе. Але в Парку цей хід мав продовження, яке було замуроване. Висота ходу достатня для проїзду вершника. Після спуску підземелля має прямий хід.

У "Фоліанті" це підземелля більше схоже на склад, оскільки після спуску повертає наліво і має велику прямокутну площу.

Можливо це було поруч з тогочасною ринковою площею.

Ще одна цікава деталь щодо фото №1 з попереднього посту.

Цей хід зовсім поруч до місця розташування однієї з сінагог.

Деякі жителі, коли будувались на цих місцях, на незначній глибині наштовхувались на кам'яні споруди. Один з жителів розповів, що 8ми (!) метровим щупом він не дістав дна в отворі такої споруди. В результаті він використав цю пустоту як каналізацію.

Крім цього, зі слів місцевих жителів, на городах на цій території майже нічого не росте. Можливо ці підземелля мають розгалуження, а тому через пустоти і відсутність вологи на цій території не ростуть рослини.

Щодо місцевої преси нічого повідомити не можу, оскільки давно вже не живу в Ямполі.

А люди розповідають, що ходи виводили за місто, а деякі стверджують, що ходи були і на інший берег Дністра.

Ходи замурували при різних обставинах вже в радянські часи, але ніби той хід, що був в Парку, мав протяг.

Також проводять аналогії з ходами, які є в Буші.

Зараз важко стверджувати про щось конкретне.

[kow77]

Ті дві точки, що ближче до Дністра зовсім не співпадають з реальним розташуванням об'єктів, що на фото. іще можу додати, що існує прямий хід між місцем розташування вже неіснуючого костьолу та Миколаївською церквою, яка в свою чергу у свій час була перебудована методом добудови з католицької часовні. Довжина ходу становить не меньше одного кілометра і можливо має розгалуження.

[RuSya]

Погоджуюсь щодо першої точки.

Уточнив на карті.

Перша точка (фото 3) розташована практично навпроти Миколаївської церкви.

Друга точка є абсолютно реальною. Фото 1 зроблене кілька днів тому. Реальніше не буває. Це місце розташування однієї з синагог.

Можете прогулятися і побачити це на власні очі (не знаю як зветься ця вулиця зараз, але вона йде паралельно вул Б.Хмельницького. Орієнтуйтесь по позначкам на карті).

Фото додається, номер будинку видно.

[Filin]

В качестве иллюстраций рекомендую использовать карту Ямполя от Yandex, она лучше проработана, чем карта Google

[kow77]

Будинок на останньому фото якраз і знаходиться по вулиці Б.Хмельницького. З його власниками я особисто знайомий. А от вхід, про який власне і ведеться мова, знаходиться лівіше, у сосідньому дворі. Зазвичай той вхід прикритий листком шиферу. З Віталієм, господарем того двору, теж знайомий. Якось навіть висловлював йому ж, Віталію, свій докір з приводу каналізаціі. Це ж чистоі води вандалізм! Так от: з приводу розташування тієї точки на карті я з вами всетаки не згоден.

[RuSya]

Так от: з приводу розташування тієї точки на карті я з вами всетаки не згоден.

Відмітьте, будь-ласка, це місце самостійно на карті.

[Гость Ліна]

знаю ще один вихід із підземного ходу на розі вулиць Урицького і Комсомольської, була в цьому погребі, що являє собою квадратне приміщення десь 4 х 4 м висотою до 3-х м, в стінах з боків арочні ніші. Кладка з великих прямокутних тесаних камінь з піщаника дуже щільно підігнана. Розповідали, що коли купили цю хатину і облановували цей погіб, то одна ніша не була замурована і туди скидали сміття і навіть небуло чути як воно падало. А ще розказувала одна жінка, що до війни цими підземними ходами возили контробанду з молдавії до війни, і, що цей хід має висоту 6 м і тягнеться аж до сороцької фортеці.

[Filin]

Ліна, спасибо за интересную информацию! В идеале, конечно, хотелось бы увидеть фото описанного вами подземного помещения или карту, где была бы отмечена точка - местонахождение объекта.

