Нижнев (Нижнів): замки, монастыри, городище и др. укрепления

[Filin]

Обсуждаются эти объекты: городище, монастырь (I), монастырь (II), замок (I), замок (II), сторожевая башня в селе Нижнев

Расположение села относительно Галича, Ивано-Франковска, Тысменицы, Монастыриски и Бучача:

Село Нижнев (Нижнів) может похвастаться солидным перечнем оборонительных объектов, среди которых древнерусские укрепления, 2 замка, 2 укреплённых монастыря и австрийский форт. Последний объект выпадает из сферы интересов сайта, но всё равно упомянем о нём для получения более полноценной картины.

Со временем, надеюсь, привяжем все эти укрепления к карте, а пока, к сожалению, точной привязки нет ни у одного из вышеперечисленных объектов. Казалось бы основательная статья "Оборонні укріплення села Нижнева" (автор - Зеновій Федунків) радует двольно расширенным описанием укреплений и даже рассказывает, где именно они были расположены, но мне эти наводки показались не очень чёткими, потому их хотелось бы дополнить какими-то более чёткими координатами.

Упомянутая статья была опубликована в альманахе "Краєзнавець", №16, 2010 год. Знакомьтесь:

Цитата

Оборонні укріплення села Нижнева

Село Нижнів на Тлумаччині є одним із тих населених пунктів, які відігравали важливу роль в історії Прикарпаття. Дністер тут тече широким руслом і утворює кілька обмілин. Здавна по них убрід через річку переправлялися торгові каравани і військові загони. Напевне, тому прибережну зону біля Нижнева обносили укріпленнями й влаштовували тут оборонно-вартові городища, замки й навіть форт. З археологічних, історичних та етнографічних джерел відомо, що на теренах села в різний час існувало шість оборонних об’єктів: сторожова твердиня, укріплений монастир, шляхетський верхній замок, шляхетський нижній замок, сторожова вежа на горі Стражниці і форт австрійської армії. Короткий час Нижнів мав статус містечка (1508–1531). Однак, на відміну від інших міських населених пунктів, його середмістя не мало фортифікаційних укріплень. Уже у 1531 р. поселення вщент зруйнували молдавські загони і воно втратило міський статус. Знову Нижнів набув статусу містечка лише у 1702 р., коли потреба у міських укріпленнях не стояла так гостро.

Отож розповіжмо детальніше про всі фортифікаційні об’єкти цього села.

Сторожова твердиня

За 2 км на схід від села на високому мисоподібному виступі правого берега Дністра, що зветься Городищем, колись стояла сторожова твердиня. В археології її називають городище Нижнів VІІІ. Відразу відзначмо, що розташовувалося укріплення у місці, добре захищеному схилами гори, штучними ескарпами, дерев’яною загорожею та сусідніми оборонними об’єктами. З південного сходу доступ до неї ворогові закривав монастир, з півдня – давньоруське поселення Х–ХІ ст. (Нижнів ІХ). Городище виявив польський археолог Б. Януш у 1918 р., а ретельно обстежив у 1987 р. наш сучасник археолог, к. і. н. Б. Томенчук. [1] За керамікою та віднайденим на північних схилах скарбом монет (100 дирхем, карбованих у 925–926 роках) сторожову твердиню датують Х–ХІ ст. [2]

Складається городище з двох майданчиків, розділених ровом завширшки 5–8 м, завглибшки 3 м, – овального і підпрямокутного. Перший розташований на краю мису й, очевидно, вміщував вартову башту. Другий з напільного боку захищався валом заввишки до 5 м та ровом завширшки до 10 м. Культурний шар на городищі – 5–10 см [3]. Вірогідно, по периметру майданчики мали дерев’яну загорожу й оборонялися з двох-трьох дерев’яних башт. Одна з башт виконувала функції сторожової. З неї добре проглядалося плесо Дністра і броди. Тож городище мусило виконувати функції оборонно-дозорного форпосту давнього Галича, в якому, судячи з площі укріпленої території, проживало близько 20–30 вояків. Навколо твердині у Х–ХІ ст. з’явилися неукріплені поселення в урочищі Могильне-городище (на південь від твердині) і в урочищі Загородище (на південному схилі пагорба) – вони Виявлені у 1987 р. археологами Б. Василенком і Б. Томенчуком. Цілком можливо, що згодом твердиня перетворилася на резиденцію місцевого боярина – власника навколишніх земель. Знищено фортифікаційну споруду й навколишні осади-супутники ймовірно у ХІІ ст. Вцілілі жителі переселилися на територію, що зараз належить с. Тижневу, й заклали три поселення. Саме з цих поселень сформувався населений пункт, який пізніше отримав назву Нижнів.

