Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
gutsulsky

Список укріплень Закарпаття

Recommended Posts

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

Камяні замки

Берегівський район

Виноградівський район

Іршавський район

Мукачівський район

Ужгородскьий район

Хустський район

Городища

Берегівський район

Іршавський район

Мукачівський район

Тячівський район

Share this post


Link to post
Share on other sites

По Закарпатью ситуация намного лучше, если сравнивать с другими областями. Там уже создано довольно много полноценных страниц + несколько пустышек.

Некоторые объекты из вашего списка мне не знакомы, уточню по ним информацию :) Что касается остальных, то с вашего позволения поставлю на них ссылки в вашем же посте, чтобы не создавать свой, который будет во много таким же...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я сильно не провіряв, в мене інтернет барахлить, але якщо є Вам невідомі, це вже добре. В мене багато часу не має, але можливо з часом допоможу і з локалізаціями. Мій сайт знаєте, можете там взяти інші обєкти, городища в мене опрацьовані добре. Але на сайті виставляю з тим, може в когось будуть доповнення до списку, але по Івано-Франківській області бачу що бажаючих ділитися інформацією не так багато

Share this post


Link to post
Share on other sites
Але на сайті виставляю з тим, може в когось будуть доповнення до списку, але по Івано-Франківській області бачу що бажаючих ділитися інформацією не так багато

Вы оптимист, если ждали, что прям так сразу ваш массивный список дополнится новыми объектами. В деле исследований укреплений на Украине часто приходится полагаться на себя самого :) И если Закарпатья или та же Львовская область довольно неплохо исследованы и "раскручены", то укрепления Ивано-Франковской области ещё ждут своей очереди.

Сайт развивается, а кол-во укреплений всё же конечно, так что со временем заполним все странички :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пополнил перечень объектов Закарпатья несколькими новыми объектами…

Есть ещё вопросов/комментариев к вашему списку:

1. «Чинадієво, замок Шенборнів» - что вы имели ввиду? Если дворец 1890-1895 годов (санаторий «Карпаты»), то это дворец, стилизованный под замок, т.е. не оборонный объект. Более интересно строение, которое находилось на месте дворца Шенборнов. Это была деревянная постройка... то ли домик, то ли некий «охотничий замок». Его возведение датируют по-разному. «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» пишут, что этот охотничий замок построен в 1-ой половине 18 века. Дмитрий Поп и Иван Поп в своей книге «Замки Подкарпатской Руси» называют даже ещё более поздний срок – 1840 год. Так или иначе, вряд ли деревянное сооружение, построенное для охоты в 1-ой половине 18 или 1-ой половине 19 века, относилось к категории укреплений. Хотя название урочища, в котором был построен дворец, интригует – «Берегвар» («вар» - замок, в переводе с венгерского). Но всё же пока не вижу прямых указаний на то, что на месте дворца существовало некое укрепление.

2. «Ужгород, Горянська церква св. Миколи» - в Горянах был минимум один оборонный объект – то ли городище, то ли замок. Как раз то место, на котором находится Горянская ротонда. Но венгры считают, что там было и другое укрепление, они замок локализируют немного в другом месте. В общем, с Горянами ещё предстоит разбираться, там не всё так просто.

3. «Місто Мукачеве городище» - о чём речь? О городище, которое могло существовать на месте Мукачевского замка? Или о чём-то другом?

4. В парочке случае у вас в названиях сел были ошибки, я их исправил в вашем посте.

5. В случае с городищем в Русском Поле не всё ясно. Пишут «Слов'яни зробили городище на території села, ще до приходу мадяр. Ця назва «Городище» збереглася в місцевій народній мові для урочища, яке знаходиться в 5 км. на північному сході від с. Руське Поле». Т.е. описывается некое городище, которое находилось к северо-востоку от села. Но ещё раньше, до н.э. на территории Русского поля существовало городище, получившее название «Капуна». Гора с таким же названием находится на юго-восточной окраине села, правда, сходу не удалось найти прямой взаимосвязи между городищем и горой. Все как сговорились – упоминают либо гору Капуна, либо городище Капуна, но никак не городище на горе Капуна, например.

