Права польських королів

[HOUSE MD]

Опис України, Гійом Левассер де Боплан, Львів, "Каменяр", 1990

Про те як обирають короля

... У своїй Речі Посполитій вони користуються такими основними правилами:

1. Жоден шляхтич не має права претендувати на корону, також не має права віддавати своє ім'я чи голос, щоб стати королем.

2. Вибраний для номінації мусить бути католицької, апостольської та римської віри.

3. Той хто буде обраний, мусить бути чужеземним князем, щоб не мав земельних угідь у їхньому краї.

... Ось такі умови, які зачитують королю в присутності цілого зібрання:

1. Він ніколи не матиме зиску з майна Корони, а лише з того, що йому визначається (Короною вони називають свою державу).

2. Він не матиме права купувати чи придбати жодного шматка землі з тих володінь.

3. Він не видаватиме грамот чи розпоряджень про посполите рушення, якщо свого не схвалить сейм.

4. Він не матиме права після двадцяти чотирьох годин, як скоєно злочин, видавати наказ про арешт польського шляхтича, хіба що злочин спрямовано проти короля або означає державну зраду.

5. Він не оголошуватиме війну чузеземній країні і навіть не відправлятиме туди послів у державних справах без згоди на те згаданої Речі Посполитої.

6. Він постійно дозволятиме на присутність при своїй королівській особі трьох сенаторів, які складатимуть сенаторську Раду. Не боронитиме їм стежити за його вчинками, аби не замислив чи не скоїв їм на шкоду. Усі три сенатори почергово очолюватимуть Раду, так що король нічого не зробить такого, чого б вони одразу ж не знали.

7. Названий король не може одружитися чи справити заручини без дозволу сейму; також не має права покинути межі королівства без його згоди.

8. Він також не має правати надавати шляхетські привілеї простолюдину, якої б послуги той не зробив, хіба що ця послуга вчинена задля блага держави, але і на це має бути згода сейму.

* І хоча Боплан це написав у середині 17 століття, стає зрозумілим, чому часто польськими королями ставали Литовські князі...