Чесники: церковь и её реставрация

[Filin]

Обсуждается этот объект: Церковь в селе Чесники

Этот прекрасный архаический храм, постройку которого самые смелые исследователи датируют ещё 14-м веком, несомненно, стоит того, чтобы к нему относились с высочайшим уважением и почтением. Например, авторитетное издание «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» считает, что данная церковь «… относится к уникальным произведениям украинской архитектуры». Слово «уникальным» подразумевает, что прямых аналогов нет, хотя есть мнение, что храм со сходными чертами можно увидеть в Росохах (Львовская обл.), где также есть старая и весьма ценная церквушка. Кстати, в Росохах храм в течение последних десятилетий был тоже основательно изуродован.

Вернёмся в Чесники, где редкая архитектурная жемчужина края ныне пребывает в забвении. Причем, несмотря на то, что сам храм весьма внушителен и живописен, а местность вокруг него способна приласкать взор.

Объект достойный внимания, от него так и веет стариной, соприкосновение с которой стоят поездки. Но, к сожалению, в наши дни, временами появляются опекуны таких вот объектов, которые начинают «приводить в порядок» памятники архитектуры. Когда всё заканчивается, остаётся только за голову хвататься, т.к. аура старины после таких вот работ ощутимо слабеет.

В лучшем случае, действия реставраторов аматоров хочется объяснить так – люди пытаются спасти храм от уничтожения, они понимают, что уродуют его, но это лучше, чем дать ему окончательно развалиться. В худшем случае осознаёшь, что зачастую люди считают, что такого рода ремонт - это как раз и есть пример правильной/удачной реставрации. И вот тут становится действительно страшно.

К сожалению, мне не посчастливилось увидеть церковь в Чесниках в гонтовом обрамлении. Впервые здесь побывал в апреле 2012 года, когда безобразная евро-крыша уже венчала храм.

Далее несколько свежих фото и с некоторыми из них рядом (для сравнения) фото церкви в том виде, в котором его можно было увидеть не так давно, когда старый-добрый гонт ещё был на месте.

Классический вид с юга, со стороны дороги, ведущей к церкви со стороны трасы:

Ещё один южный вид. Если вы ещё не заметили, то на переднем плане можно увидеть остатки внешней ограды церкви, которая несколько веков назад исполняла роль внешней оборонной стены храма:

Поднимаемся на территорию внутреннего двора церкви. Вид с северо-запада. Кстати, обратите внимание, что исчезла старая охранная табличка, а на её месте ничего не появилось:

Западный фасад:

Ещё один вид с юго-запада:

Переходим на юго-восточный ракурс:

А теперь северо-восточный

Неподалёку есть возвышенность, которую, как я понял, не так давно отдали под кладбище. Направляемся в том направлении, чтобы с холма взглянуть на церковь. Начав путь, оборачиваемся, чтобы посмотреть на церковь и её ограду. «Благодаря» кровле храм, как по мне, выглядит как всадник без головы, а точнее – как всадник с дурацкой головой. Отсюда это особенно хорошо видно - архаика чувствуется только в нижней половине кадра:

Вид с возвышенности. На месте «реставраторов» стоило бы договориться бы с какой-нибудь строительной фирмой на предмет рекламы их товаров/услуг. Исполнители потом могли бы в своей рекламе использовать особенно привлекательные слоганы, например: «Кровельное покрытие – от памятника архитектуры национального значения до вашего гаража!» или «Нам доверили наследие Украины, ваш гараж в надёжных руках!»:

 

[Filin]

Этот снимок выделю отдельно. Захочешь такой сделать - и то не сразу получится. Видны три части храма, парочка которых уже несут на себе следы реставрации уродования. На западной трети ещё видна старая гонтовая кровля, центральный объём уже полностью преобразили, а восточный ещё только ждёт своей очереди:

Интересное мнение о реставрации найдено здесь:

Цитата

ВАСИЛЬ: У Вересні 2011 р був у цій церкві. Зовні виглядає чарівно, правда покриття даху за витрачені більше ніж 300 тис. гривень на реставраційні роботи, мало би бути зроблено з ґонти, а не з руберойду. А у нутрі храму ЖАХ! СТРАХІТТЯ! Розграбований вівтар (зі слів жителів села Чесники, найбільш цінні ікони та навіть старовинний замок з дверей вкрали реставратори). Декілька ікон селяни перенесли у нову церкву. Символічно, але риштовання для реставраційних робіт було встановлено у 1991р. яке й досі стоїть як символ бездуховності "нашої" 20-ти літній владі. Були тут і бувши Президенти України і великі вчені і крупні можновладці (кажуть селяни: "Гірко плакали та обурювалися") та віз і нині там.

[Filin]

Статья по теме реставрации. Найдена здесь

Цитата

Шлях до храму

У селі Чесники Рогатинського району занепадає унікальна пам’ятка архітектури національного значення – Михайлівська церква XVI-XVII століть. П’ять років тому з неї зняли ґонтове покриття та перекрили металочерепицею, пошпаклювали стіни. Тепер зовні вона подібна на затишний євробудинок. А всередині – на смітник.

