Filin

Каменец-Подольский: древнерусский период

4 сообщения в этой теме

Эта тема является как бы логическим продолжением темы Укрепления города и замка до князей Кориатовичей (до 14 века), в рамках которой хотелось пролить свет на историю дако-римских укреплений, которыми якобы когда-то обладал город (согласно гипотезе Евгении и Ольги Пламеницкой). В процессе копания в теме по укреплениям даков и римлян пока не удалось ничего особо значимого обнаружить, зато чётче вырисовался образ Каменца, как укреплённого поселения, существовавшего до Батыя и, понятное дело, до Кориатовичей.

В рамках этой темы хочется собрать материал о том, какие следы поселения 12-13 веков обнаружены на территории Каменца, разузнать, где, когда и при каких обстоятельствах эти находки попадали в поле зрения исследователей.

В качестве аперитива рекомендую ознакомиться со статьёй на Википедии, где довольно детально очерчена проблема существования Каменца в древнерусский период, а решение этой проблемы имеет большое значение, поскольку первые письменные упоминания города относятся к концу 14 века, да и классическая версия его основания связана с деятельностью литовский князей Кориатовичей. Сейчас же всё чётче вырисовывается версия, что князья не основывали город на пустом месте.

Когда письменные источники ничего толкового не могут предложить историкам, остаётся уповать на археологов, который шаг за шагом сдвигают период основания города все дальше от Кориатовичей. Есть определённая польза и от простой аналитики, когда исследователи, сопоставляя факты, приходят к выводу, что дело было совсем не так, как принято считать.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Вал у Армянского бастиона

Благодаря конференции "Археологія і Фортифікація Середнього Подністров’я" удалось из первых рук получить много полезной, новой и даже неожиданной информации о результатах раскопок возле Армянского бастиона.

Место раскопок (цифрой 1 обозначен Армянский бастион, красным контуром – место раскопок):

post-1-0-97753800-1349897132_thumb.jpg post-1-0-30459200-1349897133_thumb.jpg

post-1-0-56697700-1349897352_thumb.jpg

Автор фото

Тут стоит сделать пару ремарок:

  • Очень порадовало, что, как рассказали археологи, общественность Каменца неожиданно бурно отреагировала на то, что кто-то там непонятный начал что-то копать у бастиона. Это было очень приятно слышать, народ явно не безразличен к тому, в какую именно сторону меняется облик Старого города.
  • Раскопки у бастиона – это первый шаг недавно основанной Постоянно действующей археологической экспедиции Каменца-Подольского. Т.е. до этого город (как это не парадоксально) планомерно никто не копал, раскопки проводились точечно и хаотично, много чего погибло, когда тот или иной не очень хороший человек решал вдруг что-то отгрохать в городе, не дав предварительно поработать на месте будущего строительства археологам. Теперь, надеюсь, всё будет немного иначе, поскольку отныне (в теории) любое строительство, любые земляные работы на территории Старого города должны быть согласованы с археологами. К слову, возле Армянского бастиона как раз была именно такая ситуация – археологи начали копаться именно в этом месте, поскольку в скором времени там планируется построить какое-то заведение для туристов, кафе/ресторан или нечто подобное. Радует, что владелец участка сотрудничает с археологами (такой вывод я сделал из доклада Богдана Строценя), и, как было сказано на конференции, даже рассматривается вариант включения найденных фрагментов укреплений (речь в первую очередь идёт, конечно же, о более поздних каменных укреплениях) в интерьер будущего заведения. Иными словами, говорили о сохранении и музеефикации найденных конструкций.

Теперь вернёмся собственно к тому, что откопали. Здесь остановлюсь только на древнерусском слое, хотя помимо него было обнаружено немало интересного.

Вашему вниманию предлагается фрагмент статьи «Історія розвитку Вірменського бастіону».

Авторы: Мегей Валерій Пилипович (науковий співробітник ДП ОАСУ «Подільска археологія», Кулішова Анна Анатоліївна (науковий співробітник національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець»), Болтанюк Петро Анатолійович (старший науковий працівник Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника).

