Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

gutsulsky

Пользователи
  • Публикаций

    131
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    21

Все публикации пользователя gutsulsky

  1. Давно не заходив на форум, можу запропонувати два посилання http://forum.violity.com/viewtopic.php?t=216318 та посилання на статтю Західна Україна, Галичина та Римська імперія http://www.zamky.com.ua/istoriya/zahidna-ukrayina-galychyna-ta-rymska-imperiya/ На мою думку в часи Дакійських та пізніше - Маркоманських воєн римляни заходили на територію Західної України (причому в обидвох випадках з різних напрямків), однак в них було багато неосвоєних більш теплих і багатих країн на півдні, Галичину вони залишали "на потім", а поки-що у І - ІІ столітті займалися вирішенням військових проблем, здійснюючи на ці території упереджувальних та каральних ударів. Але тим не менше, повинні бути або військові табори або принаймні стоянки, пересування такої кількості військ не могло залишатися безслідним. Такі ділянки не так просто виявити - римляни могли зупинитися на розореному поселенні, або укріпленні, тому на сліди їх перебування не могли звернути пізніше дослідники, оскільки шари перемішувалися і перекривалися пізнішими нашаруваннями. Наприклад, на території Камянця є черняхівські поселення, на яких могли перебувати безпосередньо римляни. Але шари перемішалися, і безпосередньо римські військові знахідки вважаються трофеями готів, хоча могли належати і римських воїнам напряму. Тут для вирішення проблеми потрібна воля науковців, а серйозні польові роботи зараз не популярні - або кабінетна філософія або скарбошукацтво
  2. Цікава інформація, дякую
  3. Ні списків ні археологічних реєстрів по Тернопіллю в публікаціях не бачив, але очевидно вони є в принципі, тільки не опубліковані. Відносно Чернівецької області - всі городища як правило багатошарові, але в основному існували в часи КР
  4. Обговорюється цей об’єкт: Середнянський замок Цікаво, в замку багато фундаментів поза донжоном. На планах вони не відображені, є реконструкція будівель з фундаментами або план? Цікавий також вимощений каменем плац перед донжоном
  5. gutsulsky

    Золочев: реставрация замка

    Без образ для фанатів замків, був у замку, "на безрибї і рак риба". 90% замків і такої реставрації не мають
  6. Пізнавально побільше б таких відео - по 5 хвилин на кожен замок. Думаю можна знімати самому на камеру мобільного і включати в характеристику кожного замку в сайт. Це пропозиція з розвитку сайту, особисто я нікуди не їзджу, тому може хтось буде кудись їхати - викладуйте
  7. gutsulsky

    1453 Завоевание / Fetih 1453 (2012)

    Подивився. Фільм неісторичний і нецікавий. Подібний до "Геркулеса" або "Ксени". Але хотілося б щоб українці знімали принаймні такі фільми, а не "Роксолану" чи "Залізну сотню", чи подібний позор Для турків досить нічого, враховуючи спецефекти
  8. gutsulsky

    Орда (2012)

