Опис Васильківського повіту з історичного, звичаєвого і статистичного погляду (2016). Автор: Едвард Леопольд Руліковський

[Filin 820]

Переклад книги Opis powiatu Wasilkowskiego pod względem historycznym, obycajowym i statystycznym (1853)
 

Рік видання: 2016.

Автор: Едвард Леопольд Руліковський (Edward Leopold Rulikowski).

Перекладач: Олексій Стародуб.

Видавництво: видавець Олександр Пшонківський, Біла Церква.

Мова: українська.

Формат: 70х100/16 (17,4 х 24,5 х 1,1 см).

Обкладинка: тверда.

Папір: офсетний.

Кількість сторінок: 140.

Ілюстрації: 2 малюнки (портрет Руліковського та малюнок Наполеона Орди).

Наклад: 500.

ISBN: 978-966-8545-14-6 (серія), 978-617-604-93-4.

Замовити книжку у видавця: пишіть на janina-book@ukr.net 

Аннотація:

Цитата

«Опис Васильківського повіту» є першою комплексною краєзнавчою працею Едварда Руліковського, яка стосується сучасної південної Київщини. У монографії викладено природу та історію краю, появу земельної власності і зміну власників, а також інформацію щодо його етнографії і топографії. Праця отримала схвальний відіук серед тогочасних науковців. Українською мовою перекладена вперше.

Приклади сторінок:

    

Зміст:

Цитата

Едвард Руліковський на тлі родини та історіографії - 5

Передмова - 15
Васильківській повіт - 17
1. Розташування повіту, його межі та конфігурація - 17
2. Ґрунти - 17
3. Рослинний і тваринний світ - 18
4. Ліси - 18
5. Вода - 19
6. Шляхи - 21
7. Повітря - 22
8. Історична старожитність. Заселення - 23
9. Поділ власності, давні землевласницькі родини - 26
10. Визначні місця - 36
11. Фастівщина - 39
12. Білоцерківщина - 45
13. Визначні місця Білоцерківщини - 59
14. Рокитнянський ключ - 60
15. Василівщина - 64
16. Мотовилівщина - 66
17. Загальний вигляд місцевостей - 69
18. Народ, його характер, одяг, звичаї, вірування і перекази - 71
19. Пісні - 83
20. Сучасний побут - 107
21. Господарство власників і волощан - 108
22. Загальна характеристика - 113

Словник застарілих слів і термінів - 119
Покажчик - 123

 

Від перекладача (фрагмент):

Цитата

"Опис Васильківського повіту" є першою комплексною краєзнавчою працею, яка стосується сучасної південної Київщини. У монографії викладено природу та історію краю, появу земельної власності і зміну володарів, а також інформацію щодо його етнографії і топографії.

Руліковському належить честь повернення історії князівського роду Половців зі Сквири Рожиновських, хоча й з сумнівним родоводом. Вчений навів тексти документів щодо їхніх володінь і родоводу, спроби присвоїти їхній титул остерським земянином Юрієм Рожновським за допомогою київського підвоєводи Яна Аксака. Друга розвідка Руліковського стосується родини Аксаків. Він описав історію гербу Аксаків — Оброна або Кара, історію роду з початку XVI століття, чвари між різними гілками роду за спадкові маєтки і, зокрема, Мотовилівщину.

Описуючи історичні регіони краю, Руліковський наводить відомості про роди їх землевласників: Дорогостайських (Обухівщина і Василівщина), Карвицьких (Рокитнянщина), Мазеп (Мазепинці), Макаревичів (Фастівщина), Івашкевичів і Радзимінських (Гуляники/Мотовилівка), Солтанів (Велика і Мала Солтанівки).

В етнографічному плані мешканців басейну Росі Руліковський ділить на надросців, де переважали нащадки автохтонів-полян, і заросців, значну частина яких становили прибульці. Одним з проявів вкраплення пізніших осадників, на думкуРуліковського, є родові прізвища, які зустрічаються між місцевим селянством: Мазуренко, Мазур, Литвин, Литвинчук, Поліщук, Циганчук, Татарчук тощо. Ці прізвища зберігають пам'ять про етнічне та територіальне коріння прибульців.

Говорячи про чиншову шляхту, яка найбільше гніздилася на Білоцерківщині та Фастівщині, Руліковський звернув увагу на те, що це новоприбулий елемент, який оселився тут у XVIII ст. Ця шляхта складалася переважно з вихідців з Волині, Полісся та Мазовії, а також з жовнірів Української партії. Майже всі вони могли б похвалитися справжнім шляхетським родоводом, але внаслідок декласації 1830— 1840-х років втратили свої прерогативи і перейшли в розряд селян-однодворців. Чиншова шляхта була постачальником управителів, економів, писарів, тобто офіціалістів різного ступеня і розряду. Питання про коріння чиншової шляхти Васильківського повіту й нині чекає на дослідження.

