Поморяни (Поморяны): розписи фасадів замку 17 ст.

[Filin]

У 2019 р. Миколая Бевз опублікував статтю про розписи фасадів замку. Стаття була написана англійською. Я спробував знайти версію українською (у автора була стаття 2016 р. по цій темі), але поверхневий пошук результатів не дав. У підсумку, подумав, що поки що простіше зробити AI-переклад, який ви і можете бачити нижче:


Живописний декор на зовнішніх стінах замків у Поморянах і Язловці

Вступ

Розписи на зовнішніх стінах замкових споруд трапляються рідко. Оборонна функція зовнішніх замкових мурів, у яких були прорізані бійниці для ведення вогню по ворогу, вимагала, щоб стіни були міцними й достатньо товстими, а не оздобленими чи розписаними. Таке оздоблення набуло популярності лише в пізніші часи, коли замки втратили своє оборонне значення й перетворилися на палацові резиденції. Розписи зазвичай можна знайти з боку внутрішнього подвір’я, де їх використовували для створення мальованих геральдичних композицій. Тому виявлення фрагментів таких декоративних розписів на зовнішніх стінах замку є надзвичайною подією, яка потребує детального висвітлення та подальшого ґрунтовного дослідження.

Мета статті: представити загальні відомості про виявлені залишки розписів, проаналізувати їхні параметри та здійснити гіпотетичну реконструкцію їхнього первісного вигляду.

Виклад дослідницького матеріалу

Замок у Поморянах було збудовано у XV столітті. На той час він належав руському роду Кердеїв. Зокрема, 1462 року його власником був подільський воєвода Грицько Кердейович. Пізніше замок перейшов до його сина Сигізмунда Кердея, старости Теребовлянського, який загинув 1498 року, захищаючи замок від татарського нападу (wikipedia, 2019). Деякі збережені фрагменти мурованих стін можна датувати XV століттям. Хоча більшість дослідників відносить заснування кам’яного замку до пізнішого часу, вважаючи, що він виник у XVI столітті (Г.Н. Логвин, Е.М. Годованюк, І.М. Кравець, І.Р. Могитич, Т.О. Трегубова).

Замок збудовано на невисокому пагорбі серед колишньої заболоченої долини річки Золота Липа та її притоки Махнівки. Вода оточувала замок із трьох боків. Дістатися до нього суходолом можна було лише з боку міста. За нашою гіпотезою, первісний замок мав квадратну форму, внутрішнє подвір’я та чотири наріжні башти. З північного боку міста замок відділяв рів, через який було перекинуто міст.

На підставі публікацій та історичних документів можна простежити таку хронологію зміни власників замку: середина та кінець XV століття — замок належить родинам Кердеїв і Кердеєвичів; у 1490-х роках як власник села й замку згадується шляхтич Микола Свинка (wikipedia, 2019); також є згадка про те, що наприкінці XV століття замок належав Зигмунду Сененському з Олесниці (імовірно, завдяки його шлюбу з Анною, дочкою Яна Свинки) (Вечерський, 2011); на початку XVI століття власником був львівський каштелян Ян Сененський (Вечерський, 2011); протягом усього XVI століття замок перебував у руках родини Сененських; із 1619 року він належав родині Собеських; 1740 року замок придбав Михайло Радзивілл (Вечерський, 2011); наприкінці XVIII століття замок став власністю родини Прушинських; 1879 року споруду придбав Станіслав Потоцький; замок належав цій родині до 1939 року (Вечерський, 2011). За радянських часів збережені двоповерхові північне та західне крила замку використовували як навчальний заклад. Останніми роками замок перебуває в руїнах.

Іл. 1. План замку в Поморянах станом на 2017 рік. Креслення — Калина Гаврилів.
Стрілкою позначено місце розташування розписаної стіни.