Стара, іще старіша

Якщо їхати з Рогатина в бік Тернополя, то за 12 кілометрів від райцентру, зліва в долині з’являються Чесники. Як на долоні. Колись старожили називали село Чашниками, можливо, через те, що розташоване воно ніби в чаші. І, мабуть, лише в цьому селі новою церквою називають столітній храм, бо мають ще один, значно старший – Михайлівську церкву. Перша письмова згадка про неї датується 1598 роком, але науковці впевнені, що побудована вона набагато раніше, бо саме село засноване у 1368-му.

Прямуємо до храму невеличкою делегацією – секретар сільради Ірина Лялька, вчитель історії тутешньої школи Богдан Романів і кілька місцевих мешканців.

«Хоч за документами стара церква пишеться Михайлівська, але в селі її називають Вознесенською, – каже Ірина Лялька. – Бо щороку на свято Вознесіння всім селом, цілою процесією, з хоругвами йдемо під неї на відправу. Подвір’я гарно прибирають та застеляють ковдрами. Дуже красиво».

На подвір’ї справді просто неймовірно гарно. Церква стоїть на горі, на кам’яному підмурівку. У літописах її згадують як церкву-замочок. Нині храм подібний на затишний будинок якогось багатія, котрий не пошкодував грошей на оригінальний проект. Церковця пошпакльована та побілена, дах покритий металочерепицею.

«Наприкінці 2007-го робили реставрацію, зірвали ґонтове покриття, бо геть прогнило, – пригадує секретар сільради. – І то половину встигли перекрити, а половину накрили клейонкою. Люди вже й не вірили, що з того щось буде. Але потім доробили».

«Можливо трохи відійшли від первісного вигляду, але так хоч трохи збережуть середину, – втручається у розмову Богдан Романів. – Адже раніше там усе замокало, а тепер, надіємося, що храм простоїть довше та збережеться. Бо невідомо, коли держава візьметься за її капітальну реставрацію, чого б дуже хотілося».

П’ять років тому реставрацію робило управління містобудування та архітектури ОДА. Кошти виділили з держбюджету – 300 тисяч гривень.

Сніг і сльози

Іржавий замок не піддається та не одразу пускає нас до сере­дини. Схоже, над ним уже вовтузилися – на колодці видно слід від різака. До речі, селяни кажуть, що раніше багато приїжджало різного люду. Реставратори то були чи не реставратори, але ікони зникали. Десь у 2000 році поцупили і стару масивну вхідну ручку. Вже й сторожів приставляли, але зараз тут нікого – красти майже нічого.

«Пізніше голова привозив львівських реставраторів, то вони забрали три ікони, які ще можна було більш-менш врятувати, – розповідає Богдан Романів. – Говорили й за цілий іконостас, але на це треба величезні гроші. Зараз ті три ікони в новій церкві».

Всередині сиро, темно, стіни побиті, все заставлене риштовкою. «Їй уже десь 20 років, – говорить Ірина Лялька. – Ще на початку Незалежності один чоловік хотів щось робити своїми силами, але в архітектурі йому не дозволили. Так усе і стоїть».

У церкві повно різного непотребу. Пляшки від пива, стара камера від колеса, багато дошок, на них – дошка з написом про те, що церква є пам’яткою національного значення XVI-XVII століть. Обвалена штукатурка перемішана з відваленими частинками дерев’яного іконостасу. Напевно, по них топчуться всі, хто заходить у храм. Збоку до дерев’яної балки припертий образ, також якась частина іконостасу. А сам іконостас – просто вражаючий. Де-не-де ще збереглися ікони, їх застелили якимось прозорим покриттям, чимось схожим на серветки. Певно, аби хоч трохи зберегти. Наразі те покриття відвалюється разом із фарбами. Біля іконостасу засніжено – намело через два незасклених круглих віконця…

Проблема – зберегти

В управлінні містобудування та архітектури ОДА кажуть, що вже три роки із держбюджету на реставраційні роботи не виділялося ні копійки. І така ситуація не лише на Прикарпатті – по всій Україні. Ще з минулого року всі пам’ятки передали під курування Мінкультури. За словами заступника начальника управління містобудування та архітектури ОДА Миколи Кабака, держава вирішила, що так буде краще.

«Люди б лише говорили, – каже Микола Кабак. – Ніхто ж не дивився, в якому страшному стані була та пам’ятка, коли стеля повідпадала. А це покриття – матеріал «Джерард» – буде стояти 50 років. За той час, дай Бог, питання вирішиться. Це не проблема, проблема – зберегти. Крім того, цей матеріал імітує ґонту, бо, на жаль, нині якісної ґонти вже не виробляють».

