Медвин: городище

[Nimrod]

Обговорюється цей об'єкт: городище поблизу села Медвин

Мисове городище, можливо багатошарове, залишене укріпленням Старої Русі.

Цитата

Городище розташоване за 2 км на захід від села на нижньому мисі правого берега р. Тетерів. Зберігся вал та рів з напільного боку та з півдня. Площа городища 0,15 га.

Пам'ятку обстежив М.П. Кучера в 1970р. Він склав її план, а також зібрав давньоруську кераміку 12 - 13 ст. Серед підйомного матеріалу часто трапляються фрагменти кераміки епохи бронзи та раннього залізного періоду.

Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.122.

Я розумію інформацію так, що городище розташоване на проміжній терассі річкової долини, тобто має над собою перевищення рельєфу.

На сайті Руїна.Ру городище описане, вірогідно за матеріалами А.Кузи:

Цитата

Медвин, село в Киевской области.

В 2 км зап. села, на низком мысе лев. бер. р. Тетерева, городище (площадь 0,15 га), окруженное по периметру валом.

Культурный слой содержит древнерусские (XII-XIII вв.) материалы и редкие обломки лепных сосудов милоградской культуры.

У зв'язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. село Медвин певною мірою постраждало, але досі заселене.

Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

[Filin]

Село Медвин находится в 70 км к северу от Киева, в 20 км южнее Чернобыля (старый районный центр), в 35 км к северо-востоку от Иванкова (нынешний районный центр):

Живая карта

Руина.ру действительно цитирует свод археологических памятников Андрея Кузы "Древнерусские городища X-XIII вв." (1996), но не приводит сведения об источниках, на основе которых автор формировал свою инфо-справку:

Расшифрую:

• О.Н. Мельниковская "Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке", 1967, с. 189, 191.
• М.П. Кучера "Даньоруські городищя на Правобережжі Києвщини", с. 176. Статья опубликованной в сборнике "Дослідження з слов’яно-руської археології" (1976).
• М.П. Кучера "Городища милоградської культури в Київському Поліссі", с. 89, 92-93. Статья опубликована в журнале "Археологія", №20 (1976).

Все эти источники есть в Сети, так что можем ознакомиться с ними чуть более подробно.

То ли плохо искал, то ли А. Куза ошибся, но в монографии О. Мельниковой Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке я не нашёл упоминания Медвина, хотя, по логике, оно там должно быть. Впрочем, зная этот источник, смею вас заверить, что никакого подробного описания объекта там нет, т.к. на страничках, которые указал А. Куза, находится перечень объектов милоградской культуры, без детализации.

Статья М. Кучеры "Даньоруські городищя на Правобережжі Києвщини" (1976) в составе сборника материалов также доступна для ознакомления. Вот что там сказано о городище близ Медвина и обстоятельствах, при которых оно привлекло внимание археологов:

Цитата

У 1970—1973 рр. загін Інституту археології АН УРСР і Київського обласного правління Товариства охорони пам'ятників історії та культури УРСР провадив обстеження городиш на Правобережжі Київської області з метою їх паспортизації. Передбачалося скласти плани укріплених пунктів, встановити датування, з'ясувати топографію, характер і збереженість оборонних споруд тощо. Обстеженню підлягали городища, про які зовсім не було археологічних відомостей, а також частина вже досліджених городиш для поповнення їх характеристики або перевірки стану збереженості. Нижче подаємо відомості про городища давньоруського часу (рис. 1).

2. Медвин, Чорнобильський р-н. Городище за 2 км на захід від села на низькому мисі правого берега заплави р. Тетерів. Земляні укріплення у багатьох місцях зорано. Збереглася частина валу та рову з напільного боку і відрізок валу по північному краю (рис. 4,1). Площа городища становила приблизно 0,15 га*. Знижений кінець мису довжиною 40 м до його складу, очевидно, не входив. У напільний бік мис продовжується приблизно на 11О м. На цій частині мису, як і на підвищеній частині з залишками укріплень, трапляються нечисленні уламки кераміки XII—XIII ст. (рис. 3, 31), доби бронзи і в поодиноких випадках — ранньозалізного часу (милоградська культура).