Укріплений монастир

Впритул до західного боку городища прилягав давньоруський укріплений монастир. Ідентифіку-вати його допомагає топонімічна назва урочища Монастирик. Розташовувався він на рівному майданчику нижче від сторожової твердині. При спорудженні монастирських укріплень максимально використано природний ландшафт і елементи фортифікації сусіднього об’єкта. Сусідство з городищем і поселенням приносило ченцям взаємну користь і з погляду безпеки, і з огляду на господарські взаємини.

Місцевий краєзнавець Д. Лупипсів стверджує, що монастир заснували монахи-пустельники, котрі проживали в печерах, викопаних у березі Дністра. [4] У вільний час монахи робили дерев’яний посуд і обмінювали його на їжу. [5] З часом ченці об’єдналися і побудували скит. Історичних джерел про цей чернечий осідок не знайдено. Про функціонування скиту за часів Ярослава Осмомисла згадується тільки у книгах, виданих «Просвітою» в кінці ХІХ ст. [6] На поч. ХХ ст. на місці монастирської церкви стояли каплиця і пам’ятний хрест, які впродовж віків у пам’ять про сакральну споруду відновлювали жителі Нижнева.

Монастир обстежували експедиція Івано-Франківського краєзнавчого музею (2003 р.) та експедиція науково-редакційного відділу «Звід пам’яток…» (2009 р.). У фортифікаційному плані він був типовою дерев’яно-земляною спорудою. Від городища його відмежовував глибокий яр, яким проходила вузька дорога. Піднятися на монастирський майданчик заважали стрімкі штучні укоси, вали з напільного боку та дерев’яна загорожа-частокіл по периметру майданчика. Просідання землі у деяких місцях на площадці монастиря свідчать про існування тут підземних ходів. За обмірами і топографією терену навколо монастиря працівники науково-редакційного відділу зробили візуальну реконструкцію.

Гіпотетична реконструкція плану городища і монастиря.

Шляхетський верхній замок

На східному схилі нижнівської гори Холм збереглися залишки земляних укріплень колишнього шляхетського замку. Для зручності називатимемо його верхнім, оскільки в центральній частині села існувала ще одна фортифікаційна споруда. Польський історик О. Чоловський в одній зі своїх праць припускав, що звели його у 1491 р. [7] Майже 40 років твердиня служила надійним захисником родини власника села, довколишньої шляхти і місцевого населення. У 1531 р. молдавани вдерлися у місто, спалили його і дуже зруйнували замок. За словами О. Чоловського, після того руйнівного нападу замок виглядав дуже занедбаним. [8] Місцевий краєзнавець С. Гриджин вважає, що твердиню відновили. «Переповідають, ніби кілька років на невисокій, але малодоступній горі місцеві ґазди рубали вікові дуби, корували їх і возили битим шляхом на гору, де незабаром мали звести великий замок. Вже на місці укладали й укріплювали дерево, робили оборонний рів та підйомний міст. До 40-х років 16 ст. Нижнів мав свою «фортецю», яка багато літ була оборонницею місцевих жителів, недоступною для ворогів», – писав краєзнавець у одній зі статей. [9]

