BogdanB

Мені цікаво що означають цифри з 15 по 20 на панорамі Ужгорода?

є ще залишки стін біля річки на південь від Фізичний факультет УжНУ. Але я не думаю, що вони оригінальні.

Хоча це правда що багато ресурсів стверджують що замок знаходиться на румунській стороні яле є щось що може надати надію що замок може бути розташований на стороні України. Якщо ви повернетеся до старої угорської карти з огляду 1775 року, ви можете помітити, що в центрі річки з правого боку села, там здається стертий маркер квадратної форми форту з оточеним ровом на правому березі річки. Відразу над ним, трохи на північ від села, можна знайти ще один знак, який був незавершеним і також стертим. Ще також є та друга версія що замок може бути на кордоні з Румунією і що замок фактично розділений між кордоном, в результаті чого частини його перебувають на українському боці згідно з цією картою з другого огляду 1860-х років. До речі, острів із церквою який ви знайшли насправді може бути монастирем, оскільки існує легенда, що колись у селі був монастир. Перша фотографія з карти 1775 року, яка знаходиться на стороні села на північ від кордону, друга фотографія з другої сервірної карти з кордоном.

Є деякі цікаві інформації про замка які я знайшов на угорському сайті. З одних речеї є то що замок не має квадратної форми але підземні тунелі. Oсь що пояснює автор: Нещодавно почалася реконструкція набережної Тиси в Ешені, паралельно з якою почалися археологічні розкопки в районі Kastély-domb. Розкопки проводив д-р. Йожеф Кобалі, завідувач відділу археології Закарпатського національного музею ІІ. Керує ним викладач Закарпатського угорського коледжу Ференц Ракоці. Ми запитали його про подію. - Учителю, що вам потрібно знати про нинішні археологічні розкопки в Ессені? - XIX. століття набережна Тиси була проведена через замкову гору в Ешені. Зараз триває укріплення насипу, засипають землею бік і вершину пагорба, що виходить до Тиси. Тому довелося провести там невеликі рятівні розкопки. - Що знайшли? – Ми почали копати зі згаданої внутрішньої сторони. Виявилося, що сам замок не квадратний, як це можна було зробити з форми пагорба. Фундаменти виявлено на глибині 2,5 метри. Цікаво, що він був побудований не з каменю, а з двох видів цегли: товщої і вужчої та тоншої і ширшої. Цілком ймовірно, що цегла була десь місцевого виробництва. На жаль, ми не змогли відкрити значну територію за такий короткий час, але ми знайшли кутову частину будівлі, тому ми змогли визначити, що замок був орієнтований на північ і схід, бл. Його оточували 15-метровий рів і вал. Знайшли багато горщиків, пічної кахлі, кістки, залізні знаряддя праці та бронзовий предмет. Знахідки ще не розчищені та не проаналізовані, але можу сказати, що матеріал підтверджує джерела: це XVI - XVII ст. залишки замку 19 ст. Також сенсаційно, що за 100 метрів від замкової гори ми виявили епоху Арпада, XI - XIII. залишки села 18 століття, з чого можна зробити висновок, що село Ешени спочатку було не там, де воно є сьогодні, а навколо замкової гори. Зараз ми починаємо детальні розкопки однієї з хат села. Але ми вже знайшли кераміку та металеві предмети, залізну кірку, залізну руду та залізний наконечник стріли, які принаймні на 400-500 років раніше за замок. – Коли продовжаться розкопки зовнішньої, недоторканої сторони замкової гори? – На жаль, не знаю, бо це залежить від фінансів. І зараз ми отримали лише гроші, тому що на пагорб насипали два метри землі, а в таких випадках закон вимагає археологічних розкопок. – Чи може бути правдою легенда, що із замку вели тунелі, і один з них проходив саме під нинішнім цвинтарем? Це, здається, підтверджується тим фактом, що могильники неодноразово проникали в порожнину, уже викладену цеглою. – Також я чув від місцевих жителів, що нібито тунель з’єднував замок під Тисою з Тисасентмартоном, а також був тунель до цвинтаря. Я не думаю, що вони існують. Сучасне громадське кладовище в Ешені розташоване на місці монастиря павлів, який був набагато раніше замку, і могильники іноді натрапляють на залишки та підвали цього монастиря. – Яка найцінніша знахідка, знайдена на сьогодні? – Кожна знахідка цінна, бо замків такого віку на Підкарпатті досі не розкопували. Зараз, наприклад, за знайденими осколками скла можна зробити висновок про те, який скляний посуд використовувався, знайдено залишки посуду з білої та червоної глини, є якісно розписані посудини. А на одній із пічних кахлів воїн сидить на коні з мечем у руці, можливо, це був герб одного з родів. - Вчителю, хто вам допомагав у роботі? – Молоді люди з Ешені, а також багато зацікавлених людей, які приходять і бачать розкопки, однак ми охопимо відкриту частину з міркувань збереження. Жолт Бадо Так зване село Ешени на правому березі Тиси пов’язане з легендою про Замкову гору, яка відроджує легендарне походження кількох сіл – Льоня, Шалока, Ешени, Чап, Сюрте, Телек, Ашвані – та відомі родини – Чапі, Бочкаї, Сюртеї, Ешені, Соос, Сердахелі, Кевесді – змішані з реальністю. . Серед місцевих жителів відома історія, яку в літературі називають генеологічною традицією родини Мік бан, і її поява в XVI - XVII ст. ми маємо датувати його межею століть, і його можна пов’язати з іменем трансільванського князя Іштвана Бочскаї (1557-1616). Щодо пагорба Кастелі, вклиненого в обидва боки набережної Тиси на кордоні Ешені, як одного з місць розташування варіантів Монда та передбачуваного стародавнього гнізда родів-засновників села, ми повинні вірити легенді про такою мірою, що це стосується не сім’ї Мік Бан, а родини Бакса, одна з гілок якої фактично придбала власність у селах регіону. Письмові джерела датують силу Ессени XVI ст. вперше згадується в 60-х роках століття у зв'язку з замковими війнами, що точилися в північно-східній частині Угорщини. У 1676 році в одному з юридичних документів Національного архіву (Будапешт) згадуються «замкові будинки» в Ешені. У 1884 році в рукописах Національної бібліотеки Сечені було зазначено, що пагорб виходить з рівнини правильним прямокутником, оточений 15-метровими валами, а між селом і Замковою горою видно сліди двох озер, кожен прибл. 25 метрів в діаметрі. Замок датується XVII ст. наприкінці століття він, можливо, став жертвою чуми. https://karpataljalap.net/2006/09/08/szenzacios-leletek-toltesepitesnel

