Белз: локализация укреплений

[Filin]

Обсуждаются эти объекты: городище и замок, городские укрепления, укрепления монастырей доминиканов и доминиканок, Арианская башня в Белзе
 

Город Белз находится в 60 км к северу от Львова или в 20 км к юго-западу от районного центра Сокаля:

Ситуация с укреплениями в Белзе непростая. Во-первых, Белз укрепляли и в 11-13 веках, и в период позднего средневековья, потому не так-то просто из итоговой версии оборонной системы города вычленить, что сформировалось в княжеский период, а что, например, в 16-17 веках. Во-вторых, в Белзе есть укрепления разных типов и их взаимосвязь также необходимо реконструировать. В-третьих, в Белзе были/есть укрепления, определить типологию которых не так уж и просто (например, "Арианская башня"). В общем, тем для размышлений хватает.

Материалов по теме архитектуры Белза довольно много, и чтобы их достать, профильтровать, проанализировать также придётся потрудиться, потому ситуацию с источниками также стоит отнести к категории проблем.

Поскольку каждое из укреплений Белза заслуживает отдельной темы, то здесь планирую лишь в общих чертах описать, что в Белзе было и где находилось, а уж более детально каждое из укреплений можно/нужно будет обсудить в отдельных темах.

Справка от Владимира Пшика из его каталога-информатора Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (2008):

Цитата

Белз

Розташоване над р. Солокією, притокою Західного Бугу, за 25 км на пд. зах. від районного центру. У писемних джерелах Белз згадується вперше у 1030 р. Наступна літописна згадка відноситься до 1150 р.

Стародавній Белз був розташований дещо на пд. сх. від сучасного міста, на пагорбі при злитті рік Солокії та Річиці, там, де нині белзьке передмістя, т. зв. "Замочок". Цей давній град був оточений земляним валом з дерев'яними баштами та глибоким ровом. Його омивали води двох згаданих річок. В середині знаходився внутрішній вал, що ділив укріплення на дві частини: дитинець і посад. Надбрамна вежа даного комплексу розташовувалась у його пн,-сх. куті і мала звідний міст, який при потребі швидко закривав вхід. До брами підходили вали, які мали в своїй основі два ряди городень зрубної конструкції, їх зовнішній ряд був заповнений землею, а внутрішній використовувався як житлові та господарські споруди. В граді-замку містився княжий двір з палацом, господарською забудовою і церквою. Святиня, мабуть, розташовувалась у пн.-зах. частині, на місці теперішньої каплиці Богородиці. Південна сторона майданчика не була забезпечена валом. Крутий схил близько 7 м і річка давали надійний захист. Підсилювали оборонні можливості непрохідні мочари та болота, що знаходилися навколо літописного Белза. Монголо-татарська навала спричинила занепад граду.

Дуже мало відомо про Белз др. пол. XIII і пер. пол. XIV ст.

У др. пол. XIV ст. точилася запекла боротьба між Польщею і Литвою за підпорядкування белзчини. Під час правління князя Владислава Опольського, ставленика Людовика Угорського, в 1377 р. поселення отримало статус міста. У 1388 р. польський король Владислав Ягайло надав Белзьке князівство мазовецькому П'ясту — Земовитові IV, який був одружений з його сестрою — Олександрою. За часів урядування мазовецької династії місто знову було розбудоване, як центр окремого князівства. Проте, вже у 1462 р., воно разом з приналежною територією, у зв'язку з входженням до складу Корони, перетворюється в другорядне воєводство.

Починаючи з кін. XV ст., страшним лихом для міста стали турецько-татарські набіги. У 1497 р. під Белзом декілька днів стояли пруські рицарі, які прийшли на допомогу королю Яну Ольбрахту у його боротьбі з Молдавією. Учасник походу Ліберій Накер, який описав цей похід, відзначив, що в тому часі белзький замок мав дерев'яні вежі і бастеї та був обведений дерев'яною стіною, обмазаною глиною.

У XVI ст. формуються укріплення міста. Зокрема відомо, що в 1620 р. проводились роботи по зміцненню міських фортифікацій. На той час місто захищали заводнені рови, високі вали, що мали в основі ширину від 20 до ЗО м, і які завершувались дерев'яними стінами. В місто можна було потрапити через три брами: Львівську, Сокальську і Люблінську (або Замойську). Белз був найбільш доступним із заходу, але саме з цього боку були зведені дві лінії оборонних валів. Від півночі та сходу до міста можна було потрапити тільки через насипні греблі та прокладені мости.

Замок був відділений від середмістя руслом річки Солокії. За картою Міга можна судити про планувальний уклад замку станом на кін. XVIII ст. Його майданчик був поділений на дві частини. Перша — це невелике підвищення, оточене по всьому периметру валом, округлої в плані форми, розміщене на зах. куті замку. Всередині розташована якась велика споруда. Друга частина має значно більші розміри. У ній добре прослідковується широкий вал у пд. частині. Сх. межа "Замочку" не показана чітко. Мабуть, валу на цей час уже не було. На карті "Замочок" розміщений на підвищеному пагорбі серед боліт, які оточують його з усіх сторін. У зах. частині він має ще одне укріплення, мабуть, колишній дитинець. З пд. він захищений валом та заболоченою долиною. Рову з водою з цього боку не позначено, правда, він уже міг бути знівельованим. З пн. територія замку (колишній город та підгороддя) омивається руслом Солокії, води якої підступають до його меж. На пн. від укріплення на острівці, посеред річки розташований великий млин.

На карті також відтворено фортифікації монастирів домініканів і домініканок, де окрім оборонних стін знаходимо зображення кутових веж із протилежної від міста сторони.

Оборонною спорудою в межах середмістя була т. зв. "Аріанська вежа" поч. XVII ст.

Справка из книги Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004):

Белз на карте Ф. фон Мига (1779-1782):

Источник

На карте видны валы городища/замчища, две линии валов городских укреплений, а также укрепления двух монастырей.

Белз на австрийской карте 1861-1864 гг.:

Источник

На этой карте лучше всего выражен внешний городской вал.

Белз на карте 2-ой половины 19 века (1869-1887):

Источник

На этой карте лучше всего выражено урочище "Замечек", с которым связывают как место, где находился позднесредневековый замок, так и место, где находилось городище.

А так выглядит город на спутниковом снимке от Bing:

Живая карта

В Безле для удобства гостей разместили такую вот схемку:

Источник

Используя описание укреплений, карты, схему и спутниковые снимки (в частности, Викимапию) не сложно понять, где какие объекты находятся:

 

Также в городе было несколько церквей, и может какие-то из них были приспособлены к обороне. Нужно уточнять.

Ну а детальное упомянутые здесь укрепления будут рассмотрены в отдельных темах.