У 1594 р. на Нижнів напали кримські татари. Після грабежів у селі вони почали штурмувати замок. Один з очевидців у своїх спогадах, що зберігалися в Нижнівському монастирі паулінів, про цю подію писав: «Недільного ранку 3 липня 1594 р. церковні дзвони не звали до богослужіння, а нижнівські господарі ще з досвітку не готувалися вести збіжжя на базар – усі, хто був, – і великі, і малі, прихопивши з собою харчі, поспішали до замку, подалі від гори Стражниці, яка зловіщо палала у сторожових вогнях, сповіщаючи людей у Нижневі та інших селах, що по Дністру йдуть у край татарсько-турецькі орди. Рипіли важкі засуви, лаштувались при бійницях оборонці та й нижнівці – хто що міг прихопити в руки, аби боронитись від ненависного ворога. Усі чекали битви. Але турки на замок не йшли. Вони спершу спалили містечко, а вже потім, дочекавшись полудня, направились до замку. Кілька годин не вмовкали крики, зойки, стогін. Кров потоком лилася по скалистих горбах. Загинуло багато оборонців замку, упавши від турецьких стріл та шабель. Ще більше залишилось під згарищами стін і веж». [10] Щоправда, нападники дуже швидко заплатили за невинно пролиту кров. Як стверджує польський хроніст, повертаючись з побоїща, турецько-татарський загін потрапив у засідку, влаштовану ротмістром Я. Щуцьким, у лісі, поблизу села Антонівки, і був повністю розбитий. [11]

Після повернення зі схованок уцілілі нижнівці відбудували село. Однак твердиню на горі Холмі більше не відновлювали. За свідченням жителя села В. І. Долішнього (1933 р. н.), на Замчиську односельці знаходили холодну зброю, стріли, наконечники списів – свідчення штурму і оборони твердині. Існував там і підземний хід. [12]

Обстеження замку виявило, що він мав прямокутну форму. Укріплювався з трьох боків ровами, валами і дерев’яною загорожею або муром. З четвертого боку на краю стрімкого схилу гори вірогідно стояли будівлі з бійницями. Замчище всіяне каменем від будинків чи муру, що тут стояв. Працівники науково-редакційного відділу провели обміри збережених укріплень твердині і відтворили її план.

Гіпотетична реконструкція плану шляхетського верхнього замку Автори Л. Поліщук і З. Федунків.

Шляхетський нижній замок

Ще одну оборонну твердиню побудовано на схилі пагорба, що розташований навпроти верхнього замку в урочищі Вали. Сусіднє урочище на схилі Страж-гори має назву Поруб.

За історичними джерелами, замок спорудив близько 1600 р. шляхтич Іоан Блюдницький. Зруйнований він у 1620 р. під час чергового татарського походу на Покуття. Тоді ворожі загони перетворили його, як і село, на купу руїн. Відбудував замок у кінці 1640-х років коломийський староста Станіслав Потоцький. Але у 1650 р. твердиню вчергове спалили козаки Б. Хмельницького. [13] Втретє замок відбудований у 1693 р. стараннями нових власників – маґнатів Яблоновських. Не виключено, що відновили твердиню для охорони запасів кременю, який тут добували і складували. [14] Станіслав-Вінцентій (1694–1754) і Антоній (1732–1799) Яблоновські дбайливо опікувалися твердинею. [15] Зруйновано її в кінці ХVІІІ ст. На місці замку в 1821 р. нові власники села Бадені побудували палац. Відомий він за світлиною поч. ХХ ст.

Нижнівський палац на місці нижнього замку. Світлина поч. ХХ ст.

Зараз замчисько щільно забудовано. Тут розташовані садиби Марії Глинянської (Вальніцької), Романа Пацагана та інших господарів. З оборонних укріплень чітко відстежуються земляні укоси та фраґмент валу. Місце дуже густо всіяне крем’яними черепками та каменем не місцевого походження, що свідчить про існування на цьому місці кам’яних замкових і палацових будівель. [16]

Сторожова вежа на горі Стражниця

За свідченням місцевих краєзнавців Т. Нагірного і Д. Лупи псова, на г. Стражниці стояла сторожова вежа, на якій сільські чоловіки у ХVІ–ХVІІ ст. несли варту, спостерігаючи за навколишнім тереном. [17] Такі караульні вежі будували в кожному заможному селі, і вони називалися чуга. Сиґнали про наближення ворожих загонів передавали з них запалюванням вогнища або ударами дзвонів. Не виключено, що подібна сторожова вежа стояла й на пагорбі гори Холма.

