"Ploskyrof urbs munita" або Історія укріплень Плоскирова та іхніх досліджень (2021). Автор: Володимир Захар'єв

[Filin]

Рік видання: 2021

Автор: Володимир Захар'єв

Видавництво: ФОП Стрихар А. М., Хмельницький

Мова: українська

Формат: 14,5 х 20,5 х 0,6 см (60х84/16)

Обкладинка: м'яка

Папір: крейдований

Кількість сторінок: 116

Ілюстрації: багато кольорових і чорно-білих малюнків, карт, планів, схем та інших зображень.

Наклад: 100

ISBN: 976-617-7600-45-8
 

Замовити книгу можна у автора, через приватне повідомлення.
 

Аннотація:

Цитата

У черговій краєзнавчій книзі лауреата Хмельницької міської премії імені М.Орловського, археолога та історичного реконструктора-кастеолога В.А. Захар’єва /із Ватралів/ йдеться про розвиток, розквіт та занепад оборонної системи пізньосередньовічного міста Плоскирів, місцеві історичні події, інформація про які почерпнута з архівів України, Польщі, Швеції та сусідніх держав, а також про «закулісся», тобто: як саме проходив процес досліджень конкретної теми.

Книга має просвітницько-популяризиторську місію, і може бути наочним посібником для учителів-істориків, які викладають відповідний курс у школах міста. Матеріал поданий у доступній формі з чималою кількістю копій малюнків, картин, карт, схем, іншої доречної ілюстрації, яка слугують візуалізації описаного. Оскільки мова йде про давні часи, традиції та специфічний предмет, є тут також словничок термінів, понять та інформації про особистостей. Важливим елементом є розділ «Додатки», у якому представлено копії засадничих публікацій, що дозволяють познайомитися з першоджерел із історією міста над Південним Бугом, і якому живуть ті, кому й призначено конкретне видання - школярі середніх та старших класів, студенти вишів і пересічні хмельничани, котрих цікавить минуле.

Про автора:

Цитата

Володимир Анатолійович Захар’єв /із Ватралів/

Як археолог дослідив гончарні печі давньоруського часу біля с. Бакота на Кам'янеччині і пізнього середньовіччя у с. Велика Кужелева на Дунаєвеччині, унікальні поховальні об'єкти культури кулястих амфор у с. Ілятка на Старосинявщині та Зайчики на Волочищині, могильник доби бронзи біля с. Копистин Хмельницькому р-ні, курган скіфського часу біля с. Миньківці і тогочасне святилище біля с. Сокілець на Дунаєвеччині, поховання пшеворської культури біля с. Ілятка на Старосинявщині, курганне поховання ХІІ-ХІІІ ст. біля с. Тимків на Новоушиччині та курганний ХІ-ХІІ ст. і грунтово-підплитовий ХІІ-ХІІІ ст. могильники біля с. Сокілець на Дунаєвеччині. За археологічну діяльність, виявлення і дослідження першого на Хмельниччині давньоруського храму нагороджений медаллю Св. Юрія Переможця Православної Церкви України. Дослідник життя і діяльності графа Ігнація Мархоцького, створив меморіальний музей реформатора і «Центр Мархоцькознавства».

Лауреат Всеукраїнської премії «За збереження історичної пам'яті» ім. Леся Танюка, регіональних премій ім. І. Винокура, М. Орловського, В. Шевченка, та Є. Назаренка.

Автор 21 книги, зокрема:
2015 р. - Замки і фортеці з-понад Кучманського шляху (зі С. Шпаковським);
2016 р. - Давні карти та щоденники про Хмельниччину ХVІ-ХVІІІ століть (із З. Захар’євою);
2017 р. - Замки, фортеці, пізньосередньовічні міські укріплення Хмельницької області (із І. Стареньким та С. Шпаковським);
2020 р. - «Плоскирів ХVII століття» (за слідами у котловані на вул. Кам’янецькій 11/1).
    
Книги за 2016 та 2017 рр. визнані кращими краєзнавчими виданнями Хмельницької області.

Приклади сторінок:

    

 

Вступне слово:

Цитата

Просто і ємко про те, що має знати кожен хмельничанин

Запропонована вам книга є захоплюючим міксом наукової аналітики та журналістики, що вийшла з-під пера колишнього власного кореспондента столичної інформаційної агенції «Укрінформ», успішного подільського археолога і краєзнавця, лауреата кількох значимих премій Володимира Захар’єва /із Ватралів/

У ній взято за основу поки що найменш вивчений відрізок історії теперішнього адміністративного центру Хмельницької області. А саме: від 1431 року, коли у документах вперше згадали про невелике сільце Плоскирівці на березі Південного Бугу та подальших ХVІ-ХVІІІ століть, коли наполегливістю та розумом його володарів і зусиллями місцевих мешканців, воно перетворювалося і утверджувалося як старостинське місто Плоскирів. Оскільки часи були не простими, то «червоною ниткою» книги став показ появи, розвитку, розквіту та занепаду системи укріплень цього важливого для конкретного регіону міського населеного пункту, а також контексту, на тлі якого то відбувалося.

Що важливо, автор при цьому не ставив перед собою завдання остаточно розкласти усі крапки над «і», бо поки що для цього відсутній основний компонент - результати широких стаціонарних археологічних досліджень. Однак він не оминув увагою внесок у дослідження минулого міста над Південним Бугом своїх попередників М. Орловського, М. Петрова, В. Михайловського, М. Крикуна, С. Трубчанінова, С. Єсюніна, Т. Вихованця, Ф. Гавриленка та ін., ретельно проаналізував написане ними і використав зроблене ними для чимповнішогорозриття теми. Проте В. Захар’єв пішов далі від елементарної для історика констатації фактів, а як журналіст доповнив виклад показом непростої, ба, навіть болючої, інтриги пошуку істини дослідниками, до чого дотичний і сам - як кастеолог та історичний реконструктор. Він вважає, що значимість Плоскирова у історії України слід підтверджувати новими документами з архівів і артефактами, а не напівлегендами ... Тому, на його думку, необхідно виправити допущені помилки, щоб далі не поширювалися далекі від науки міфи-неоковирності.