На жаль, архітектурна історія замку досі не досліджена повною мірою. У попередніх публікаціях увагу приділяли переважно зміні власників, а перебудови споруди описували лише в найзагальніших рисах. Архітектурна біографія замку та дати його перебудов залишаються невідомими. Два збережені крила замку були створені в різні періоди, тому їх необхідно ретельно дослідити й датувати. Невідомо, коли навколо замку спорудили систему з чотирьох земляних бастіонів. Коли було закладено перший парк? На стінах замку помітні сліди замурованих вікон і прибудов, які потребують ретельної інвентаризації та ідентифікації. Перші кроки до вивчення будівлі замку було зроблено кілька років тому під час виконання дипломного проєкту з реставрації та пристосування замку (авторка роботи — А. Віхаста, науковий керівник — доц. О. Рибчинський, кафедра реставрації архітектурної та мистецької спадщини (РАМС) Національного університету «Львівська політехніка»). Однак ця робота досі не опублікована.

Збережені руїни мають ознаки ренесансної архітектури, зокрема високий фриз у вигляді аркатурного пояса. Уважний аналіз збережених стін свідчить, що ці ренесансні архітектурні форми не є найдавнішими. Вони утворюють пізніший будівельний шар, накладений на старіші мури, складені з кам’яних уламків і обладнані бійницями ключовидної для ручної вогнепальної зброї. Ми припускаємо, що завершення башти у вигляді аттика є пізнішим і було надбудоване над давнішими мурами (див. іл. 4). У ґрунтовному дослідженні історії Поморянського замку, виконаному Александром Чоловським, міститься надзвичайно цінний план замкового комплексу XVIII століття. На плані башта має п’ятикутне оборонне планування, що нагадує типову схему башт типу «пунтоне». Порівняння плану башти в документації А. Чоловського (рис. 2) із сучасним планом (рис. 3) свідчить, що три зовнішні стіни башти не збереглися. Дві стіни — північна та східна — повністю втрачені, а від третьої залишився невеликий фрагмент. Фундаменти колишньої п’ятикутної башти збереглися в землі, і їх досі можна ідентифікувати за особливостями рельєфу.

Іл. 2. Креслення укріплень Поморянського замку, взяті з праці Александра Чоловського. У північно-східному куті позначено гранчасту круглу башту. Досліджувана нами західна стіна є збереженою частиною «шийки» цієї башти. Стіну позначено стрілкою.

Ми виявили розписи в жовтні 2016 року під час інвентаризації та фотофіксації замку в межах роботи над магістерською дисертацією студентки Калини Гаврилів. Під час спільного виїзду на об’єкт було помічено, що в багатьох місцях на стінах замку відпадають верхні шари тиньку. З-під тиньку вдалося побачити, зокрема, замуровані віконні отвори з різьбленими ренесансними розетками на другому ярусі (у галереї), які таким чином відкрилися для огляду.

Розписи розташовувалися на рівні другого й третього ярусів зовнішньої стіни наріжної башти південно-східного кута (іл. 1). Ця башта збереглася в перебудованому вигляді. Найкраще збереглася її північна стіна, яка має ознаки ренесансного стилю: залишки пояса глухих арок, над яким, імовірно, колись містилося аттикове завершення (ескіз на іл. 3). Нині верхня частина башти завершується карнизом, який датується часом перебудови замку за правління Яна III Собеського. Цегла та карниз подібні до тих, що використовувалися в частинах замку, які пов’язують із його реконструкцією на королівський палац. Нижня частина башти складена з ламаного вапняку. Імовірно, це найдавніший будівельний шар. Отже, за нашою гіпотезою, у досліджуваній стіні башти можна виділити три елементи, що належать до різних будівельних періодів. Фасад другого та третього ярусів прикрашали поліхромні розписи.

У розписах переважають червоний, сірий і синій кольори. Їхній стан аварійний. Більшість розписів утрачено, хоча збережені фрагменти дають змогу реконструювати цілісну композицію. Другий ярус башти було оздоблено розетками майже двометрового діаметра (іл. 5), між якими були намальовані геометричні фігури (іл. 3).

Рис. 3. Гіпотетична реконструкція втраченої восьмигранної ренесансної замкової башти з поліхромним орнаментом. Креслення М. Бевза, 2017 рік.