Оборонний монастир паулінів

На пагорбі над селом в урочищі Кляштор стояла ще одна мурована оборонна споруда. Її спорудження пов’язане з такою історією. У 1740 р. власник містечка Станіслав-Вінцентій Яблоновський (1694-1754) запросив до Нижнева ченців римо-католицького ордену паулінів і надав їм земельну ділянку на пагорбі для спорудження чернечої обителі.

Фундатор монастиря паулінів Станіслав Яблоновський

Будівництво монастиря і костьолу тривало сім років і було завершене у 1747-му. [18] Однак уже через кілька років через великі тріщини у стінах костьол довелося розібрати. Його будівництво затяглося до 50-х років ХVІІІ ст. Монастир мав відігравати роль сакрально-фортифікаційного об’єкта, тому його споруджували фундаментально за типом кляштору. Чотири муровані з цегли монастирські будівлі з’єднувалися між собою по периметру і створювали закритий просторовий комплекс - внутрішній прямокутний двір, витягнутий по лінії схід - захід. Вівтарною частиною до однієї зі сторін примикав костьол. Досить стрімкий і недоступний північний схил пагорба, окрім муру, захищали земляний вал і рів. Такими ж земляними укріпленнями були оточені й інші сторони кляштору. Центральною спорудою кляштору був мурований костьол. У центральній його частині містилася крипта, де поховали одного з власників села з дружиною. Під монастирем було влаштовано просторі підземелля зі склепінчастими перекриттями. Отці пауліни проводили місійну діяльність, збирали історичні літописи, вели літопис свого монастиря, куди записували всі значні події. Хроніка нижнівського монастиря паулінів зберігається нині у Центральному державному історичному архіві у місті Львові і є цікавою з огляду на фіксацію невідмих фактів і подій у житті краю. Закрито монастир за розпорядження австрійської влади у 1786 р. Спочатку його передали римо-католицькій парафії, а пізніше - римо-католицькому ордену сестер Непорочного Зачаття Діви Марії. Черниці успадкували все майно, що до цього належало паулінам. При жіночому монастирі тут функціонували дівоча школа для дітей аристократів, сирітський притулок та невелика амбулаторія для місцевих жителів. Покинули монастир сестри милосердя в 1947 р. після закриття чернечої обителі. Будівлі кляштору майже 20 років використовували як стайні колгоспу. В 1958 р. через аварійний стан їх розібрали, а на просторому майданчику влаштували тракторну бриґаду. [19]

Обстеженням встановлено, що на місці оборонного монастиря збереглися фраґменти мурованих стін завтовшки близько метра, глибокий рів у західній частині монастирського комплексу та штучні укоси.

Костьол і монастир паулінів у Нижневі. Світлина поч. ХХ ст.

Форт австрійської армії

У княжі часи по видовженому хребту гори Холма проходила дорога на Галич. У ХІV ст. тут стояв шляхетський замок, у ХVІ– ХVІІ ст. – сторожові вежі, на яких жителі Нижнева несли варту і попереджали про наближення турецьких і татарських загонів. За розповіддю місцевого краєзнавця Д. Лупипсіва, колись вершину гори Холма жителі намагалися використати під поля. Однак через часте виорюван-ня людських останків обробляти землю припинили.

У 1900 р. на стратегічних висотах гори Холм командування австрійської армії будує форт з лінійними укріпленнями для контролю над переправою через Дністер та навколишнім тереном. Спочатку форт з укріпленнями використовували як полігон для військових навчань. Однак з початком Першої світової війни укріплення зміцнили залізобетонними перекриттями, збільшили протяжність окопів та валів. Узимку 1915 р., укріпившись в форту, австрійська армія стримувала атаки росіян, які, починаючи з 12 лютого, на лінії Єзупіль – Нижнів намагалися прорвати оборону. Вдалося їм це зробити лише 20 лютого із захопленням Нижнівського форту. 25 лютого тут розмістився штаб корпусу 9-ї російської армії. На початку червня 1915 р. Нижнів знову опинився в зоні воєнних дій. На горі Холмі тепер тримала оборону російська армія. Артилерійським обстрілом з форту знищено більшість сільських будівель. [20]

