Mystic Hero

Не знаю, чому я так тупив і не звертав уваги раніше на цей текст, але тут є про реконструкцію: Автор Володимир Мороз Там також є про припущення Байґера про те, що можливо в монастирі була астрономічна обсерваторія в північно-західній вежі, котра до наших днів не дійшла.

Майже одразу після цього надибав на polona.pl ще дві цікаві і невідомі мені до того світлини Підгори, котрими радо ділюся з вами. Перша знимка називається "Monastyr i most w Semenowie na rzece Serecie pod Trembowlą 1875". Дуже цікаве фото, на ньому видко, що даху над церквою нема. На другім фото з підписом "Ruiny klasztoru bazylianów w Podgórzanach 1905" вже бачимо не просто перекриття на дзвін, а повноцінний новенький дах. Тобто я був правим, припустивши, що велася реконструкція, але, мабуть, війна не дала її закінчити. Зважаючи на друге фото, котре тут запостив шановний Filin, зробили навіть купол, а от до руїн монастиря руки не дійшли чи, може, їх і не мали наміру відновлювати? Автор фото, традиційно, Friedrich A, котрий тоді їздив нашою територією (Чортків, Микулинці ще звідкись бачив його світлини). Ну і третя знимка, NACівська, зроблена в міжвоєнний період. На castles.com.ua є дві класні знимки, котрі не можу знайти поки деінде без копірайту кестелзів: одна з військовим біля монастиря, а інша з незвичним ракурсом.

Дуже дякую за друге фото, вперше бачу церкву монастирську з цілим куполом. Додам ще трохи старих фото. Перше фото - скрін з єврейського Yizkor book. На жаль, їдишу не знаю, тому не можу прочитати, що пише на сторінці, де вміщено фото, а в англомовній частині цього фото нема. Правда,я ще не читав навіть англомовної частини - все відкладаю. Наступні два рисунки - роботи Юліана Панькевича, котрі він зробив під час подорожі 1885 року. На четвертому фото видно північно-західну вежу, котра не вціліла до наших днів. На п'ятому видно тільки шматок каркасу від церкового купола. На шостій світлині можна прочитати, що зроблена 1931 року, на ній видно вхід до храму, а також, що на той час вхідна брама на територію монастиря сполучася коридором із господарськими приміщеннями. На сьомій фотці нічого нового наче не видно, зате вона розмальована На восьомій майже той ж ракурс, що й на шостій, але церква ще (вже? може був якийсь період, наприклад у міжвоєнний час, коли храм намагалися відновити? Треба буде пошукати по книжках про місто, чи щось таке було) з дахом. Ну і кілька фото з процесу "реставрації". На другій з них видно якусь споруду, котра майже примикає до в'їздної брами. Дозволю собі припустити, що то врємянка для робітників. На ще однім фото видно шматки вітражів, цікаво, чи це оригінальні вітражі, чи вже вставлені при переробці храму?

Додам трохи фоток. Друга - схоже оригінал наківської, котру Ви подали в першому пості. Друга, мабуть, зроблена тоді ж і в неї є дата в назві файлу - 1927 р. Де надибав третю, на жаль, не пам'ятаю.

Сам костел вроді як орієнтований по осі захід-схід, чи я чогось не розумію? Келії примикають з північної сторони, але ок. Зараз все ще гірше, УАПЦ взялося остаточно добивати костел і тепер він виглядає так, як на фото: Ні на яких старих малюнках мені не траплявся костел з вежами, але, підозрюю, що вони могли мати куполи (хоча й необов'язково), але в стилі монастиря василіян в Малому Березному. Такі вежі і зараз могли б нормально вписуватись в архітектуру храму. Без позолоти, звісно.

Постійно забуваю глянути, що там з виглядом бійниць із середини, але здається, вони тупо замазані, бо інакше давно би вже звернув на них увагу. Є ще таке фото, невідомо якого року, але на ньому видно ще старий мур позаду храму і те, що дах в старої частини, не знищеної ще тоді реконструкцією, гонтовий. Ех, таку церкву угробили. Всередині зараз жах - через пластикові вікна стало ще сиріше і фрески вкриваються пліснявою. Вони не старі, але це все одно маразм так гробити пам'ятку архітектури, котрій 5 століть.