Дослідженнями Кам'янець-Подільської постійно діючої археологічної експедиції під керівництвом В.П. Мегея виявлено на прилеглій з півночі до бастіону території потужний давньоруський шар товщина якого сягала 0,5 м. Археологічний матеріал виявлений під час дослідження шару дав можливість встановити хронологічні межі пам'ятки - кінець ХІІ-ХIII ст. Поряд з цим було виявлено можна сказати сенсаційну для міста знахідку - давньоруський оборонний вал та рів попереду нього. Вони розміщувались на північ від давньоруського культурного шару. Рів був неглибоким, вибитим у скельній породі. Його висота коливається в межах 1,0-1,3 м, а ширина сягає близько шести метрів. Він пересікає терасу із заходу на схід. Щодо валу то він являє собою земляний насип шириною близько 6,5 м та висотою 0,8 м основу якого залягає трипільський культурний шар. Вал відділявся від рову бермою, горизонтальною площадкою перед валом яка існувала для того аби вал не осипався. Для укріплення вал ззовні був скріплений дерев'яними прокольними та поперечними балками, які скріплювались в обло. Свідченням цього є залишки горілого дерева в основі берми що створюють собою елементи конструкції. З тильного боку валу над культурним давньоруським шаром виділявся прошарок горілого дерева товщиною 2-5 см й довжиною 5,0 м. Це засвідчує існування в цьому місці дерев'яних споруд ізбищ, які служили сховищем та місцем зберігання продуктів, зброї й спорядження. Над ними могла ймовірно бути бойова площадка.

Поверху давньоруського валу виділявся ще один культурний шар товщиною 0,2-0,3 м, який утворює ще один насип валу й засвідчує повторне використання валу та рову. Археологічний матеріал виявлений у шарі дає можливість датувати його другою половиною XVII ст. Аналогічна система укріплень згадується у дослідженні Б.О. Тимощука як одне з укріплень Ленківецького городища (м. Чернівці) ХІІ-ХIII ст. Подаючи розріз профілю валу Борис Онисович в той же час подає реконструкцію укріплення, яка є аналогією нашому укріпленню:

cher.jpg

Виходячи з археологічного матеріалу ми можемо припустити існування укріплення і за Литовської доби. Однак далі з невідомих поки що нам причин воно на довгий час припинило своє існування.

На конференции о раскопках рассказали намного больше. Например:

  • Было отмечено, что в верхней кромке вала не было обнаружено следов деревянных конструкций. Однако, учитывая характер почвы в этом районе (а она очень плохо сохраняет следы от деревянных конструкций), факт отсутствия явно выраженных следов какого-то частокола, например, не говорит о том, что его не было. К тому же был исследован не очень значительный участок вала.
  • Вал древнерусского периода использовался и позднее, о чём свидетельствуют следы подсыпки, т.е. вал наращивали.

Попытаюсь проиллюстрировать то, о чём писалось выше.

Место раскопок, вид в юго-западном направлении, прямо по курсу Армянский бастион. Синей заливкой обозначен ров, коричневой – вал:

post-1-0-94156800-1349897133_thumb.jpg

Ров неглубокий, но ещё раз обращаю ваше внимание на данные раскопок - его не вырыли в грунте, а выдолбили в скале.

Все пометки ориентировочные, контуры приблизительные. Просто хочется, чтобы стало понятно, как тянулся ров и вал относительно города, Замкового моста и Каменец-Подольский крепости.

Чуть переместимся и расширим панораму, теперь в поле зрения оказалась крепость:

post-1-0-27923000-1349897134_thumb.jpg

Стратиграфия, вид в северо-восточном направлении:

post-1-0-59451000-1349897134_thumb.jpg

И на тот случай, если непонятно, на что смотреть:

post-1-0-54234600-1349897132_thumb.jpg

Лично меня обнаруженные укрепления сильно озадачили. Дело в том, что я предполагал, что в древнерусский период в Каменце могла существовать (помимо укрепления на месте замка-крепости) линии укреплений, ограничивающие доступ на плато (его сейчас занимает Старый город), а потому я думал, что валы/рвы будут тянуться параллельно каньону, что они будут обращены "боевым фасадом" в сторону крепости, откуда мог прийти враг. Однако всё оказалось совсем иначе! Мало того, что обнаруженная линия вала и рва тянется не параллельно, а перпендикулярно стене каньона, так ещё и напольная стороны была обращена не в сторону Замкового моста, а в сторону города! Именно со стороны города (т.е. с севера) к валу примыкал ров. Даже и не знаю, что думать. Возможно это была территория некого детинца, а далее (в местах нынешних подъёмов на плато) находились укрепления посада, а может это и были укрепления города, который не занимал всё плато, не контролировал все подъёмы на него, а потому была вероятность нападения противника из того места, которое сейчас считается центром Старого города.