Ещё хотел бы отметить, что датировка некоторых городищ, бегло упомянутых в «Истории городов и сёл Украинской ССР», как по мне, выглядит сомнительной. Ряд городищ под одну гребёнку датируются периодом 11-13 веков. Думаю, что их могли слабо исследовать на тот момент и потому датировать формально. Вполне вероятно, что эти городища относятся к куда более раннему периоду.

А это те объекты, которых не было в вашем списке:

Есть ещё несколько спорных объектов:

Share this post


Link to post
Share on other sites

1. Замок Шенборнів дійсно зараз палац, але за деякими даними він споруджений на місці більш раннього укріплення, чи як Ви сказали, просто мисливського замочку, такої собі колиби для прийняття обігріваючих напоїв

2. З Горянами непросто, я там не був, але довкола церкви дійсно якійсь укріплення, треба покопатися кому ротонда належала - просто парафія чи двірський храм феодала

3. Місто Мукачево - оппідум кельтів на пагорбі Галіш-Ловачка. Очевидно укріплення знищені пізнішою забудовою, але сам факт існування укріпленого кельтського міста цікавий. Цікаво, що пагорб зберіг через дві тисячі років самоназву кельтів - галли

В інших питаннях в мене мало інформації, але по Закарпаттю слід врахувати, що очевидно всі храми до 16 століття були оборонними, або входили в систему оборони, а таких храмів було дуже багато, як ніде в Україні, навіть по селах, унікальне явище

Відносно городищ - бачив схему археолога Томенчука по городищах Івано-Франківської області. Городища, які зазвичай поверхнево вважаються 11-13 століття, мають культурні шари від фракійського гальштату, а часто простежуються на розрізах навіть неолітичні вали. Трохи відступлю від теми - питання неолітичних і енеолітичних городищ складне, оскільки в усіх них вали і укріплення завжди повністю запливші з часом, вони простежуються тільки на розрізах в розкопках, якщо не були підсилені пізнішими укріпленнями. Так що датування часами Русі завжди умовне, як правило укріплення існувало задовго раніше так і дещо пізніше по інерції

Share this post


Link to post
Share on other sites
1. Замок Шенборнів дійсно зараз палац, але за деякими даними він споруджений на місці більш раннього укріплення, чи як Ви сказали, просто мисливського замочку, такої собі колиби для прийняття обігріваючих напоїв

"Охотничий замок" - это может быть формальное название. Дмитрий и Иван Поп вообще упоминают "деревянный охотничий домик". Понятно, что в 1-ой половине 18 (по датировке "Памятников градостроительства...") и тем более в 1-ой половине 19 века (по датировке, которую предлагают Дмитрий Поп и Иван Поп) деревянная постройка вряд ли могла строится как укрепление, тем более, что её изначально позиционировали как место для сбора охотников и т.д. Итого, пока нет весомых оснований для того чтобы заносить дворец Шенборнов (или то, что было на его месте) к числу укреплений. Может что-то там такое и было (название "Берегвар" всё же интригует), но пока об этом "что-то" никаких чётких данных нет, потому дворец пока пролетает мимо списка укреплений Закарпатья :)

2. З Горянами непросто, я там не був, але довкола церкви дійсно якійсь укріплення, треба покопатися кому ротонда належала - просто парафія чи двірський храм феодала

Следы истории ротонды уходят в то время, когда с письменными источниками была напряжёнка :) Вокруг неё есть линия укреплений, но немного в стороне от этих укреплений есть ещё одно интересное место с руинами каменных построек. Венгры видят замчище там. В этом и сложность. Наши игнорируют то, что видят венгры, а венгры не очень часто смотрят на то, куда чаще всего всматриваются наши :)

3. Місто Мукачево - оппідум кельтів на пагорбі Галіш-Ловачка. Очевидно укріплення знищені пізнішою забудовою, але сам факт існування укріпленого кельтського міста цікавий. Цікаво, що пагорб зберіг через дві тисячі років самоназву кельтів - галли