У червні 1919 р. під час Чортківської офензиви УГА в укріпленнях форту окопалися поляки, загрожуючи наступом на фланг УГА. Головною опорою польських військ були окопи часів позиційної війни 1915–1918 років на дуже вигідній для оборони висоті «292» з крутими берегами від Дністра. Впродовж шести днів (12–17 червня) вояки 8-го куреня 3-ї бриґади УГА вели атаки на лінійні укріплення поляків, обстрілюючи їх з бронепоїзда. Зрештою на шостий день сили поляків почали слабшати, висоту було здобуто. Більша частина поляків здалася, багато загинуло. Вояки УГА захопили п’ять кулеметів і 300

скриньок з набоями. [21]

У роки Другої світової війни колишній австрійський форт використовували почергово радянська і німецька армії. Після війни короткий час у дотах форту містився якийсь засекречений військовий об’єкт, що функціонував до 1952 року.

Сьогодні час на місці форту можна побачити глибокі рови, вали й окопи протяжністю близько чотирьох кілометрів. Збереглися ями двох землянок правильної чотирикутної форми, вірогідно, продуктовий склад і штаб. У колишніх окопах простежується близько десяти ям-бліндажів. У центральній частині пагорба збереглися залишки дотів з залізо-бетонними стінами.

Залишки дотів австрійського форту. Світлина 2009

Лінійні польові укріплення австрійського форту. Світлина 2009 р.

Джерела:

[1] Томенчук Б. Археологія городищ Галицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. – Матеріали досліджень 1976-2006. – Івано-Франківськ, 2008. – С. 226.

[2] Нижнів // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська обл. – К., 1971. – С. 579–580.

[3] Вуянко М. Нижнівські монастирі: від часів Київської Русі до середини ХХ століття // Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. – 2003. – №7–8. – С. 35–47.

[4] Розповідь краєзнавця Д. Лупипсова // Звіт про відрядження Зеновія Федунківа до с. Нижнева Тлумацького району 28 вересня 2009 р.

[5] Нагірний Т. Під Покровом Пресвятої Богородиці // Репортер. – 2008. – 28 лютого. – С. 21–22.

[6] Гриджин Я. Нижнів - столиця мого дитинства // Тижневик Галичини. - 2000. - 8 червня.

[7] Czolowski A. Bitwa pod Obertynom 1531. – Lwow, 1890. - S. 9.

[8] Czotowski A. Bitwa pod Obertynem 1531. - Lwow, 1890. - S. 9.

[9] Гранат С, Буджак М. Замок над Дністром // Червона Калина (Додаток до газети «Дністровська зірка»). - 1990. - 27 жовтня.

[10] Гранат С., Буджак М. Замок над Дністром // Червона Калина (Додаток до газети «Дністровська зірка»). – 1990. – 27 жовтня.

[11] Гранат С., Буджак М. Замок над Дністром // Червона Калина (Додаток до газети «Дністровська зірка»). – 1990. – 27 жовтня.

[12] Звіт про відрядження Зеновія Федунківа до с. Нижнева Тлумацького району 28 вересня 2009 р.

[13] Koscioly i klasztory rzymskokatolicrie dawnego wojewodztwa Ruskiego.- T. 14.- Krakow, 2006. - S. 231.

[14] Гранат С, Буджак М. Замок над Дністром // Червона Калина (Додаток до газети «Дністровська зірка»). - 1990. - 27 жовтня.

[15] Koscioly i klasztory rzymskokatolicrie dawnego wojewodztwa Ruskiego. - T. 14. - Krakow, 2006. - S. 231.

[16] Звіт про відрядження Зеновія Федунківа до с. Нижнева Тлумацького району 28 вересня 2009 р.

[17] Нагірний Т. Під Покровом Пресвятої Богородиці // Репортер. - 2008. - 28 лютого. - С. 21-22.

[18] Koscioly i klasztory rzymskokatolicrie dawnego wojewodztwa Ruskiego. - T. 14. - Krakow, 2006. - S. 232.

[19] Вуянко М. Нижнівські монастирі: від часів Київської Русі до середини ХХ століття // Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. - 2003. - №7-8. - С. 35-47.

