Сенявські гербу Леліва / Seniawski

[HOUSE MD]

Що до походження відомого в Речі Посполитій сімейства Сенявських науковці не дійшли до єдиної думки. Історик П. Сас вважав родоначальником династії німця з над Рейну Бертольда (1140 р.); геральдик Б. Папроцький - Спічимержа з Тарнова (1082p.). Також до польських родин відносить Сенявських Леон Бірлковський [1]. Існує версія, що предок Сенявських походив із Чехії.

Український дослідник архітектури і мистецтва Логвин вважає Синявських українськими феодалами, які після захоплення Галичини польським королем Казимиром швидко окатоличилися. В доказ цього припущення наводиться той факт, що у 1540 р. Микола Сенявський просив короля дати дозвіл на переклад спадкових документів за 1415 р. з руської мови на польську.

Польський геральдик К. Несецький, а за ним і дослідник Бережанщини М. Мацішевський вважали, що родоначальником Синявських був накельський каштелян Дмитро Грановський (Dymitro Granowski). Його син Рафаїл, одружившись з дідичкою села Сеняви Ярославського повіту Польщі (за Я. Бауером), осів в цьому населеному пункті і зробивши його родовою осадою став іменуватись Сенявським. За версією вище названих дослідників у Рафаїла було три сини - Гунтер, Ієронім і Микола. Підтвердженням цієї гіпотези може служити напис на фасаді брами Сатанова: «Адам Микола з Гранова Сенявський, власник Шклона і Міши, каштелян краківський…»

Цю гіпотезу спростовує історик Фердинанд Стеттнер у своїй книзі "Як Сенявські стали власниками Бурштина ?" (Бережани, 1938). Він доводить, що родовою осадою Сенявських було село Сенява у Бобрецькому повіті, яке в 2-й половині XV ст. перейменували в Соколівку, і що витоки цієї династії губляться в 40-х роках XV ст. на іменах галицького і львівського земських суддів Миколи і Гюнтера (Nicolaus Syenyawski a fratre suo Gvnczerz de Ghodorkowicze [8]) від родової осади яких - села Сеняви - вони отримали своє прізвище. Підтвердженням цього є історія продажу Сеняви і Ходорківців Міхніком (Michnik), брат Бенки (Bienki) („ne-pos domini Byenkow") Дмитрові Волчковічові (Dymitrowi Wołczkowiczowi). Акт був посвідчений 1415 року в Львові… Наступного дня Волчкович відпродав села деякому Свахові (Swach, Swiach, Swiaszko, Swiętosław) з Ходорковець[2]. В 1440 році Свах судився з Богданом Скарбком (Bohdanem Skarbkiem) з Козови [3], а від березня 1441 року процес провадив вже Микола з Ходорковець (Niclaum de Chdorowicze) [6]. В 1441 році Свянтослав з Ходорковець (Swanthoslai de Chodorcowicze) судився з Франеком з Дзвенятника (Franczek de Dzewyatniky) [4] , котрий був братом Миколая, котрий в 1445 році іменується як Миколай з Сеняви (Nicolaura de Szenyawa)[9]. В 1448 році зустрічаєм вже Nicolaus Syenyawski (7)

1. Leon Birlkowski, “Podole w wieku XVI” , Вашава, 1920. ст.164

2. «Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego», Część I, Tom 11, Kraków, 2003 (стр. 243-256).

3. AGZ, t. 14, 1889, s. 15

4. AGZ, t. 14, 1889, s. 24

5. AGZ, t. 14, 1889, s. 29

6. AGZ, t. 14, 1889, s. 251

7. AGZ, t. 14, 1889, s. 275

8. AGZ, t. 14, 1889, s. 181