Ориентировочная схема размещения найденных археологами линий вала и рва (обозначены коричневой и синей линиями соответственно), и их расположение относительно города:

post-1-0-61083000-1349897133_thumb.jpg

К сожалению, это пока единственная находка отрезка древнерусского вала в этом районе, потому сложно установить, как тянулась его линия по территории плато. Надеюсь, что дальнейшие раскопки прольют свет на этот вопрос.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ещё одна статья по теме из сборника материалов конференции "Археологія і Фортифікація Середнього Подністров’я"

Сергій Маярчак

здобувай Інституту археології НАНУ

ДО ПИТАННЯ ПРО ЗВ'ЯЗОК ЛІТОПИСНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО КАМЕНЕЦЬ ПІД 1228 ТА 1240 рр. ІЗ КАМ'ЯНЦЕМ НА ПОДІЛЛІ

У публікації критично розглядається аргументація про зв'язок літописних повідомлень 1228 і 1240 рр. про Каменець з сучасним Кам'янцем-Подільським.

Ключові слова: Каменець, Кам'янець-Подільський, літописні повідомлення, аргументація.

Давньоруські поселення, назви котрих потрапили на сторінки літописів, традиційно викликають особливий інтерес у дослідників. На Лівобережжі Середнього Подністров'я у межах Хмельницької області відомі три населені пункти, які фігурують у давньоруських літописах: Ушиця, Бакота і Каліус. В історіографії давно існує думка, що й сучасне місто Кам'янець-Подільський згадане у давньоруському літописанні - під назвою «Каменець». Висновку, що згадані у літописах Каменці (їх було на Русі декілька) не можна ототожнювати з Кам'янцем-Подільським, після відповідного аналізу повідомлень літописів дослідники дійшли ще у XIX ст. [8; с. 145-146; 10; с. 6]. Однак, спроби прив'язки окремих літописних повідомлень про Каменець до Кам'янця-Подільського були й пізніше, - у другій половині XX - на початку XXI ст. їх робили авторитетні дослідники у декількох публікаціях. З огляду на це, вбачаємо необхідність проаналізувати відносно нові аргументи для такої прив'язки.

Отже, І.С. Винокуром і М.Б. Петровим було висловлено (а О.Л. Баженовим підтримано) думку, що саме Кам'янець-Подільський згадується у Галицько-Волинському літописі під 1228 р. [1; с. 31; 2; с. 53, 60; 3; с. 12; 4; с. 4, 5]. Цього року на володіння Данила Галицького напала коаліція руських князів на чолі з київським і чернігівським князями: «І Володимир (Рюрикович) київський зібрав (проти Данила) воїв, (і) Михайло (Всеволодович) чернігівський (теж)... Володимир, отож, посадив (хана) Котяня на коня і всіх половців, і прийшли вони до Каменця, - Володимир же з усіма князями, і Михайло з усіма князями, і куряни, і піняни, і новгородці, і туровці, - і обложили Каменець. Данило ж, обманюючи їх, удавав, що хоче мир із ними вчинити, і поїхав у Ляхи по підмогу, а Павла, (посла) свого, послав до Котяня, кажучи: «Отче! Одверни війну сю, помирись зо мною». І він, (Котянь), поїхавши, пограбував землю Галицьку і пішов у землю Половецьку, а до них не вернувся...» [7; с. 384; 9; Стб. 753]. Єдиним аргументом для прив'язки Кам'янця-Подільського до згаданого літописного запису для І.С. Винокура й М.Б. Петрова було припущення, що Мстислав звернувся тоді до свого зятя Данила за допомогою, аби захистити Пониззя. Вважаємо, що прив'язати цей літописний сюжет до Кам'янця-Подільського проблематично, натомість з Кам'янцем на Волині (очевидно сучасний Камінь-Каширський) він пов'язується добре. По-перше (і це головне), саме волинським князем був тоді Данило Романович; ні Пониззя, ні його володар на 1228 р. Мстислав Удатний при описі подій походу проти Данила навіть не згадуються. По-друге, серед союзників київського князя були сусідні з Волинню князі, зацікавлені в її ослабленні - піняни й туровці. По-третє, у волинського князя був смисл затягувати переговори і сподіватися на допомогу поляків обложеному Кам'янцю лише в тому випадку, коли б місто з такою назвою знаходилося неподалік їхніх кордонів.

