iqor

Filin, щодо великого об"єму роботи, це так, Ви праві, і тут нікуди не дінешся. Стосовно способів, є один хороший - може я Америку не відкрию. При фотографуванні дійсно такого складного випадку, зробити ряд знімків з подібних ракурсів. Тобто один від одного на метр-два (... три-п"ять) в одну сторону та в другу, по можливості (бажано, але не завжди вдається) те ж саме вгору-вниз. Тут вже потрібно дивитись по можливості. І таким чином можна отримати, на іншому фото, той елемент, який, на потрібному, находиться під проводами, та підмінити, а вже по ситуації дивитись, чи тільки цей елемент, чи, можливо дещо більший оригінал текстури збережеться, дублювання не буде, гратися з клонами не потрібно. Головне підпасувати добре..

Село Тростянець лежить в долині, поміж двох гір. Його унікальність в тому, що на горах б"ють джерела, з яких вода тече в село. В 20-му столітті люди, в місцях де б"ють джерела, залили бетонні септіки, від яких кинули водопровід. В моєї бабці в крані на подвір"ю був такий тиск води, що в даний момент в квартирі у мене менший. Також по селу стояли металеві ванни, з яких худоба пила воду. Можливо там і прали, чи набирали воду, не знаю. Так труби з яких текла вода в ці ванни, були під 45 мм в діаметрі, і напір ішов на пів труби, зі свистом. Карта Міга, хороша тим що на ній вказані потічки, так от, з місця поруч городища під Тростянцем, у нього показано витік джерела. Спіставляючи цей момент з унікальністю цієї місцевості, ми можемо зробити висновок, що джерела, без проблем, могли "стартувати" на пагорбах (як і всі решту), ймовірно, прямо в самому городищу. Зрозуміло, що при закладанні городища, замку, тощо, наявність води була одним з основних чинників. В даному випадку, це питання було вирішене самою природою. До речі, одне джерело б"є з-під каплички, що знаходиться вище церкви. І вже доволі великий проміжок часу люди відмічають, що незважаючи від спеки, спраги, та іншого, горло від води, іменно з цього джерела, ніколи не застудиться. На цей факт вказували і деякі, заїзджі на Храмове свято, священники з чужих сіл.

Це не є великою проблемою. Існує фотошоп. Рівень знань для такої операції, як забрати провода, можна сказати початковий, чи то "нульовий", або звернутися до спеціаліста. Для нього це не являється чимось складним. Тут більше вимагається часу та терпіння... Але саме вивчення фотошопу, для тих, хто любить фотографувати, більш як корисне

Тому тут все зав"язано на тому, що ми маємо перед собою - замок чи городище? Загальне ставлення до переказів, як таких - загалом більш скептичне... але у випадку з Тростянцем, ми бачимо цілий ряд підтверджень правдивості тих самих переказів. До чого веду? Згідно переказів, частину села Тростянець, під назвою Кут, заснував один із охоронців замку, угорець за національністю. Ми не знаємо його посади чи рангу, був це звичайний воїн, чи якийсь вищий чин. Також не знаємо, поселився він після руйнації замку, чи в час його існування... але можна зробити слушне припущення, що будь-то городище, то цей охоронець, разом з іншими (мова йде про декількох чоловік), цілком ймовірно міг жити в городищі, якщо б таке мало місце. Якщо ж замок мав більш військове направлення, то цілком слушно, що служиві там люди, розселялись зі своїми сім"ями в найблищих поселеннях. Але це тільки моє припущення. Я постараюсь проїхатись в Тростянець, та побувати на місці ймовірного замку. Поспілкуватись з кимось відносно ровів та подібного... Шкода, що пізнувато взявся за цю справу, буквально за останні роки померли дуже цікаві люди, що проживали в Тростянці, які дуже багато всього знали, могли розказати і йшли на зустріч....

Ніколи раніше не мав справи з археологією, та всім , що з неї випливає. Свого часу почав вивчати свій родовід, та складати родове дерево, в результаті чого "вперся" в усі ці питання, які тут розглядаю та стараюсь вивчити. По роду своєї діяльності та активного способу життя, постійний брак часу, тому навіть на написання допису на форумі, в прямому розумінні цього слова, викроюю для цього час. По роду діяльності займаюсь 3-де моделюванням, 3-де анімацією, і цілим комплексом в цьому напрямку, тому маю велике бажання відтворити в 3-де та анімувати історію землі, звідки виходить моє коріння. А це Тростянець - по матері, та Куропатники по батькові (я ж народився та проживаю чи проживав в Тернополі). Цим хочу пояснити свій інтерес то тих чи інших моментів, які тут розглядаю, тому що в кожного з нас можуть бути різні інтереси, відповідно і можуть бути різні підходи до вивчення одного й того-ж питання. Одразу зазначу, що Тростянець досліджував та вивчав Василь Рабик, та виклав це в книжці "Тростянець", та, наскільки пам"ятаю, в питанні замку він більше опирався на перекази. Так в його праці замок описується на відстані 1,5 км, на південний захід, від Тростянця, що збігається з місцем, яке зазначено на викладених фото. Відповідно ймовірних ровів, то на карті 1869-1887 років, в тому районі позначені ряд прямих "просік": Стверджувати, що це іменно цей рів, звісно ніхто не буде, але питання стосовно того, що це таке, доволі актуальне. Так як для звичайної сьогоднішньої лісової дороги дороги це "закруто", говорячи молодіжним сленгом. Також хочу викласти таку думку: Вивчаючи та досліджуючи замки, ми (по крайній мірі я), можемо спостерігати два явища. Перше - це будова замків, для прикладу в Бережанах, Кам"янці і тому подібних, які зводило місто, князь чи магнат, для оборони міста(поселення), і тому подібне. Друге явище - централізоване зведення комплексу захисних фортифікаційних споруд. Для прикладу розбудова замків Данилом Галицьким, конкретно для захисту від татарської навали. Тому у такому випадку немає нічого дивного, коли такі замки мали між собою добре налагоджене сполучення. Подібні випадки мають приклади у світовій практиці. якщо ж брати до уваги, той момент, що одним їз перших захисників тростянецького замку був угорець, то можна робити висновки що підхід до цієї справи, як на той час, був доволі серйозний.