[20] Історія села Нижнів. Рукопис невідомого автора. // Архів науково-редакційного відділу. – Папка «Тлумацький район».

[21] Волицький М. Під Нижневом // Календар «Гомону України» (Канада). Альманах на 1960 рік. – 1960. – С. 131–136.

[Filin]

Нижнев на карте фон Мига (1779 - 1782):

[gutsulsky]

Дуже цікава інформація. Локалізації маєте?

[Filin]

Особо привязками не занимался, но предварительно показалось, что наводки из текста слишком общие и размытые, чтобы только на их основе сделать нормальную привязку. Топонимов названо много, но, к сожалению, эта информация, наверное, поможет сориентироваться только кому-то из местных, кто знает, где именно в Нижневе урочище "Кляштор", гора "Стражниця" и так далее.

[gutsulsky]

Подивіться в гуглі на гору зліва від села, якщо дивитися на Дністер. Видно круглий майданчин городища (верхнього замку) , трохи далі - ламані лінії в два ряди - залишки ровів і валів форту, рови дуже глибокі, справжня фортеця. Бетонний бункер у центрі також видимий, залишилися руїни стін

[Filin]

gutsulsky, я надеюсь, что вы чаще будете использовать карты с пометками, чтобы не только словами, но и картинками показывать, что вы и где отыскали Сделать скриншот карты, отметить на ней парочку объектов и прикрепить к сообщению - это, конечно, дольше, чем просто написать несколько строк текста, но благодаря картам можно быстро и чётко понять, что вы имели ввиду, ничего не переспрашивая.

[gutsulsky]

Три мітки - крайня лінія австрійського укріплення, командний пункт, городище (замок)

Краєвид з городища дуже красивий, поруч з валом - засипана печера

[Filin]

В сети, заброшенные в мутные воды интернет-аукционов, угодила вот такая открытка с видом на Нижневский монастырь:

[Жиздитель]

Як автор тексту про нижнівські укріплення в "Краєзнавці Прикарпаття" прошу виправити підпис "Гіпотетична реконструкція плану шляхетського верхнього замку" на "Гіпотетична реконструкція плану городища і монастиря". Локалізацію gutsulsky подав точно, а значить вже не так і погано написано Нижній замок при нагоді виставлю з картою. Насправді Нижнів "нафарширований мілітарними об"єктами по вуха". Будете мати бажання можу провести екскурсію. І дядько там цікавий живе, який на повному серйозі вважає, що біля городища похований прообраз Тараса Бульби - навіть могилу з хрестом показував. Я сміявся. а він доказував.

[Жиздитель]

Ой з"ясувалося, що там два підписи з такою назвою - маю на увазі, що требу змінити графічну реконструкцію, а не план.

[gutsulsky]

Вкажіть ще на карті інші обєкти, наприклад де біля хутора Городище було городище, де урочище монастирище, якщо можна, а то цих речей на місцевості не знайшов

[Жиздитель]

Позначка зліва - Нижній замок. Рівний майданчик плато захищений укосами і ескарпами. Позначка справа - городище і монастир. На місці знайдете за хрестом на пагорбі. На хресті був напис "Тарас Бульба". Зараз не знаю чи є!

Модератору спасибі за те, що змінив підпис під графічною реконструкцією!!

[gutsulsky]

Жиздитель дякую. Відносно монастирища і городища так і думав, доходив до хутора Городище, але в ліс не заходив (займаюся фотографуванням для фотоальбомів, у мене багато публікацій, але останнім часом закинув цю справу). А відносно нижнього замку - поняття не мав. Вкажіть локалізацію монастиря, і можливо що ще цікавого в околицях є, можливо в сторону Буківни або Кутищ

[Жиздитель]

gutsulsky як для фотографа Ви добре обізнані з фортифікацією!!! Багато Ваших повідомлень для мене є досить інформативними. Нижнівське монастирище знаходиться нижче по рельєфу від городища, безпосередньо примикає до нього. Тож подавати карту не доцільно, бо вкажу те саме місце. Мене водив туди місцевий журналіст і краєзнавець Д. Лупипсів. Цікааавий чоловік. І легкий на підйом.

[Filin]

Жиздитель, спасибо за привязки!

