Изяслав: костёл Иоанна Крестителя

[Filin]

Обсуждается этот объект: Костёл Иоанна Крестителя в Изяславе

Костёл был одним из нескольких оборонных объектов, находившихся на территории современного Изяслава.

Цитата

Иоанна Крестителя костел, 1599 г.

Построен архит. Я. Мадлена. Подвергся разрушению в 1648 г., перестроен в 1756 г. (архит. П. А. Фонтана). Росписи интерьера продолжались до начала XIX в.

Возведен из камня и кирпича. Представляет собой шестистолпную базилику с башней на западе и граненой апсидой на востоке. Своды крестовые из желобчатого кирпича, система конструкций перекрытий — каркасная, помещения в объеме, примыкающем к башне с юга, перекрыты по балкам. Особенностями решения плана является расположение трансепта ближе к западной части здания и удлиненные пропорции апсиды. Под алтарной частью — крипта. Крыша — черепичная по щипцам. На щипце северного ризалита расположены две ключевид-ные бойницы, свидетельствующие о том, что до переделок XVIII в. сооружение имело оборонительный характер. Над башней в конце XIX — начале XX вв. был устроен фигурный шатер с люкарнами, покрытый красной медью. Архитектура памятника представляет собой пример удачного сочетания элементов готики (удлиненные пропорции объемов, щипцов, каркасная конструкция части перекрытий) с чертами ренессанса (белокаменные резные порталы, украшающие западный и восточный входы, а также отдельные резные вставки из камня над пятами сводов между нервюрами в интерьере).

Источник: "Памятников градостроительства и архитектуры Украинской ССР", Том 4, стр 205-206.

Костёл на спутниковом снимке Google:

и на спутниковом снимке Bing:

Костёл (отмечен стрелочкой) на литографии 19 века:

Источник

Костёл на фото 1920 г. (?):

В 1950-х гг.:

Источник

В 1960-х гг.:

Источник

И ещё несколько разновременных фото от castles.com.ua:

[Filin]

Часть кадров из фотоотчёта от MadMax

Общий вид храма:

Интерьер башни-колокольни:

Интерьер основного объема:

[Filin]

О костёльных бойницах

Выше приводил цитату из "Памятников градостроительства...", где есть такая вот информация:

Цитата

Крыша — черепичная по щипцам. На щипце северного ризалита расположены две ключевидные бойницы, свидетельствующие о том, что до переделок XVIII в. сооружение имело оборонительный характер.

В целом, меня немного напрягает этот текст. Такие словосочетания как "крыша по щипцам" или "черепичная по щипцам" я, кажется, встречал только в описании костёла в Изяславе, во всяком случае, Google по запросам этих словосочетаний выдаёт только странички по Изяславу. Кроме того, очень редко можно встретить термин ризалит в описании храма, как правило, этот термин используется в описании дворцово-усадебных или гражданских построек. А щипцом называют верхнюю часть стены, ограниченную двумя скатами крыши и не отделённая снизу карнизом, и в этом заключается отличие щипца от фронтона, а в изяславском костёле карнизы есть!

Всё это вступление понадобилось, т.к. совсем непросто понять, где именно находятся те самые бойницы, о которых упоминают "Памятники градостроительства".

Насколько я понял, вот "северный ризалит":

Тогда получается, что "щипец" - это фронтон, т.е. верхняя треугольная часть, расположенная над карнизом. Но что-то там не видно ключевидных бойниц, есть лишь круглое окно (правда на фото ниже оно из-за искажений круглым не кажется):

Источник

На фото 1950-х годов, которое уже показывал выше, также на фронтоне не видно бойниц:

Между прочим, толщина фронтона значительная:

Даже если автор справки в "Памятниках градостроительства..." имел ввиду фронтон не северного, а южного ризалита, то и в этом случае вопрос местонахождения бойниц останется без ответа, т.к. и на южном фронтоне есть только одно круглое окно:

Источник

Источник

В то же время, когда поиск парочки (интересно, что в "Памятниках градостроительства..." точно названо кол-во бойниц) не принесло результатов, вопросы порождают также парочка пристроек между колокольней и нефом:

Их пронизывает множество окошечек, которые также можно принять за бойницы:

Источник

Источник

Что это и зачем это? Судя по плану, в северной пристройке был устроен колодец лестницы. Можно предположить, что окошки служили для её освещения, но зачем так много? Кроме того, в южной пристройке, судя по плану, лестницы нет, а окошки есть. Никаких аналогий пока тоже привести не могу, поскольку такого рода пристройки, очевидно, не были типичны для храмов 17-18 вв.

