Конференція "Парки Діонісія Міклера"

[Filin]

Національний заповідник «Замки Тернопілля» та Кременецький ботанічний сад запрошують взяти участь в роботі міжнародної науково–практичної конференції «Парки Діонісія Міклера», яка присвячена 250-ій річниці з дня народження відомого ландшафтного дизайнера, автора понад 50-ти парків на території сучасної Західної України Діонісія Міклера (Dionisius McClair 1762 – 1853), а також формуванню та розвитку ландшафтних парків на цих теренах починаючи з кінця XVIII ст.

Конференція відбудеться 13-14 вересня 2012 року. Місце проведення – Вишнівецький палацово–парковий комплекс (Збаразький р-н, смт. Вишнівець вул. Замкова, 5) та Кременецький ботанічний сад (м. Кременець, вул. Ботанічна, 5).

Робочі мови – українська, польська, російська, англійська.

Напрямки конференції:

• Закладання та розвиток ландшафтних парків біля магнатських резиденцій, розташованих на території сучасної Західної України, починаючи з кінця XVIII ст.
  
• Парки Діонісія Міклера на території історичних Волині та Поділля.
  
• Життєвий шлях та творчість майстра, його відносини з власниками магнатських садиб.
  
• Особливості паркових ансамблів створених Діонісієм Міклером.
  
• Роль державної еліти Речі Посполитої у виникненні та розвитку паркового мистецтва.
  
• Проблеми збереження та перспективи використання існуючих старих парків, фрагментів посадок чи поодиноких вікових дерев.
  
• Квазіприродні екосистеми, як осередки інтродукції та паркового пейзажу в Україні.

Організаційний комітет запрошує до участі вітчизняних та зарубіжних фахівців.

Для участі у конференції необхідно:

• До 1 липня 2012 року надіслати заповнену анкету учасника (зразок додаємо) за вказаною поштовою чи електронною адресою.
  
• До 15 липня 2012 року надіслати текст доповіді чи повідомлення.

Вимоги до технічного оформлення публікацій:

• Обсяг 8 – 12 сторінок друкованого тексу з наступними параметрами: формат аркуша А4; шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5; поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см; нумерація сторінок в правому нижньому куті, починаючи з другої сторінки; Назва файлу вказується латинськими літерами.
  
• Публікація починається з імені та прізвища автора, які друкуються жирними літерами у правому верхньому куті, під прізвищем потрібно вказати науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посаду та місце проживання автора, через інтервал жирним шрифтом великими літерами подається назва публікації.
  
• Під назвою статті потрібно розмістити анотацію і ключові слова українською та англійською мовами. Посилання на джерела та літературу оформляються відповідно до послідовності їх згадування у тексті за зразком [3,5];[7,25], де перша цифра – позиція у загальному списку літератури, друга – цитована сторінка або аркуш; в посиланнях на архівні документи інформація подається через кому (напр.: ЦДІАК України, ф. Р-1234, оп. 4, спр. 23, арк. 13 зв.) Список використаних джерел та літератури подається в кінці статті. Графіка (ілюстрації, графіки, схеми тощо) подаються окремим файлом кожна з розширенням *.jpg або *.tiff, розмірність не нижче 300 dpi, розміром 10х15 см, де 10 см базова (менша) сторона. Підписи до ілюстрацій надаються окремим списком у тексту статті після списку використаних джерел і літератури.
  
• Автор несе відповідальність за достовірність викладеного матеріалу, за належність даного матеріалу йому особисто, за правильне цитування джерел та посилання на них. – Проїзд, проживання та харчування за рахунок відправляючої сторони.

Звертаємо увагу учасників конференції, що поселення буде проводитися в замковому готелі м. Збаража. До місць проведення конференції буде організовано транспортне сполучення автобусом. Адреса готелю «Гетьман»: Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Морозенка, 4. Тел. 03550 2 – 46 – 36.

Для безпосередніх учасників конференції передбачена сплата організаційного внеску в сумі 100 грн. (видання збірника, оргвитрати, транспортне сполучення). Для авторів, котрі надішлють матеріали для друку, але безпосередньої участі в роботі конференції брати не будуть обов’язкова сплата видавничого внеску 50 грн. Вартість проживання в готелі 100 грн. (4-ох місний номер) та 150 грн. (2-ох місний номер) з однієї особи за добу.

Анкету учасника і матеріали надсилати за адресою: Україна, 47313, Тернопільська область, Збаразький район, смт. Вишнівець, вул. Замкова, 5, Кибалюк Микола Володимирович.

