gutsulsky

У Блюдниках замок позначений на польській геологічній карті під такою ж назвою "замок". Зараз це місцевість позаду закинутого костелу на місці колишнього знищеного панського маєтку. Городище у Блюдниках відноситься до зниклого села "Сілець", яке є на старих картах. Село Сілець було знищено радянською владою через співпрацю з УПА, тому городище відноситься до Блюдників, хоча дещо далеко звідти. Відносно Буківної, третє городище виявлено суто мною на території сільради Буківної, поки-що місцезнаходження його розкривати не планую, хоча місцевим археологам показував фотографії цього укріплення. Це курган на пагорбі, оточений прямокутником ровів з валами, очевидно приміське укріплення Биковена. Поки-що по списку все, його потрібно перечитувати і розбирати

Зараз до складу сільради Васючина входить село Вільхова, може воно на карті Міга?

Цегляний костел в центрі зображення, в гуглі є фото "цегляний костьол", він можливо відносився до ринкової площі, а може був крайньою точкою міських укріплень як це часто бувало. Про підземелля розповідав хлопець який жив поблизу костелу, казав що там багато цікавого і старовинного, але по криптах не люблю лазити тому там не бував, від екскурсії відмовився.

У Старому Лисці десь в районі городища на старих картах є чітко позначений хутір "Городище", цей хутір знищений радянською владою за підтримку УПА ніби-то. Був на тому горбику, укріплень не знайшов, під городище підходить сусідня гора, яка може бути "лисою горою", від якої пішла назва "Лисець". Ця гора знаходиться правіше від згаданого хутора. Обидва пагорби густо порізані окопами другої світової, багато боєприпасів, сам бачив в лісі нерозірвану гранату, яку не чіпав. Очевидно два пагорби обороняли рубежі Бистриці, оскільки домінують над місцевістю. Археологи числять розмір памятки у два гектари, причому поселення багатошарове, від енеоліту до КР. Але думаю було досить бідним по всіх періодах, очевидно незначна фортеця. По смт Лисцю не можу нічого сказати, хочу лишень додати, що поселення позначене як укріплене ще у Боплана під дуже дивною назвою, подивіться. У Боплана наскільки я памятаю є замок та міські укріплення, Станіслава тоді ще не було. Думаю потрібно орієнтуватися по старому костелу. У ньому є значні старовинні підземелля, думаю він є наступником середньовічного храму. Є над чим попрацювати

Більше інформації не маю, фотографій не робив

Не памятаю де, але читав, що Васючин був декілька років містечком. Отже певно мав крім замку і якійсь міські укріплення. У Васючині є ще городище, можливо на тому самому місці що і замок, а може в іншому. Якщо їхати поїздом з Рогатина на Ходорів, якесь городище у Васючині видно біля колії, видно візуально вал на горбику.

Дуже цікаво і змістовно, дякую за інформацію, на жаль я додати нічого не можу

Це тільки альтернативна точка зору. Без шурфів відкосів з різних сторін нічого не довести...

Рельєф відповідний, розміщення відносно старої церкви теж. Одне дивує - там стільки пагорбів, а вибрано рівнину, хіба була привязка до болот. Цікаво як проводити розвідку на такій забудованій місцевості. Потрібно шурфити...