На думку І.С. Винокура та С.К. Гуменюка, саме про Кам'янець на Поділлі йде мова у Галицько-Волинському літописі у розповіді про похід Батия на Русь наприкінці 1240 - на початку 1241 рр. [Винокур, Гуменюк 1965, с. 31; Винокур, Петров 1999, с. 13]: «І прийшов він (Батий) до города Колодяжна, і поставив дванадцять пороків. Та не міг він розбити стіни і став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися і самі перебиті були. І прийшов він до Каменця (та) Ізяславля (і) взяв їх. А коли побачив, що Крем'янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира...» [7; с. 397-398; 9; Стб. 786]. Згадані в уривку населені пункти ідентифікуються з дослідженими у тій чи іншій мірі давньоруськими городищами. Каменець, зокрема, більшість дослідників пов'язує з городищем біля с. Новий Миропіль (Кам'янка, на Житомирщині) [6; с. 166-167]. Всі ці населені пункти розташовані на Волині, порівняно недалеко одне від одного, окреслюючи головний маршрут монгольських військ. Єдиний аргумент І.С. Винокура та С.К. Гуменюка - можливість у принципі рейдів окремих монгольських загонів далеко на південь від їхнього головного маршруту і підходу якогось з них до давньоруського поселення на території сучасного Кам'янця-Подільського. Проте це припущення важко сприймати як вагомий аргумент для ототожнення Каменця, захопленого військами Батия, з Кам'янцем-Подільським: ні писемних джерел про рейд 1240-1241 років монголів на Пониззя, ні археологічного матеріалу, що б підтверджував цей рейд, не відомо.

Таким чином, спроби ототожнення Кам'янця на Поділлі з давньоруськими літописними повідомленнями про Каменець під 1228 і 1240 рр. досить проблематичні та недостатньо обгрунтовані.

Список використаних джерел та літератури:

[1] Баженов О.Л. Кам'янець і Кам'янеччина на Пониззі в ХІІ-ХШ ст. / О.Л. Баженов // Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність. Збірник наукових праць за підсумками Міжнародної науково-практичної конференції «Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків» (16-17 травня 2003 р.). - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ. - 2004. - С. 30-34.

[2] Винокур І.С. Про час виникнення Кам'янця: погляди дослідників / І.С. Винокур, М.Б. Петров // Кам'янеччина в контексті історії Поділля. Науковий збірник. Том 1. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 1997. - С. 53-61.

[3] Винокур І. Про час заснування Кам'янця-Подільського: дискусійний аспект / І. Винокур, М. Петров // Краєзнавство. Науково-популярний журнал. - Кам'янець-Подільський, 1999. - №1-4. - С. 10-23.

[4] Винокур І.С. Кам'янець-Подільський кінця XII - початку XIII ст. за писемними та археологічними джерелами / І.С. Винокур, М.Б. Петров // Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність... -2004.-С. 3-14.

[5] Винокур І.С. Археологічні пам'ятки Хмельниччини: Конспект лекції на допомогу студентам / І.С. Винокур, С.К. Гуменюк. - Кам'янець-Подільський, 1965. -40 с.

[6] Куза А.В. Древнерусские городища Х-ХШ вв. Свод археологических памятников / А.В. Куза. - М., 1996. -256 с.

[7] Літопис Руський [пер. з давньорус. Л. Є. Махновця]. - К.: Дніпро, 1989. - 591 с.

[8] Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года (Преимущественно по летописям) / Н. Молчановский. - К.: Тип. ун-та, 1885. - 388 с.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

В газете "Кам'янець-Подільский Вісник" (№38, 20 сентября 2013) была опубликована статья Валентины Волковой, рассказывающая нам, каким был Каменец в княжий период. С этим материалом было интересно знакомиться, поскольку Валентина Волкова является научным сотрудником Каменец-Подольского исторического музея-заповедника, а это означает, что в её статье в общих чертах изложен официальный/свежий/современный взгляд заповедника на раннюю историю города. Забегая немного вперёд, отмечу, что как по мне, то главные черты официальной позиции – консерватизм, поверхностное изучение вопроса и практически полное отсутствие свежих мыслей.

Собственно статья:

post-1-0-80113900-1380116954_thumb.jpg

Теперь отдельно остановлюсь на заинтересовавших меня моментах:

Існування Кам'янця в давньоруський час – найскладніше питання в історіографії міста. Проблемі приділяли увагу такі історики як Н.В. Молчановський, Й.Й. Ролле, Ю.Й. Сіцінський, І.С. Винокур, М.Б. Петров.