А как на счёт монастыря паулинов и сторожевой башни на горе Стражнице? Можете показать, где эти объекты были расположены?

P.S. Прошу всех, кто это читает, не отвлекаться от основного русла темы, ни здесь, ни в других разделах форума. Если речь идёт об укреплениях Нижнева, то не нужно здесь же обсуждать все укрепления в окрестностях. Для такого рода бесед можно использовать общую тему или же завести отдельные темы по отдельным поселениям/объектам, если будет что сказать. Спасибо!

[gutsulsky]

gutsulsky як для фотографа Ви добре обізнані з фортифікацією!!! Багато Ваших повідомлень для мене є досить інформативними. Нижнівське монастирище знаходиться нижче по рельєфу від городища, безпосередньо примикає до нього. Тож подавати карту не доцільно, бо вкажу те саме місце. Мене водив туди місцевий журналіст і краєзнавець Д. Лупипсів. Цікааавий чоловік. І легкий на підйом.

якщо Луписів старша людина, то я з ним бачився на Нижнівському замчищі років 20 тому, певно він і не памятає. Я там питання задав, переміщено в тему загальних укріплень Івано-Франківської області

[Жиздитель]

Йому років 50-55. До речі, то він на фото тут на сторінці біля доту без зачіски!

[Жиздитель]

На рахунок монастиря паулінів! Його знайти не важко, на монастирищі колись знаходилась тракторна бригада. Коли був в Нижневі уже відправився дивитись на залишки паулінського кляштору, але почався дощ, довелось змотувати вудочки..., що там збереглося знаю лише по розповідях.

А от про сторожову вежу у місцевих нема єдиної думки, показували принаймні три пагорби і вагомих аргументів я не почув, тому не буду вводити в оману чесну громадськість. Моя особиста думка, що грунтується на чуйці - стояла вона на пагорбі Погиблиця.

[gutsulsky]

Вкажіть назви всіх пагорбів будь ласка на гуглі

[Filin]

На рахунок монастиря паулінів! Його знайти не важко, на монастирищі колись знаходилась тракторна бригада. Коли був в Нижневі уже відправився дивитись на залишки паулінського кляштору, але почався дощ, довелось змотувати вудочки..., що там збереглося знаю лише по розповідях.

А место на спутниковой карте указать можете? Всё же прощё искать точку, обозначенную на карте, чем некое место в селе, где "колись знаходилась тракторна бригада". Ориентировочная привязка в духе "вот где-то здесь" тоже подойдёт

Моя особиста думка, що грунтується на чуйці - стояла вона на пагорбі Погиблиця.

Занятный топоним. Местные о происхождении этого названия что-то рассказывали?

[Жиздитель]

Показати на карті місце можу,однак gutsulsky просив подати й показати назви всіх пагорбів. Усіх я не знаю, але є людина в місті, яка достеменно знає назви усіх урочищ. Виловлю цю людину, переговорю з нею і тоді викладу карту з топонімами і місцем кляштору.

[gutsulsky]

Там дуже цікава місцевість, назви пагорбів багато про що скаже

[Filin]

1-ая четверть 20 века (около 1918 года, возможно), Нижнев - всё ещё стратегически значимая переправа через Днестр, контроль над которой был интересен военным:

[Жиздитель]

Колись мене просили gutsulsky і Filin накласти на карту мікротопоніми і показати місце монастиря. Із запізненням, але виконую прохання.

[Filin]

Жиздитель, спасибо!

Но по монастырю паулинов вопросы у меня всё же остались. С районом теперь всё понятно, а как на счёт более точной привязки? Известно ли, например, как были расположены монастырские постройки (костёл, кельи и т.п.) в указанном районе? Например, сможете ли на карте символическим прямоугольником отметить место, которое занимал костёл? Или пока известен только район?

Что касается стороевой башни, которая могла находится на горе Стражница, я так понимаю, что её следов пока не обнаружили?

Кстати, в статье написано "Такі караульні вежі будували в кожному заможному селі, і вони називалися чуга". Интересно, а кто-нибудь отдельно занимался темой этих малых сторожевых укреплений? Может есть какие-то статьи или что-то подобное по теме этих "чуг" )