Підземного ходу думаю не було через заболоченість місцевості, це казка, яка існує при кожному місцевому укріпленні, дивуюся що її переповідають по типу "а підземний хід йшов десять кілометрів але перевірити немає можливості". Ви не врахували одного моменту - храм розміщується на згині ріки. Очевидно, що через сусідній пагорб всі грунтові води Рогатина стікалися саме сюди. Точно у давнину вся довколишня місцевість була сильно заболоченою. Якщо пагорб насипний, насипною мала бути і дорога до храму. Картина така - посеред болот по пояс стоїть досить масивний пагорб (я знаю як запливають вали, дивився на розкопках, вал може з часом зменшитися у два-три рази за рахунок запливання, так і цей пагорб міг "врости" в землю за рахунок підняття довколишнього грунту. Пагорб підсилений відкосами і припустимо триметровим частоколом з двома-трьома баштами. Так от - болотистий рів завглибшки один метр і шириною 5-10 метрів, насип висотою два метри і частокіл три метри. Разом - шість метрів для подолання через болото. Єдиний можливий незаболочений прохід - з боку Рогатина, прострілюється звідти. Дзвінниця церкви обстрілює всі укріплення. Досить типове укріплення того часу, враховуючи малий периметр - ця церква могла бути більш укріпленою ніж Рогатин, захисники не мали розтягуватися на велику відстань. Спалити такий храм стрілами з горячими паклями теж було непросто - води і болота було багато, локальні загоряння одразу тушилися. Я на своїй памяті бачив і набагато слабші укріплення. Наприклад укріплення Галича в Крилосі в районі храму Пророк Іллі, вали збереглися на метрову висоту. Думаю подолати укріплення храму Святого Духа було дуже непросто. Потрібно лише дивитися не з точки зору сучасного стану, а з точки зору місцевості того часу

Все вірно, зроблено для туристів щоб гідно представити регіон

Замок в Долині памятаю, Янів здається стара назва. При реконструкціях місцевості слід памятати, що це була епоха тотальних татарських погромів, коли місцевість була бідна і крім того все одно мало не щорічно грабувалася і спалювалася. Сильно розвернутися при будові не було як тому в укріплення включалися храми, які були камяними і товстостінними, укріплення костелу точно за силою перевищувало укріплення самого замку. Думаю замок виглядав саме так. Якщо з башти костелу можна було обстрілювати околиці замку, то стіни самого замку не повинні були бути дуже потужними, головне було стримати перший натиск нападників, а облогами в 16-17 столітті татари не займалися.

Камяних укріплень в міста-села Рогатина не було. Було внутрішнє укріплення церкви Різдва, камяне швидше за все з ровами колись перед мурами. Була укріплена палісадом церква Святого Духа, яка крім того була по-серед боліт. Був замок з камяним костелом, можливо тут були елементи камяного укріплення. Але оскільки місто було забезпечене валами, на 99% впевнений що укріпленнями слугували палісади, щоб ворог не міг раптово захопити місто. Зображення Рогатина у тому вигляді що на макеті - провінціальний "ура-патріотизм", щось на зразок "арійської" теорії. Думаю якщо б відобразити реальний Рогатин того часу, то довкола був простий палісад з помостом і декількома деревяними башточками. В центрі - деревяні добротні будинки, а за межами площі Ринок - глиняні мазанки під стріхами. Таку реконструкцію не дозволить жодний чиновник

Моя версія - окремий замок був саме тут (червона лінія). Можете провірити на рельєфі. Кружечок - можлива брама, сходяться дві дороги. Відкоси на рельєфі досить високі, 5-6 метрів точно, а може й більше, в Рогатині давно не був, по памяті. Рогатин не був значним містом, а так собі містечком, тут невеликого замку стало б і для залоги і для населення міста. Таке собі укріплене село, як і Галич на той час

Стіни, башти та ворота міських укріплень Рогатина однозначно були деревяними, можливо якась башта чи ворота мали мурований підмурок, але і це сумнівно. На реконструкції бачимо камяні укріплення з парапетом та помостом, прямо якесь центральноєвропейське місто. Дешева фантазія ця реконструкція, як і 90% подібних реконструкції. Зроблена певно на річницю міста щоб полюбувалися чиновники. Думаю реалістичності в цій реконструкції 5-10% ніяк не більше. Але красиво, художньо зроблено