Не случайно в общем списке исследователей не упомянули ни Евгению, ни Ольгу Пламеницких, хотя они в тему изучения Каменце древнерусского периода погружались уж точно глубже, чем, например, упомянутый в списке Николай Петров. Как известно, дирекция каменецких заповедников по возможности старается, во-первых, очернить упомянутых исследователей, а, во-вторых, всеми силами пытаются обойтись без упоминания этих исследователей в своих публикациях.

Землі Подністров'я входили з кінця 9 ст до складу Київської Русі, з середини 12 ст. - до Галицького, а потім - до об'єднаного Галицько-Волинського князівства.

Классическая версия роли Понизья (будущего Подолья), но так ли всё просто? Например, в книге "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець" (с. 33-38) Ольга Пламеницкая рисует несколько другую картину – на основе анализа ряда данных можно сделать вывод, что Понизье могло обладать автономией и могло не входить в состав Галицко-Волынского княжества. Кстати, к такому выводу более чем 100 лет назад пришёл Молчановский, которого Валентина Волкова упомянула в самом начале своей статьи в ряду исследователей истории Подолья.

В літописах згадується близько 240 міст домонгольського періоду Більшість з них були прикордонними фортецями та феодальними замками.

Интересный взгляд. Судя по этим данным, Страна городов на самом деле состояла преимущественно из приграничных укреплений и частных замков. Если рассматривать крепость, как преимущественно военное укрепление, а замок, как преимущественно частное укреплённое владение, то возникает вопрос – а где затерялась внушительная прослойка городов, городков и небольших городищ, которые не охраняли границы в статусе крепостей и в то же время не могли считаться замками? Особо сомнительно, что в летописях упомянуто настолько много древнерусских замков, что их можно было их выделить в какую-то отдельную массивную группу объектов. Впрочем, чуть ниже автор уточняет:

… прикордонне чи центральне укріплення, місце періодичного торгу, перехрестя важливих шляхів тощо.

Как видим, помимо приграничных укреплений, список расширяется новыми категориями объектов – центральными укреплениями, укреплениями, возникшими на пересечении торговых путей и т.д. Но, судя по мнению автора, таких вот укреплений было меньшинство.

Вибір міста для дитинця диктувався військовими міркуваннями, зазвичай його споруджували на "Горі", подалі від ріки.

С горой понятно, но подальше от реки?.. И что в Каменце именно так? Укрепления находились далеко от реки?

Закончили с общим, переходим к частному, а именно – к Каменцу:

Зі східного боку [Старого замку] було знайдено рештки невідомої раніше круглої вежі, зведеної на початку 13 ст. Наявність кам'яних вежових укріплень першої половини 13 ст повністю відповідало розвиткові оборонного зодчества Галицько-Волинського князівства, яке переживало військовий розквіт.

Во-первых, ещё раз вспоминаем, что Понизье в теории могло быть автономной областью и потому уровень его зависимость от Галицко-Волынского княжества может быть преувеличен. Во-вторых, вопрос появления первых каменных укреплений на наших землях уже давно вызывает острые дискуссии, потому странно читать, что, оказывается, укрепления с каменными башнями были типичны для 1-ой половины 13 века. Как раз наоборот – есть огромная группа древнерусских укреплений, начисто лишённая признаков каменных оборонительных сооружений, и есть относительно небольшая группа каменных укреплений, в случае с которыми сложно точно установить, когда именно они были перестроены в камне. Даже если большинство из них действительно появились в 1-ой половине 13 века, в сравнении с общей массой деревянно-земляных укреплений, объекты с каменными укреплениями в процентном соотношении явно не могли относиться к категории многочисленных. По этой причине обнаружение в Каменце укреплений, датированных периодом до Батыя – это далеко не рядовое открытие. Например, у меня нет сведений о том, чтобы в столице княжества – Галиче, были обнаружены остатки каменных башен указанного периода, а тут вдруг в далёком Каменце такие укрепления находят и пишут – а, ну так это типично. Да где ж типично-то? Где аналоги?

Дитинець з'єднувався з посадом вузьким земляним перешийком.

Скалистый перешеек, ведущий на остров, назвали земляным. В целом, вопрос коммуникации остров с материком в княжеский период - непроятая тема. Интересно, как это видит автор - перешеек, возвышающийся метров на 20-30 и соединяющий остров с окружающим миром? Или был деревянный мост?

1981 року археологічна експедиція натрапила в центральній частині Старого міста на залишки глинобитного двоповерхового житла 12-13 ст.