На Polona.pl з'явилася карта польсько-турецької війни, де є і облога Теребовлі 1675 року. Приводжу тут тільки шматок якраз облогою, бо вся карта займає 29 Мб. Ця карта доповнює гравюру де Хооге і в дечім їй суперечить. Здається, перша карта міста, де видно міські мури. Істориками вони локалізовані й так. Інше питання, що не зображено тут ні міських брам (хіба трохи східніше костелу кармелітів є лінія меншої жирности), ні церкви святого Миколая. Карта 1902 року. Карта повністю з оборонами Львова і баталій польсько-турецької війни тут.

А де ви бачите там воронку? Можете показати на фото, обвести? Бо з цієї ж серії фото є знимка, на якій справді якась невідома яма. Якщо вона там само десь в районі Зазамча/родини Юрчаків, то може бути місце чи місток, чи що воно там було, де Пичинія текла до Гнізни.

Знову щось згадав про Лабентвелу і перечитав тему ще раз. Тут шановний Filin закинув карту Мартіна Стіра 17 століття і на ній ми бачимо, що Лабентьоцка розташовується куди південніше і західніше, ніж на мапах 16 століття, котрі приведені в цій темі. А пізніше rbrechko пише: І потім вони ще з Хаусом тут і тут згадують про села Монастириського району, котрі мали подібну назву до нашої Лабентвели - Левентова, в однім випадку село, а в іншім хутір. То може все ж Лабентвела з мап 16 сторіччя і Лабентьоцка з карт 17 сторіччя - різні населенні пункти? Другу за бажанням може локалізувати з Вістрям чи Левентовою, про котрі вони згадують. Лабант/Лебенти цілком спокійно могли мати у власності кілька сіл чи міст в приблизно близькому регіоні. Ну і ще одне міркування, якщо вже було, то вибачте: за однією з теорій заснування міст відбувалося так, щоб міста одне від одного розташовувалися приблизно на однаковій, щоб на перехід витрачалася в середньому доба. Тарас Возняк в своїй книзі "Феномен міста" пише так: Якщо прикидати, то між містами, біля котрих знаходиться Лабентвела на мапах 16 сторіччя відстань близько 35-45 кілометрів (Теребовля-Підгайці - 41-46, Теребовля-Тернопіль - 32-35, Теребовля-Бучач - 35-45, Бучач-Підгайці - 29-41 і т.д. в залежності від того, як рахувати - по яких дорогах і т.п.). так от, якщо ця гіпотеза прикладна і для заснування Лабентвели, то її шукати потрібно десь в 35 кілометрах посередині між Підгайцями і Теребовлею, так само можна спробувати і відносно Поморян і Тернополя чи інших міст.

Яле, як вказав rbrechko, Лабанти використовували герб Авданець, а не Лебідь: Маю підозри, що Лабанти мали різні герби. Наприклад Borkowski, які мають в тому числі і герб "Лебідь", і герб "Борковскі", і купу інших - все залежить від роду та інших факторів. Проте, Лабантам насправді й не потрібен герб "Лебідь", якщо від їхнього імені походить назва Лабентвели, додаткового пояснення у виді герба нам не треба. Хоча, хочу зауважи, тут згадується форма родового прізвища як Łabęccy і польська вікі видає двох з гербом Łabędziogrot: Antoni Łabęcki та Hieronim Hilary Łabęcki але, насправді, це ніяк не впливає на наші пошуки а тепер прочитаємо уважніше те, що знайшов rbrechko: тут якраз пише, що вони пішли з Ґлівіц, про які я писав вище, і мали спочатку герб Лебідь, а от вже їхні нащадки на Русі стали під герб Адванець) все сходиться)

Перепрошую за мою неуважність. Правдиво не задумувався над важливістю Серету Також хочу нагадати, що на ще одній карті, яка є на Вкраїні - 1580р. (Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore Wencelslao Godreccio, видана Абрагамом Ортеліусом в Антверпені), Теребовля, Лабентвела та Дунаїв лежать на одній ріці (принаймні, вона намальовано біля них). Ріка підписана, і це - Стир, а починається вона ще й десь в районі Бучача. Реально ж басейн Стиру можна глянути тут. Нормальний ж розподіл річок на картах в тому регіоні з'являється аж десь всередині 17 століття. Тому визначити щось конкретніше нам не вдасться, думаю, без авторських пояснень мап. Хоча Ваші припущення мають під собою раціональне зерно. Між іншим, Ваша гіпотеза про те, що Серет могли б малювати хіба б для самої Лабентвели доволі цікава й імовірна. Як матиму час, спробую проаналізувати, хто з власників земель в тих краях міг мати родові герби "Лебідь". Ну і поклади вапняків є і в Підгаєцькому районі, і в Козівському, і в Бережанському.