Что касается хода, который мог быть проложен ниже уровня русла Днестра - то в это верится с трудом. Вообще, конечно, есть много подобных историй в "биографиях" других поселений Украины, мол, был ход под руслом реки, но в них сложно верить, особенно, когда речь идёт не о какой-то небольшой речушке, а о таком значительном водном потоке как Днестр. Историй много, намёки на существование таких имеются, но я лично не встречал упоминаний о том, что существование хотя бы одного подобного хода было полностью доказано. И особенно сложно поверить в то, что старый ход в Ямполе настолько хорошо себя чувствовал, что его могли полноценно использовать в относительно недавнее время.

[Гость Нащадок Сарматів]

Всем привет! Хочу добавит пару слов касаемо подземного хода под Днестром. Не могу не согласиться с "Хозяином Замка", что в постройку и само существование такого хода под рекой Днестр трудно поверить, но в г. Сороки который находится немного ниже по течению до сих пор сохранилась "Сороцкая крепость", так вот будучи еще в советские времена 1989 году там на экскурсии,отчетливо помню рассказ экскурсовода о подземном ходе под Днестром, более того вход отлично сохранился со стороны крепости, другое дело выходил ли он в Ямполе или в Цекиновке, или это одна сеть?..

[Filin]

Нередко в укреплениях, расположенных неподалёку от реки или озера, обустраивали подземные ходы, ведущие к воде. Другое дело - куда они вели, к реке или под реку. Думаю, что даже если виден ход, чётко направляющийся в сторону реки, это вовсе не означает, что он под рекой проходил. Его могли сделать, например, чтобы организовать тайный выход к воде. Зачем он нужен? Может для улучшения водоснабжения укрепления, может для того, чтобы в случае критической ситуации иметь возможность тайно спастить бегством по реке. Варианты есть, а главное - это логическое и правдоподобное объяснение.

С другой стороны легенды о ходах под реками могли рождаться не потому, что о таких ходах были чёткие и достоверные упоминания, а потому, что именно так могли объяснять наличие направлявшихся к воде тонелей. Точно такая же ситуация и с тонелями, которые связывают укрепления, расположенные друг от друга на расстоянии 20-30 км - таких историй предостаточно в фольклоре, другое дело, что большинство из них не выдерживают даже поверхностной критики.

Не менее интересен вопрос - вообще возможно ли такое строительство с технической точки зрения, если учесть уровень технологий того периода и тот нюанс, что ход должен был проходить не под какой-то скромной речушкой, а под Днестром.

[m_potupchik]

Не менее интересен вопрос - вообще возможно ли такое строительство с технической точки зрения, если учесть уровень технологий того периода и тот нюанс, что ход должен был проходить не под какой-то скромной речушкой, а под Днестром.

Мало того, учитывая то, что Ямполь расположен на кристаллическом щите и ложе Днестра проходит в гранитных породах, существование поземных ходов под ним вообще не реально. Большинство подземных ходов (в том числе и Буше, которую кто-то упомянул) прорыто в материковой глине и в большинстве не сохранилось, те же каменные подземные сооружения действительно склады и погреба. Очень часто такие погреба соединялись подземными переходами, имеющими разветленную структуру и действительно имеющими киллометровую протяженность, но внутри города. За город они как правило уходили недалеко, к ближайшему оврагу или реке, а этого в Ямполе имеется достаточно.

[Гость Sergey]

Я згоден з Потупчеком Михайлом, але з поправкою вони більше зосереджені в центрі міста. На карті, що вказані, це в більшості схови складів Прота Потоцького, а інші більш пізьнього часу. В парку там сховища військових складів, які належали до більш раннього розмежованого ходу підземелля міста. Їх я нарахував 34 ходи. На жаль більшість їх засипані, або завалені через погану кладку. Є чималі підвали в господарстві приватних осіб, але вони не є досліджені. Також цікаві місця колишніх військових складів ІІ світової. Підземного ходу під Дністром не існує. Через відсутність на той час технології та стратегічного його використання. Пустот та завалів є багато. Є збережені добре командні НП та дзот з заваленими входами. Я в більшості їх обстежив.