Древнерусские домики были обнаружены во время раскопок Евгении Пламеницкой, о чём автор в статье не посчитал нужным упомянуть. Забавно то, что Винокур, проживавший от места раскопок на расстоянии максимум 5 минут хода, пришёл посмотреть на сенсационную находку аж на 3-й день после того, как о ней стало известно.

Під час військової небезпеки мешканці міста ховалися у фортеці.

Так ли это? Первоначально уровень реки в Смотриче был выше и ещё в средние века ряд путешественников отмечали, что город более выгодно расположен, чем крепость. Крепость первой встречала противника, потому тут нужно было обороняться, а не искать убежище, в то же время атаковать скалистый остров со стороны заполненного водой каньона было намного сложнее, к тому же в городе были дома и имущество горожан. Вряд ли при появлении неприятеля всё это бросалось, и народ прятался в крепости, наблюдая, как неприятель рушит город.

Свій Поділ був і в Кам'янці - правий берег Смотрича, під фортечними мурами, відомий пізніше під назвою Карвасари.

О как! Петров, Сецинский, Пламеницкая и другие исследователи относят появление поселения в районе Карвасар к 15 – 16 векам, а у автора, похоже, есть данные, свидетельствующие о том, что именно здесь находился "каменецкий Подол" княжеской эпохи.

Кількість монастирів у місті залежала від його розмірів, культурно-економічного розвитку. Так у Києві нараховувалося 17 монастирів. Чернігові - 3. Володимирі-Волинському, Галичі, Кам'янці - по одному. Це свідчило про те, що Кам'янець домонгольського періоду не поступався в розвиткові Галичу - столиці Галицько-Волинського князівства.

Прекрасная формула! Рассчитывать уровень развитости города по количеству монастырей - это же просто, как и всё гениальное! Значит раз у Каменца был 1 монастырь, то он был развит не хуже Владимира-Волынского или Галича, а если вдруг удастся отыскать следы ещё одного монастыря древнерусского периода, относящегося к Каменцу, то, используя формулу, можно будет утверждать, что Каменец в два раза был более развит, чем Галич. Кстати, монастырь был и в Бакоте, входит, что и Бакота не уступала Галичу...

Ядром кожного міста був дитинець (фортеця, замок), де розміщувались адміністративна та судова влада, військовий гарнізон. Його торговою частиною було "мєсто". "Местом" у давній Русі називали територію, на якій знаходилась торгова площа. Розміщувалася вона в посаді, неподалік від фортечних стін, звідки вівся нагляд за торгівлею.

Вдумайтесь в этот текст и проследите логику. Детинец – ядро города, а его составной частью является какое-то "место", по сути - торговая площадь. Сделаем паузу и применим это всё к Каменцу – получается, что на территории Старого замка стоит поискать торговую площадь, ведь с детинцем именно крепость ассоциируют… или в Каменце был другой детинец? Дальше автор отмечает, что торговая площадь, как оказывается, находилась на территории посада (а как же детинец?), неподалёку от какой-то крепостной стены (посада или детинца?). Особо интересно значение стен укреплений – судя по тексту, они использовались для размещения наблюдателей, контролирующих торговлю.

Отже, в 12-13 ст. міська торгова площа розташовувалася в районі сучасного Вірменського ринку і використовувалася спільно українською та вірменською громадами.

Один из парадоксов, вытекающих из трудов большинства каменецких историков – они (как Петров, например) ищут главную площадь то на северной окраине Каменца (где её, похоже, никогда не было), то на южной, где был очень непростой рельеф… в общем, где угодно, но не в центре города. Такое впечатление, что Каменец ждал 1-ой половины 15 века, когда в город пришли поляки, чтобы понять – ага, так ведь главную рыночную площадь можно устроить в центре! О, какие поляки молодцы, а мы бы не догадались. А то что ряд древнерусских домиков, обнаруженных на Площади Рынок, более-менее очерчивает ту же площадь, что и более поздние польские каменицы – так это так, мелочь.

P.S. На многие спорные вопросы истории Каменца уже давно можно было получить ответ, будь у руля каменецкого заповедника толковый руководитель. Например, какой богатый материал могли дать нормальные раскопки участка в самом центре города, возле ратуши, но нет – весь культурный слой вместе с сохранившимися подвалами и фундаментами домов был полностью уничтожен и вывезен на свалку без исследований, а в отчётах отмечено, что культурного слоя, можно сказать, не было. Не удивительно, что уровень исследований Каменца деградировал в сравнении с показателями советского периода, а статьи 2013 года не могут сказать ничего нового, о чём не знали бы 20-30 лет назад.

1 пользователю понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

Загрузка...