    Відносно немитих ординців, не знаю чи правда, але мені колись розповідали що митися монголам забороняла релігія, вони навіть неохоче перепливали ріки. Не митися все життя - не було рідкістю не тільки для татар, а й для європейців того часу
  9. Трохи чорний гумор Англія. Старовинний замок. Похмурий, туманний вечір. В повній тишині, яку порушує тільки тріск вогню в каміні, сидить лорд... Раптом через зал, навіть не привітавши господаря, пробіг в спальню сусід. Через декілька хвилин він повернувся і сів, важко дихаючи, поруч з господарем, який мовчки продовжував перевертати кочергою головешки в каміні. Помовчавши деякий час, сусід видав: - Щось ваша дружина сьогодні надзвичайно холодно до мене віднеслася... Лорд, не дивлячись на нього: - А вона і при житті особливим темпераментом не відзначалася...
  10. Американец решил купить замок в Шотландии. Наконец ,приглянулся ему один, и он договаривается с хозяином: - Пожалуй, я бы купил Ваш замок. Но только при условии, что в нем водятся привидения. Хозяин, задумчиво: - Ммм… Честно говоря, за 800 лет ни одного и не видел. Новый русский купил за несколько миллионов долларов старинный замок в Англии. Прилетели Лондон и его везут показывать приобретенное поместье. Он приезжает в красивый парк, в центре которого старинный замок. Сопровождающие лица говорят русскому: __ Вот, сэр, это ваш замок! Первая половина XVII века. __ Какая половина! ? Я заплатил за весь. Ночь в старинном английском замке. Гость растерянно бегает по темному и мрачному коридору и вдруг натыкается на привидение, которое говорит ему печальным голосом: - Я здесь обитаю уже четыре столетия... - Ой, как хорошо! Вы наверняка знаете, где здесь туалет? Може ще погугліть і допишіть
  11. Вийшла нова повноколірна книга по Франківську, на 600 сторінок а4. Ціна 600-700 грн. Сфотографував два плани первісної земляної фортеці міста, реконструкція двох авторів, практично ідентичні. Звідки в реконструкторів дані - невідомо, але видимий замок та міські укріплення. Розмито, але суть зрозуміла. Незрозуміла локалізація і на плані нічого не пояснено, але щось нове є
  12. Цікавий сайт, добре опрацьовано укріплення Закарпаття http://www.castlesukraine.ru/publ/zamki_zakarpattja/1 ще одна стаття http://karpattour.narod.ru/zamok1264.htm ще деяка цікава інформація http://www.poi.uzhgorod.ua/todo.html
  13. Був у Луці багато разів, про форт нічого не чув. Але чув про замок чи про городище, може про це є інформація. Знайомі їздили на це укріплення, але деталей не знаю
  14. Сам не розумію, але вичитав у книзі Л.Калинець "Місто над ставом", тобто книга про Ходорів. Залишився насипний прямокутний півострів, відділений збереженим ровом, весь вкритий будинками віком у 20 років. Але замчище ще читається. Можливо насип замку зносили, бо в ньому було багато каміння, цементу, це можливо був кращий матеріал для масивної греблі (між ставом та "водною станцією", зараз по цій греблі їдуть автомобілі. Більше інформації не маю, в мене знайомий має будинок на замчищі, казав, що земля іде шарами, ніби насипна.
  15. Перед Другою світовою горб, на якому стояв замок знівелювали разом із залишками замку (думаю він був насипним) і укріпили греблю ставу, можливо збільшивши рівень води в ньому. Підземний хід може і вів кудись а може його не було. Ходи під річищами не є технічно складною задачею - під ріками був водостійкий хороший грунт, можна було підземний хід прокладати в принципі, але чи була технічна можливість тягнути стільки метрів - питання. І чи була потреба - у випадку крайньої небезпеки краще було прокласти сухопутну доріжку через болота
  16. По Івано-Франківській області культурні шари пізнього середньовіччя не вносилися в реєстр, все обмежувалося КР. Відносно помилок розміщення - для нашої області це досить поширена практика, в реєстрі є багато неточностей. Думаю причини різні - окремі памятки помічалися зі слів краєзнавців, інші чомусь не вносилися, хоч досить відомі, ще можливо спеціально давали неточні відомості по окремих памятках, щоб археологи мали свою монополію по знахідках. Багато памяток по реєстру невідомо чи існувало взагалі - вносилися по декількох шматочках кераміки та кременю, які можливо потрапляти сюда випадково в давні чи новіші часи
  17. Відносно поділу дитинця і окольного града на два городища - така сама практика задіяна по Крилосу, де кожна ділянка де межею служить вал подана як окреме городище. Досить зручно, якщо орієнтуватися на місцевості
  18. Відносно інших населених пунктів, які Ви вказали, то або погоджуюсь або не маю власної думки, нічого нового додати не можу
  19. Відносно Блюдників - витримка з польського геологічного атласу. Костел я не зміг знайти на гуглі, він маленький, його закривають дерева. Я там був тільки один раз. Але його добре видно, він попри саму дорогу при вїзді в село з боку Галича, тобто з північного боку. Де замок на карті теж не можу розібратися, тому подаю саму карту
  20. Замок в Старих Богородчанах, поруч Саджава, думаю швидше за все відноситься до Старих Богородчан
  21. Село Селище біля Блюдників, "Сілець" у цьому випадку вказав помилково. Наскільки я знаю, городище було власне на місці Пнівського замку, всі укріплення знищені замковою побудовою, тому традиційно позначається не як городище, а як поселення залізного віку, а за яром з потічком - курганний могильник від цього ж поселення.