Праця Руліковського отримала схвальний відгук серед тогочасних науковців Юліана Бартошевича, Вацлава-Олександра Мацейовського, Йоахима Лелевеля. Слід зазначити, шо згадані вище "Етнографічні записки з України" є по суті розширеним і нецензурованим викладом етнографічної частини "Опису...". Також в "Етнографічних записках" є посилання на джерела, в тому числі на осіб і місцевості, звідки Е. Руліковський отримував інформацію.

У різних біографічних довідках є інформація, що "Опис..." було перекладено російською мовою, про час і місце видання відомостей немає. Є розбіжності щодо особи перекладача. Так, Мар'ян Дубецький у 1882 році стверджував, шо перекладачем був Микола Бунге, колишній професор і ректор Київського університету, а на той час — міністр фінансів. А сучасний дослідник Йоахим Сліва у своїх нотатках про Е. Руліковського називає перекладача — М. Бурґ. Оскільки М. Бунге є економістом-статистиком, сумнівно, щоб він витрачав час на переклад праці дуже далекої від його роду діяльності. На нашу думку, це міг зробити письменник Микола Васильович Берґ (1823-1884), який з 1863 року мешкав у Варшаві. Він відомий своїми перекладами на російську мову пісень слов'ян та творів слов'янських поетів, серед яких А. Міцкевич, Т. Шевченко тощо.

Оскільки російське видання "Опису..." невідоме за бібліографічними покажчиками та електронними бібліотечними каталогами, питання особи перекладача і часу його видання лишається відкритим.

Побіжно на ймовірне існування іншого перекладу, якщо не всієї книги, то її фрагментів вказують публікації киянина, письменника Альфреда фон Юнка в "Киевских іубернских ведомосгях" за 1856 рік. Так, під його авторством вийшла в лютому 1856 році стаття про водойми Васильківського повіту, яка по суті є майже дослівним перекладом п'ятої глави "Опису...", хоча А. фон Юнк й зробив примітку про те, що "стаття ця запозичена з багатьох російських і польських джерел". Трохи поготів він друкує в цій же газеті замітку про чумацькі пісні, що також є перекладом фрагменту 19-ї глави "Опису..." зі зміною порядку викладення пісень і деякими додатками в тексті преамбули.

Особа і творчість Е. Руліковського є притягальною для краєзнавців Київщини, про що свідчать постійні публікації його біографії. Втім мовний бар'єр дошкуляє широкому колу українців, як аматорам історії, так і професійним науковцям, скористатися результатами досліджень Е. Руліковського, здобутими серед "зотлілих стосів паперів", записаних зі слів старожилів і очевидців.

Маю сподіванку, що представлений на розсуд читача переклад наблизить його до розуміння подій сивої минувшини.

Олексій Стародуб
Біла Церква, ЗО липня 2015

 

Покажчик:

              

[Filin 820]

Немножко от себя

Стоило начать погружаться в тему исследования укреплений Киевской области, как тут и там, в истории разных сёл и городков, стал встречать отсылки к монографии Э. Руликовского Opis powiatu Wasilkowskiego (1853). Из названия книги поначалу создавалось ощущение, что речь там пойдёт об узком регионе Киевщины, но по факту охват книги чуть более масштабный, причём там есть упоминания населённых пунктов не только Правобережья (где и находится Васильковский повет), но и Левобережья. Да и вообще "Opis powiatu Wasilkowskiego" - это весьма сильная и добротная работа, откуда черпали информацию 100 лет назад, и сейчас продолжают черпать, не говоря уж о том, что книга считается первой комплексной краеведческой работой, описывающей южную Киевщину, и уже по этой причине с ней следует познакомиться ближе.

Не могу не упомянуть, что Э. Руликовский плотно сотрудничал с редакцией известного многотомного издания Географического словаря Королевства Польского... (на этом форуме мы его часто цитируем), для которого написал множество основательных статей, причём уровень детализации его описаний городов и сёл выделялся в лучшую сторону на фоне справочных материалов о многих других населённых пунктах Украины.

Так вот, я уж было приготовился самостоятельно переводить нужные фрагменты текста "Описания...", как вдруг узнал о том, что в 2016 г. был издан перевод этого классического труда, что меня очень обрадовало. 

Книжечка вышла среднего формата, тоненькая, но зато с твёрдым переплётом и в целом приятная, да и цена у неё совсем небольшая (мне она досталась "аж" за 70 грн). Занятный момент - оригинальное издание имело объём 246 стр., тогда как переведённый вариант поместился всего на 140 стр., хотя в издании 2016 текста даже больше, чем в издании 1853 г., поскольку в новой книжке, помимо перевода основного текста, есть ещё вступление переводчика и список имён и географических названий.

Во вступительном слове от переводчика (фрагмент вступления привёл в первом сообщении темы) содержится краткая биография автора, рассказ о его семье, его учителях-вдохновителях, его исследованиях и другие интересные сведения. 

Отдельное спасибо за список имён и географических названий (всё это в книге слито в один блок), что особенно важно, поскольку в издании 1853 г. такого списка вообще нет, потому там искать сведения о конкретных населённых пунктах или персонах - это та ещё задачка.

В общем, к покупке рекомендую. Издателей и переводчиков, благодаря которым появляются такие книжки, нужно поддерживать гривной.