Трохи скачемо з теми в тему, але нічого... Прикріплюю рисунок з орієнтовними поясненнями. По рисунку.... Карта періоду 1806-1869 років. Частина пояснень зі слів моєї бабці, якїй 90 років. Народилась відповідно в 1926 р. звідси пояснення сягають періоду 30их-40их років, тобто між картою та поясненнями десь 100 років. Відповідно деякі речі, можуть не відповідати дійсності. Річка, джерела прокладені по реально існуючих на сьогодні старих руслах та діючих джерел. Млин, на той час вже не існував, а залишився лиш фундамент, але під питанням, чи це зруйнували старий, чи перебудовували новий. Зі слів батька, там частково була бетонна конструкція, але батько народився в 47-му, тому тут більше запитань аніж відповідей. Тому, краще, питання бетону упустити.... Цегельні, під знаком запитання, по причині того, що поки сів за комп"ютер, просто забув, бо отримав досить таки велику кількість інформації... але вроді мова йшла про те, що там, навколо було наскладано багато куп цегли, яка сохла чи просто зберігалась. Залишки старої греблі. Вона показана на картах Фон Міга. В період, який ми розглядаємо, гребля ще збереглась, але частково, та головної своєї функції вже не виконувала. Зате в ній були викопані великі ями (нори), в яких випалювали вапно. Фільварок. Тримав жид. Це було ціле господарство зі стайнями, де стояла молотарка. За фільварком стояли звезені снопи, та був живопліт з перелазом. Гуральня. На той час була робочою, камінною. Як стало відомо, на ній працював мій прадід, в минулому січовий стрілець. На рахунок розміщення гуральні та фільварку. Там вони дуже сильно на купі, обидві будівлі, були камінними, а на карті в цьому місці тільки одна камінна. Отже, в період 100 років, від складання карти до пояснень, деякі будівлі були перебудовані, або ж добудовані... Гора попелу, пагорб, позначений на карті, через який виникали запитання. На відсотків 99 це гора попелу. Судячи зі всього, це дійсно була ГОРА. Хто б про неї не розказував, кожен відмічав її розміри. На сьогодні, коли її розгорнули в часи колгоспів, люди їздять туди набрати грунту для вазонів, підживки дерев, тощо. Особисто їздив сам. Можу сказати, що копаючи берег, який має 2-3 метри, вибирав там влежаний, спресований попіл. Бабця говорить, що не памятає, звідки цей попіл, з чого можна зробити висновок, що насипаний він був раніше. Що і відповідає карті. По логіці, попіл, скоріш за все, був з гуральні... хоча... Стосовно реального розміщення купи попелу, та всього решту. Жовтим кольором я відмітив реальне старе русло ріки, червоним же те, яке зображено на карті. Звідси можна говорити, що фільварок, гуральня, попіл, можуть бути трішки зміщеними. На карті відмітив джерела води. З усіх чотирьох не був тільки біля того, що третє зліва. Говорять, що там їх був цілий ряд, більше того - що там була безодня. Так іх там і називали - "безодня"... звідси можна зробити висновок, що було, мабуть, дуже глибоке, та широке. Звідси бачимо, що замок, мав постійну свіжу, джерельну воду, та постійно наповнені рови з водою. паралельно йшло головне русло ріки, яке в декількох місцях, мало сполученні з потічком джерельної води. Що і куди там текло, ми вже, мабуть, не будемо знати. Поки що все. Далі буде.