Галиш-Ловачка широко известна в узких кругах, но хоть её и причисляют к категории городищ, я пока не встречал упоминаний укреплений этого поселения. Дмитрий Поп и Иван Поп вообще пишут следующее: "Небольшое количество найденных предметов вооружения свидетельствует о мирном характере жителей поселения. Поэтому и неудивительно, что в поселении Галиш-Ловачка не найдено следов защитных сооружений. Правда поселение занимало удобное стратегическое положение. Вероятно, вместо искусственных валов и рвов здесь с такой же эффективностью использовались труднодоступные крутые склоны и густые лесистые заросли". Итого, есть только интересное с точки зрения обороны место, но нет следов укреплений. Пока, как мне кажется, этого мало, чтобы отнести поселение к категории укреплённых. Я там не был, но как минимум должна быть напольная сторона, откуда доступ к площадке с поселением наиболее простой. Склоны и леса - это хорошо, но если в городище по какому-то пути могли проникать его жители, то по этому же пути туда могли попасть и враги. Нужна защита хотя бы с напольной стороны, но о ней пока упоминаний не встречал.

В інших питаннях в мене мало інформації, але по Закарпаттю слід врахувати, що очевидно всі храми до 16 століття були оборонними, або входили в систему оборони, а таких храмів було дуже багато, як ніде в Україні, навіть по селах, унікальне явище

Спорный и в то же время интересный вопрос. К нему ещё вернёмся. Пока по Закарпатской области упомянуты несколько каменных храмов, в образах которых и в наши дни "читаются" оборонные черты - это и материал сооружения (камень, а не хрупкое дерево), и наличие каменных колоколен (аналоги башен), и существование внешнего пояса укреплений (стен с бойницами и воротами), и т.д.

Share this post


Link to post
Share on other sites

«Звод пам’яток історії та культури Закарпатської області»... интересно было бы ознакомиться. Вполне вероятно, что после этого знакомства список оборонных объектов Закарпатья, представленных на сайте, пополнится.

Материал по теме. Жирным шрифтом выделил самые интересные, на мой взгляд, участки текста:

Прадавнє минуле Закарпаття зафіксують у зводі пам’яток історії та культури

Помітне місце у зводі займають археологічні старожитності, які відіграють вирішальне значення для розуміння давньої історії, є єдиним джерелом її дописемного періоду. У зв’язку з підготовкою «Зводу пам’яток історії та культури Закарпатської області» з’явилась можливість оприлюднити попередні дані про археологічні об’єкти на території краю – стоянки, поселення, городища, могильники, давні виробничі осередки від кам’яного віку до середньовіччя. Нема потреби наголошувати, що всі вони вивчені нерівномірно. На одних зібрано лише підйомний матеріал або проведено розвідувальні роботи, на інших розкопано по кілька тисяч квадратних метрів культурної площі.

Поряд з історичними, пам’ятки археології є найчисленнішими з об’єктів, що входять до зводу, і за кількістю посідають друге місце. Сьогодні у зводі у межах 13 районів області, міст Ужгорода і Мукачева нараховується 435 пам’яток, про які подається текстовий матеріал разом з ілюстраціями. Найбільша їхня кількість припадає на такі райони: Виноградівський – 96, Ужгородський – 82, Мукачівський – 63. Найменше – у Воловецькому – 1, Великоберезнянському – 1, Рахівському – 2. Таку ситуацію можна пояснити не лише більшою чи меншою заселеністю цих територій у давнину, а й станом обстеження, що викликає необхідність у додаткових дослідженнях.

Старожитності стародавнього кам’яного віку (палеоліту) представлені у зводі 98 пам’ятками, які в основному були виявлені в 70–80-х роках минулого століття. Звертає на себе увагу фіксація палеолітичних місцезнаходжень у гірських районах (Дубриничі, Лумшори, Голубине, Свалява, Шаян). Тим самим спростовано думку, що Східні Карпати заселялися лише в ХІІІ–ХVII ст. на запрошення угорських королів. До раннього палеоліту віднесено артефакти ашельського і мустьєрського часу. До ашельської доби (приблизно 850–150 тис. років тому) зараховано стоянки Королево, Рокосово, Малий Раковець. Безперечно, світове значення має стоянка Королево, яка за кількістю нашарувань часу ашель-мустьє, чіткістю геологічної стратиграфії не має собі рівних не тільки в Україні, але й у Європі. Мустьєрська доба (приблизно 150–40 тис. років тому) представлена 46 місцезнаходженнями, а опорним пунктом залишається Королево, де стратиграфічно вище шарів з ашельськими виробами залягало шість культурних горизонтів мустьє. 49 місцезнаходжень нараховує пізній палеоліт (приблизно 40–12 тисяч років тому). Еталонними послужили стратифіковані пам’ятки Королево І, ІІ, Берегово І (Мала гора). Цінними, хоч і допоміжними, виявилися місцезнаходження Берегово ІІ, Мукачево І, Біганська гора, Запсонь. Окремі стоянки зафіксовано у гірських районах – Ганьковиця, Ділове, Лумшори, які свідчать про заселення людиною пізнього палеоліту не лише передгірної, але й гірської зони краю.