-----

* Подається площа без укріплень.

Городище близ Медвина на карте района исследований экспедиции М. Кучеры (рис. 1):

В статье автор поделился планом городища (рис. 4, 1). Я его развернул, чтобы объект адекватно расположился по сторонам света:

Профили венцов найденной керамики (рис. 3, 31), среди которой есть и образец из Медвина:

В том же году была опубликована статья М. Кучеры "Городища милоградської культури в Київському Поліссі". Журнал "Археологія", в котором находится эта статья, можно скачать здесь. В статье городище близ Медвина описано так:

Цитата

Крім того, уламки кераміки милоградської культури знайдено на двох мисових городищах поблизу сіл Лелів і Медвин Чорнобильського району (рис. 1). На цих пам'ятках є також матеріали давньоруського часу, що ускладнює датування їх оборонних споруд.

Друге городище виявлене на низькому мисі лівого берега заплави р. Тетерів за 2 км на захід від с. Медвин. Від розораних укріплень зберігся відрізок валу та рову з напільного боку. Судячи з конфігурації рельєфу, початково вал був розташований з усіх боків, захищаючи підвищену частину мису, площею приблизно 0,15 га (рис. 8). За 110 м у напільний бік простежуються не зовсім виразні сліди незначного прямолінійного підвищення (можливо, від зруйнованого валу), яке перетинає мис на його початку. Культурні залишки у вигляді нечисленних уламків кераміки середньодніпровської культури, давньоруського часу (XII—XIII ст.) і поодиноких — милоградської культури трапляються на мису до цього підвищення.

Наявність городища в місцевості з незначними природними можливостями захисту свідчить, що тут, очевидно, йдеться про досвід будівництва укріплень в низинних умовах. Не виключено, що воно належить до києво-поліських пам'яток милоградської культури.

К статье прилагалась небольшая карта городищ, расположенных близ Иванкова и Чернобыля:

И ещё одна вариация плана городища близ Медвина:

Местоположение городища:

Источники (А. Куза + М. Кучера) предлагают искать объект на запад от с. Медвин, но при этом уточняют, что привязываться нужно к долине р. Тетерев, а это, думаю, значит, что наводка изначально не совсем корректная, т.к. для выхода на участки берега Тетерева нужно смотреть не в западном, а в юго-западном направлении.

Тут стоит отметить, что скромная площадь городища не способствует его быстрому обнаружению на современных спутниковых снимках, тем более что ещё без малого 40 лет назад М. Кучера отмечал плохую сохранность оборонных сооружений городища, и не сомневайтесь, что с того времени ситуация не улучшилась, а только ухудшилась. По большому счёту, не исключена вероятность полного уничтожения городища. Но не пока отстранимся от мрачных сценариев, представим, что объект всё ещё можно увидеть.

Очертив зону поиска (около 2 км к западу от с. Медвин), я вскоре пришёл к выводу, что с наводкой может быть что-то не то, поскольку русло Тетерева находится не к западу от села, а к юго-западу. По этой причине поиски переместились из западного сектора в юго-западный.

Рассматривая карту Шуберта (1867-1868) пришёл к выводу, что не ошибся, сместив район поисков в юго-западном направлении, поскольку между Медвином и Горностайполем обнаружилось урочище под звучным названием "Городок":

Живая карта: лист 21-8, лист 21-9 (нужный район пришёлся на стык двух листов)

Вариация карты Шуберта:

Источник

На карте 1926 года видим, что на месте урочища появился хутор(а), который перенял название Городок:

Источник

Если обратить внимание на линии рельефа вдоль речного берега, да ещё и близ урочища Городок, то увидим, что там есть парочка мысов, подходящих под описание:

Быть может, один из них имеет отношение к городищу?

В качестве главной цели для разведки определил этот мыс, находящийся как раз в 2-х км от центральной части Медвина:

Ели же броситься искать объект ещё дальше в западном направлении, то возникает вопрос – не логичней ли будет его крепить к Горностайполю, а не к Медвину? Но раз в своё время М. Кучера его прикрепил к Медвину, то, вероятно, мыс нужно искать ближе к упомянутому селу, чем к Горностайполю.