Обговорюється цей об'єкт: Мечищівський замок Трохи часу вивчаю питання Тростянецького замку, на Бережанщині. Моя мати звідти родом. Він згадується, по деяких джерелах, в зв"язці з Мечищівським, що між ними був глибокий рів, яким можна було проїзджати возом. Таким чином я вперся в Мечищівський замок, і результат виклав: Червоним трикутником ймовірний колишній замок. Стрілками, чи це те, що я думаю? Тобто сліди укріплень? Загалом схиляюся, що на карті видно сліди окопів часів першої світової, можливо протистояння УСС з рускими. Хоча в цій місцевості лінії фронту, вроді, не було... вона якраз була в Куропатниках, і окопи там мають дещо іншу форму. Тут мова іде про 12-13 століття, і добу Галицько-Волинського князівства, тому, в наслідок нашестя татар (першого), не залишилось практично ані спогадів, ані інших підтверджень. За переказами, один із охоронців замку був угорець Ликтей, який осів в Тростянці. Згідно історичних даних, в цей період Галицькі князі звертались за допомогою до угорських королів, та підтримували з ними стосунки, тому ця версія цілком слушна. Також в селі по сьогодні проживають Ликтеї (це дівоча фамілія моєї матері). З Тростянецьким замком доволі глухо, поки-що, так як там ліси, але з Мечищівським, вроді дещо проясняється. Тому є надія через мечищівський "вийти" на тростянецький Можливо, хтось з більш досвідчених щось підкаже.

Nimrod, дякую. Розглянув Вашу підказку, але виходячи тільки з існуючого, на сьогодні, рельєфу... нижче викладаю рисунок. На ньому схематично вказав підвищення на місці замку, та наложив на них дві форми укріплень... але так як не розуміюсь у цьому питанні, то не знаю, чи можливий варіант з двома реданами... Часто буваю в тому місці, але ніколи не звертав уваги на рельєф. Постараюсь, на днях попасти туди, та більш детальніше оглянути. Наскільки памятаю, ліва сторона (дивлячись на рисунок) цього місця, виходить практично в рівень з дорогою. Права, підіймається схилом, нижня та верхня - не завважив, але вроді також схили. Територія праворуч, це так звана оболоня, місце розливу ріки, заплав, тощо. Це при старому руслі. Десь в 70 роках річку "вирівняли" і ця місцевість висохла. Теоретично, можна припустити, що праворуч також були пагорби, які зрівняли з землею меліоратори. Постараюсь завтра розпитати в старших людей. Десь вище вказувалося, що на місці замку була гуральня. Можу сказати, що остання гуральня була не на місці замку, а на місці, що вказано, в першому пості цієї теми, та знаходиться правіше замку. Тому можливий лише такий варіант, що перед останньою гуральнею, буле інша, яка могла бути на місці замку - хоча це малоймовірно... В любому випадку, постараюсь питання зі замком довести до якогось логічного завершення... та маю надію, що хтось з більш знаючих, направить у правильне русло. Тому прохання, до тих хто читатиме-підкажіть, коли щось побачите.

Мої вітання. Деілька слів та декілька запитань. Створюю, в 3-де, модель села Куропатник, по старих картах. Так як великий брак часу, то робота затягується на довго. Є цілий ряд запитань, які вимагають дуже багато часу для їх вирішення... Рельєф витягнув з Google Earth, текстури звітди ж та з гугл меп, та частково змінив в фотошопі. Сам рельєф опрацював в 3де редакторі. За основу брав карту Міга, та австрійську. Нижче викладаю проміжний робочий результат. Там вже створив, в 3-д, старе русло ріки, правда нове ще не видалив на текстурі. Дві греблі, в Куропатниках, та Бишках, відповідно, утворені греблями-водойми. Поставив замок (умовні мури), млин, декілька будинків. Будинки незамітні через масштабність рисунку. Перше питання, з яким стикнувся - це замок, по-логіці, він повинен бути округлої, гладкої форми, та дивлячись на зображення зруйнованого замку в Міга, можна побачити півмісяці по боках. Постало питання - ці півмісяці це фортифікації, чи так фон Міг, показав руїни... Розумію, що конкретної відповіді, тут ніхто не дасть, але можливо комусь буде що сказати. Також, можливо, хтось зможе підказати, в якому напрямку можна шукати можливий план самого замку, адже не можна виключати його існування в той час, як і в сьогоднішній. Можливо існують подібні архіви в Польші, чи якогось роду документи власників замків, чи родин, де можуть фігурувати такі плани... Можливо, хтось просто підштовхне у правильному напрямку. Також цікавлять плани чи зображення, тогочасних сільських будинків, млинів, тощо.... Загалом запитань дуже ще багато, але, для початку, непевне достатньо...

Доброго дня. Хочу добавити свіжої інформації. Нижче карта Пограбіуса, видана в Венеції у 1570 році, де вказано відрізок шляху з Камянця до Львова, через Куропатники. Карта більш схематична, тому розміщення населених пунктів не відповідає, повністю, георгафічним координатам: На другому рисунку, вище зазначений шлях, я проклав на картах Міга. Прошу вибачення за якість останнього рисунка, але це робив трохи раніше для себе, для більш загального розуміння... Зрозуміло, що між картами пройшов час у 200 років, але можна зазначити, що шляхи, вказані у Міга, збереглись по-сьогодні більш аніж на 80 відсотків, а це під 250 років. Тому можна сміло припускати, що вони не дуже сильно зазнали змін і у період 1570-1770 років, тим більше технологічний розвиток в той час був на порядок нижче, відповідно і повільніше відбувались зміни.