Контактні телефони: +380355031234; +380970526515

E-mail: kybaljuk@yandex.ua

[Filin]

Цитата

Відбулася конференція "Парки Діонісія Міклера"

В цьому році виповнилося 250 років з дня народження відомого ландшафтного архітектора, людини, яка кардинально змінила погляд по відношенню до влаштування штучних зелених насаджень та визначила стилі і смаки у формуванні ландшафтних парків на території сучасної Західної України. Один з небагатьох іноземців, який мав такий вплив в сфері розвитку паркового мистецтва на території нашого краю. Мова йде про Ірландського майстра – Діонісія Міклера, який у 1792 році на прохання княгині Любомирської приїхав на Волинь. Саме завдяки Міклеру паркове мистецтво Волині та Поділля отримало свої особливі риси, багато в чому відмінні від загальних тенденцій Речі Посполитої та Європи в цілому. Завдяки своєму таланту переносити прекрасні пейзажні картин в натуру, Міклер створив окремий стиль у плануванні парків, який багато дослідників так і називають «міклерівським».

З нагоди цього ювілею 13 – 14 вересня працівниками Національного заповідника «Замки Тернопілля» та Кременецького ботанічного саду була організована та проведена міжнародна науково–практична конференція «Парки Діонісія Міклера». Зважаючи на те, що метою заходу було не лише довідатися про сучасний стан старих парків, а й підняти питання щодо їх збереження, відновлення та використання у майбутньому, конференція викликала неабияку зацікавленість з боку як вітчизняних, так і іноземних спеціалістів.

Учасниками конференції стали фахівці паркових господарств з України, Польщі, Білорусії та Німеччини. Дискусія, яка розгорнулася під час виступів, була надзвичайно різноплановою та корисною для усіх учасників. Цікавими стали доповіді щодо покращення законодавства в плані збереження ландшафтних парків. Приємним став той факт, що тут зустрілися представники найбільшого архітектурно оформленого ландшафтного парку України «Олександрія» (НАН України м. Біла Церква Київської обл.) та представники парку князя Пюклера в Бад Мускау - найбільшого парку Європи, який сьогодні розташований на теренах Польщі та Німеччини і внесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Що стосується українських творінь Діонісія Міклера, то тут досить широко були представленні парки Рівненщини, Волині, Хмельниччини, Житомирщини, Вінниччини та Тернопільщини. З іншої сторони, тему зелених насаджень Лівобережної України розкрили науковці Національного історико–культурного заповідника «Гетьманська столиця», що знаходиться в м. Батурин Чернігівської обл. В свою чергу, для вітчизняних фахівців було надзвичайно цікаво та корисно почути про особливості збереження та відновлення старих парків в Білорусії, Польщі та Німеччині.

Учасників конференції привітали вчений секретар Національного Заповідника «Замки Тернопілля» Макрчук Н. Й., голова Кременецької районної ради Гуславський А. А., директор Кременецького лісотехнічного коледжу Ляховець М. В., в. о. директора Кременецького ботанічного саду Іваницький Р. С., та ін. З – поміж учасників конференції були:

• Мельник Віктор Іванович - професор, доктор біологічних наук. Завідуючий відділом природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України;
• Iwona Wildner-Nurek – architekt krajobrazu. Główny specjalista w rewaloryzacji zabytkowych parków i ogrodów Narodowego Instytutu Dziedzictwa; Piotr Kibort – adiunkt w Gabinecie Rycin i Rysunków, мagister. Muzeum Narodowe w Warszawie;
• Новицкая Ольга Васильевна – завідуюча сектором з наукової роботи замкового комплексу «Мир» (Білорусія);
• Галкін Сергій Іванович – кандидат біологічних наук. Директор Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України;
• Чопик Володимир Іванович – доктор біологічних наук, академік Академії вищої школи України, професор. Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка;
• Renata Stachańczyk – аrchitekt krajobrazu, mgr inż. Narodowy Instytut Dziedzictwa; Heike Mortell – urząd ochrony zabytków i archeologii Landu Sachsen-Anhalt. Referenta do spraw konserwacji ogrodów zabytkowych;
• Кагало Олександр Олександрович – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник. Інституту екології Карпат НАН України. Завідувач відділу охорони природних екосистем;
• Bożena Mocarska – Szwic - asystent muzealny. Muzeum Narodowe Ziemi Przemyskiej w Przemyślu та ін.

Під час роботи конференції іноземним гостям з-поміж іншого була запропонована досить широка культурна програма, яка розпочалася екскурсією Збаразьким замком, де учасники заходу оцінили роль Національного заповідника «Замки Тернопілля» в плані відновлення та збереження культурної спадщини нашого краю. Не менш цікавою була екскурсія до Кременецького ботанічного саду, працівники якого і сьогодні продовжують справу Діонісія Міклера.