Років десять тому розмовляв з одним сивим чоловіком, який мені детально розповів про рогатинський замок, міські укріплення, довколишні городища, язичницькі капища та язичницькі ідоли, яких в околицях Рогатина було предостатньо. Один ідол навіть був на людських ногах, йому збили голову і почепили хреста, я бачив цю фотографію (статуя втрачена). Дуже старовинне, я б сказав ідилічне місце це околиці Рогатина. Так от, я з цікавістю порозмовляв з ним, але нічого не занотував, деталей не уточнював, не знаю імені цієї людини, знаю тільки що він мав відношення до освіти (можливо директор місцевої просвіти чи будинку культури або працівник), можливо був художником. Оскільки це було біля 10 років тому, не знаю що з цією людиною зараз, він був досить похилого віку. Не довіряти цій людині я не можу, оскільки він розповідав все в деталях. Я думав що зустріну його знову і повернуся до розмови, але як буває часто, зустрічі з певними людьми чи поїздки у певну місцевість трапляються раз в житті Цей чоловік мені декілька разів захоплено повторив, що вали по периметру Рогатина збереглися досить добре, він навіть обстежував їх, навіть вказував, що було б добре їх облагородити чи зробити часткову реконструкцію. Тобто міські укріплення збереглися значною мірою. Те, що про них мало хто знає, говорить про незацікавленість місцевих жителів у залишках земляних укріплень, вони дивляться на них як на "фосу" "рівчак" чи "горб". На жаль, це вся інформація яку я можу дати, але і вона залишає надію на немарність подальших досліджень

Наскільки я знаю, замок розміщувався відразу за костелом, костел входив в систему оборони замку, щось на зразок костелу Валентина в Калуші. По рельєфу за костелом добре видимі відкоси, які слугували укріпленнями, по них можна сказати, що замок був досить мініатюрним, таких малих укріплень вистачало в Галичині, де залоги були малими і їх не могли розтягнути по великому периметру.

Думаю макет схематичний і має дуже віддалене відношення до реальності, взяти принаймні відсутність оборони з двох сторін, мені один краєзнавець казав, що міські вали по периметру збереглися досить добре, думаю їх можна було б обстежити.

Дуже цікаво. "Якщо це замчище" - ви впевнені що це замчище чи все ще сумніваєтеся?

Дуже цікаво та інформативно. Заглиблення не могли бути бліндажами?

Був біля костелу і здалося що оборонний. Але тут більше логіки ніж фактів, просто якщо костел сучасник замку, то враховуючи татарські лихоліття костел не міг бути необоронним, а елементи оборони я вже шукаю після... Трохи не по темі, але костел дуже подібний до оборонного костелу (теж оборонного на мою думку) в Михальчі (святого Валентина, другий з такою назвою в області крім Калуша). Для Михальча потрібно створити окрему тему - найпотужніша фортеця до появи Городенки, замок, костел, міські укріплення та багато городищ.

Костел був оборонним по принципу. Башточку не обовязково було будувати, такі сходи як правило містилися всередині. Думаю бійничок було більше, розміщуючись на гвинтових сходах можна було вести стрільбу. Через енергозбереження бійниці могли замурувати, але погодьтеся, гвинтові сходи є чудовим помостом. Далі за костелом - різкий спуск, очевидно вздовж цього спуску ішли укріплення костелу, які входили в міські укріплення. Хори повернуті "назовні", значить уздовж хорового відділення також могли бути віконця для стрільби. В принципі це питання до архітекторів, але зовнішні ознаки та елементи рельєфу говорять, що костел входив до системи оборони містечка. Відносно підземного ходу очевидно він був, оскільки відстань до замку невелика, грунтові води тут неблизько. Але хід мав сенс тільки якщо костел мав оборонне значення і слугував "барбаканом" вїзду до замку, це було сполучення на випадок оборони

По структурі кладки - проходи, по бійницях - прикраси. Думаю можна знайти компроміс - вікна пізніших часів замуровані, над бійницями. Герб над воротами - "погоня", Чарторийських. Ще неподалік оборонний костел, ровесник замку, з бійницями, також з гербом "погоня" у кращому стані. В костелі навіть оборонна башта є. По рельєфу здається що костел замикав міські укріплення. Дуже красиве і старовинне місце, варто його обговорити. Ніби найбільш східні території Польщі з цього боку Дністра, військова база Яна Собеського. А якщо прикордонне укріплення - дуже важливе. Зараз Чернелиця гірше села з поганими дорогами зі всіх сторін. Польовими дорогами іноді легше пробиратися ніж центральною.

Там дуже цікава місцевість, назви пагорбів багато про що скаже

Вкажіть назви всіх пагорбів будь ласка на гуглі