Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Замки Закарпаття від Боржави до Тиси (оборонні споруди на Соляному Шляху) (2020). Автори: Ігор Прохненко, Марія Жиленко, Володимир Мойжес


Recommended Posts

01.jpg


Рік видання: 2020

Автор: Ігор Прохненко, Марія Жиленко, Володимир Мойжес 

Видавництво: Поліграфцентр "Ліра", Ужгород.

Мова: українська

Формат: 15 х 20,8 х 1,1 см (64х90/16)

Обкладинка: тверда

Папір: офсетний

Кількість сторінок: 160

Ілюстрації: кольорові і монохромні фото, плани, схеми, малюнки

Наклад: 100 прим.

ISBN: 978-617-596-310-4


Скачать PDF-версию


Аннотація:

Цитата

У книзі на основі комплексного використання археологічних матеріалів і даних письмових джерел висвітлюється історія споруд замкової архітектури долин р. Боржави (Бронька, Сільце, Квасово) та р. Тиси (Вишково, Хуст, Королево, Виноградів). Пам’ятки поділяються на декілька хронологічних груп. Найбільш ранні з них (Бронька, Сільце, Вишково) виникли в другій половині XIII ст. переважно в якості дозорних пунктів і функціонували вони незначний проміжок часу (до початку XIV ст.). їх замінили укріплення першої половини XIV ст. (Хуст, Королево, Виноградів). Наприкінці XV - на початку XVI ст. відбулася суттєва реконструкція даних пам'яток і була зведена фортеця в Квасові. Припинення функціонування цих замків відбувалося в різні періоди (від XVI до XVIII ст.) і ці події не були пов'язані між собою.

Видання розраховане на науковців, студентів, краєзнавців та всіх, хто цікавиться історією Закарпаття.


Приклади сторінок:

03-01.jpg 03-02.jpg 03-03.jpg 03-04.jpg 03-05.jpg

03-06.jpg 03-07.jpg 03-08.jpg 03-09.jpg 03-10.jpg


Зміст:

Цитата

Вступ - 7

Розділ I. Замкове будівництво в Угорському королівстві - 11

Розділ II. Історія дослідження замків Закарпаття - 21

Розділ III. Замки долини Боржави - 33

розділ IV. Замки верхів'я Тиси - 48

Висновки - 92

Summary - 94

Список джерел та літератури - 96

Ілюстрації - 107


Вступ:

Цитата

Епоха високого середньовіччя - період стрімкого політичного, економічного та суспільного розвитку Європи. Населення в цей час стабільно зростало, розквітало виробництво, торгівля, виникали нові міста. Європейці почали пізнавати світ за межами свого континенту, а кілька великих держав і папство забезпечували баланс і політичну стабільність.

Не стало винятком і Угорське королівство - органічна частина християнської Європи. На момент створення держави угорці отримали вже готову модель політичного та соціального устрою, яка на століття визначила життя країни. Середньовічне суспільство у них складалося з трьох основних груп: дворянства, духовенства та селянства (міщанство на теренах королівства з'явилося дещо пізніше, адже процес урбанізації порівняно з рештою країн Європи розпочався відносно пізно). Відповідно до цього і землеволодіння поділялися на три категорії: королівські, церковні та приватні, а їх власників об'єднувало спільне дворянське походження. Серед інших атрибутів шляхетний спосіб життя передбачав і наявність відповідного житла - збудованого на власних землях замку або палацу. Та все ж процес виникнення замків був складним і не однозначним. Укріплення стали визначальним фактором розвитку певного регіону, слугували політичними й економічними центрами, а часто ще й ядром, навколо якого виникали міста.

В історіографії, присвяченій середньовічному та ранньо-модерному військовому зодчеству Верхнього Потисся, зафіксовано більше двох десятків замків, розміщених на території Закарпатської області України. Залучення їх до історичних реконструкцій наштовхується на певні складнощі, починаючи з визначення самого терміну "замок", до категорії якого зазвичай включені городища ("земляні фортеці"), палаци і сторожові пости. Як наслідок, до наукового обігу введена низка недостовірних пам'яток. Це стосується палаців у Чинадієві, Довгому, Єсені та Горянах, точно не локалізованих місцезнаходжень Берегвар, Гутівар, Шашвар, а також пунктів без кам'яних фортифікаційних споруд (Дийда-Тоувар, Боршова та Вишково) (Гомоляк, 2007). Після їх виключення із загального списку до достовірних можна віднести Броньку (Царська гора), Виноградів (Канків), Квасово, Королево (Нялаб), Мукачево (Паланок), Невицьке, Сільце (Бодулів), Середнє, Ужгород та Хуст. Картографування цих замків свідчить про їх розміщення по лінії передгір’їв Карпат, на головних водних артеріях краю (рис. 1). Час виникнення більшості з них, як правило, без належної аргументації, у вітчизняній науково-популярній і навіть у науковій літературі визначається ІХ-Х ст. у якості городищ, а зі зведенням кам'яних стін начебто в Х-ХІ ст. вони стали замками (Поп, Поп, 1971; 2007; Поп, 2001). Таке датування ключових пам’яток не узгоджується з часом утворення подібних фортифікацій у північно-східній частині Карпато-Дунайського ареалу, ранній етап яких пов’язаний із кінцем XIII - першою половиною XIV ст. (Prohnenko, Mojzsesz, Zsilenko, 2013, old. 203-250).

02.jpg

У цій ситуації, для вирішення питань хронології, зокрема, для встановлення часу зведення замків Закарпаття, виникла необхідність критичного аналізу свідчень письмових джерел і приділення більшої уваги археологічним даним. Такий стан речей визначив спрямованість роботи утвореного у 2007 році окремого загону археологічної експедиції Ужгородського національного університету. Його діяльність зосереджена на вивченні саме тих замків, які до того не мали конкретного археологічного матеріалу. Це стосується Виноградова, Королева, Броньки, Середнього, Сільця, Квасова, Вишкова та Хуста. За винятком Середнянського замку, всі ці пункти займали долини р. Боржави та р. Тиси. Основною метою першого етапу досліджень було утворення стратиграфічних колонок і встановлення на їх основі реальної хронології пам’яток. Розкопки перших же польових сезонів підтвердили доцільність застосування саме такої методики початкового дослідження замків.

Кореляція археологічних даних зі свідченнями письмових джерел дозволила реально дивитися на історію ключових "архітектурних родзинок’’ Закарпаття, позбавивши її багатьох міфічних елементів. У пропонованому науковому виданні, написаному в рамках проекту "Відновлення туристичної привабливості “Соляного Шляху” HUSKROUA/1702/3.1/0091, подається аналіз матеріалів, отриманих експедицією Ужгородського національного університету на замках, безпосередньо пов'язаних із контролем основних торговельних шляхів долин річок Боржава та Тиса. Ступінь дослідження різних замкових споруд на цій території значно відрізняється. У Вишові було проведене лише візуальне обстеження, у Броньці, Сільці, Квасові, Виноградові та Хусті шурфами і невеликими розкопами були вивчені порівняно невеликі площі, і лише на Королівському замку Нялаб проходять щорічні систематизовані планомірні археологічні роботи. Такий стан формування бази даних замкових споруд Закарпаття знайшов відображення в кількісній нерівномірності накопичення матеріалів, відповідно - специфіці подачі інформації в даному виданні, чітко показуючи особливі досягнення сьогодення і накресливши перспективні напрямки вивчення укріплень області на майбутнє.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
 Share

×
×
  • Create New...