Більшість учасників не приховували приємних вражень після прогулянки прекрасним та доглянутим парком навколо старовинного палацу в с. Білокриниця, де сьогодні знаходить лісотехнічний коледж.

Сьогодні в межах Тернопільської області залишилося лише два творіння Діонісія Міклера - це Кременецький ботанічний сад та Вишнівецький припалацовий парк, який разом з палацом входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». На жаль, дуже мало зелених насаджень, які є свідками творчості майстра, можна зустріти сьогодні і в сусідніх областях. Саме тому надзвичайно важливою справою залишається збереження кожного фрагменту старого парку, кожного дерева, яке має неабияку історичну цінність, і на яке сьогодні повинна бути звернута особлива увага усіх спеціалістів природоохоронної галузі.

Підбиваючи підсумки, учасники конференції прийняли важливе рішення про подальшу співпрацю з метою обговорення особливо актуальних проблем та шляхів їх вирішення. Дана конференція ще раз підтвердила, що в цьому важливому питанні кордонів просто не може існувати, адже проблеми в багатьох аспектах є однаковими і повинні вирішуватися спільними зусиллями для того, щоб зберегти для майбутніх поколінь старовинні парки, які є цінним надбанням людства.

Науковий працівник Національного заповідника «Замки Тернопілля» М. В. Кибалюк

Джерело

[Filin]

Цитата

Раді Вам повідомити, що Національний заповідник "Замки Тернопілля" та Кременецький ботанічний сад випустили у світ збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції "Парки Діонісія Міклера", присвяченої 250-ій річниці з дня народження видатного ландшафтного дизайнера.

У збірнику розміщені наступні статті:

Бойко Наталія Сергіївна:
"Тиси в дендропарках і ботанічних садах України"

Брега Валентина Валентинівна:
"Внесок Міхала Сервація Корибута-Вишневецького у розвиток садово-паркового мистецтва у Вишневці"

Гавриленко Ольга Мефодіївна:
"Діонісій Міклер та Дубно"

Галкін Сергій Іванович, Рубіс Вікторія Леонідівна:
"Історія створення та головні етапи розбудови дендропарку "Олександрія" НАНУ"

Ганусевич Наталія Зигмундівна:
"Проблеми збереження та перспективи використання ландшафтного парку кінця 18 ст. в смт. Микулинці"

Глінська Світлана Олегівна:
"Історія формування та перспективи розвитку природно-заповідного фонду Кременецьких гір"

Іваницький Роман Степанович, Ліснічук Антоніна Миколаївна, Онук Ліана Леонідівна, Микулич Марія Ростиславівна:
"Сад на Волині - міклерівська спадщина"

Кагало Олександр Олександрович:
"Перспективи вдосконалення законодавства України з метою оптимізації збереження природного біорізноманіття й природно-культурної спадщини"

Кіяшко Любов Грогорівна:
"Парк біля палацу К. Розумовського в Батурині"

Кибалюк Микола Володимирович:
"Вишневецький ландшафтний парк"

Костюк Степан Володимирович:
"Фонди сучасних послідовників Діонісія Міклера - Миколи Денеки та василя Корчемного у Тернопільському обласному крпаєзнавчому музеї"

Ліщук Інна Вікторівна:
"Розвиток паркового будівництва у Вишневці за часів Єжи Мнішека"

Лушнікова Наталія Валеріївна, Ричков Петро Анатолійович:
"Вода, як природний "матеріал" в структурі ландшафтних парків Д. Міклера на Волині"

Мельник Віктор Іванович:
"Життєвий шлях та творчий доробок Діонісія Міклера"

Михайлишин Ольга Леонідівна:
"Одна з втрачених назавжди? Резиденція і парк в Івниці на Житомирщині"

Новицька Ольга Василівна:
"Роль князів Святополк-Мирських в формуванні англійського пейзажного парку на території замкового комплексу в Мірі"

Пажимський Олександр Матвійович:
"Садово-паркове мистецтво Поділля та Волині кінця 18-го, першої половини 18 століття"

Попко Ольга Миколаївна:
"Садиби та парки роду поміщиків Дзеконських на територіх Білорусі і їх сучасний стан"

Ричков Петро Анатолійович:
"Діонісій Міклер та Ян Якуб Бургіньйон - дві постатті в історії садово-паркового мистецтва Волині"

Шиян Любов Миколаївна:
"Опис архітектурно-ландшафтного укладу садиб Південно-Західної Волині другої половини 19 століття у творах Ю. Дунін-Карвіцького"

Та багато інших цікавих матеріалів.

Джерело