Середній кам’яний вік (мезоліт, ХІ–VII тис. до н.е.) почав вивчатися лише на початку 70-х років ХХ ст., коли була створена комплексна мезоліто-неолітична експедиція Інституту суспільних наук АН України (нині – Інститут українознавства НАН України), яка протягом 15 років відкрила і частково дослідила 38 стоянок. Серед них, наприклад, Кам’яниця, Глибоке, Гута, Чинадійово, Лавки, Великий Раковець та інші. Переважна більшість з них зосереджена в Ужгородському районі. Керівник експедиції Л.Мацкевий висловив думку про існування двох етнокультурних спільнот, до першої з яких відніс артефакти з деякими палеолітичними індексами: Кам’яниця V, Мукачево VI, VIII, IX, Свалява І. До другої — комплекси з вираженими тенденціями мезоліту: Кам’яниця І, Дубрівка І та інші.

Дослідження пам’яток неоліту (VII–IV тис. до н.е.) було започатковано більше століття тому, коли Т.Легоцький, фундатор археологічної науки краю, відкрив протягом 1893–1895 років перші неолітичні поселення на Малій горі у Мукачеві та Ардівській горі у Берегові. Нині на археологічну карту краю нанесено 44 неолітичних та 20 енеолітичних (мідно-кам’яний вік) пам’яток. Серед них, наприклад, Запсонь Берегівського, Дерцен Мукачівського, Невелетленфолу Виноградівського районів. Успішному їх вивченню сприяли крупномасштабні земляні роботи, які велися на теренах області в 70–80-х роках ХХ ст. (будівництво Транскарпатської шосейної дороги, кілька гілок газопроводів, меліорація земель). Нині жодна з давніх епох краю не має стільки розкопаних площ поселень, як доба неоліту-енеоліту, і саме тому вони є одними з найбільш досліджених періодів.

Доба бронзи (початок ІІ – початок І тис. до н.е.) представлена 43 пам’ятками і 139 скарбами, найбільше з яких зафіксовано у Виноградівському районі – 19. Якщо раніше цей період був відомий лише за знахідками скарбів пізнього бронзового віку, то тепер стали відомі десятки поселень, частина з яких досліджувалася. До пам’яток ранньої бронзи (ХХ – ХVI ст. до н.е.) віднесено поселення у Великій Доброні, Бекині, Дерцені, курганні могильники у Мукачеві (урочище Мала гора), Зняцьові, Медведівцях, Батраді, Макарьові. На цих об’єктах проводилися лише розвідкові роботи.

Період середньої бронзи (ХV–XIII ст. до н.е.) репрезентують старожитності пізньої отоманської культури, яка донедавна була відома по тілопальних безкурганних урнових могильниках у Станові Мукачівського та Холмцях Ужгородського району. Сьогодні відкрито ряд поселень у Берегові, Невелетленфолу, Великій Паладі, Фертешалмаші Виноградівського, Чинадійові Мукачівського, Баранинцях Ужгородського району, де були проведені значні за масштабами пошукові роботи.

До кола старожитностей пізнього бронзового віку включено артефакти станівської культури групи Беркес-Демечер та культури Гава. В останній виділяють два етапи: ранній (ХІІ–VIII ст. до н.е.), що належить ще до епохи бронзи, та пізній (VIII – перша половина VI ст. до н.е.), що вже належав ранньому періоду залізного віку. Для першого притаманний високий рівень розвитку бронзоливарної справи, про що свідчать десятки бронзових скарбів: Негрово, Клячаново, Мала Бийгань, Невелетленфолу, Олешник та інші. Другий етап гавської культури отримав назву передкуштановицького, характерною ознакою якого була поява укріплених поселень — городищ: Ужгород, Невицьке, Шелестово, Арданово, Іршава, Біла Церква.