[Filin]

О состоянии костёла

К сожалению, костёл в Изяславе в наши дни окружает весьма депрессивная аура. Проблема даже не в том, что этот памятник архитектуры Национального значения пребывает в состоянии руин, а в том, что он лишён элементарной заботы и уважения со стороны местных властей и местного населения.

Лучшей иллюстрацией сложной ситуации и творящегося в Изяславе свинства служит история с визитом в храм народного депутата Украины Александра Бригинца. Побывав в костёле, А. Бригинец у себя в фейсбуке 21 Ноябрь 2014 г. написал следующее:

Цитата

Ізяславський костел-пам’ятку перетворили на сміттєзвалище. Звернувся до Ізяславської міської ради з вимогою привести в належний стан територію навколо кафедрального костелу Св. Іоанна Хрестителя (прибрати сміття та встановити огорожу) та з пропозицією встановити відповідні охоронні та інформаційні знаки на всіх пам’ятках історії, містобудування і архітектури в м. Ізяслав.

Туристи-активісти «Української справи» вихідними днями побували у м. Ізяслав Хмельницької області, де знаходиться багато важливих та цікавих пам’яток містобудування і архітектури. Проте найбільше їх вразила не культурна спадщина міста, а ставлення влади до їх збереження. Найжахливішим прикладом є кафедральний костел Св. Іоанна Хрестителя, який перетворений місцевим населенням на смітник. Якби я був мером Ізяслава мені було б соромно, що в моєму місті мої сусіди використовують в якості смітника пам’ятку архітектури ХVI століття. Особливо після Революції Гідності.

Туристи-активісти звернули увагу на те, що на жодній з пам’яток не встановлені охоронні знаки та інформаційні стенди.

Я розумію, що утримання пам’яток архітектури в належному стані та проведення реставраційних робіт вимагає значних коштів, яких у міської ради м. Ізяслава немає. Але прибирати сміття в костьолі та встановити відповідні інформаційні та охоронні знаки можна, адже це не потребує значних фінансових витрат, до цього можна долучити представників громади та місцевого бізнесу.

Крім того, туристи-активісти були шоковані тим, що вони не змогли купити (навіть в центрі міста) мапу міста Ізяслав, що є значною перепоною на меті ознайомлення з об’єктами культурної спадщини України національного значення.

У місті Ізяслав знаходяться пам’ятки містобудування та архітектури: Старозаславський замок XV століття (охоронний №757/0), Палац Санґушків 1754-1770 років з комплексом костьолу місіонерів (охоронні №758/0—758/4) та кафедральний костел Св. Iоанна Хрестителя 1599 року (охоронний номер 759/0). Також в місті знаходяться цікаві туристичні об’єкти та пам’ятки, не внесені в Державний реєстр національного культурного надбання, зокрема оборонна синагога XVII століття на вул. Заславській, старий єврейський цвинтар «Окописько», що знаходиться по пров. Островського та старий католицький цвинтар на вул. Незалежності.

Источник

Иллюстрация от А. Бригинца:

Далее новость:

Цитата

29.12.2014

Бригинець: Пам’ятки Ізяслава поставлені на незрозумілий «позабалансовий облік міста»

На зауваження Бригинця - щодо влаштування сміттєзвалища у костелі Іоанна Хрестителя - Ізяславською міською радою прийняте рішення щодо очищення території пам’ятки архітектури.

Таку відповідь на своє депутатське звернення до Ізяславської міської ради отримав Олександр Бригинець.

Зокрема, постійно діючою комісією Ізяславської міської ради з виявлення самовільно розміщених/безхазяйних тимчасових споруд на території міста проведена відповідна робота, результатом якої є прийняте рішення сесії міської ради про знесення самовільно розміщених тимчасових споруд біля Кафедрального костелу Іоанна Хрестителя.