Історично тут було старорусинське місто Милославичі: Милосла́вичі — історична місцевість

Олександр Сірий Якщо ви хочете, ви можете знайти книгу в Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

від першої до останньої фотографії 2021, 2020, 2019

Нещодавно я переглядав архів старих супутникових фотографій і знайшов що відбитки вондаментів є розташовані протягом багатьох років, таким чином показуючи, що насправді щось повинно бути під землею. Aдже, рослини які мають деяку тимчасову перешкоду під собою, як каменю чи цегляну стіну призведуть до того, що рослина стане меншою, оскільки коріння не зможе вирости. Це призведе до відкидання тіні який буде видний із космосу.

Я вважаю, що лінія фортифікації це є те, що обведена червоним кольором, а на лівого боку півострова (над північної частини в. Московскої) є ще залишки валу. Я також підкреслив те що виглядає як вежі.

Дізнавшись деякий час тому, я провів дослідження про Metropol і хотів би з вами поділитися цим. Подивившись як на google maps, так і на maps.arcanum на ділянці нинішньої Великої Знам’янки поряд з Кам’янка-Дніпровською городищем, здається що там якісь залишилися кам’яні стіни. Воно нагадує зовнішнуь частину на римське укріплення, оскільки римляни використовували квадратні вежі та горизонтальні розташування. Враховуючи те, що воно розташоване поруч зі столицею скіфів Метрополь, і ще той факт, що римські табори були знайдені в Запорізькій області, можа здогадатися, що це могло бути скіфським кам’яним укріпленням під впливом греків і римлян, як Неаполь Скіфський, або по своюму римське місто.

Я недавно знайшов мапу молдавий і дивися за фортифікації Рені. Я тоді нечаїно на трапив також тоді на якесь місто яке називається Тібак/Тибак. На мапі показувало що там була якась оборона споруда. Я пізніше подивився на Google maps і побачив що там є якийсь дивний формат круга, ніби як вали города. Що ви думаєте? Мапа Descriptio Moldaviae від Dimitrie Cantemir Google Maps форма вала

Знайшов на угорському веб-сайті інформацію про замків в Закарпатті. Tам було нові інформації про різних замків та оборонних споруд яких ще не було написано на цьому веб-сайті. З одних інформаційних темів було про Міжгірського Замка: https://varak.hu/latnivalo/index/1871-Okormezo-palankvar/. Дата існування того замка автори не знають но пропущення є що була якась оборона споруда в тому селищі до першого Татарського навалу у 1241. Наприкінці 16 століття було збудовано палісадну фортифікацую. Відновляли фортификацію в 1727, а в 1732 було задокументовано про то що мешканці селища возмущались за перевезення харчів і дерева до фортификаций (не знаю чому). Оборонна споруда почала западати в половині 18 столітті. Про форми замка було так написано: Реконструкція палісадного замка. Джерело: http://varak.hu

Знайшов картину Умань якби фортеця виглядала кам'янa. Художник І.Г.Мюнц. https://reherit.org.ua/object/zavod-megommetr-2/

Чи є pdf версія aбо онлайн версія тої книжки?

На Австрійській карті Перше військове обстеження XVIII ст. навколо Хотинского міста є оборонна фортифікація яка виглядає що зроблена з каменю (через грубкість стіни і оборонної стіни Хотинської фортеці яка подібна). До сьогодні тільки зберігся бастіон з півдня. Google Maps Так само виглядає якийсь форт або оборонна споруда в селі Брага через Дністер. Google Maps