Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Nimrod

Вербове - Івано-Яризівка: майдан-шанець

Recommended Posts

Обговорюється цей об'єкт: редут поблизу села Вербове
 

В контексті обговорення "загадкового" об'єкту в районі Семидуби-Плоска поблизу Дубно Рівненської області, знайдено матеріал про дещо подібний об'єкт в Дніпропетровській області.

Курган поблизу сучасного села Івано-Яризівка Царичанського району, розкопаний в період 16-17 ст. для добування селітри (так званий майдан), був за часів існування Полтавського полку Війська Запорозького обладнаний як шанець-редут, в якому було встановлено озброєння, перебувала невелика залога і який виконував роль сторожі від набігів на козацькі хутори-зимівники зі степу.

post-1-0-74236300-1426795337_thumb.jpg post-1-0-36286600-1426795338_thumb.jpg post-1-0-63550600-1426795338_thumb.jpg

Цитата

29 жовтня 2010

Козацький редут

Прогулюючись теплого осіннього дня околицями рідного села Івано-Яризівка, ми звернули увагу на великий пагорб посеред зеленого, засіяного озиминою, поля. Знаходиться він поблизу села Вербове, в напрямку колишнього яблуневого саду, й нагадує собою скіфський курган, яких немало в нашій місцевості. Ми наблизилася до нього, обійшли кругом. Скраю є невелика залізобетонна плита — пам’ятний знак, повалений набік, нікому до нього нема діла. І табличка з підписом десь поділася, шкода, хотілося б прочитати.

Курган видався нам якимсь дивним. З одного боку він дійсно нагадував великий насип, а з іншого — його ніби розкопали, та ще й якось неакуратно. Побіля пам’ятного знаку ми піднялися нагору, пройшли по невеличких пагорбах, виїмках і опинилися перед глибоким котлованом, огородженим ззовні валом.

Кургани на Приоріллі вважаються пам’ятками історії й розорювати чи розкопувати їх забороняється. А тут відразу видно, що курган розкопали. До того ж, глибоко і точно посередині. А вже землю носили в один бік, і скидали її як попало, не дотримуючись загальної симетрії, не переймаючись продовженням валу. Звісно, це наші догадки, а як все було насправді, я вирішила запитати в екскурсовода нашого Приорільського краю Анатолія Білоконя. Ось, що він мені розповів.

До ХVІ століття цей пагорб і справді був курганом. У ньому протягом століть накопичувалася калійна сіль, а з неї козаки видобували селітру, необхідну для вогнепальної зброї. Тому, саме вони розкопували кургани. На їхньому місці влаштовували селітроварні. Землю з кургану насипали у великий чан, доливали води і підпалювали знизу. Потім розмішували і проціджували. Так козаки мали своєрідний порох. Подібний залишок селітроварні ХVІ століття є ще на полі недалеко від дороги на Залелію.

У кінці ХVІІ — на початку ХVІІІ століття, коли на українські землі нападали кочівники-завойовники, зокрема кримські татари, козаки влаштували на місці селітроварні редут. Це вид земляного укріплення, захист від набігів татар. Там, у котловані, за валом, стояли гармати, коні, залога — декілька десятків чоловік були завжди готові до бою з ворогом, аби захистити поселення козаків, рідну землю.

На той час на південній межі сучасної Царичанської селищної ради, за Кабашнім горбом, і Бабайківської сільської ради, починаючи з сіл Івано-Яризівка, Вербове, Новостроївка, з’являлися хутори козаків приорільських сотень Полтавського полку Гетьманщини. Вони влаштовували тут зимівники, вели підсобне господарство, заселяли ці землі, рухаючись із Нехворощі, Маячки, Царичанки, Китайгорода. Це дуже не подобалося козакам Війська Запорізького низового. Землі на лівому березі Орелі з ХVІІ століття вже належали їм. Тому часто виникали сутички між козаками різних адміністративних поділів. Тоді редут, про який іде мова, служив захистом козакам Полтавського полку від своїх незадоволених сусідів запорожців…

У кінці 80‑х років ХХ століття на всіх історичних пам’ятках, таких, як цей редут, були встановлені пам’ятні залізобетонні знаки з табличками із кольорового металу. Але наші «дуже свідомі» українці їх поздавали на металобрухт — мабуть, не вистачало на пляшку горілки. На початку 2000 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про необхідність поновити таблички на пам’ятних знаках, але вже пластмасові. Кошти, як завжди, не виділили. Місцеві громади цим теж не переймаються. Ну, звісно, є справи куди важливіші, що там і говорити про пам’ятники якоїсь сивої давнини.