«Не звертати увагу на те, що костел перетворили на сміттєзвалище - це кощунство! У першу чергу ця ситуація – це недогляд міської влади, яка має слідкувати за порядком у місті. Але не менше мене обурює те, що сміття то у костел скидала не влада, а місцеві мешканці. Як би там не було, радує те, що міська рада дослухалася до мого зауваження та почала вживати належних заходів реагування. Щоправда, шкода, що у такі здавалося б дрібні історії доводиться втручатися нардепу. Адже не можна до кожної пам’ятки приставити народного депутата як наглядача», - заявив О. Бригинець.

Він висловив сподівання, що рішення міської ради Ізяслава щодо знесення тимчасових споруд біля костелу означає й те, що в самій історичній споруді буде проведена кардинальна чистка і сміттєзвалище ліквідують.

Крім того, Ізяславська міська рада повідомила, що рішенням сесії костел Святого Іоанна Хрестителя, а також замок князів Заславських та садиба князів Сангушко поставлені на позабалансовий облік міськради.

«А от це формулювання мені не зрозуміле. Пам’ятка або є на балансі, або ні. У Києві всі пам’ятки перебувають на балансі міста або держави, тому я не можу зрозуміти, як це Ізяславські пам’ятки знаходяться «на позабалансовому обліку». Маю пересторогу, що пам’ятки поставлені не на баланс міста, щоб їх не фінансувати», - висловив пересторогу О. Бригинець.

Він звернувся до Ізяславської міської ради та Міністерства культури України із проханням роз’яснити, що означає формулювання «пам’ятки поставлені на позабалансовий облік міста» і з запитанням чи не призведе це до повного знищення історичних споруд.

Як повідомлялося, Бригинцю повідомили туристи-активісти «Української справи» на те, що в місті Ізяслав у кафедральному костелі Св. Іоанна Хрестителя влаштоване несанкціоноване звалище та смітник; на жодній з багаточисельних пам’яток міста не встановлені охоронні знаки та інформаційні стенди; навіть в центрі міста відсутня у продажі туристична карта Ізяслава, в результаті чого гості міста не мають можливості більше детально ознайомитись з об’єктами культурної спадщини України національного значення.

У місті Ізяслав знаходяться пам’ятки містобудування та архітектури: Старозаславський замок XV століття (охоронний №757/0), Палац Санґушків 1754-1770 років з комплексом костьолу місіонерів (охоронні №758/0—758/4) та кафедральний костел Св.Iоанна Хрестителя1599 року (охоронний номер 759/0). Також в місті знаходяться цікаві туристичні об’єкти та пам’ятки, не внесені в Державний реєстр національного культурного надбання, зокрема оборонна синагога XVII століття на вул. Заславській, старий єврейський цвинтар «Окописько», що знаходиться по пров. Островського та старий католицький цвинтар на вул. Незалежності.

Источник

А вот сообщение, оставленное А. Бригинцем в своём фейсбуке 27 апреля 2015 г.:

Цитата

У грудні 2014 року на моє депутатське звернення міська рада Ізяслава пообіцяла ліквідувати стихійне сміттєзвалище всередині Кафедрального костелу Іоанна Хрестителя - пам'ятки архітектури національного значення, 1599 року - та демонтувати самовільно розміщені тимчасові споруди навколо культової споруди.

Але обіцянки міської ради Ізяслава виявились брехнею - ніяких дій по збереженню та очищенню костелу міська влада так і не зробила.

Вони офіційно дали мені як народному депутату обіцянку. Але схоже, що після того, як я не став депутатом ВР, вони вирішили, що і дану обіцяну виконувати не треба?

Я вважаю, що такі дії міської ради є просто ганьбою. До унікальної пам'ятки архітектури національного значення, яка б могла бути туристичною перлиною Ізяслава, вони ставляться, як до чогось "зайвого і непотрібного". Міська влада не переймається збереженням та охороною пам’ятки, розраховуючи, що достатньо просто писати "відписки"

Тому повторно звернувся до міської ради з вимогою виконати надані йому у відповіді на його депутатське звернення обіцянки. А також вимагаю притягнути до дисциплінарної відповідальності відповідальних за збереження костелу осіб.

Источник

Такие дела. В Изяславе рыба явно гниёт с головы.

[rbrechko]

Додам кілька фотографій з червня 2012 року.