  22. Гвіздець монастир. Споруджено на квадратній терасі, укріпленій з трьох сторін. Можливо сторона від дороги теж мала укріплення, засипані пізніше. З південного боку зараз видимо дуже глибокий рів, який слугує зараз озером-відстійником Відносно Ланчина не маю детальної інформації, був у селі, про замок навіть ніхто не чув. Але читав колись що до спорудження пнівського замку ланчинський замок був найбільшим на Прикарпатті Михальче має два городища - біля Дністра та в центрі села. Оскільки Михальче було містом з міськими укріпленнями та замком, можливо археологи-розвідники сприйняли пізньосередньовічні укріплення за залишки городища, що цілком логічно Отинія згадується як давньоруське місто під 1240 роком (може 1241 роком, по памяті) як Вотнин, очевидно пізньосередньовічні укріплення мали осново більш ранніх. Є урочище "вали". В цілому Отинія знаходиться на дуже високому пагорбі, укріпити її як містечко не було проблемою Перегінське. Археологічний реєстр згадує городище в 1 гектар на території міста, значить воно десь є Городище в Перенівці - т.зв. Старий Рогатин, дивіться книгу Томенчука. В давнину хутір мав назву Голодівка Підлужжя. Фракійське городище, моя знахідка, локалізацію подавати поки-що не буду. Приозерне. Є згадки, що палац побудований на місці укріпленого мисливського замку Саджава - думаю той самий замок що у Старих Богородчанах. Довбуш вів наступ на замок боку Саджави Селище - я казав біля Блюдників. Городище в Сільці ближче до Крилоса Відносно Стебника очевидно якась помилка - це напевно місцевість Городище у Старому Лисці Хомяківський замок - питання залишається відкритим, але можливо це Стара Тисмениця у Глинному, не впевнений Черніїв був містечком, є згадка про штурм замку Шевченкове. Є згадка в археологічному реєстрі Ясенів-пільний. Є згадка в археологічному реєстрі По списку в мене все, може хтось ще щось напише
  23. Горохолина дивіться археологічний реєстр. В Делевій дійсно одне городище в селі, інше належить хутору Луг, все вірно В Івано-Франківську замок Потоцьких планувалося укріпити, але така потреба відпала, оскільки місто було перебудовано вже на початку 18 століття, споруджено муровані бастіони. Сам замок де зараз палац укріплений з трьох сторін, з четвертої існувала масивна стіна, яка не мала оборонного значення, оскільки потреба в цьому відпала. Відносно мисливського замочку на місці теперішньої катедри, то місцевість там - горбочок над болотами, укріплення було звести досить легко. Подивіться також на Костел Діви Марії, він був на валу і первісно теж мав оборонне значення, принаймні бані були дозорними баштами. Княгиничі. Бачив план укріплень, дійсно замку немає, але є згадка валу біля якоїсь ферми, очевидно в сторону Загіря, що це за укріплення важко сказати Корнів - думаю замок був на місці городища, як на мене це тотожні поняття. Укріплення дуже сильно зруйновані карєром Відносно Крихівців нічого не чув, це цікаве питання Успенський замок в Крилосі це бастіонне укріплення довкола церкви, частково зараз відбудоване. Замок чи ні важко сказати, але як резиденція митрополита може вважатися замком. Відносно крилоських городищ це окреме питання, дуже обємне, бо городищ дуже багато. Навіть городища у Блюдниках, Вікторові, Сільці, Козино, Пітричі і т.д. становили єдину продуману систему оборони, може руки дійдуть розібрати це, тому що інформації багато, а я не люблю робити обємних опусів Поки що все, може і далі напишу що знаю
  24. Я і сам не впевнений що Буківна - це Биковен. Знаю проблему локалізації, ця локалізація (с. Біле) подана у коментарях книги Літопис Руський. В Галичі місто-фортеця було трикутної форми, наскільки я знаю, вони були деревяними і на заході привязані до старого русла Лукви. Укріплення навіть кажуть частково збереглися. Можливо в систему укріплень входили Церква Різдва, костел та караїмська кенаса. Укріплення дійсно були, ніби читав у Грабовецького, точно не памятаю. Грабовецький досить аргументовано приводив привязки укріплень до писемних джерел. Гробиська - урочище або хутір в Залукві. Все дуже просто, шукаєте караїмське кладовище на березі Дністра, це і є Гробиська. Є ще одне городище з видимими укріпленнями, його власне ніхто не подає чомусь, а я зауважив, біля Залукви, локалізацію поки-що не подаю, очевидно це був сторожовий пост з баштою і валами. Буду по списку далі іти, але поки-що все
  25. Болехів. Міські укріплення складалися з палісаду з ялинових колод, зберігся детальний опис, на основі якого роблять реконструкцію міських укріплень, дивіться книгу Мацюка Бринь. Археологічний реєстр "Городище. Бринь І с. Бринь, с/р Бринь, ур. Галицька Брама, в лісі; на південний захід від села. Київська Русь. Відоме з ХІХ ст." Бубнище скельний монастир і скельне городище дійсно одне і те ж. Укріплення Бубнища - дитинець на Основному камені, укріплення довкола печер з валом та ровом, та башта на скелі Одинець. Вікторівський монастир добре видимий з Крилоської гори. Це стрімка гора, де є зараз церква Святого Миколая 1883 року. Хоча цей храм споруджено на місці числених церков, мені переповідали що це 4 церква на цьому місці. Не знаю, чи був мурований храм, але були печери, які засипані біля ста років тому, також був укріплений монастир 13 століття. Дуже мальовниче місце, там варто побувати. Археолог Томенчук повідомляє ще про городище у лісі біля Вікторова, але казав, що воно в таких закоулках, що він ледве потрапляв на нього повторно (навігаторів тоді не було, зараз думаю справа була б легшою) Буду продовжувати що знаю, але на все потрібно час. Можете задавати зустрічні питання якщо щось незрозуміло
×
×
  • Создать...