За словами начальника обласного управління культури Володимира Федорака, у грудні 2011 року управління вже зверталося до Мінкультури щодо завершення робіт за держпрограмою «Паспортизація, інвентаризація та реставрація пам’яток архітектури». Адже таких розпочатих і незакінчених об’єктів на Прикарпатті – дев’ять, чотири з них – на Рогатинщині. Як буде фінансування, то всі роботи продовжать, зокрема і в Чесниках, каже Володимир Федорак.

До речі, повернімося до Чесників. У селі є не тільки два храми, там збереглося чимало релігійних пам’яток. Тут і скульптура Божої матері з колишнього панського двору, і скульптура Святого Антонія, і два великі дерев’яні хрести – святій тверезості й на скасування панщини. Свого часу селяни вберегли їх від радянської влади, ховаючи саме в підземеллі Михайлівської церкви. Тоді цінували, ризикували, боролися. Що заважає нині хоча би прибрати сміття всередині храму? Всі дивляться на державу. А держава, напевно, готується до чергових виборів.

Фото, прикреплённые к статье:

[Filin]

Крім того, цей матеріал імітує ґонту, бо, на жаль, нині якісної ґонти вже не виробляють

Есть мнение, что это не совсем так

[rbrechko]

Кілька цьогорічних фото (серпень 2012):

 

Тут видно, що на контрфорсах починає з"являтсь рослинність:

 

Якщо придивитись на фото нижче, то можна побачити, що біля вікна недавній ремонт вже не витримав короткого випробовування часом.

Вікно відкрите, тому окрім даху ніщо не захищає церкву від примх погоди:

[Filin]

Вообще странно смотрится такая кровля в комплексе с выбитыми окнами. Уж если на консервацию храма денег нет (крыша есть, осталось только окна залепить), то совсем всё плохо.

Интересно, что на месте скола стены выглядывает кирпичная кладка... храм ведь каменный. Наверное что-то там видоизменяли.

[rbrechko]

Загалом там якось дивно це все виглядає. Здавалось би, що може бути простішим від закриття вікон, але ж ні, так відкритими їх і залишили. Та й взагалі буквально недавно все робилось, а вже є місця, де відходить штукатурка. А цеглою, можливо, закрили пошкоджені місця. Хоча чому це не зробили з каменю?

[Filin]

Чтобы не думать о людях сильно плохо, предположил, что вначале были и окна, но потом деньги освоили, а окна спустя некоторое время выбили, а поскольку этап благотворительности был позади, то его сменил этап нового упадка.

Кирпидоны во время перестроек и какие-то ремонтов могли пользоваться задолго до того, как в селе появились первые реставраторы. Я б скорее предположил, что это не свежий кирпич, просто опираясь на знание того, что кирпичами старые каменные здания в прошлые века доволняли довольно часто. А как оно на самом деле, не скажу. Может и современное, у нас всякое бывает )

[rbrechko]

Виділив фрагмент, де вистуає цегла.

На перший погляд не схожа на нову, але щоб остаточно в цьому пересвідчитись, то треба детальніше на місці дивитись.

А щодо всього іншого, то на реставрацію було виділено 300 тисяч гривень. Чесно, не знаю скільки коштують роботи, але чомусь здається, що частину коштів по дорозі десь "освоїли", тому на вінка не вистачило, якщо їх взагалі планували робити.

[Filin]

Небольшой свежий фотоотчёт

[Filin]

Слабенькая 3D-модель храма:

Скачать можно здесь. Для просмотра понадобится программа SketchUp

[Filin]

Фотоотчёт:

[Filin]

В снегу:

Источник

[Filin]

Богдан Зятик 1 ноября 2015 опубликовал следующее:

Цитата

Агов! Ми його втрачаємо!

Саме такими словами звертаюся до всіх небайдужих! Мова йде про іконостас з церкви Вознесіння Господнього в селі Чесники.

Сьогодні ми мали можливість побувати в цьому унікальному місці. Ззовні цей храм виглядає дуже навіть симпатично, але коли ми потрапили до середини то вжахнулися! Перед нами старовинний напівзруйнований іконостас орієнтовно XVII-XVIII ст. який ТЕРМІНОВО ПОТРЕБУЄ ФАХОВОЇ РЕСТАВРАЦІЇ!!! Перед іконостасом бачимо риштування і оббиті стіни!!! Повним ходом іде ремонт!!! А іконостас ніхто не демонтовував і не накривав хоча б спеціальною плівкою!!! Його негайно потрібно віддати на реставрацію!!! Не можна щоб він знаходився в такому стані під час ремонту!!! Громада на чолі з отцем парохом розводить руками що нема коштів на реставрацію і що іконостас з церквою є під опікою Управління культури Франківської облдержадміністрації. В мене питання до голови цього управління: Ви з фахівцями радились щодо послідовності реставраційних заходів? І чи ви хоч якось намагаєтесь вирішити це питання? Бо якщо так далі продовжуватиметься то скоро реставрувати буде нічого!!!