Залізний вік представлений у зводі 43 пам’ятками і включає об’єкти куштановицької культури і епохи латену, найбільша кількість з яких – 11 зосереджена в Мукачівському, найменша – у Тячівському і Перечинському районах. До кола куштановицької культури (VI–IV ст. до н.е.) зараховано курганні могильники в Білках, Дунковиці, Колодному, Чорному Потоці, Голубиному, Невицькому, що дозволило з’ясувати ритуал поховання та вірування носіїв культури. Постало питання про необхідність виявлення поселень, мешканці яких залишили такі поховання. Інтенсивними пошуковими роботами поселення, які були синхронні курганним могильникам, віднайшли, але, на жаль, не в місцях розташування курганних груп, тобто в передгірній зоні краю, а на рівнині (Малі Геївці, Баранинці, Дерцен, Клячаново, Ужгород-Горяни).

Що стосується епохи латену (V–І ст. до н.е.), то в другій половині ХХ ст. до раніше відомого кельтського городища (оппідум) Галиш і Ловачка додався ряд поселень у притиській зоні краю: Дерцен, Дийда, Велика Бакта, Олешник, які датуються ІІ–І ст. до н.е. На цей період припадає бурхливий розвиток металургії та металообробки, виникнення окремих центрів і цілих районів, які спеціалізуються на добуванні заліза, наприклад, біля села Невелетленфолу на Виноградівщині.

Інтенсивними пошуковими роботами вдалося виявити ряд старожитностей змішаної кельто-дакійської культури (І ст. до н.е. – І ст. н.е.), які отримали назву кельто-дакійського горизонту. Консолідація гето-дакійських племен на території сучасної Румунії привела до повалення нетривалого панування кельтів у Верхньому Потиссі. В середині І ст. до н.е. даки завдали поразки кельтам, витіснивши їх з Карпатської улоговини. На Закарпатті в цей період виникає ряд дакійських городищ: Мала Копаня, Солотвино (Читатя), Будулів (Іршава). Всього археологічні старожитності рубежу нашої ери нараховують 10 пам’яток, більшість з яких зосереджена у Виноградівському районі.

Старожитності першої половини І тис.н.е. у зводі представлені дакійськими, пшеворськими артефактами і культурою карпатських курганів, які увібрали в себе риси римсько-провінційної культури. На сьогодні їхня кількість становить 38, а найбільше їх зафіксовано в Ужгородському районі – 16. Пам’ятки дакійської культури розкопувалися у Пийтерфолво, Підвиноградові, Горбках. Нові джерела здобуто з вивчення пам’яток культури карпатських курганів. Довгий час до неї відносили лише курганний могильник в околиці сіл Іза та Липча і поселення у Виноградові. Пізніше до них додалися поселення в Пийтерфолво, Фертешалмаші, Матійові, Оросієві, Підвиноградові.

У зводі обліковано 28 ранньослов’янських об’єктів VI–IX ст. (найбільше – 13 в Ужгородському районі). Їх відкриття змінило існуючі концепції про час заселення краю давніми слов’янами. Через відсутність джерел довгий час вважалося, що між пам’ятками першої половини І тис. н.е. та старожитностями VIII–IX ст. існував хронологічний розрив. Його вдалося заповнити вивченням поселень в Галочі, Холмоку, Берегові, Перехресті, Форголані, Чепі, які датуються VI–VII ст. Зокрема, на поселеннях у Галочі, Берегові досліджено підквадратні напівземлянкові житла з ліпною керамікою празького типу, що дозволило пов’язати ці знахідки з появою перших слов’янських племінних груп у Верхньому Потиссі. Старожитності празької культури стали підгрунтям для слов’янських артефактів VII–IX ст. – пам’яток типу Луки-Райковецької. До найкраще вивчених слід віднести поселення в Холмоку, Перехресті, Червеньові, Коритнянах, Чепі, курганний тілопальний могильник у Червеньові.

У зв’язку з тим, що основна увага приділялася ранньослов’янським пам’яткам, які мали не лише науково-пізнавальне, але й суспільно-політичне значення, менше уваги зверталося на розкопки середньовічних старожитностей. Їх у зводі обліковано 26 (найбільше у Виноградівському районі – 7). Частина з них, яка підпала під забудову, спорудження нафто- і газопроводів, меліорацію земель, була піддана охоронним розкопкам: Ужгород–Радванка–Вербінки, Ботар (урочище Весетфолу), Пийтерфолво (урочище Чатов), Велика Добронь (урочище Араньош домб), городища в Іршаві (урочище Будулів), Невицькому.

