Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Filin

Батурин: фортифікації та міська структура (2019). Автор: Олександр Бондар

Recommended Posts

00-1.jpg 00-2.jpg

На обкладинці:

  • Лицьова сторона - «Реконструкція Конотопської брами батуринської фортеці станом на початок XVIII ст.»;
  • Зворот - «Реконструкція плану Батурина станом на початок XVIII ст.».
     

Рік видання: 2019

Автор: Олександр Бондар

Видавництво: ?, Чернігів

Мова: українська

Формат: 14,8 х 20,4 х 0,5 см

Обкладинка: м'яка

Папір: офсетний

Кількість сторінок: 84

Ілюстрації: 14 чорно-білих малюнків-реконструкцій, 10 планів

Наклад: 300 прим.

ISBN: ?

 
Де придбати: у автора, написавши йому приватне повідомлення у Facebook, або надіславши листа на bondarchern@gmail.com
 

Аннотація:

Цитата

Книга присвячена історії формування Батурина як значного урбаністичного осередку на території Лівобережної України. Містобудівною особливістю Батурина є те, що двічі за свою історію він виконував функції резиденції гетьманів Д. Ігнатовича, І. Самойловича, І. Мазепи та К. Розумовського, а також був тогочасною столицею Гетьманщини.

У містобудівному контексті Батурин цікавий з точки зору фортифікації, планування, містобудівної культури, церковної топографії, оскільки на сьогодні це одне з найбільш археологічно досліджених міст козацької доби на Лівобережжі України. Книга містить серію планів як самого Батурина, так і окремих його споруд та елементів, авторські реконструкції втрачених архітектурних, оборонних об’єктів та цілих комплексів.

Книга має бути цікавою як для спеціалістів, так і для широкого кола читачів.


Приклади сторінок:

01-1.jpg 01-2.jpg 01-3.jpg 01-4.jpg 01-5.jpg

 

Зміст:

Цитата

Хронологія - 4

Вступне слово - 6

Природні умови та заселення Батурина в дописемні часи - 8

Топографія та укріплення козацького Батурина - 17

Церковна топографія гетьманської столиці - 31

Заміські садиби козацької старшини - 36

Монастирські комплекси Батурина - 49

Падіння Батурина 1708 р. - 57

Батурин за правління Кирила Розумовського - 65

Сьогодення - 75

Глосарій - 78

Бібліографія - 81

Варто відвідати - 84


Вступне слово:

Цитата

Сьогодні Батурин є одним із найкраще археологічно досліджених міських центрів ХVІІ-ХVІІІ ст. України. Колишня гетьманська столиця привертає до себе все більше уваги як науковців, туристів, так і всіх небайдужих до історії Української держави та історії українського містобудування.

Батурин, як значний міський центр, через «заполітизовану» проблему його загибелі, в ХІХ-ХХ ст. став табуйованим для дослідників. Ті містобудівні теми Батурина, що підіймалися, в основному стосувалися архітектурних об’єктів - будинку Кочубея, Воскресенської церкви та палацу Розумовського. Так, обстеженням Батурина та його околиць займався відомий історик архітектури М. Цапенко. Зокрема, він досліджував та датував будинок Кочубея. Цікаво, що навіть емігрантська дослідницька школа не торкалася містобудівної культури Батурина.

Справжні дослідження старожитностей Батурина розпочалися лише зі здобуттям Україною незалежності. Першою працею, що зачепила деякі містобудівні мотиви Батурина, стала книга С. Павленка «Загибель Батурина». Автор не ставив собі за мету розібратися з містобудуванням Батурина, але, наводячи витримки з документів та описи, він зробив значний вклад у збирання та систематизацію матеріалів з даної тематики. Підсумком діяльності С. Павленка з даного питання можна вважати книгу «Батуринська фортеця» 2019 року видання. У ній автор виклав своє бачення історії укріплень Батурина та облогу міста 1708 р.

Завдяки багаторічній та наполегливій праці археологів під керівництвом В. Коваленка та Ю. Ситого сьогодні можна відтворити зовнішній вигляд багатьох садиб, основні вектори розвитку Батурина різних епох: від доби раннього залізного віку до початку XIX ст. Матеріали, здобуті під час цих робіт, були опубліковані та продовжують публікуватися в наукових виданнях України та за кордоном.

Однією з перших узагальнюючих праць, присвячених містобудівній проблематиці Батурина, стала книга В. Вечерського «Гетьманські столиці України» 2008 р. У ній автор присвятив Батурину декілька розділів, де на доступних йому матеріалах відтворив загальні напрямки розвитку Батурина, описав наявні археологічні пам’ятки, зробив висновки, що не втратили актуальності й сьогодні.

Окрім українських дослідників, проблеми містобудування та архітектури Батурина в наш час активно досліджуються й в середовищі української діаспори Канади. Так, В. Мезенцев систематично публікує студії з історії та архітектури Батурина як в зарубіжних, так і в українських виданнях, а також активно співпрацює з українськими дослідниками.

Водночас найбільша кількість досліджень, що стосуються містобудівних традицій Батурина, належить місцевим науковцям — співробітникам Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» — Н. Ребровій, Н. Саєнко, М. Тереху та ін. Саме їх доробок в майбутньому має стати основою для багатотомного видання, присвяченого містобудівній культурі Батурина різних епох.


Інші книжник серії:

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...