Над великими розетками, під карнизом, було намальовано пояс арок. Його можна було б дослідити докладніше, оскільки з-під збережених верхніх шарів тиньку видно лише невеликі фрагменти. Решта розпису прихована під новішим шаром тиньку (іл. 4 ?). Обережно видаливши цей шар, можна було б відкрити всю декоративну композицію.

Третій ярус башти, споруджений у вигляді пояса глухої аркатури, також був оздоблений поліхромними розписами. Їхній орнамент відповідав профілюванню аркатурного пояса стіни. Під арками було намальовано напіврозетки, стилістично подібні до тих, що виявлені на другому ярусі (іл. 4). На пілястрах вручну промальовано канелюри. Їхні сліди досі ледь помітні. Над арками ретельно промальовано смугасті архівольти, що складалися із семи поясів. Найцікавішими є трикутні поля між арками над пілястрами: у них зображено велику розетку із симетричними гілками.

Взимку 2018 року внаслідок невдалих реставраційних робіт обвалилося все південне крило палацу, а також південна стіна північної частини. Західна стіна північно-східної башти, яку ми досліджуємо, повністю зруйнована, хоча ще не обвалилася. Фотофіксація розписів, виконана нами у вересні 2019 року, засвідчила їхнє поступове руйнування через вимивання дощами та втрату зовнішнього шару тиньку, який їх захищав.

Іл. 4. Північна стіна наріжної башти Поморянського замку.
Стрілками позначено місця, де збереглися поліхромні розписи.

Традиція зовнішнього розписування стін Поморянського замку виявилася надзвичайно стійкою. Цікавим фактом є виявлення фотографій початку XX століття (іл. 9), на яких зображено намальоване фальшиве вікно на другому ярусі тієї самої башти, але на її північній стіні (іл. 6). Безсумнівно, це пізніше декоративне оздоблення. Воно належить до часу, коли башту вже частково розібрали й знову потинькували. На новозбудованій частині башти намалювали несправжнє вікно, щоб надати фасаду симетричної композиції. Імовірно, це сталося наприкінці XVIII — на початку XIX століття.

Подібні зображення фальшивих архітектурних декорацій та елементів відомі й на інших об’єктах. На стінах другого ярусу були намальовані великі вікна в обрамленнях. Вони прикрашали втрачену галерею з колонадою Жовківського замку після його перебудови у XVIII столітті. Наприкінці 1990-х років нам вдалося зафіксувати поліхромію цих вікон. Нині ці розписи вже повністю втрачені. Подібне мальоване віконне оздоблення є на стінах Підгорецького замку, у місці з’єднання другого ярусу з терасою з південного боку палацу. На нашу думку, ці розписи також слід датувати XVIII століттям.

Дуже невеликі залишки зовнішніх розписів ми виявили на північних стінах замку в Язловці Тернопільської області. Архітектурна історія Язловецького замку досліджена краще (Chiebowski B., Walewski W., 1887), ніж історія замку в Поморянах. Нарис його історії підготував Александр Чоловський (Czołowski, 1892), а в міжвоєнний період замок було ретельно обміряно й досліджено археологічно. Тоді ж група під керівництвом Богдана Геркена виконала обміри споруди (Gueguin, 1960). Проте жоден із дослідників не звернув уваги на невеликі збережені фрагменти поліхромії на зовнішній північній стіні замку. Ми виявили та зафіксували фрагменти розписів у 2011 році завдяки уважності архітектора-реставратора Володимира Бевза.

На відміну від Поморянського замку, фрагменти розписів у Язловці розташовані на нижньому ярусі, на прямій ділянці північної оборонної стіни між напівкруглою вежею та наріжжям (іл. 10).

На жаль, збереглися лише невеликі фрагменти поліхромії, тому реконструювати оздоблення навряд чи вдасться. Однак усі збережені фрагменти тиньку замку варто докладно дослідити, щоб визначити наявність залишків поліхромного розпису. На збереженому фрагменті видно геометричний орнамент (іл. 11), виконаний у кількох кольорах: червоному, сірому, синьому, білому та охристому. Схоже, це була ортогональна сітка з кольорових ліній, поєднана з іншими елементами рослинного або фігуративного характеру.