Оскільки видання, перш за все, спрямоване на молодіжну аудиторію, досить виграшною, як на мене, є максимальне наповлення сторінок книги різноманітними ілюстраціями. Здебільшого, це сюжетні малюнки, картини, портрети, схеми і карти, що дозволяють відчути атмосферу тих часів, а також графічні реконструкції. Серед них - перші в історії Плоскурова-Хмельницького відтворення укріплень Плоскирова 2-ої половини XVI стол. Вони, щоправда, уявні, але наукові, бо створювалися на основі описів очевидців та за аналогіями дослідженого у інших місцях.

Безперечно, для самих читачів книги, зокрема, учителів, які викладають відповідний курс з історії міста, буде дуже корисним «Список використаних джерел та літератури» і представлені у додатках «Словничок понять і давніх термінів», фрагменти тогочасних документів і енциклопедичні статті 2-ої пол. ХІХ-поч. XX стол. мовою оригіналів.

Цікавою буде книга і дорослій аудиторії, адже вже минуло 5 років після появи книги С. Єсюніна «Плоскирів: давня історія», і за цей період з'явилося кілька важливих для пізнання теми дослідження документів, схем, планів та карт, а, заодно, і версій розвитку подій тощо. Як на мене, ці дві книги слід читати разом, бо вони суттєво доповнюють одна другу. Знайомтеся і переконуйтеся!

Сергій Семенчук,
кандидат історичних наук,
доцент кафедри історії
Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

[Filin]

Книжечка небольшая (её скромный объём, к слову, красноречиво свидетельствует о малом количестве сведений по нужному вопросу), приправленная изрядным количеством иллюстраций (правда, большинство из них к Плоскирову имеют косвенное отношение, иллюстрируя общие тренды быта и военного дела описанного периода), так что у меня на полное прочтение ушло чуть меньше часа. Большинство приведённых там источников и сведений ранее публиковались и в общих чертах анализировались на форуме, но также в книжечке имеются и свежие авторские размышления на тему укреплений замка и города (как их расположения, так и внешнего вида), и эти данные ещё непременно как-нибудь отдельно рассмотрим на страничках тем, посвящённых укреплениям города и замка.

В целом, с точки зрения популяризации истории и знаний об укреплениях Хмельницкого в книжном формате, появление этой публикации является шагом вперёд, поскольку в издании собраны все основные источники по рассматриваемому вопросу и даны векторы для будущих исследований.

[Filin]

Новость по теме от 10 июня 2021

Цитата

Книгу про давню історію та укріплення Плоскирова видав археолог та краєзнавець Володимир Захар’єв 

У книзі також є давні карти, схеми, малюнки, гравюри, які доповнюють історичні відомості.

Книгу про давню історію та укріплення Плоскирова видав наприкінці травня подільський археолог та краєзнавець Володимир Захар’єв. Її назва «Ploskyrof urbs munita» у перекладі з латини звучить як «Плоскиров – укріплене місто». Це історія укріплень міста та їхніх досліджень.

Володимир Захар’єв розповідає, що за основу створення цього науково-пізнавального видання взяв найменш вивчений період історії нинішнього Хмельницького. А саме: від 1431 року, коли у документах вперше згадуються Плоскирівці, до періоду XVI-XVIII століть, коли вони перетворювалися на старостинське місто Плоскирів.

«В жодному разі я не мав за мету щось беззаперечно стверджувати, адже та інформація, яку ми черпаємо, переважно з письмових джерел, в ідеалі мала б бути підкріплена археологічними дослідженнями», - зазначає Володимир Захар’єв.

Утім, додає, що, працюючи над виданням він зібрав усе, що було напрацьоване та написане попередниками – Михайлом Орловським, Сергієм Єсюніним, Тарасом Вихованцем, Сергієм Трубчаніновим, Миколою Петровим, згадки Еріха Лясоти та Ульріха фон Вердума. У книзі зібрані схеми, давні карти, малюнки, які доповнюють історичні відомості. Також згадані й дискусії, які велися довкола тих чи інших періодів розвитку і становлення міста, а також - існування укріплень Плоскирова.

Деякі висновки зроблені, до речі, на основі досліджень під час археологічного нагляду на вулиці Староміській, які проводилися у 2020-у. Нагадаємо, торік, тут Володимир Захар’єв зумів дослідити частину вулиці, яку, за словами науковця, можна з впевненістю датувати першою половиною – серединою XVIII століття. У котловані ним було зафіксовано три об’єкти, які свого часу використовувалися як житла чи торгівельна інфраструктура. А також знайти велику кількість датуючого матеріалу, зокрема кераміки, скляних, кістяних та навіть дерев’яних виробів.

Книга наразі вийшла накладом у сотню примірників та коштом автора. Утім, каже Володимир Захар’єв, якщо знайдуться меценати, то буде додрукований додатковий тираж.

«Цього року виповнюється 590 з дня першої згадки про поселення Ploskirоwcze – Плоскирівці, яке нині має назву Хмельницький. Тож така книга була б доречною в кожній родині хмельничан, щоб і дорослі, і діти мали змогу пізнавати історію міста. Так само була б вона доречною і у школах, адже за нею можна вивчати історію нашого краю», - каже Володимир Захар’єв.

Наразі частину накладу «Ploskyrof urbs munita» вже передали в бібліотеки Хмельницької територіальної громади.