Підготовка археологічної частини «Зводу пам’яток історії і культури Закарпатської області», проведення розвідок і стаціонарних досліджень, складання анотованих списків, написання і редагування статей дає підставу стверджувати, що територія краю становить скарбницю археологічних старожитностей. Закарпаття ніколи не було пустинним, незаселеним людськими колективами краєм, як це намагалися довести на замовлення угорських правлячих кіл окремі вчені. Інтенсивні пошукові роботи, особливо в другій половині ХХ ст., засвідчили, що пам’ятки давніх епох не були відкриті лише там, де не проводилися пошукові роботи.

Павло Пеняк, член авторського колективу «Зводу пам’яток історії та культури Закарпатської області»

Источник информации

Share this post


Link to post
Share on other sites

Попалась мне на глаза открыточка с видом на пгт Ясиня (Ясіня) или по-венгерский Kőrösmező. Поселение это находится в Раховском районе Закарпатской обл., и в связи с какими-либо укреплениями мной ранее замечено не было. А тут взгляд зацепился за странную "пасочку" - площадку с довольно ровными краями-экскарпами, приподнятую над окружающей местностью. Возник вопрос - что бы это могло быть, как это использовалось и что там сейчас?

post-1-0-46031900-1340637341_thumb.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Очень часто через форму обратной связи на сайте мне задают вопросы, при этом не оставляют e-mail для ответа. Ведь логично же, что не имея контакта для обратной связи я не смогу отписаться...

Вот из свежего:

Перечитал внимательно материал данного сайта, а также неплохой сайт по истории Закарпатья, не нашел упоминаний об одном месте. Вопрос - если высоко в лесу на горе, где на первый взгляд не могла вестись никакая деятельность человеком, на територии порезаной рвами, на площе 40 кватратных метров были найдены на глубине от 15 до 20 см большое количество старых гвоздей разной формы и длины, а также наконечники стрел, то можно предположить что в этом месте давным давно могло все же находиться городище?

Информации для полноценного ответа недостаточно, но могу ответить ориентировочно - да, всё же могло. На сайте предоставлен список укреплений, которые на данный момент обнаружили и хоть как-то потрудились описать, хотя, наверняка, это не полный список оборонных объектов Закарпатья.

Если рвы это действительно рвы, а не какие-нибудь окопы, например, то это интересно. Что касается гвоздей и наконечников, то стоило бы показать их специлистам, чтобы разобраться с датировкой находок.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Цікавий сайт, добре опрацьовано укріплення Закарпаття

http://www.castlesukraine.ru/publ/zamki_zakarpattja/1

ще одна стаття

http://karpattour.narod.ru/zamok1264.htm

ще деяка цікава інформація

http://www.poi.uzhgorod.ua/todo.html

Share this post


Link to post
Share on other sites

Цікавий сайт, добре опрацьовано укріплення Закарпаття

http://www.castlesukraine.ru/publ/zamki_zakarpattja/1

Автор этого сайта часто использовал мои тексты и мои фото, вырезал с них копирайты (даже если это фото сильно уроводовало) и вешать себе на сайт, первоначально не указывая авторства. Позднее автор любезно согласился это упущение исправить.

ще одна стаття

http://karpattour.narod.ru/zamok1264.htm

Это всего лишь часть книги по замкам Закарпатья, которую написал Дмитрий Поп и Иван Поп.

ще деяка цікава інформація

http://www.poi.uzhgorod.ua/todo.html

Этот ресурс интересен, радует то, что информация обновляется. Это заметно, поскольку некоторое время назад, когда я копался в информации об укреплениях Закарпатья, сайт этот вычитывал, а теперь вижу там новые интересные наводки.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Есть у меня карты 18 века. Маштаб 1:28000. Можно локализировать кое какие обьекты. Листы все по запросу в личку. Здесь могу выставить только фрагменты интересующих городов и сел.

post-1275-0-76875800-1383835793_thumb.jp

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

×
×
  • Create New...