Іл. 5. Велика розетка, намальована на другому ярусі зовнішньої стіни наріжної башти Поморянського замку.

Іл. 6. Вертикальний мальований орнамент (стрілка 1) біля старого замурованого віконного отвору на другому ярусі зовнішньої стіни наріжної башти Поморянського замку. Ліворуч від розпису збереглися дуже невеликі фрагменти іншого розпису (стрілка 2).

Іл. 7. Мальовані архівольти та напіврозетки в аркатурному поясі на третьому ярусі зовнішньої стіни башти. Ліворуч від арки збереглися фрагменти розетки з гілками.

Іл. 8. Мальована розетка з гілками на третьому ярусі зовнішньої стіни башти.

Іл. 9. Поморянський замок. Фотографія 1914 року. Місце розташування втраченої восьмигранної башти.

Іл. 10. Розташування виявленого фрагмента поліхромного розпису на плані Язловецького замку (план узято з публікації Б. Гверкена (Queguin, 1960), с. 113).


Іл. 11. Фрагменти розписів на зовнішній стіні замку в Язловці.

Висновки

Результати наших попередніх досліджень поліхромних розписів у двох замках засвідчують надзвичайно цікаві способи оздоблення замкових фасадів. На підставі візуального аналізу кам’яної кладки замків ми датуємо ці розписи XVII століттям.

Виявлені розписи необхідно ретельно інвентаризувати й дослідити, зокрема за допомогою лабораторних аналізів. Невеликі фрагменти поліхромних розписів на обох замках було зафіксовано в останній момент перед їхньою остаточною втратою. Якщо не провести невідкладних рятувальних робіт, ці фрагменти зникнуть протягом двох-трьох років.

На підставі наших відкриттів можна припустити, що подібний спосіб оздоблення міг застосовуватися й в інших замках Західної України.

Список літератури:

• Бевз М. (2016). Про знахідку малярської декорації на зовнішніх стінах у замках в Поморянах та в Язлівці. В: Current issues in research, conservation and restoration of historical fortifications. L’viv-Chelm, S. 28-33.
• Chiebowski B., Walewski W. (1887). Slownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. (Tom VIII). Warszawa.
• Czołowski, A. (1892). Dawne zamki i twierdze na Rusi halickiej. Teka Konserwatorska. Rocynik Koła C.K. Konserwatorów Staroźytnych Pomników Galicyi Wschodniej, 83-85.
• Havryliv, K. (2017). Conservation and Revitalization of Castle in Pomoriany. (M. prof. B.Szmygin, Red.) Lublin: Lublin University of Technology.
• Г.Н. Логвин, Е.М. Годованюк, І.М. Кравець, І.Р. Могитич, Т.О. Трегубова
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Будівельник, Том. 3, 139-140.
• Orlowicz, M. (1919). Ilustrowany przewodnik po Galicyi. 122-123.
• Queguin, B. (1960). Zamek Jazlowiecki. Studia i materialy do teorii i historii architektury i urbanistyki., II.
• Вечерський, VВ. (2011). Фортеці і замки України. Kyiv.
• wikipedia. (2019, 10 20). Поморянський замок. Pobrano z lokalizacji wikipedia: https://uk.wikipedia.org/wiki/Поморянський_замок
   

© Бевз, М., 2019

Знахідка живописних зображень на зовнішніх стінах палаців в Поморянах та Язлівці

Анотація: У статті описано нововіднайдені фрагменти поліхромних розписів на верхніх ярусах південно-східної башти замку в Поморянах. Розписи виявлено на зовнішній стіні башти. Поліхромні розписи збережені фрагментарно. Вони творили малярську декорацію тинькованих стін замку у двох верхніх рівнях башти. Датувати розписи можна орієнтовно XVII ст. Віднайдений фрагмент розпису на зовнішній північні стіні замку в Язлівці значно скромніший за розмірами, але багатший кольористично. Декорування зовнішніх стін замків поліхромними розписами є рідкістю в Україні. Пропонується врятувати та законсервувати віднайдені фрагменти розписів.

Ключові слова: замок, малярські настінні розписи, місто Поморяни, місто Язлівець, XVII ст.