При увазі місцевої влади до історичного минулого краю не тільки до Калитви, Китайгородських церков, Рудківських та Залеліївських залишків оборонної лінії ХVІІІ століття, а й до таких об’єктів‑пам’яток, як козацький редут, могли б проходити туристичні маршрути. Могли б розповідати про нашу історію, спираючись на наочні приклади. А ми живемо біля історичних пам’яток і навіть не усвідомлюємо їхньої цінності. Що ж тоді говорити про наступні покоління…

Ми випадково натрапили на козацький редут і не знаємо, що воно за місце таке дивовижне, і прочитати ніде, і місцеві жителі пояснити не можуть. Старожилів, які б розповіли, залишилися одиниці. Добре, що є в Царичанському районі хоч один екскурсовод — Анатолій Миколайович Білокінь, а якби не він, звідки дізнатися? Можливо, і Ви потрапляли в подібну ситуацію, може, знаєте історичні місця, про які всі забули, а варто нагадати? Пишіть нам у редакцію або звертайтеся до місцевих кореспондентів, і Ваші розповіді будуть надруковані в газеті.

Леся Ляшко

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Следуя за подсказками статьи (место в поле, где-то на линии Ивано-Яризовка - Вербовое) вышел на этот участок, который, вероятно, и является тем самым курганом-шанцем:

post-1-0-67573100-1426798276_thumb.jpg post-1-0-08412600-1426798277_thumb.jpg post-1-0-44341300-1426798277_thumb.jpg
Викимапия

Если место определено правильно, то объект нужно крепить к с. Вербовое, а не к с. Ивано-Яризовка.

На карте Шуберта (1875 г.) в районе упомянутых сёл видно множество отдельных курганов и курганных групп. Если не ошибаюсь, то одна из таких курганных групп расположена как раз в районе найденного объекта:

post-1-0-07210000-1426798276_thumb.jpg
Живая карта

На спутниковых снимках на поле, которое окружает объект, кажется, можно различить следы других курганов, полностью уничтоженных распашкой. Удивительно, как это не распахали и участок с шанцем... Кстати, именно внешний вид островка нетронутой земли, выделившейся на фоне пашни, помог привлечь моё внимание к участку.

Осмелюсь показать ориентировочные точки и направление съёмки для фото, показанных выше. Думаю, что как-то так:

post-1-0-15246200-1426799766_thumb.jpg post-1-0-51177800-1426799766_thumb.jpg

Итак, если это нужное место, то можно прикинуть размеры объекта. Общий радиус майдана - около 50-60 метров, диаметр внутренней площадки, прикрытой валом - около 25-30 метров. Разрыв вала приходится на северо-западный - северный сектор. Как написано в статье: "а з іншого — його ніби розкопали, та ще й якось неакуратно".

P.S. В 4 - 4,5 км к западу - северо-западу от кургана-шанца находятся оборонительные сооружения Украинской укреплённой линии (в районе пгт Царичанка и с. Турово). Так что район в качестве рубежа обороны был весьма привлекательным.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
P.S. В 4 - 4,5 км к западу - северо-западу от кургана-шанца находятся оборонительные сооружения Украинской укреплённой линии (в районе пгт Царичанка и с. Турово). Так что район в качестве рубежа обороны был весьма привлекательным.

В период функционировния Украинской линии этот майдан-шанец наверняка использовался как аванпост линии.

Немного севернее редут той же линии у с. Андреевка (того же района) тоже явно переделан из раскопаного кургана (майдана).

Правда по своему расположению это не аванпост, а напротив, промежуточное укрепление второго рубежа линии.

Так что майдан-шанец для того времени явно не единичная практика.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
В период функционировния Украинской линии...

Куда интересней, на мой взгляд, выглядит мысль, что укрепленный рубеж на этом участке мог существовать в 17 в., до возведения Украинской оборонительной линии.

Share this post


Link to post
Share on other sites
В период функционировния Украинской линии...

Куда интересней, на мой взгляд, выглядит мысль, что укрепленный рубеж на этом участке мог существовать в 17 в., до возведения Украинской оборонительной линии.

Ну часть её компонентов - укрепления сотенных местечек, сторожи... конечно существовала... то есть имелся некий рубеж границы между Войском Запорожским ("Гетманатом") и Войском Запорожским Низовым, а так чтоб сплошная линия, как при Анне, то думаю нет. Слишком трудозатратно.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Удалось выйти на автора статьи, с которой и началась эта тема. Леся Ляшко подтвердила правильность сделанной привязки, а также поделилась ещё несколькими фотографиями объекта:
post-1-0-01109800-1430485841_thumb.jpg post-1-0-64176200-1430485841_thumb.jpg post-1-0-31965300-1430485842_thumb.jpg post-1-0-07196900-1430485843_thumb.jpg

Панорамный вид:
post-1-0-54158000-1430485840_thumb.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...