1998 - це рік після святкування 900-річчя Теребовлі і риштування залишилися з того часу. Теоретично мали би встигнути там все зробити якраз до свята, але не встигли, а далі традиційно покинули. Не дуже розумію, чим мав слугувати той стовп, але в тій вежі планувалося зробити щось типу бару, тому мабуть добре, що не завершили і не перетворили її на пивнушку.

Вибачте за задротство, але мушу поправити деякі моменти. Перш за все, ви помилково локалізуєте Теребовлю на Сереті - вона, як і Збараж, на Гнізні. Це за низкою припущень перший замок Василька і старе городище було в районі с.Зеленче, де Гнізна втікає в Серет, проте місто в 16 ст. точно знаходилося в районі сучаного замку. І ця ваша помилка потім віддзеркалюється на вашій спробі визначити ріку. На перших трьох картах, які ви подаєте (1562, 1566, 1602, якщо я не помиляюся) показано дві ріки, що сходяться в одну ще до Дністра. І на одній із цих рік стоїть Збараж, а на іншій - Лабентвела. А на мапі 1602 на ріці, що й Збараж стоїть Теребовля, якраз в приблизному місці з'єднання цих двох рік, з чого можна припустити, що друга ріка є не Стрипою, а саме Серетом. Правда на карті 1566 року Збараж взагалі знаходиться між двома цими річками, що натякає на їхню велику "адекватність". Зважаючи на все це я б не брався локалізувати Лабентвелу саме на Стрипі, бо, зважаючи на неточність карт, це цілком може бути Серет. Це по річках. Ще маю одне припущення. Етимологія слово Labanth може бути й куди іншою. В Польщі є таке передмістя Ґлівіц, що називається Łabędy, що в перекладі з польської означає Лебідь. Колись воно було й окремим населеним пунктом. Подаю можливі варіанти перекладу назви, про котрі йдеться у польській Вікі: Також в ще одному джерелі, історії Ґлівіц, на сторінці 24 згадується про заснування: Отож, варіанти походження назви частини Ґлівіц: від слова "Лебідь" і від білих вапнякових гір чи то пагорбів, котрі латиною будуть coles labentes. Нагадаю, що німецькою запис Łabędy буде Laband або Labanth. Другий варіант нам підходить куди більше. Також, якщо довіряти перекладачеві з латини, то слово "labent" можна перекласти як на російську як: "тонкий, хрупкий, незначительный, пренебрегать, пренебрежение", а ще один перекладач показує, що також дане слово можна перекласт, як "крах". Це все лише збільшує кількість варіантів та версій, тому було б добре, як би серед шанованого товариства був добрий знавець латини. Повернімося ж до наших лебедів. Лабентвела галицька теж могла бути як містом, пов'язаним із лебедями, себто "Labent-wella" - "Місто/вілла/село - лебедів". Лебедин якийсь одним словом. І от ми приходимо врешті до гіпотези, котру хочу вам запропонувати.В данім випадку Łabędy/Лебедя можна сприймати не лише як прізвище власника, а й як його родового герба. Думаю, усім чудово відомо про герб "Лебідь"/"Łabędz". Тобто це може бути помістя тих, хто під гербом "Лебідь". Тому тут слід шукати тих, хто мав такого родового герба в цій місцевості. Можливо, теорія дуже натянута, але, думаю, має право на існування. Ну і вапнякова гіпотеза (coles labentes) теж би мала право на існування і в історії з Лабентвелою - покладів вапняку в межах області немало, в тому числі й в Теребовлянському, Тернопільському районах і в низці сусідніх.

Неможливо, адже в цьому лісі росте сосна чорна європейська, яка оберігається законом, плюс ця територія лісу визнана якоюсь-там заповідною якраз через цю сосну. Між іншим, ці сосни дуже класні і повітря в бік валів через неї там чудове.