"Сметная" книга міста Харкова 1700 року (2019)

[Filin]

Рік видання: 2019

Упорядники: Володимир Маслійчук, Андрій Парамонов, Олександр Різниченко

Видавництво: Харківський приватний музей міської садиби + друкарня Мадрид, Харків

Мова: українська

Формат: 15 х 22 х 2 см (60х90/16)

Обкладинка: тверда

Папір: офсетний

Кількість сторінок: 100

Ілюстрації: монохромні (1 фотокопія документу, 1 графічна реконструкція, 1 план)

Наклад: 200 примірників

ISBN: ?

Купити можна через Андрія Парамонова, написавши йому приватне повідомлення на facebook.

Аннотація:

Цитата

Пропонований документ є дуже важливим для характеристики історії Слобожанщини. Передусім щодо своїх пізнавальних нагод. Перекласти тогочасний російський канцелярний вираз «сметная книга» доволі складно, хоча окремі попередні дослідники те перекладають як «реєстр», але даний документ — не лише перепис певних категорій населення (з потребою жалування), але й ретельний опис міських укріплень та основного міського озброєння. Особливість даного документу - це доволі детальний опис Харківської фортеці.

Книга для всіх хто цікавиться минулим Слобідської України, істориків козаччини, генеалогів та краєзнавців.

Від упорядника:

Цитата

... Незважаючи на часті нарікання про ветхість та непридатність, місто усе ж справляє враженню укріпленого і величенького населеного пункту з десятьма церквами та монастирем поблизу. Однак документу притаманні й певні перебільшення, де мова йде не про податки. Зазначення про сто млинів поблизу Харкова — гіперболічне. Однак, знову ж для повтору, хоча й існує побіжний опис млинових місць ранішого часу 1688 р. (коли була спроба обкласти ті млини податком), та зазначення їх володарів мало б дуже вагомий потенціал для дослідника локальної історії.

Найцікавіші відкриття щодо харківської історії містить опис гармат (пищалей). Передусім, основні гармати для захисту міста були надані разом із побудовою Фортеці в 1656-1657 рр. Практично усі вони збереглися майже через півстоліття й у непоганому стані. У 1660-ті роки за воєводи Василя Тарбєєва з гармат стріляли по «полевым промышленникам», напевно, по татарам. Виявляється, що основним потрясінням для харківських гармат стали події 1668 р., коли харківський полковник Іван Сірко разом з прихильниками, піднявши повстання проти воєводського панування, підійшли у березні до Харківської Фортеці. З опису пищалей постає, що одна з них розірвана під час «приходу» Івана Сірка під місто. Тобто, можливо, повстанці мали намір штурмувати Фортецю ...

Володимир Маслійчук

Зміст:

Цитата

Передмова - 4

«Сметная» книга міста Харкова - 15

Іменний покажчик - 71

Географічно-топографічний покажчик - 96

Приклади сторінок:

    

Географічно-топографічний покажчик: